Як повідомляє корпоративний сайт Суспільного, захід відбувся 20 жовтня у Відні (Австрія) під егідою ОБСЄ. Про злочини росіян проти українських медіа, безпеку журналістів у зонах бойових дій, воєнні виклики для незалежних медіа, зокрема і для Суспільного, розповіли голова наглядової ради Суспільного Світлана Остапа та керівниця департаменту закордонного співробітництва Валерія Безпала.

У дискусії також взяли участь голова Комітету Верховної Ради з питань свободи слова Ярослав Юрчишин, заступниця директорки Інституту масової інформації Ірина Земляна та представниця проєкту підтримки ОБСЄ в Україні Наталія Ступницька. Модерував захід Андреа Касконе, Постійний представник Італії при ОБСЄ.
Світлана Остапа розповіла, що з початку повномасштабної російсько-української війни загинуло понад сто  українських та іноземних журналістів.Серед загиблих четверо працівників Суспільного мовлення - Олексій Ольховик, Дмитро Сірик, Ірина Цибух, Кирило Полікевич.

«Загалом у Силах оборони України станом на 1 жовтня 2025 року служать 152 працівники Суспільного мовника. Це журналісти, оператори, технічні фахівці та люди інших професій. Серед них — 10 жінок. У російському полоні перебувають щонайменше 26 цивільних українських медійників і один, який долучився до Сил оборони. Це Василь Філімон – телеоператор Миколаївської філії Суспільного мовлення, який був призваний до лав Збройних сил України. 15 травня 2022 року він потрапив у полон до військових окупаційних сил Росії під час виконання бойового завдання в Донецькій області. Він уже понад 3 роки і 5 місяців у полоні», - сказала Світлана Остапа.

Голова наглядової ради Суспільного розповіла і про інші медійні злочини росіян на території України.

«Росія вимикає українське мовлення та транслює російську пропаганду. Прикордоння Сумщини та Чернігівщини лишається без теле- та радіопрограм Суспільного мовлення через загрозу обстрілів. Вздовж кордону всі інфраструктурні об’єкти зв’язку або зруйновані або обстрілюються. Ми щодня фіксуємо до десяти атак на свої об’єкти в прикордонних з Росією зонах Сумщини та Чернігівщини. На Харківщині після деокупації нам вдалося лише частково відновити радіомовлення на прикордонні з Росією, а от місцеве телебачення – ні», - розповіла Світлана Остапа.

Вона наголосила на тому, що «Росія повністю ігнорує міжнародні правила та норми в сфері цивільного телерадіомовлення, веде свідому політику радіочастотного терору».

Команди Суспільного продовжують працювати та інформувати суспільство прифронтових регіонах. Редакції, які працюють під постійною загрозою, забезпечені бронежилетами, шоломами, аптечками та страховими полісами.

«Україна і надалі буде дотримуватися стандартів у сфері свободи слова та слідуватиме рекомендаціям партнерів: розвиватиме Суспільного мовника, підвищуватиме медіа грамотність населення, шукатиме механізми сприяння незалежним ЗМІ. Та нам спільно з вами треба вдосконалити правовий захист журналістів через міжнародне гуманітарне право. Не може Росія вбивати журналістів, захоплювати їх у полон та піддавати тортурам і не нести відповідальності. Це ми маємо спільно змінити», — зазначив голова Комітету Верховної Ради з питань свободи слова Ярослав Юрчишин.

Валерія Безпала звернула увагу на тему психічного здоров’я журналістів, яке погіршилось за роки роботи у воєнних умовах. 

«Журналісти в Україні працюють в умовах, коли кожна зміна на фронті або навіть у рідному місті може залишити психологічний слід. Вони продовжують знімати, писати та виходити в ефір, навіть коли самі переживають втрату близьких, руйнування своїх домівок та постійний стрес. Турбота про їхнє психічне здоров’я — це елемент корпоративної культури Суспільного і питання виживання професії. Психологічна стійкість наших команд дозволяє нам не лише продовжувати інформувати країну та світ, а й зміцнювати довіру до нашого медіа, захищати демократичні цінності. Без системної підтримки партнерів Суспільного та інституційних ресурсів ця робота була б неможливою», — зазначила Валерія Безпала.

Фото: Суспільне

Матеріал створено за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР «Єднання» в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України — рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є відповідальністю ГО «Детектор медіа» та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР «Єднання».