«Усі вони – досвідчені працівники, які розуміють відповідальність та ризики, що несе робота у прифронтовій зоні. Наша задача — докласти всіх зусиль, щоб гарантувати їхню безпеку. Тому працівники, що виїжджають у зону бойових дій, мають бронежилети, каски, турнікети, аптечки. У перші дні повномасштабного вторгнення ці потреби оперативно закривали наші міжнародні партнери та ІМІ. Також наші працівники пройшли тренінги з безпеки та домедичної допомоги», — зазначила Світлана Остапа.

Суспільний мовник також залучив до роботи з журналістами психологиню, яка розробила програму тренінгів щодо психологічної та ментальної безпеки. «Зокрема, розроблені воркшопи за темами: управління емоціями; як говорити з людиною, що проживає травми; втома від війни тощо. Психологиня проводила тематичні активності, часом щоб просто пояснити, що бути втомленим і виснаженим — цілком нормально, а також, що робити з цими станами. Наступного року компанія планує знову залучити психолога у свій штат», — розповіла голова наглядової ради мовника.

Світлана Остапа

У лавах ЗСУ й ТрО захищають Україну 106 працівників Суспільного. Двоє працівників загинули: Олексій Ольховик, оператор «Першого», та Дмитро Сірик, радіоведучий (радіо «Пульс» на «Суспільне Донбас»), а Василь Філімон з Херсонської філії багато місяців перебуає в полоні. Також, захищаючи Україну, загинули п’ятеро колишніх працівників. Наразі вже 12 ветеранів працюють на Суспільному після демобілізації.

«Команда Суспільного мовлення впроваджує програми підтримки військових, ветеранів та їхніх родин через співпрацю із громадською організацією Veteran Hub, Міністерством у справах ветеранів України. Наприклад, для кадровиків, ейчарів Veteran Hub провело навчання про те, як працювати з ветеранами. Суспільне мовлення і Міністерство у справах ветеранів уклали меморандуми про співпрацю та взаємодію в галузі соціального захисту ветеранів війни, захисників та захисниць України, членів їхніх сімей (меморандум підписали 28 серпня 2023 року)», — розповіла Світлана Остапа. 

Головний фокус цієї дискусії зосередився на презентаціях і обговоренні досліджень того, які з небезпек є ймовірнішими наразі для українських журналістів: загроза здоров'ю та життю, загроза отримати позов чи цифрові загрози? Також учасники намагалися знайти відповідь на питання: чи небезпеки, пов'язані з війною, не знецінюють інших загроз, які існували завжди?

У дискусії взяли участь  Ірина Чулівська, тренерка з цифрової безпеки IREX, співзасновниця ГО «Лабораторія цифрової безпеки»; Катерина Дячук, керівниця відділу моніторингу свободи слова ІМІ; Катерина Сергацкова, директорка Фонду «2402», Роман Васильняк, юрист «Платформи прав людини»; Владислава Нечай, представниця Департаменту захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки Служби безпеки України та Юлія Деркаченко, представниця Уповноваженого Верховної ради України з прав людини з інформаційних прав. Модерувала панель Оксана Романюк, директорка Інституту масової інформації.

Як повідомляв «Детектор медіа»,  10 листопада в Києві розпочав роботу Donbas Media Forum 2023 — дводенна конференція, присвячена трансформаціям, які переживає українська медійна спільнота через військову агресію Росії. На відкритті форуму виступила посолка ЄС в Україні Катаріна Матернова, заступниця директора місії USAID в Україні Теодора Делл, заступник голови Офісу Ради Європи в Україні Ерленд Фалк, спеціальний представник головування ОБСЄ — координатор проєктів в Україні Марцел Пешко та в. о. міністра культури та інформаційної політики України Ростислав Карандєєв.

Протягом першого дня Donbas Media Forum 2023 відбулось кілька дискусій, зокрема:

• «Шлях України до ЄС: яка роль медіа в цьому процесі» — за участі посолки ЄС в Україні Катаріни Матернової;
• «Роль медіа в повоєнній відбудові: журналісти між владою та суспільством» — за модераторства програмного директора ГО «Детектор медіа» Вадима Міського; 
• «Новий закон “Про медіа”: адаптація до нових правил гри» — за участі шефредакторки «Детектора медіа», голови однойменної ГО Наталії Лигачової.

Фото: Максим Поліщук / «Детектор медіа»