Науковці досліджували емоційні реакції 22 підлітків з допомогою магнітно-резонансної томографії, фіксуючи активність різних зон мозку. Хлопці віком від 14 до 17 років переглядали відео зі сценами насильства різного ступеню жорстокості. Крім того, спеціальні сенсори, прикріплені до пальців, зчитували дані електропровідності шкіри, що змінюються, коли людина пітніє, реагуючи на емоційні стимули. Учені з'ясували, чим довше підлітки переглядали агресивне відео, тим менш емоційно вони реагували на нього. Водночас при перегляді помірно брутальних сцен такого ефекту не спостерігалося. Крім того, найсильніша десенсибілізація спостерігалася у хлопців, які регулярно отримували порції візуальної жорстокості з мас-медіа у своєму повсякденному житті.

Загроза відмови гальм

Згідно з результатами дослідження, оприлюдненими на сайті британського журналу Cognitive and Affective Neuroscience, у зонах мозку піддослідних, що вважаються «гальмами» агресивної поведінки, значно знижувалася інтенсивність реакції на насильство, коли вони переглядали жорстоке відео упродовж тривалого часу. Як зазначив американський науковець Джордан Грефман, коли ці «гальма» відмовляють, збільшується загроза того, що агресія сприйматиметься як адекватна поведінка. Візуальні образи насильства стимулюють певні структури мозку, які зазвичай активуються, коли люди стають агресивними, цитує його слова Agence France-Presse.

Про те, що жорстокість на екрані може негативно впливати на свідомість підлітків, науковці дискутують вже давно. Один з головних аргументів - зона мозку, яка контролює емоції і відповідає на зовнішні подразники, зокрема «гальмує» агресивну поведінку, у підлітковому віці продовжує розвиватися, тому десенсибілізація може бути небезпечною.

Наталя Неділько

Джерело: Німецька Хвиля