Данський медіаексперт, співзасновник Європейської мовної спілки (EBU) та координатор проекту «Мультимедіа ньюзрум» Бйорн Еріксон на черговому засіданні робочої групи з розробки стратегії створення Національної суспільної телерадіокомпанії України (НСТУ), що тривало на Першому національному, коротко презентував суспільних мовників Данії (DR и TV2), власниками яких є держава. Сумарна частка (market share) двох датських суспільних мовників — 67%, а 33% залишаються комерційним мовникам. Кожен мовник має свій офіційний сайт, який щодня відвідують близько 1,5 млн людей (населення Данії — 5 млн).

За його словами, сильною стороною суспільного мовника мають бути новини. «Україна потребує незалежного суспільного мовника, який забезпечує все населення критично важливими новинами за допомогою телебачення, радіо та інтернету. Україні необхідна надійна, фінансово незалежната критична преса, щоб фіксувати зловживання владою, корупцію, щоб формувати збалансовану та чесну громадську думку. Флагманом такої вільної преси повинен бути незалежний та сильний суспільний мовник, що доставляє новини на всіх доступних платформах: соціальні мережі, Фейсбук і Твіттер, офіційний сайт, мобільні пристрої, телевізійний та радіоефіри», — сказав він.

Як повідомив Бйорн Еріксон, DR та TV2 мають компетентний персонал, який буде у тісній співпраці з українцями допомагати у створенні мультимедійного департаменту новин НСТУ, від розробки бізнес-плану — до його втілення та пошуку донорів.

Проект «Створення нового мультимедійного департаменту новин для потреб НСТУ» призначений саме для об’єднання різних медіа в одному місці, коли новини готуються одночасно в одному ньюзрумі для всіх платформ, як це робиться в Данії.

Бйорн Еріксон уточнив основні етапи проекту. На початку травня данська команда зустрінеться з командою НТКУ в Києві, обміняється інформацією, відвідає НТКУ та НРКУ, одного або декількох регіональних мовників. Зустрінеться з персоналом НТКУ для презентації проекту. Крім того займатиметься пошуком необхідного місця розташування (приміщення). «Над створенням єдиного ньюзруму НСТУ працюватиме дві команди: одна в Україні на НТКУ в рамках робочої групи, інша з європейських експертів. Разом ці дві команди розроблять бюджет, які повинні бути технічні характеристики, яка інфраструктура, які робочі процеси повинні виконувати журналісти, та підготують всі питання, які пов’язані із функціонуванням цього нового ньюзруму. Спочатку данська команда приїде в Україну на один тиждень для того, щоб вивчати й аналізувати ситуацію, яка є. Вони ставитимуть мільйон запитань. Потім вони ще раз повернуться (в середині травня) вже десь на два тижні для того, щоб за одним столом із українською командою розпланувати роботу», — сказав він.

На початку червня п’ять провідних редакторів із НТКУ/НРКУ відвідають DR та TV 2 у Данії, де пройдуть тренінг у цифрових мультимедійних ньюзрумах. «Після цього ми запросимо п’ять ваших провідних редакторів до нас, до Данії. Протягом двох тижнів будемо тренувати їх, як працювати в мультимедійному середовищі. Працівники телеканалів DR і TV2 дбатимуть про них, навчатимуть, як потрібно грати на такому фортепіано», — зазначив Бйорн.

У травні — вересні триватимуть перемовини з українським урядом, інвесторами та спонсорами для виконання бюджету. «Водночас ми будемо допомагати вам із фінансуванням цього плану. Але не сподівайтеся на такого спонсора, який приїде і покладе вам на стіл 10 млн доларів. Будь-який серйозний спонсор скаже: “Покажіть бюджет, план, технічні характеристики, як будуть втілюватися в життя і використовуватися надані нами гроші”. Я повернуся до Данії і зустрінуся з Міністерством закордонних справ і представлю: “Ось план, тепер нам потрібні наступні гроші”. Також нам потрібно звертатися до фундації Сороса, до ЄС. Європейський Союз, який однією зі своїх ключових вимог ставить створення суспільного мовника, побачивши, що ви справді працюєте над його створенням, зрозуміє, що одна його вимога виконана, і зможемо бути далі вам корисними і вам допомагати», — сказав експерт із Данії.

У вересні — листопаді Еріксон планує провести імплементацію бізнес-плану (за наявності інвестицій та спонсорських надходжень). «Ми звернемося до компаній Aplle, Panasonic, Soni, до інших постачальників апаратного забезпечення, щоб показати: ось ми реалізуємо зараз такий проект і нам для нього потрібно постачання додаткового обладнання. Я не можу гарантувати, що ми будемо успішними в цих намірах, але без плану, без конкретно розробленого проекту ми не можемо домогтися успіху в цій роботі. Зараз у нас є дві команди експертів, і ми можемо спільно працювати над тим, щоби зрозуміти, як виглядатиме цей проект», — зазначив він.

Також данський експерт розповів присутнім про другу важливу ініціативу — це допомога з програмним контентом, який відповідає європейським стандартам. У рамках проекту планується передача НТКУ близько 600 годин різноманітного програмного контенту з правами показу на три роки. 

«Потім у нас буде друга ініціатива. Якщо ви хочете покращити свою частку ринку, то вам потрібні сильні програми на екрані. Ми спробуємо створити пакет програм тривалістю приблизно 600 годин високоякісних програм, які відповідають європейським стандартам. У мене вже зараз є сто годин данських програм від каналів DR і TV2 від кожної по 50 годин. Потім я звернуся до Швеції і скажу: “Ось дивіться, якщо така мала країна, як Данія, вже надала 100 годин програм, чому б вам не приєднатися і не надати ще 100”. Тоді я звернуся до Норвегії і скажу, якщо і Данія, і Швеція надали стільки програм, чому б вам не приєднатися? Тоді разом із колегами я поїду до EBU до Женеви і скажу, якщо три скандинавські країни змогли забезпечити 300 годин контенту, то чому б вам — такій великій організації — не забезпечити ще 300 годин?» — повідомив він.

За його словами, це буде непросто, тому що пов’язано з дотриманням авторських прав. «Звісно, на практиці не все так просто, тому що використання програм пов’язано з авторськими правами композиторів, творців фільмів. Потрібно буде працювати з відповідними організаціями для того, щоб було надано відповідні права на показ. Звісно, можливо, в результаті нам вдасться забезпечити лише 400-500 годин програм, але в будь-якому разі ми будемо намагатися, щоб це були різноманітні програми: документальні, дитячі, драма, освітні, розслідування тощо, тобто максимальне різноманіття. Ми намагатимемося оформити ці права на три роки, тому що програму в будь-якому разі потрібно адаптувати (озвучка, субтитри), таким чином нам не потрібні всі 600 годин у перший рік, а можна розподілити їх на три роки», — сказав Бйорн.

Він наголосив, що це два основні проекти, над якими нам доведеться працювати наступні шість місяців. «Це буде наш власний данський внесок у створення НСТУ як нового мовника. Справа Майдану була справою Гідності. Вам потрібно боротися проти корупції в країні. Лише сильний суспільний мовник може бути тим інструментом, який допоможе документувати, а також боротися проти корупції. Україні потрібна сильна державна влада. Є парламент, уряд і судова влада. Але є четверта сила в державі — це критична преса. Хто ж інший буде наглядати за іншими трьома? Комерційні мовники, власниками яких є олігархи, не зацікавлені в таких мовниках Тому ми бажаємо успіху вам!» — зазначив експерт.

Бйорн Еріксон розповів також про співпрацю з профспілками, яких на суспільних мовниках Данії аж 23.

«У нас є дуже сильні профспілки, і я змушений був працювати з 23 такими організаціями (офісних працівників, фотографів, звукорежисерів, журналістів та ін.). Мені неодноразово доводилося сідати за стіл переговорів із профспілками й говорити про те, що ми можемо виконати, а що — ні. У будь-якому випадку це питання співпраці, в ході якої існує постійне обговорення. У результаті ми укладаємо якісь договори й приходимо до спільних рішень на наступних два роки. І на основі цього ми вже дотримуємося прийнятих рішень. Тому дуже важливо, щоб у країні існували сильні й справедливі профспілки. Особливо це важливо тоді, коли відбуваються такі структурні зміни, як у вас зараз у плані створення єдиного ньюзруму», — сказав він. Бйорн ще раз наголосив, що з профспілками треба постійно говорити, щоб вони розуміли, які процеси відбуваються, і погоджувалися з ними. Бо якщо вони почнуть виявляти спротив, це може значно ускладнити процес.