Про це Світлана Остапа зазначила під час пресконференції «Підсумки роботи "Репортерів без кордонів" в Україні». Спікери заходу, який було приурочено до річниці відкриття в Києві Центру свободи преси, розповіли, що було зроблено за рік, поділились своїми напрацюваннями та дали оцінку ситуації зі свободою слова в Україні.

Голова наглядової ради Суспільного мовника Світлана Остапа розповіла, що, незважаючи на свій молодий вік, телерадіокомпанія у кризовий для країни час показала себе з кращого боку. Адже, переживши евакуацію до Львова і знову повернувшись до Києва, Суспільний мовник не зупиняв роботи ні на день. Зазначила вона також, що наразі робота Суспільного скерована на виконання трьох завдань, а саме: забезпечення безперебійної роботи медіакомпанії, створення умов для безпечної роботи працівників, а також оперативного надання українцям перевіреної інформації.

Незважаючи на те, що Суспільний мовник за час війни зазнав великих матеріальних збитків (постраждали філії в Херсоні, Сєвєродонецьку, була розстріляна телевежа в Києві), він продовжує працювати і робити новий контент, зокрема документальні фільми. За кілька місяців цього року їх створено вже близько 10, декілька з них придбали суспільні мовники Європи. Мовник продовжує розвиватися і під час війни, у квітні наглядова рада Суспільного ухвалила Стратегію розвитку на 2023–2025 роки.

Розповіла Світлана Остапа і про виклики та труднощі, з якими стикається Суспільне.

«У 2023 році парламент обрізав нам бюджет. Ми за 6 років свого існування жодного разу не отримали повний бюджет. Нам виділили 1,5 млрд грн — це близько 30% від суми, яка передбачена Законом. Таку ж суму парламент виділив на канали, які виробляють телемарафон, а це не тільки державний канал "Рада", а й приватні канали. І ми розуміємо, що ці кошти просто забрали у нас і віддали на телемарафон», — зазначила голова Наглядової ради Суспільного мовника Світлана Остапа.

Вона нагадала, що у 2017 році, коли створювалося Суспільне, Україна зобов’язувалася позбутись державного мовлення, тоді таких каналів було два: парламентський «Рада» і канал іномовлення, але «протягом останніх років у нас з’явились вже загалом чотири державні канали».

 «На державних каналах набагато легше контролювати редакційну політику, ніж на Суспільному мовнику. Суспільне є одним із елементів демократичної України, і його потрібно підтримувати усіма можливими засобами», — підкреслила Світлана Остапа.