Як повідомляє корпоративний сайт Суспільного, захід відбувся 20 жовтня у Відні (Австрія) під егідою ОБСЄ. Про злочини росіян проти українських медіа, безпеку журналістів у зонах бойових дій, воєнні виклики для незалежних медіа, зокрема і для Суспільного, розповіли голова наглядової ради Суспільного Світлана Остапа та керівниця департаменту закордонного співробітництва Валерія Безпала.

У дискусії також взяли участь голова Комітету Верховної Ради з питань свободи слова Ярослав Юрчишин, заступниця директорки Інституту масової інформації Ірина Земляна та представниця проєкту підтримки ОБСЄ в Україні Наталія Ступницька. Модерував захід Андреа Касконе, постійний представник Італії при ОБСЄ.

Світлана Остапа розповіла, що з початку повномасштабної російсько-української війни загинуло понад сто  українських та іноземних журналістів. Серед загиблих четверо працівників Суспільного мовлення: Олексій Ольховик, Дмитро Сірик, Ірина Цибух, Кирило Полікевич.

«Загалом у Силах оборони України станом на 1 жовтня 2025 року служать 152 працівники суспільного мовника. Це журналісти, оператори, технічні фахівці та люди інших професій. Серед них — 10 жінок. У російському полоні перебувають щонайменше 26 цивільних українських медійників і один, який долучився до Сил оборони. Це Василь Філімон — телеоператор Миколаївської філії Суспільного мовлення, який був призваний до лав Збройних сил України. 15 травня 2022 року він потрапив у полон до військових окупаційних сил Росії під час виконання бойового завдання в Донецькій області. Він уже понад 3 роки і 5 місяців у полоні», — сказала Світлана Остапа.

Голова наглядової ради Суспільного розповіла і про інші медійні злочини росіян на території України.

«Росія вимикає українське мовлення та транслює російську пропаганду. Прикордоння Сумщини та Чернігівщини лишається без теле- та радіопрограм Суспільного мовлення через загрозу обстрілів. Вздовж кордону всі інфраструктурні об’єкти зв’язку або зруйновані, або обстрілюються. Ми щодня фіксуємо до десяти атак на свої об’єкти в прикордонних з Росією зонах Сумщини та Чернігівщини. На Харківщині після деокупації нам вдалося лише частково відновити радіомовлення на прикордонні з Росією, а от місцеве телебачення — ні», — розповіла Світлана Остапа.

Вона наголосила на тому, що «Росія повністю ігнорує міжнародні правила та норми в сфері цивільного телерадіомовлення, веде свідому політику радіочастотного терору».

Команди Суспільного продовжують працювати та інформувати суспільство у мприфронтових регіонах. Редакції, які працюють під постійною загрозою, забезпечені бронежилетами, шоломами, аптечками та страховими полісами.

«Україна і надалі буде дотримуватися стандартів у сфері свободи слова та слідуватиме рекомендаціям партнерів: розвиватиме суспільного мовника, підвищуватиме медіаграмотність населення, шукатиме механізми сприяння незалежним ЗМІ. Та нам спільно з вами треба вдосконалити правовий захист журналістів через міжнародне гуманітарне право. Не може Росія вбивати журналістів, захоплювати їх у полон та піддавати тортурам і не нести відповідальності. Це ми маємо спільно змінити», — зазначив голова Комітету Верховної Ради з питань свободи слова Ярослав Юрчишин.

Валерія Безпала звернула увагу на тему психічного здоров’я журналістів, яке погіршилось за роки роботи у воєнних умовах. 

«Журналісти в Україні працюють в умовах, коли кожна зміна на фронті або навіть у рідному місті може залишити психологічний слід. Вони продовжують знімати, писати та виходити в ефір, навіть коли самі переживають втрату близьких, руйнування своїх домівок та постійний стрес. Турбота про їхнє психічне здоров’я — це елемент корпоративної культури Суспільного і питання виживання професії. Психологічна стійкість наших команд дозволяє нам не лише продовжувати інформувати країну та світ, а й зміцнювати довіру до нашого медіа, захищати демократичні цінності. Без системної підтримки партнерів Суспільного та інституційних ресурсів ця робота була б неможливою», — зазначила Валерія Безпала.

Фото: Суспільне

Матеріал створено за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР «Єднання» в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України — рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є відповідальністю ГО «Детектор медіа» та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР «Єднання».