4 вересня в Пущі-Водиці відбулася конференція «Воєнні медіавиклики 2023», яку організувала Фундація «Суспільність» в рамках щорічного Форуму Асоціації медіаінтернів — учасників програми «Хаб медіа мобільності».

Ми вже писали про дискусійну панель «Як перемагати в інформаційному протиборстві: особливі виміри та завдання на завтра».

У рамках дискусій, присвячених Суспільному, менеджмент мовника, представники влади та міжнародні партнери обговорили візію Суспільного, поточні виклики та подальшу роль як у розбудові країни після війни, так і у відстоюванні прав і свобод демократичного суспільства.

Панель «Феномен Суспільного мовлення в Україні. Марафон триває» модерували Дмитро Тузов, журналіст NV, і Тарас Петрів, президент Фундації «Суспільність». Участь в обговоренні взяли Микола Чернотицький, голова правління Суспільного мовлення, Світлана Остапа, голова наглядової ради Суспільного мовлення, Христина Гаврилюк, головна редакторка новин Суспільного мовлення, Ольга Червакова, HR-директорка, Вадим Міський, член наглядової ради Суспільного.

Тарас Петрів: Тут недарма написано: марафон триває. Ви будуєте свою величезну історію. Чи можна сказати, що реформа Суспільного вдалася? Що ви далі плануєте?

Микола Чернотицький: Думаю, ще рано говорити про закінчення реформи. Це процес перманентний — я про нове, що впроваджує компанія. У нас багато змін, які відбулися під час війни, — ребрендинг, зміна структури, значно зросла кількість підписників за цей час. Ми змінюємося, і це має бути постійним. Ми хочемо робити краще.

• Читайте також: «Війна створює можливості. Суспільне скористалося цим». Як представники комітету гуманітарної та інформполітики ознайомлювалися з роботою НСТУ

Христина Гаврилюк: Я думаю, що реформа ще триває. Мені здається, що ми точно ще не те медіа, яким хочемо бути. У нас іще є великий потенціал і амбіції, на найближчий зокрема. Війна допомогла багатьом українцям зрозуміти, навіщо потрібен Суспільний мовник, — і це був успіх для нас. Але, звичайно, це не наша стеля й близько.

Світлана Остапа: Реформа відбулася, але вона не завершена. Навіть коли зводиш дім, то можеш його добудувати — але ще мусиш оздобити, обставити, а поки це робиш — щось зламається, потребуватиме ремонту. Це нескінченна історія. Реформа Литовського суспільного мовника почалась у 1996 році — набагато раніше, ніж у нас, і теж на базі державного мовника. Коли я запитала у 2006 році генерального директора «Коли завершилася ваша реформа?», він відповів: «А хто вам сказав, що вона завершилась?». Я не можу сказати, коли завершиться наша реформа, але точно можу сказати, що Суспільне вже сталося.

Ольга Червакова: На мою думку, ще з початку минулого скликання парламенту створення Суспільного є однією з найуспішніших реформ. Доказом цьому є те, що торік, коли ми підбивали підсумки, то зрозуміли, що Суспільне встояло як інституція під час війни. Це є найкращим аргументом того, що реформа Суспільного йде успішно. Вона не завершилася, на неї впливає дуже багато як позитивних, так і негативних чинників.

Ольга Червакова

• Читайте також: «Головне, що може робити держава для НСТУ, — це давати гроші та не лізти в роботу руками»

Вадим Міський: У незалежності будь-якого мовника у світі є три інгредієнти. Перший — це незалежність редакційної політики. Суспільне не повинно мати законодавчих чи інших вказівок на практиці від держави, що та як йому потрібно казати. Друге — незалежність у кадрових призначеннях. Якщо голова уряду призначає керівника Суспільного, то це не є суспільний мовник, це урядовий мовник. Третє — це фінансова незалежність. Має існувати такий механізм фінансування, щоб він не виглядав, як короткий повідець. Бо це також елемент впливу: чим краще та лояльніше, тим більше фінансів ти отримаєш. Ці три складові дають змогу звітувати, що контент є відповідним тим інтересам аудиторії, які є. У нас із цих трьох змінних із першими двома все гаразд, а от із фінансуванням у нас ситуація не дуже добра. Це та хитка змінна, яка дозволяє уряду на його розсуд скорочувати наш бюджет. Ми часто говоримо не про наші мрії та розвиток, часом це обмеження в наших амбіціях, але повірте: амбіцій є набагато більше, ніж фінансів, щоб їх утілювати. А з точки зору відповідності контенту, запиту суспільства та потреби суспільства, то в межах фінансування ми намагаємося це робити.

Вадим Міський

Дмитро Тузов: Друзі, у вас є відчуття, що від вас відрізали величезний шматок? Я про ефірне мовлення у зв’язку з марафоном. Чи є доречність станом на зараз такого скорочення мовлення? Може, Суспільне забере собі весь телемарафон разом із грошима?

Микола Чернотицький: Є речі, на які ми можемо впливати, а є речі, на які вплинути не можемо. Я знаю, коли відбуваються якісь жахливі події, то люди повертаються на марафон, вони приходять за інформацією. Ми виходили з наступного: окей, ми відповідаємо за свій слот у марафоні, й він має відповідати журналістським стандартам. Щоб були представники всіх політичних сил відповідно до їх представництва в парламенті. Інформація, яку ми продукуємо, її набагато більше, тому на регіональному мовленні ми можемо показати всю інформаційну картину. Те саме ми робимо на радіо та в соціальних мережах. Під час війни  радіо та диджитал показали свою важливість, і це була неоціненна річ. Під час окупації люди слухали саме радіо. Наша сумарна кількість підписників соцмереж до війни була десь 30 тисяч, нині це 1,3 мільйона. Деякі наші регіональні представництва мають більше підписників, ніж всеукраїнські круті медіа. Це про нашу пізнаваність і нашу роботу. Марафон колись закінчиться, бо це не може бути постійним, а наша задача була — надати людям якомога більше інформації для прийняття рішень. У нас була дуже велика дискусія: а де показувати «Євробачення»? Зважаючи на права, ми показували на каналі «Суспільне Культура». Так от, на каналі «Суспільне Культура» був рекорд за переглядами.

Микола Чернотицький

• Читайте також: Диджитал-платформи Суспільного зібрали майже 21 мільйон переглядів відео про «Євробачення-2023»

Світлана Остапа: Чи є в мене відчуття, що у нас відірвали шматок мовлення? У нас відірвали шматок власного виробництва, у нас мовлення залишилося, просто ми там транслюємо, окрім того, що самі створюємо, ще п’ятьох інших мовників, які виробляють контент для телемарафону. А от щодо відчуттів про шматок, який у нас відрізали, то це частина фінансування, яку дали на цей марафон. Ми порахували: це практично ті гроші, які нам не додали на цей рік.

Я торік на вашій конференції говорила, що 24 лютого, коли розпочалося повномасштабне вторгнення, за усним наказом міністра Ткаченка мені подзвонили з відповідної служби та сказали: ми вас зараз будемо відключати. Я питаю: що значить «відключати»? «Ну, ми вас відключимо та перемкнемо на канал «Рада». Це розпорядження міністра Ткаченка». Я говорю: «Воно письмове?». «Ні, усне». Я тоді набрала міністра Ткаченка. Він підтвердив, що це його усне розпорядження. Я запитала, чи може він його оформити письмово. «Немає часу для бумажок». «А я не хочу, щоб Чернотицький сів у тюрму за те, що ви тут усним наказом відключили наше мовлення», — сказала я.

Потім у нас почалась евакуація до Львова. Коли запропонували нам виробляти слот у телемарафоні, ми погодилися, бо зрозуміли: будемо ми його виробляти чи не будемо — будемо його транслювати. Але таким чином хоч частину цього марафону робить Суспільне. Ми показуємо приклад професійних стандартів, як мають робитися новини. І саме в нашому слоті є хоч приблизний баланс представлення політичних сил. В інших слотах це виглядає приблизно так: «Слуги народу» плюс ще хтось один (представник іншої політичної сили – «ДМ»).

Завдяки марафону в нас посилилися всі інші платформи, зокрема радіо та диджитал. Канал «Суспільне Культура» значно виріс. У нас виросли рейтинги та показники усіх платформ. Наші дослідження показують, що третина населення України отримує щотижня інформацію з платформ Суспільного.

Світлана Остапа

• Читайте також: Світлана Остапа: Якби влада зрозуміла, що з незалежним Суспільним Україна буде по-справжньому демократична, то не забирала б наш законний бюджет на державні канали

Дмитро Тузов: Чи справді потрібно було об’єднання шести каналів, щоб дати спільний якісний продукт?

Вадим Міський: Я спробую максимально політкоректно відповісти. На мій погляд, це була спроба якось відформатувати потік інформації з початком великої війни. Ви уявляєте, що міг би видати телеканал «Інтер»? Марафон також став зручним способом підтримки редакцій під час війни,але, на мій погляд, це може створити ризики для залучення лояльності мовників, коли ти отримуєш фінансування за виробництво цього марафону. Це зручна конструкція. Я розумію, чому вона зручна тим же, наприклад, «Плюсам». І архітекторам із боку держави. І я розумію, чому в інших країнах немає такої конструкції — бо є надійний Суспільний мовник. І наш Суспільний мовник може виробляти всі 100% марафону, якби була така потреба. Нам не соромно за наш внесок у марафон і за те, як компанія висвітлює ці події. Люди чітко розуміють значення, ми не втрачаємо бренд Суспільного мовлення. Ми отримуємо багато відгуків від людей про те, що «я в окупації постійно слухав Українське радіо». Це приємно розуміти, що саме наша робота щось змінює. Це мовлення для конкретних людей, які в кризових ситуаціях можуть почути потрібну інформацію, наприклад, про евакуаційні коридори. Ми придумали радійний проєкт про спростування російських фейків, пізніше надійшов відгук від жінки з Херсона, де вона говорить про те, що вона слухала цю програму — і це єдине, що їй допомагало тримати зв'язок з Україною.

Тарас Петрів: Я б хотів вас попросити розповісти про нинішні реалії.

Христина Гаврилюк: Суспільне — це ширше, ніж телеефір. Ми намагаємося постійно про це повторювати. Про марафон, новини та нашу роботу я б хотіла конкретно розповісти, щоб додати контексту. На Суспільному ньюзрум працює інакше, ніж на інших телеканалах. Новини не виробляють під випуски новин у марафоні в принципі — це лише маленька частина того, що ми робимо, ця адаптація до марафону. «Суспільне Новини» — це великий мультимедійний ньюзрум у Києві та кожному регіоні України. Ми не працюємо під телевізійний випуск новин, ми виготовляємо новини на всіх платформах 24/7. Насамперед ми справді «digital first»-компанія. Ми реально працюємо насамперед на онлайн. Кореспонденти Суспільного теж не працюють на телебачення — може, це для багатьох стане відкриттям. Ми присвятили кілька років у ньюзрумі тому, щоб усі могли виготовляти новини, а не сюжети. Ми займаємося не плануванням сюжетів і закадрів, а плануванням новин. Робота на ефір у марафоні — це лише частина того, що робить тисяча людей.

Христина Гаврилюк

Микола Чернотицький: За час війни телеаудиторія стрімко постарішала. 55 років — це середня аудиторія, для марафону вона ще вища. Немає якоїсь спеціальної аудиторії, яка споживає інформацію тільки з однієї платформи. Є перетини всіх трьох. Людина, яка читає телеграм, також може дивитися телебачення. У нас задача — своїми платформами обслуговувати якомога більше аудиторії. 30% населення споживає новини з платформ Суспільного. Наша задача, щоб до 2025 року було понад 50%.

Світлана Остапа: Дмитро декілька разів сказав, що у нас відібрали ефір. Я казала, що у нас відібрали гроші та власне виробництво. Щодо інформаційного продукту, щодо новин — на Першому каналі до марафону не було чотири години новин на добу, а зараз виробляється. В інформаційному плані компанія не постраждала. На Першому каналі ми не можемо показувати купу контенту, який показували раніше. Зараз це все показується на регіональному мовленні або на «Суспільне Культура». Якщо «Євробачення» на каналі «Суспільне Культура» — це нормально, то спорт — ні. Тому ми запускаємо спортивний канал. Під час війни виросло значення суспільно-важливої інформації.

• Читайте також: Нацрада включила спортивний канал Суспільного до обов’язкового переліку провайдерів

Тарас Петрів: Чи не вважаєте ви, що потрібно збільшувати потужності на деокупованих територіях? Як ви бачите структуру Суспільного після війни?

Микола Чернотицький: Ми є постачальниками контенту, ми не є компанія, яка забезпечує мовлення. Для будь-якої інституції завжди є виклики, наприклад, як співпрацювати з техгігантом. В Україні немає регулювання цього, а от у Європі почав діяти акт про регуляцію техгігантів. Люди переходять на смарт-тб, це інший тип споживання. Це все виклики. У Суспільного має бути незалежність і достатньо ресурсів для розвитку, усе інше — менеджмент.

Світлана Остапа: На деокупованих територіях, звичайно, ми повинні робити все можливе, щоб посилити мовлення. Надавати інформацію якомога більшій кількості людей. У 22-му році наше радіо мовило на середніх хвилях, на 23-й рік компанії не спрямували кошти на середні хвилі. Крім того, розбиті передавачі на тих територіях. На середніх хвилях мовлення можна відновити в Одеській області та на Буковині. На східних і південних територіях це зараз фізично зробити неможливо. Нам не дали гроші на середні хвилі, але від нас весь рік вимагають відновити мовлення на них!

• Читайте також: Росія захоплює частоти українських радіостанцій, які мовлять на середніх хвилях

Структура у нас не законсервована, вона міняється відповідно до потреб, до реалій. Торік ми змінили частково структуру — якщо така зміна буде виправдана, ми будемо рухатися далі. Мені здається, Україні треба відійти від вимірювання рейтингів, а вимірювати краще вплив медіа на життя в країні, на зміни в країні.

Фото: Фундація "Суспільність"