Сайт «Суспільне мовлення» друкує серію інтерв’ю з кандидатами в члени Наглядової ради майбутнього Суспільного мовника. Кандидати розповідають про своє бачення  становлення Суспільного в Україні, свої плани і першочергові дії в складі контролюючого органу НСТУ у разі їхнього обрання. На сайті вже оприлюднені інтерв’ю з Вадимом Міським від сфери «Захист інтересів дітей та молоді», Вірою Андріюк від сфери «Освіта» та Тетяною Лебедєвоювід сфери «Журналістика».

Руслан Кухарчук був висунутий  міжнародною громадською організацією «Асоціація журналістів, видавців і мовників християн «Новомедіа» у  кандидати в члени Наглядової ради НСТУ у  сфері «Журналістика». Крім нього у цій сфері балотуються ще троє кандидатів.

– Яким, на вашу думку, має бути Суспільне мовлення в Україні? Чим воно відрізнятиметься від державного і комерційного?

– Впровадження суспільного мовлення в Україні матиме сенс лише у випадку, якщо воно орієнтуватиметься на суспільно-важливі пріоритети. Головним завданням комерційного телерадіомовлення нині є отримання фінансового прибутку і участь у реалізації політичних завдань власників. Своєю чергою головною метою діяльності Національного суспільного телерадіомовлення має бути виготовлення і поширення контенту, який без сумнівів можна буде вважати соціально-відповідальним. Тобто таким, що несе лише користь аудиторії. Суспільне мовлення, як і медицина, має послуговуватися правилом: не нашкодити. І допомогти рухатися саме у такому фарватері зможе Наглядова рада НСТУ.

– Якою має бути структура НСТУ? Яка ваша думка щодо дискусії навколо законопроекту про внесення змін до Закону про суспільне мовлення? Як відомо, частина депутатів та медіадіячів  вважають, що Суспільне мовлення та ОДТРК мають існувати окремо. Наприклад, Микола Томенко запропонував надати право регіональній владі створювати на базі ОДТРК канали громад.

– НСТУ має створюватися на базі Національної телекомпанії України, Національної радіокомпанії України,  Державної телерадіокомпанії «Культура» і  Української студії телевізійних фільмів «Укртелефільм». Що стосується всіх ОДТРК та інших державних регіональних телерадіокомпаній, то їх слід дещо реорганізувати, але вони мають залишатися підконтрольними територіальним громадам. Якщо ми будуємо цивілізований інформаційний простір демократичної держави – це єдине правильне рішення. Звісно, слід вирішити проблему ангажованості регіональних медіа місцевими політичними, бізнесовими і владними колами. Проте все це не може бути підставою для приєднання ОДТРК до Національної телекомпанії України. Стратегію реорганізації ОДТРК слід розглядати трохи пізніше і окремо від створення НСТУ.

– Чи має бути на Суспільному мовнику реклама? Як має фінансуватись НСТУ?

– Суспільна телерадіоорганізація може транслювати комерційну рекламу. Проте така реклама має бути дуже дорогою і займати в ефірі не більше 3 хвилин протягом астрономічної години. А от політична реклама на НСТУ має бути забороненою повністю, у тому числі – у період виборчих кампаній. Бо в іншому разі ми і дорогоцінне незаймане суспільне мовлення відразу перетворимо на майданчик для змагання розмірів грошових мішків різних партій.

Основним же джерелом фінансування НСТУ може стати обов’язковий платіж на кожне домогосподарство, де є приймач телевізійного сигналу. Стягувати його можна, наприклад, через щомісячні квитанції комунальних платежів. І щоб цей механізм діяв і не провокував суспільного невдоволення, бажано, щоб сума цього обов’язкового щомісячного платежу не перевищувала гривневий еквівалент 50 євроцентів.

– Як ви збираєтесь представляти свою сферу у Наглядовій раді? Які проблеми з її висвітленням є на комерційних каналах?

– Асоціація «Новомедіа» завжди просуває найвищі журналістські стандарти у професії, а також – вічні християнські цінності у діяльності ЗМІ. Чесно кажучи, нині спостерігається суттєвий брак і першого, і другого на комерційних телеканалах. Переконані, суспільне мовлення за своєю сутністю покликане встановити найвищий моральний і професійний стандарт для медіагалузі. Незаангажованість у політичних ефірах, непідробна увага до регіонального різноманіття, сучасно і видовищно створені освітні програми, компетентне і систематичне висвітлення релігійної тематики – саме цьому ми сприятимемо. Гонитва за комерційним рейтингом нарешті повинна поступитися місцем суспільній користі і соціальній відповідальності мовника.

– Які першочергові завдання ви ставитимете перед НСТУ як представник своєї сфери? Які програми ви хотіли би бачити і чути на Суспільному? Яким чином НСТУ може об’єднати країну?

– У новому профільному законопроекті пропонується покласти на НСТУ дуже актуальну функцію – забезпечення національного діалогу. Організація телевізійних форматів, які сприяють зміцненню державної єдності, порозумінню між громадянами і регіонами – нині є першочерговою справою.

Окрім цього сконцентрувати зусилля на організації безпечного ефірного простору для дітей. Ефір НСТУ має бути стовідсотково безпечним для неповнолітніх у будь-яку пору доби. А також – просвітництво, навчання і виховання. Всі ці складові  майже не вдається реалізувати комерційним мовникам. Тож суспільна телерадіокомпанія покликана нарешті з цим впоратися.

– Як убезпечити Наглядову раду від впливу політичних сил і влади?

– Принцип делегування кандидатів до Наглядової ради від депутатських фракцій і груп є хибним. Це шлях до прямого політичного впливу на діяльність НСТУ. Ключову роль у Наглядовій раді мають відігравати саме представники громадських об’єднань. Держава теж може бути представлена в Наглядовій раді, але аж ніяк не парламентськими квотами. Хіба що – делеговані представники від президента, уряду і Національної ради з питань телебачення і радіомовлення і Держкомтелерадіо.

– Деякі експерти вважають, що членами Наглядової ради мають бути лише медійники та юристи, які знаються на телерадіовиробництві. Чи погоджуєтесь ви з такою думкою?

– Членами Наглядової ради НСТУ мають бути представники усіх найбільших суспільних інституцій. Для того і створюється суспільне мовлення, щоб враховувати не лише думку профільного експертного середовища, а й позицію широкої аудиторії, яка є споживачем контенту.

І ще одне… У нинішньому законі визначено дев’ять типів громадських об’єднань, які можуть делегувати представника до Наглядової ради. Але дуже впадає в око, що ніяк не представлений величезний світ церковно-релігійних спільнот. Коли тотальна більшість громадян України вважають себе віруючими різних християнських конфесій, коли інститут церкви користується найвищим рівнем суспільної довіри, обов’язковою є наявність у Наглядовій раді представника надзвичайно авторитетної Всеукраїнської ради церков. Відповідні зміни слід внести в закон «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України». Пропоную вважати це нашою офіційною вимогою до народних депутатів.

– Члени Наглядової ради мають працювати на громадських засадах, чи за винагороду?

– На даному етапі членами Наглядової ради НСТУ мають працювати дуже вмотивовані люди і на безоплатній основі. Можливо, з часом її функції будуть розширені аж до редакційних справ – тоді можна буде говорити і про оплату. Поки що ж робота у цьому колективному органі нехай буде волонтерською. Разом з тим слід у Редакційній раді визначити уповноважену особу, яка відповідатиме за постійний зв'язок з Наглядовою радою, братиме участь у її засіданнях, готуватиме проекти документів і рішень, словом – вестиме паперові справи.