Сайт «Суспільне мовлення» друкує серію інтерв’ю з кандидатами в члени Наглядової ради майбутнього Суспільного мовника. Кандидати розповідають про своє бачення  становлення Суспільного в Україні, свої плани і першочергові дії в складі контролюючого органу НСТУ у разі їхнього обрання. На сайті вже оприлюднені інтерв’ю з Вадимом Міським та Йосипом Зісельсом від сфери «Захист інтересів дітей та молоді», Вірою Андріюк від сфери «Освіта», Тетяною Лебедєвою та Руслана Кухарчука від сфери «Журналістика», Максимом Васіним від сфери «Наука» та Миколою Гриценком від сфери «Місцеве самоврядування».

Едуард Странадко був висунутий Національною спілкою фотохудожників у кандидати в члени Наглядової ради НСТУ у «Творчій» сфері. Крім нього у цій сфері балотуються ще троє кандидатів.

– Яким, на вашу думку, має бути Суспільне телебачення?
– Згідно з законом, суспільне мовлення має слугувати громаді, суспільним потребам, залучати громадян до участі у суспільно-політичному житті. Важливо, аби  суспільне телебачення не підпадало під олігархічний вплив, а також було позбавлено засилля комерційної реклами. Потрібно розвивати націю, надавати перевагу інформаційним, культурологічним, просвітницьким передачам. Гарним прикладом є стрім-телебачення під час Майдану.

– Якою має бути структура НСТУ? Яка ваша думка щодо дискусії навколо законопроекту про суспільне мовлення? Як відомо, частина депутатів та медіа діячів  вважають, що Суспільне мовлення та ОДТРК мають існувати окремо.
– Мовник керується Наглядовою радою, члени якої обираються на конференціях голосуванням. Рада формує свої органи, правління НСТУ та  Ревізійну комісію. Рада має включати в себе найкращих фахівців, юристів та членів суспільних організацій. Наглядова рада затверджує керівні органи на рівні керівника, заступників та керівників служб. Далі традиційно набирається колектив на конкурсній основі. 

Вважаю, що дискусія навколо законопроекту про суспільне мовлення затягнулася. Як я розумію, питання два: чи буде НСТУ створено з нуля, чи матиме у своїй основі ОДТРК?  Важливо знати, звідки будуть джерела фінансування, зараз воно має бути державне, потім існуватиме за рахунок продажу своїх творів та, можливо, реклами. Але враховуючи те, що реклама має бути переважно соціальною, вона не може бути сталим джерелом фінансування НСТУ.

Питання базування на базі ОДТРК це питання об’єктів авторського права, фінансові та майнові. З іншого боку ОДТРК мають бути каналами місцевих громад. У такому вигляді, як вони є зараз, вони трансформуються у комунальні громадські організації і будуть обслуговувати потреби місцевих громад та фінансуватися з місцевих бюджетів. Це найвірогідніше. Чи мають ці два питання десь у кінці тунелю поєднатися в одне рішення - покаже час.

– Чи має на Суспільному мовнику бути реклама? Як має фінансуватись НСТУ?
– Відмовитися від реклами буде неможливо, це кровоносна система, яка дає можливість фінансування. Не має бути реклами алкоголю, пива та сигарет. Соціальна реклама або реклама життєво-необхідних послуг та товарів для населення, думаю, можлива. Перші кілька років проект має фінансуватися державою, принаймні частково. Можливі й гранти.

– Як ви збираєтесь представляти свою сферу у Наглядовій раді?

– Як представник творчої спілки, буду сприяти розвитку культурологічного та пізнавального напрямку у програмній концепції та творчого доробку НСТУ. Програми мають виховувати естетичні смаки, сприяти розвитку культури нації. Має розвиватися вітчизняний якісний продукт. Вже зараз на прикладі майданівських та військових подій ми бачимо, що фотографія, разом зі стрім-телебаченням, є одним з провідних засобів донесення інформації. Національна спілка фотохудожників України має понад 50 фотовиставок про події Майдану, багато з них подорожує світом, розповідаючи про нашу країну та її людей.

– Які першочергові завдання ви ставитиме перед НСТУ як представник своєї сфери? – Першочергово треба створити незалежне мовлення, яке слугує громаді безпосередньо, яке не буде заангажоване олігархічними кланами.

– Які проблеми з її висвітленням є на комерційних каналах?
– Нічого страшного немає у тому, що є комерційні канали. Вони теж мають служити народу. Зараз вони обслуговують олігархічні клани: хто платить, той і замовляє музику, тому нам треба відійти від комерції, від таких програм, які краще продаються, а не служать розвитку моральності та духовності.

– Як ви оцінюєте сьогоднішній стан НТКУ? Що думаєте про контент?
– Наразі бачу великі фінансові проблеми, традиційність у подачі матеріалів, відсутність інтерактивності та зворотнього зв'язку. Модернізації  потребує як технологічний комплекс, так і програмне наповнювання.

– Які програми ви б хотіли бачити на Суспільному? Яким чином НСТУ може об’єднати країну?
– У країні вже є багато напрацювань, є гарні програми. Вони не повинні пропасти, має бути акцент на національному продукті, більше естетичних розвиваючих та сучасних  програм, з урахуванням міжнародного досвіду.

– Як убезпечити членів Наглядової ради від впливу політичних сил?

– У першу чергу слід дотримуватися закону та більше спиратися на думку громади.

– Деякі експерти вважають, що членами Наглядові ради мають бути лише люди, які мають безпосередній стосунок до НСТУ: медійники та юристи. Чи погоджуєтесь ви з такою думкою?

– Обов’язково мають бути юристи, адже юридичний супровід створеної організації дуже важливий. Фахівці повинні бути представлені, але тут мова йде про загальний напрямок, стратегію, і ми повинні враховувати думку членів Наглядової ради, зокрема думку представників від творчих спілок та медійників вищої кваліфікації.

– Чи мають отримувати члени Наглядової ради гроші?

– Будь-яка праця повинна бути оплачувана.