Останнє
Помітили помилку?
Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter —
ми виправимo
Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter —
ми виправимo
Як улаштоване суспільне мовлення Литви
10:00,
14 Листопада 2012
3945
Канали суспільного мовника посткомуністичної Литви не входять у трійку найбільш популярних телевізійних медіа країни. Частка аудиторії LRT стрімко зменшується рівно з обсягом фінансування, що здебільшого надходить з бюджету країни.
Продовжуємо серію матеріалів про суспільне телебачення різних держав, попередні статті: Канада, Норвегія, Британія, Німеччина, Японія, Нова Зеландія, Швеція, Бельгія, Фінляндія, Японія, США, Естонія, Польща, Франція, Румунія, Ірландія, Австралія, Італія, Данія.
Суспільне мовлення в Литви здійснюється Національною телерадіокомпанією Литви, що має статус неприбуткової юридичної особи з 100% часткою державною власності у статутному капіталі. У1996 році вона стала правонаступником Литовського радіо та телебачення, заснованого Сеймом. Того ж року було прийнято закон про Литовське радіо та телебачення.
Мовлення здійснюється на двох телевізійних каналах, супутниковому каналі Литви для закордонної аудиторії, а також трьох радіоканалах. З серпня 2012 року в результаті загального ребрендингу національного мовника, канали LTV1, LTV2 та LTV World змінили назву на відповідно LRT Televizija, LRT Kultūra и LRT Lituanica, радіоканали також отримали приставку LRT ‒ LRT Radijas, LRT Klasika та LRT Opus. Таким чином, назва компанії-національного мовника Lietuvos Nacionalinis Radijas ir Televizija («Литовське радіо та телебачення») стала фігурувати в назвах його каналів.
Перший канал LRT намагається відповідати інтересам всіх вікових та соціальних груп та транслює різножанрові програми. LRT Kultūra розпочав мовлення у 2003 році, у його програмі є освітні, інформаційні, регіональні програми, кращі світові документальні та публіцистичні проекти, програми для дітей, окремий блок створюється спеціально для нацменшин.
Закон зобов’язує мовника керуватися принципами об'єктивності, демократії, неупередженості, забезпечувати свободу слова і творчості. Відповідно, в програмах повинні знаходити відображення різноманітні погляди та думки, а брати участь у них мають право прибічники різних переконань. У передачах також повинне проявлятися шанобливе ставлення до гідності людини та її прав.
Дайнюс Радзявідчус, член Ради LRT розповідає про акценти на яких робив наголос Європейський мовний союз, що допомагав мовнику переходити на демократичні рейки:
Рада LRT є вищим керівним органом мовника, завдання якого слідкувати аби суспільні інтереси знаходили відображення в програмі мовника. Рада складається з 12 членів, які призначаються Президентом Литви (4 члени Ради), Сеймом (4 члени Ради, 2 з яких представляють парламентську опозицію), Литовською радою з питань науки (1 член), Литовською радою з питань освіти (1 член), Литовською спілкою творчих працівників (1 член), Литовською конференцією релігійних об’єднань (1 член). Строк повноважень членів Ради – 6 років, член Ради може обіймати посаду не більше 2 строків підряд.
Рада, окрім іншого, формує державну стратегію програм мовника, щорічно затверджує склад програм та зміни у ньому, здійснює нагляд за виконанням завдань LRT і дотриманням вимог, задекларованих у правових актах, організує Адміністративну комісію для вирішення питань господарсько-фінансової діяльності компанії, призначає її членів, шляхом відкритого конкурсу обирає генерального директора на 5 років, встановлює його оклад.
Адміністративна комісія є ще одним органом управління – це 5 членів, які призначаються Радою строком на 4 роки. Претенденти на посади членів Комісії повинні бути фахівцями з фінансових або управлінських питань. Обраним на посаду члену Комісії не може бути член Сейму або Уряду, державний службовець, особа, яка перебуває у трудових відносинах з телерадіоорганізаціями.
Бюджет LRT найменший у Європі, його складають кошти державного бюджету (в середньому 60-70%), гранти ЄС, доходи від реклами та комерційної діяльності (продаж передач, надання в оренду приміщень та обладнання). Телеканали суспільного мовлення мають підкріплене законодавством право розміщувати рекламу, але не більше ніж 15% від загального денного ефіру.
Прийнятий у 1996 році закон про LRT установлював, що абонентська плата буде одним з джерел доходів мовника. Однак політики та керівництво корпорації були скептично налаштовані щодо виправданості ідеї збирання плати. Побоювання, що така модель викличе невдоволення суспільства та не забезпечить необхідну частку доходів для існування мовника змусили відмовитися від ідеї у 2005 році.
За новим законопроектом, бюджет мовника буде складати 0,8% від держбюджету, щоб не залежати від волі окремих політиків. Розповідає Дайнюс Радзявідчус:
Офіційний сайт мовника www.lrt.lt наразі пропонує новини, тимчасовий відеоархів, та подкасти радіопрограм. Сайт мовника фігурує у десятці найбільших за аудиторією новинних порталів Литви. Але, коли мова йде про загальний рейтинг ресурсів литовського походження з найбільшою кількістю відвідувачів, то Lrt.lt не потрапляє й до 15-ки. Мовник ще адаптується до нових технологій та стандартів у сфері ЗМІ і зараз знаходиться на шляху до перетворення сайту на більш потужну інтернет-платформу та створення асортименту мобільних додаків.
За матеріалами:
Офіційний звіт про LRT за 2011 >>
Відеоматеріали з семінару МГО Internews у Киргизстані >>
Mapping Digigtal Media in Lithuania. ‒ Open Society Institute, 2011 >>
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
vserys.com
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
