Артема Шелкового обрали продюсером Чернігівської філії Національної суспільної телерадіокомпанії України 6 грудня 2017 року. На тому ж конкурсі менеджером філії обрали Вадима Соколюка. 10 грудня цього року в обох завершується контракт. Компанія приймає документи від кандидатів до 8 листопада включно. Як сказав «Детектору медіа» голова правління НСТУ Микола Чернотицький, більшість продюсерів і менеджерів готова подавати заявки на конкурс і продовжувати працювати. Судячи із планів Артема Шелкового, він із тих, хто налаштований виграти конкурс, його гасло — «було б бажання, все можливо».

На початку 2020 року в Артема Шелкового могло все змінитися: його запрошували переїхати в Київ і керувати командою міжрегіональної програми «Ранок на Суспільному». Та продюсер відмовився. Сьогодні він вважає, що це був правильний вибір і за цей рік йому як продюсеру філії вдалося втілити низку проєктів, наростити аудиторію, збільшити впізнаваність Суспільного на Чернігівщині і популяризувати регіон по всій Україні.

У той час, коли тривав конфлікт Суспільного та Офісу президента, «UA: Чернігів» показав спецефір програми «Сьогодні. Головне», присвячений першому року роботи депутатів Чернігівської міської ради. У студію прийшли представники п’яти фракцій, кожен із яких звітував про свої рішення та передвиборчі обіцянки, а також відповідав на запитання телеглядачів, які телефонували у прямий ефір і вимагали розв’язати конкретні проблеми міста.

«Народні депутати, крім одного, не відгукнулися на запрошення або просили перенести ефір»

– Артеме, як у філії складається комунікація із представниками влади та політиками?

– Якщо говорити про перший рік роботи депутатів та звіт перед громадою, то це в їхніх інтересах. Всі, кого запрошуємо, зазвичай приходять.  Не у всіх політсил є гарантований доступ до теле- і радіоефірів, тому наше запрошення на ефір для місцевих депутатів  — це можливість бути почутими і прозвітувати перед виборцями.

Коли ж вони балотуються, тоді не завжди зацікавлені в тому, щоби прийти на ефір наших програм «Виборчий округ» і «Виборчий округ. Місцеві». Наприклад, під час передвиборчої кампанії з 208-го округу, де балотувалися Олег Ляшко, Людмила Давиденко та Анатолій Гунько, двоє перших не прийшли на ефір. Гунько тоді прийшов сам, він же і переміг.

– Програма «Виборчий округ» у філіях стартувала у 2018 році, коли на ефір запрошували звітувати народних депутатів, обраних за пропорційною й мажоритарною системами. Чи будуть звітувати в ефірі «UA: Чернігів» новообрані народні депутати?

– У серпні, коли ефір не настільки насичений новинами, ми вирішили зробити спецефір «Сьогодні. Головне», під час якого народні депутати могли би прозвітувати. Ми надіслали запрошення всім дев’ятьом депутатам, які представляють Чернігівщину в парламенті, вказали чіткі терміни, телефонували їм, але, на жаль, відгукнувся тільки один депутат — Анатолій Гунько. Всі інші не відгукнулися або просили перенести ефір на пізніше.

– Ви хотіли провести цей спецефір у такому ж форматі, як із місцевими депутатами, коли у студії представники усіх партій? Чи так, як було раніше — один випуск для одного депутата?

– Хотіли, щоб народні депутати звітували по кожному округу окремо, як і було раніше. Ми зацікавлені, щоб народні депутати розповідали в ефірі про свою роботу і рішення, дали людям зрозуміти, що про них дбають. Багато хто звик до трешу на політичних токшоу і думає, що всюди в ефірі мають «рубати» одне одного. А ми вважаємо, що розмова може бути спокійною й цілком інформативною, і це краще.

– Чи вперше запрошували на ефір місцевих депутатів для спільного звітування?

– На початку 2021 року ми провели перший ефір, присвячений звіту за сто днів роботи Чернігівської міської ради.

Аналогічну програму про сто днів роботи мали з депутатами Чернігівської обласної ради, де є вісім фракцій. Вони не могли знайти порозуміння одна з одною в перші місяці роботи, опозиція і більшість.

Крім того, ми висвітлювали конфлікт в облраді, який тривав кілька місяців, а також конфлікт у Прилуцькій міській раді, де досі не збираються сесії і не ухвалили бюджет. Із Прилуцької міської ради до нас на ефір приїжджала вся делегація: представники всіх фракцій і голова. Ми обговорювали можливі шляхи виходу з цієї ситуації. Якщо в облраді питання вирішилося, то в Прилуцькій міській раді досі триває протистояння. Будемо знову їх запрошувати й висвітлювати, що там відбувається. Не скажу, що Суспільне примирює сторони, але ми даємо майданчик, щоб люди могли зрозуміти ситуацію. У Прилуках є медіа, втім ми дали можливість бути присутніми та почутими усім представникам фракцій.

– Чи завжди журналісти Суспільного можуть отримати потрібні коментарі від представників влади?

– Представники влади не завжди готові приходити на ефіри й коментувати ті історії, які в першу чергу неприємні їм як владі. У Чернігові нещодавно була складна ситуація з дитсадком №66, у якому не було опалення. Хотілося б, щоби представники влади охочіше приходили на ефір і швидше давали коментарі, а не радили «надсилати запит». Люди хочуть знати тут і зараз, чи розв’язують проблему. 

«Дискусія може бути без лайки, спокійною, не на підвищених тонах»

– На початку серпня в ефірі «UA: Чернігова» стартувала програма «Дебати», де гості дискутують на актуальну для регіону тему. Чи завжди вам вдається знайти опонентів?

– У будь-якій темі легко знайти одну сторону, важче — іншу, та люди приходять, спілкуються. Не зовсім упевнений, що цим проєктом ми можемо переконати спікерів, які перебувають у студії, змінити свою думку. Нам цікаво показати людям у першу чергу те, що дискусія може бути без лайки, спокійною, не на підвищених тонах.

– Частина дискусій стосується місцевих питань, а частина — загальнонаціонального рівня. Яке співвідношення тем? Чому так?

– Частіше за все ми всією командою обираємо тему, а тоді шукаємо спікерів. Іноді важко знайти спікерів подискутувати на певну тему. Половина тем — загальнонаціонального значення, але від того їхня актуальність на Чернігівщині не зменшується. Ми можемо дискутувати в ефірі про парковки в Чернігові, про «уколи краси» чи дистанційну освіту. Можливо, хтось подумає, що «уколи краси» — несерйозна тема, та повірте, вона стосується досить багатьох людей. У нас у сюжеті є чоловік, який робить «уколи краси» і не бачить у цьому нічого поганого.

– 9–10 жовтня, у вихідні, ви провели дебати просто неба в центрі Чернігова. За чотири години дискутували на 15 тем. Що це були за дебати? Покажете їх в ефірі?

– Це була акція, під час якої ми розповідали про проєкт «Дебати» і пропонували звертатися до нас зі своїми темами для обговорення. Люди спочатку соромилися, та потім розповідали про проблеми, які їх турбують. На вулиці не так просто одразу знайти людину, яка проти. Тож у ролі опонентів виступили ведуча проєкту «Дебати» Аліна Клименко, ведуча новин Дар’я Янушкевич, ведучий «Українського радіо Чернігів» Андрій Соколов та журналіст «Ранку на Суспільному» Олександр Котенко. Ми побачили, що наші думки збігаються з думками чернігівців, що Суспільне з народом і народ із Суспільним. Нам важливо було зрозуміти нашу впізнаваність, наскільки люди знають нас.

– Впізнавали журналістів, логотип?

– Компанія трошки більше трьох років має нову назву. Нам доведеться ще багато працювати над упізнаваністю, це не робиться за один день. Попри те, люди впізнавали нашу ведучу новин і голос Андрія Соколова, обіцяли й надалі нас дивитися і слухати. Наступного року, коли спаде хвиля епідемії коронавірусної хвороби, плануємо щокварталу проводити такі івенти. Раніше ми організовували заходи до «Євробачення», Олімпіади, але останні два роки все це неможливо.

– Влітку 2018 року ви вийшли вперше в ефір із назвою «UA: Чернігів», у соцмережах вас можна знайти як «Суспільне Чернігів». До того багато років обласний державний телеканал мав назву «Сівер-центр». Як вас сьогодні називають?

– Більше знають як Суспільне.

«У нас є громади, куди добиратися понад три години. Гіперлокальна мережа дозволить бути оперативними»

– Чернігівська філія — одна з трьох, яка ввійшла в пілотний проєкт із побудови гіперлокальної мережі Суспільного. У жовтні команда Суспільного мала зустрічі з громадами в десятьох містах Чернігівщини. Ви були у всіх містах?

– Найбільш активною була зустріч у Прилуках, туди прийшло багато людей, було декілька телеканалів.

– Хто приходить на ці зустрічі?

– Різні люди: громадські активісти, журналісти, бібліотекарі. Людям було цікаво поспілкуватися.

– Представники громад готові навчатися, щоби потім співпрацювати із Суспільним?

– Ми побачимо це після 19 листопада, коли завершиться прийом анкет. Заявки приходять не до продюсерів філій, а до координаторки проєкту Ганни Рожкової. Після навчання в Академії суспільного мовлення оберуть людей для співпраці й підпишуть із ними контракт на пів року. Далі вже команда філії з ними працюватиме напряму.

– За яким принципом обирали десять міст, куди поїхали із пропозицією побудови цієї мережі?

– Чернігівська область — друга за площею в країні. Список міст для цих зустрічей ми складали самі, звертали увагу насамперед на те, звідки хочемо оперативно подавати інформацію, але куди їхати досить довго. Раптом щось серйозне трапиться у Прилуках чи Варві, наші журналісти раніше, ніж за три години, туди не доберуться. Тож ми зацікавлені, щоб у південній частині області працювали наші люди, завдяки яким у телеефірі, радіоефірі та соцмережах буде оперативна інформація про життя цього регіону. На півночі маємо корпункт у Новгороді-Сіверському, який закриває найближчі сто кілометрів — звідти завжди яскраві матеріали.

– У квітні ви проводили тренінг «Як громадам співпрацювати зі ЗМІ». Наскільки такі тренінги ефективні?

– Час від часу потрібно спілкуватися із громадами, щоб вони не соромилися й не забували інформувати нас про цікаві події (бажано — не за годину до їх початку). Мені здається, що ми непогано працюємо з об’єднаними територіальними громадами, намагаємося розповідати в телевізійному і радійному ефірах про життя у громадах та їхні проблеми. 

Чому в Чернігові непопулярні пітчинги від Суспільного?

– У 2020 році на пітчингу від Чернігова виграли два проєкти й один потрапив у запасний список. Що з цього вдалося втілити й коли запустите в ефір?

– На фінальній стадії проєкт «Дихайте глибше». Він про життя людей, які мають проблеми зі здоров’ям. Він вийде в ефір, швидше за все, вже на початку 2022 року. Наразі це єдиний проєкт, який нам вдалося виробити. ФОП, який переміг із проєктом «За межею цивілізації/ На півночі», відмовився його робити. Проєкт «Зберегти не треба знищити» так і залишився в запасному списку.

– Нещодавно завершився прийом заявок. У вас було три заявки, дві з них допустили до захисту перед комісією з центральної дирекції.і

– Один із проєктів — другий сезон історичної програми «Артефакти», яка виходила в нашому ефірі. За цей час команда виросла, має нове бачення. Знаю, що ведучим «Артефактів» телефонували з різних міст України і дякували за програму. Можливо, не всі люблять історію, та їм вдається розповісти людям про Чернігівщину, й ми пишаємося тим, що про наш край дізнаються не лише ті, хто дивиться телевізор у нашій області, але й по всій Україні.

– Чому в інших регіонах подають на пітчинг десять проєктів, а в Чернігові — три?

– Треба дивитися на соціально-економічний розвиток кожної області. Чернігівщина в цьому питанні позаду від інших. У містах-мільйонниках більше можливостей і більший кадровий потенціал. У Чернігові немає закладів, де навчають режисури. Ми близько до Києва — кадри відтікають. У нас немає повноцінних продакшенів, які б мали свою техніку. Хоча не так давно ми для себе відкрили нових людей, із якими спілкуємося щодо різдвяно-новорічних проєктів. Ми вдячні тим, хто подається, особливо тим, чиї проєкти в попередні роки не відібрали, а вони подаються знову. Наприклад, другий проєкт, який ми відібрали, запропонувала людина, яка подавалася на пітчинг раніше й не проходила.

– На День Незалежності Чернігівська філія підготувала проєкт «Українська музика в архітектурі», який показали всі філії. Він вироблений на аутсорсі. Чия це була ідея?

– Ідея наша, виробляла команда Юрія М’ясникова. Для нас дуже важливо, щоби про нашу область знали всюди, принаймні в межах України. Я дуже пишаються, коли наші сюжети виходять в ефірі «UA: Першого». Мені важливо, щоб назва нашого регіону лунала якомога частіше. Здебільшого це стається, коли відбуваються негативні події. (Підсумковий моніторинг щоденних теленовин «Детектора медіа» свідчить, що Чернігівська область — одна з «білих плям» на інформаційній мапі України, про які в загальнонаціональному ефірі виходить порівняно найменше матеріалів. — «ДМ»). Цим проєктом ми хотіли показати красу нашого краю. Не люблю цю фразу, вона дуже банальна, але тут вона дуже доречна. На Чернігівщині є Качанівка — одна з улюблених локацій для кінозйомок: там знімають «Кріпосну» та інші проєкти. Є один із символів Чернігова — Катерининська церква, є гетьманська столиця Батурин. Також у нас є талановиті колективи — джазбенд BissQuit, академічний камерний хор імені Дмитра Бортнянського Чернігівського обласного філармонійного центру, академічний ансамбль пісні й танцю «Сіверські клейноди» Чернігівського обласного філармонійного центру, які перемагають у різних конкурсах і варті уваги. Завдяки поєднанню музики Й архітектури ми хотіли привабити до Чернігівщини якомога більше людей.

«Без команди продюсер ніхто»

– Вас запрошували працювати до Києва. У центральній дирекції ви мали би продюсувати «Ранок на Суспільному». Чому відмовилися?

– Мені здається, що я, як продюсер, зробив тут не все, що хотів би. Тим паче зараз, коли ми готуємося до переїзду у власне приміщення, де ще триває ремонт. Поки що звідти команда радіо переїхала в орендоване приміщення. До кінця року плануємо завершити ремонт і нарешті в нас будуть комфортні умови праці, що важливо і для колективу, і для гостей. Мені хочеться попрацювати в комфортних умовах. Життя показало, що це був правильний вибір. Дуже багато цікавого відбулося із січня по сьогодні.

– За цей рік вам двічі давали нову техніку. Як це вплинуло на виробництво?

– Було б ідеально, якби все оновили тоді, як ми тільки прийшли. Але це б не так цінувалося, як зараз. Поступово, крок за кроком усе покращується. Суспільне — це гра вдовгу.

– До речі, вам дали пристрій LiveU, завдяки якому можна забезпечувати прямі ефіри. Але ви й до того наживо транслювали великі події.

– Ми робили прямі трансляції богослужінь під час великих свят. Тоді приїжджала ПТС (пересувна телевізійна станція) із Запоріжжя.

Завдяки LiveU нам удалося покращити якість картинки. Беремо цей пристрій на зйомки у віддалені регіони, звідки в режимі реального часу пересилаємо зняте, а журналіст у дорозі розписує матеріал. Це економить час, спрощує роботу і пришвидшує процес.

– З рейтингів «UA: Першого» знаємо, що багато людей дивляться трансляції богослужінь. Ви не розглядали варіант, щоб і собі транслювати недільні літургії?

– У Чернігові немає каналів, які транслюють богослужіння з місцевих церков. На великі релігійні свята ми це робимо власними силами, цього поки що достатньо.

– У 2020 році ви зняли два документальних фільми — про ковбасну революцію і футбольний клуб. Цього року плануєте подібні проєкти?

– Розглядаємо ще один проєкт із документалістики на 2022 рік. Думаю, ідея буде наша, зніматиме стороння компанія.

– Як змінилася ваша аудиторія? Чи зросла кількість підписників у соцмережах?

– Серед регіонів ми у лідерах за кількістю підписників фейсбук-сторінки: 150 тисяч. Останнє відео, яке набрало понад 5,7 мільйона переглядів — про сімдесятирічного чоловіка з Ніжина, який власноруч зробив кабріолет.

– Нещодавно спантеличила новина, що на Суспільному звільняють багатьох продюсерів і менеджерів філій, серед яких і ви. Потім з’ясувалося, що у вас завершується контракт і, щоб далі працювати, потрібно знову пройти конкурс. Ви будете подавати документи?

– Бажання працювати є і в мене, і в менеджера філії. У конкурсі не бачу поганого. Головне, щоб залишися люди, з якими ти працюєш. Без команди продюсер — ніхто.