Спортивним журналістам належить створити нові практики та політики висвітлення участі жінок і чоловіків у спортивних змаганнях у світі. Вони мають критично ставитися до дискримінації та сексизму.

Про це розповіла виконавча продюсерка радіо «Культура» Ірина Славінська під час тренінгу для коментаторів Суспільного мовлення Олімпійських  Ігор «Гендерна чутливість у роботі зі спортивною тематикою: інструменти самоперевірки».

За її словами, під час висвітлення Олімпіади спортивні журналісти та коментатори мають звертати особливу  увагу на гендерні аспекти у своїй роботі, наприклад, на те, що одяг на спортсменах і спортсменках не є «невинним» або «нейтральним» знаком – він може потребувати додаткових історичних і гендерних коментарів.

Продюсерка зазначила, якщо говорити про висвітлення досягнень жінок і чоловіків, то спортивна тематика приховує в собі низку непростих історій. Зокрема, чимало явищ і слів, які досі існують ніби за інерцією, у деяких видах спорту можуть говорити про «чоловічі» та «жіночі» техніки, посадки, манери тримати спортивне знаряддя. В цих визначеннях можна розрізнити сліди дискримінації жінок у спорті та недопуск до повноцінної участі в змаганнях.

«По-перше, жінок нещодавно допустили до повноцінної участі в Олімпіаді. Вперше жінки взяли участь у Олімпіаді 1900 року, але лише в двох видах спорту – гольфі та тенісі. Системні зміни та рівноцінна участь жінок в Олімпіаді почалися в 1960-х роках. Це горизонт всього-на-всього останніх 60 років. По-друге, спорт містить у собі чимало сексистських контекстів навколо зовнішнього вигляду. Про це допоможе подумати резонансна історія про німецьку жіночу команду з гандболу, що сталася під час Чемпіонату Європи напередодні початку Олімпіади. І тема одягу на жінках, які беруть участь в спортивних змаганнях, знову виникла вже під час Олімпіади – тепер уже в контексті виступів німецьких гімнасток, які також виступили проти сексуалізації жіночої спортивної форми. Цікаво, що це системний опір спортсменок, який відбувається і за підтримки їхніх національних федерацій спорту, і навіть за підтримки світових зірок шоу-бізнесу», –  каже Славінська.

Також в спорті щодо жінок часто можна почути тези, котрі визначають їхні досягнення через постаті інших чоловіків. Резонансна історія про велосипедистку Ганну Соловей і реакція на її перемогу з боку Федерації велоспорту мала винятковий для українських реалій фінал – покарання за сексистські висловлювання.

«Таке рішення прогресивніше за ті, що приймають у нашому парламенті, де досі не спромоглися нікого з народних депутатів покарати за сексистські висловлювання. А як часто жінок-спортсменок можуть визначати через постаті їхніх батьків, тренерів, чоловіків, бойфрендів? Навіть про нашу зірку тенісу Еліну Світоліну легко почути не лише аналіз її спортивних досягнень, але й світську хроніку про те, чи буде вона міняти прізвище після заміжжя», – резюмує Ірина Славінська.

Нагадаємо, Національна суспільна телерадіокомпанія України спільно з проєктом «Європейський Союз та Рада Європи працюють разом для підтримки свободи медіа в Україні» працює над розробкою політики гендерної рівності.

Фото: сайт povaha.org.ua