Нагадаємо, Наглядову раду майбутнього суспільного мовлення остаточно було сформовано 15 грудня. Саме тоді було обрано останню членкиню НР. Цей наглядовий орган діятиме в Україні вперше, як, власне, й суспільне мовлення постає вперше. Оскільки підзаконні акти, зокрема й Статут Публічного акціонерного товариства Національної суспільної телерадіокомпанії України (ПАТ НСТУ), ще не ухвалено, досі не зрозуміло, як саме воно працюватиме. Як виявилося на конференціях з обрання членів НР, деякі кандидати не до кінця розуміли, до якого органу вони намагаються потрапити і чим займатимуться наступні чотири роки в разі обрання. У своїх виступах вони не наголошували на місії суспільного мовлення загалом, здебільшого обмежувалися проблемами своєї галузі та побажаннями щодо висвітлення її проблем у ЗМІ. Тож іще на стадії обрання були ідеї провести навчання для членів НР, щоб вони краще усвідомили свою місію.

В семінарі взяли участь прес-аташе Представництва Європейського союзу в Україні Девід Стулік, заступник голови юридичного відділу й відділу з міжнародних зв’язків ORF Йозеф Люссер із Австрії, експерт Ради Європи, колишній віце-президент Європейської мовної спілки Борис Бергант, телефоном включався голова наглядової ради суспільного мовника Грузії Грігол Гогелія. Також у заході взяли участь генеральний директор НТКУ Зураб Аласанія і представниці Держкомтелерадіо — начальниця управління внутрішнього аудиту Наталія Степанова та начальниця юридичного відділу Таїсія Мировець, які розповіли про процес реформування, наголосивши на факторах, через які затягується створення юридичної особи ПАТ НСТУ.

Семінар було організовано проектами Ради Європи та ЄС «Зміцнення свободи слова медіа і створення системи суспільного мовлення в Україні» та «Свобода медіа в Україні».

Пропонуємо до ознайомлення основні тези експертів, озвученими на семінарі.

Давід Стулік: Затягувати реформу не можна

Прес-аташе Представництва Європейського союзу в Україні Девід Стулік висловив занепокоєння щодо відкладання реформ в Україні загалом і в сфері суспільного мовлення зокрема. За його словами, таке затягування процесу важко пояснити європейським колегам. Він повідомив, що в ЄС розглядають можливість фінансування нового ньюзруму для суспільного мовника. «Що нам треба? Нам потрібні гарантії, що суспільне буде справді суспільним, незалежним, щоб ми не вклали декілька мільйонів євро в канал, який лишиться державним та буде під контролем тієї партії, що опиниться при владі. Поки в нас не буде цих гарантій, ми не можемо розглядати можливість фінансування. Такі самі думки й у інших донорів», — наголосив прес-аташе.

Пан Стулік зазначив, що наглядова рада будь-якого суспільного мовника відіграє дуже важливу роль — вона є буфером, який захищає компанію від політичних впливів. Він висловив сподівання, що новообраний орган виконуватиме свої функції й допоможе створити якісний мовник, який буде противагою наявним в Україні телеканалам. «Затягувати цю важливу реформу не можна в жодному разі. Допоможіть нам, щоб ми допомогли вам», — наголосив Давід Стулік.

Борис Бергант: Щоб вимірювати успіх суспільного мовлення, потрібен бізнес-план

Колишній віце-президент Європейської мовної спілки Борис Бергант розповів про засадничі принципи роботи наглядової ради. Він наголосив на важливості запуску мовника в Україні, адже суспільне — цінність, яку поділяють усі європейські країни. «Якщо суспільне мовлення запрацює в іще одній країні — це буде на благо всім нам», — зазначив експерт.

Пан Бергант звернув увагу присутніх на різницю між суспільним і комерційним мовником: звичайний комерційний мовник дає певний прибуток своєму власникові, заробляє гроші. У випадку з суспільним гроші потрібні не для вигоди якоїсь особи, а для вироблення нових програм для суспільних потреб.

Різниця між державними мовниками й суспільними надзвичайно велика. Державні мовники контролюються урядом і віддзеркалюють його політику. Суспільна форма означає, що уряд не може впливати на його діяльність. Такий мовник керується органами, обраними через громаду. «Не будьмо наївними, думаючи, що в управлінні суспільним немає жодного політичного впливу. Влада завжди тим чи іншим чином регулює діяльність у всіх галузях нашого життя, не тільки у сфері мовлення. Втім, ми маємо забезпечити громадян інформацією, щоб вони могли самостійно робити вибір. Наша діяльність набагато ширша за політику», — наголосив експерт.

Він нагадав, що в Україні частина членів органу обиралася від парламенту, частина — від громадянського суспільства, але відтепер усі члени ради мають однакові повноваження, обов’язки та місію, а отже мають враховувати інтереси широкого загалу. «Не важливо, хто вас висунув — Блок Порошенка чи Національний олімпійський комітет, ви не маєте перед ними звітувати. Якщо ви будете це робити — це неправильно. Ви нікому не підзвітні, ви як рада відповідаєте лише перед суспільством, перед народом, така ваша робота. Ви маєте залишатися незалежними, ви відповідаєте не лише за культуру чи спорт, якусь політичну партію абощо, ви всі спільно відповідальні за створюване мовлення», — зазначив пан Бергант. Він також порадив тримати зв'язок із громадою, адже вона допоможе працювати пильніше.

Борис Бергант порівняв керівництво НСТУ та наглядову раду з урядом держави та її парламентом. «Ви, безперечно, є парламентом суспільного мовника, але майте на увазі, що розподіл між урядом і парламентом не завжди такий виразний, яким він мав би бути. Втім, важливо дотримуватися розподілу обов’язків та не забувати, де починається ваша компетенція, де вона закінчується і що в компетенції менеджменту. Якщо це змішувати, будуть сварки і справа може вийти з-під контролю», — застеріг експерт. Він порадив сформулювати етичний кодекс наглядової ради, прописати в ньому правила та цінності її членів.

Експерт вважає: менеджмент компанії має скласти бізнес-план, який включатиме стратегію мовника. Там має бути чітко зазначено бачення місії суспільного мовлення, а також прописано критерії для вимірювання його успіху. «Звісно, це не фабрика, не можна вирахувати, скільки пар взуття буде зроблено, тут є багато ринкових обмежень. Вам потрібно реагувати на потреби суспільства. Вам потрібно стежити за трендами», — зауважує пан Бергант. Він радить робити трирічні бізнес-плани, в яких прописувати, скільки яких програм буде вироблятися, запланувати трансляції міжнародних щорічних подій, зазначити цілі.

Як улаштована наглядова рада австрійського суспільного мовника ORF

Австрійський суспільний мовник ORF включає три загальнонаціональні канали, спеціальний канал про спорт, дев'ять регіональних телерадіокомпаній і три радіоканали. Секретар керівних органів ORF Йозеф Люссер розповів, як працює наглядова рада австрійського мовника.

Керівними органами ORF є генеральний директор, рада аудиторії та рада фонду. Директор компанії призначається на п'ять років та керує справами корпорації. Рада аудиторії складається з 31 члена та призначається на чотири роки. Вона надає рекомендації щодо програмування компанії. До складу ради фонду входять 35 членів: шість членів призначаються австрійським парламентом (по одному члену від кожної партії), дев'ять членів, призначених від федеральних земель (по одному від кожної землі), дев'ять членів призначає федеральний уряд, шість членів від ради аудиторії, п'ять членів призначає центральна виробнича рада. До ради не можуть увійти члени федерального уряду, державні секретарі, члени урядів земель, члени парламенту або співробітники політичної партії та особи, які займали ці посади впродовж останніх чотирьох років.

До обов’язків ради фонду входять контроль над справами корпорації, призначення та звільнення гендиректора, встановлення кількості директорів та їхніх програмних обов’язків, звільнення директорів і регіональних директорів за рекомендаціями гендиректора. Також цей орган затверджує планування контенту, фінансові справи, штатні розписи, систему забезпечення якості, плани розширення безперешкодного обслуговування осіб із вадами зору чи слуху. Рада визначає вартість програм, затверджує річний фінансовий звіт та річні розписи програм для телебачення, радіо та в інтернеті.

«Генеральний директор звітує раді фонду так само, як генеральні директори звітують наглядовим радам акціонерних товариств. На засіданнях члени ради фонду можуть ставити питання гендиректору, директорам і регіональним директорам щодо розподілу обов’язків і вимагати відповідну інформацію», — розповів пан Люссер.

Рада фонду сама встановлює свої процедурні правила, вона обирає з-поміж своїх членів голову та заступника голови. Зазвичай за рік відбувається шість пленарних засідань ради та дванадцять засідань комітетів. Кворум становить присутність не менше половини членів ради. Голосування на засіданнях відкрите, рішення ухвалюються простою більшістю голосів. Голова бере участь у голосуванні, в разі рівної кількості голосів, голос голови є вирішальним.

Для підготовки рішень із окремих питань і контролю за управлінням справами рада фонду може створювати комітети й робочі групи, які займатимуться окремими питаннями, як-от змістом програм, фінансами, технічними питаннями, ефективністю управління.

Грігол Гогелія — про досвід наглядового органу грузинського суспільного мовника

Перша редакція грузинського закону про суспільне мовлення не забезпечувала незалежності наглядової ради, оскільки механізм був такий: президент обирав кандидатів і подавав їх на розгляд парламенту, який обирав із них 15 членів наглядової ради. Внесені в липні 2013-го зміни до закону збільшили прозорість роботи наглядової ради. Вони уможливили проведення відкритих засідань, на яких можуть бути не тільки присутні, а й ставити запитання представники громадськості. Також збільшився рівень фінансової прозорості, зокрема проведення міжнародного аудиту в кінці кожного фінансового року.

Відповідно до внесених у законодавство змін, громадяни, що претендують на членство в наглядовій раді, подають заявку безпосередньо голові парламенту, а не президенту. Далі утворюється громадська комісія з відбору заявок, яка подає шорт-лист кандидатів на розгляд парламенту, омбудсмену Грузії і верховній раді Аджарії. Ці органи обирають дев'ятьох членів наглядової ради.

Теперішній голова наглядової ради грузинського суспільного мовника Грігол Гогелія телефоном поділився досвідом. Він наголосив, що одним із основних критеріїв успіху є своєчасне визначення цінностей суспільного: «Без цінностей неможливо побудувати організацію». Не менш важливим є розуміння механізмів, за якими діє компанія: як відбувається планування, як розробляється стратегія, які є ризики в компанії.

На відміну від багатьох експертів, які вважають, що для члена наглядової ради розуміти медіасферу не так важливо, пан Гогелія переконаний: це просто необхідно людині, обраній у цей орган. «Кажуть, що члени наглядової ради не мають знатися на медіагалузі. Це хибне уявлення. Через такі думки ми набили собі кілька ґуль. Ми маємо добре розуміти, в якій галузі опинилися. Це конкурентне середовище, й наша аудиторія завжди може перемкнути кнопку й дивитися інший канал чи зайти на інший сайт», — вважає пан Гогелія.

Грузинський експерт зазначає, що наглядовому органу варто контактувати не тільки з вищим керівництвом, але і з менеджерами середньої ланки, адже вони там, де розробляються цінності.

Грігол Гогелія наголосив: важливо виробити стратегічні напрями суспільної телекомпанії, розуміти її покликання. «Розробка стратегії — це завжди процес. Не буває такого, що хтось розробив, приніс, а ми поставили штамп. Потрібна включеність», — додав він.

Фото надано офісом Ради Європи