Черкаська філія Національної суспільної телерадіокомпанії України (НСТУ) — це телеканал «UA: Черкаси» та радіо «Рось». Понад рік тому філія перейшла на нову сітку мовлення, частину програм було закрито, натомість запустили низку нових проектів — «Тема дня», «Звіти. Наживо», «Виборчий округ», «Спільно», відбулося оновлення новин і ранкової програми.

На запитання про труднощі під час переходу від державного до суспільного продюсерка філії Олена Баніна відповіла: «Для мене особисто головними викликам стало формування нової команди, а вже потім — застаріла матеріально-технічна база. Можливо через те, що я більше працюю з людьми і з контентом. Але бракує і фахівців, і техніки».

Одна з причин, чому фахівці йдуть з філії або важко їх залучити, як каже Олена Баніна, достатньо прозаїчна — «незадовільний розмір заробітної плати».

З технікою теж ситуація невтішна. Продюсерка наводить один із прикладів: «Частина відео для ранкових ефірів досі знімається на плівку, а потім переганяється в комп’ютер для розкадровки і монтажу».

Попри те, у філії є досягнення у виробництві контенту, за котрі не соромно, є колектив, який пройшов низку тренінгів, і після кожного з них працівники повертаються оптимістично зарядженими й налаштованими на експерименти. Перекрито дах будівлі, що значно покращило умови праці. Як розповіла пані Баніна, «кілька років поспіль під час дощів заливало студію новин. Ведучі вели програми, а в цей час у відра, розставлені по всій студії, зі стелі крапала вода».

І, головне, Олена Баніна знає, що Черкаська філія може працювати краще, і знає, що для цього потрібно. Про це вона й розповіла сайту «Детектор медіа».

– Пані Олено, в одному з інтерв’ю, опублікованому на сайті «UA: Черкаси», ви сказали, що ще рік тому не повірили би, що зможете щодня виходити у прямому ефірі з сімома випусками новин і програмою «Доброго ранку, Черкащино!», яка до 2018 року транслювалася в записі. Що для цього потрібно було? Чи змогла би філія виробляти стільки контенту у прямому ефірі без стратегії, яку запропонували топ-менеджери НСТУ?

– Це питання можна розглядати в кількох площинах. Програми у прямому ефірі в нас виходили й раніше. Варто лише згадати двогодинну «Студію+» або щоденні вечірні ток-шоу. Було кілька спроб вивести у прямий ефір новини. Змушені були відмовитися від цієї ідеї на певний час через технічні проблеми під час цих ефірів. У такий спосіб вигравали в якості картинки і звуку, але програвали в оперативності, адже новини часто робляться «з коліс», зі включеннями з місця подій. Що стосується ранкових ефірів, то не було розуміння, як організаційно вирішити питання виходу на шосту ранку великої кількості працівників (до 10 осіб). Ми не раз дискутували на цю тему і щоразу не могли знайти відповіді на запитання: а чим їх довезти, адже громадський транспорт у Черкасах так рано ходить не з усіх районів. А як буде працювати єдиний у філії візажист, адже його зміна не може тривати із 6-ї до 20-ї? І ще багато «як» і «навіщо». На той момент, враховуючи всі нюанси виробничого процесу (зйомки, монтажі, завантаження студії), оптимальніше було ці програми монтувати.

У 2018-му ми поступово перейшли на нову сітку мовлення. Таким чином було реалізовано прагнення центральної дирекції систематизувати роботу регіональних філій. Оскільки кількість програм, які ми виробляємо, зменшилася, то з’явилася можливість перерозподілити обов’язки співробітників, організувати роботу в дві зміни тощо. В новинах максимально оптимізували процес виробництва, замінили комп’ютерну програму, яка видає сюжети в ефір, підключили студійні камери напряму до сервера. А ще, завдяки самонавчанню режисерів новин, тепер вихід випуску в ефір може забезпечити одна людина замість трьох.

– Як, на вашу думку, чи новинарі філії без особливих труднощів виробляють сім випусків новин на день? Чи забезпечені всією необхідною технікою, транспортом? Чи є в регіоні щодня стільки подій, вартих потрапити в новини?

– Ми робимо сім випусків на день. Це вже доказ того, що це можливо. Щодо «особливих труднощів», то взагалі вважаю, що шукачам «легкого життя» не місце в новинах. Навіть при найсприятливіших умовах це стресова робота. Не завжди життя в регіоні вирує так, аби щодня виходили інформативно насичені й різноманітні випуски. Але мені не соромно за наші новини. Ми інколи можемо не добрати необхідний хронометраж на 1-2 хвилини, інколи навпаки — трошки перебрати. Але я знаю, що ми не будемо нічого розповідати просто для того, аби «добити» час.

Чи забезпечені всією необхідною технікою? Ні. Якщо говорити про студійне обладнання, то воно вдосконалюється і підтримується завдяки нашим режисерам-кулібіним чи інженерам. Мені сумно про це говорити, але техніка не відповідає сучасним вимогам телевізійного виробництва, наявні комп’ютери і студійні камери не дозволяють нам перейти на HD-формат мовлення, про який мріємо вже не один рік.

Транспорту теж не вистачає. Компанія, з якою нині укладено угоду, може нас забезпечити лише одним автомобілем. Але інколи в один і той самий час новини мають потребу у кількох виїздах, ще й за межі обласного центру. А є ще виробництво програм. Інколи доводиться відмовлятися від якихось поїздок або переносити їх.

– У 2018 році на телеканалі «Рось» (із жовтня 2018 року — «UA: Черкаси») відбулася низка змін у контенті. Як змінилася робота журналістів за останні два роки (чи збільшилося навантаження, чи довелося освоювати нові навички, якщо так, які)?

– Основна зміна — чітке дотримання журналістських стандартів. Стартував цей процес із новин і суспільно-політичної програми «Тема дня». Змінилися підходи до вибору тем і до їхньої подачі. Наприклад, ми не запросимо в ефір «Теми дня» гостя лише тому, що той — цікавий співбесідник. Ми обираємо актуальні, важливі й цікаві нашій аудиторії теми, доповнюємо спілкування з гостями у студії історіями, додатковими коментарями експертів, інфографікою тощо. Журналістам сьогодні доводиться бути такими собі «універсальними солдатами», тому що ми працюємо на різних платформах. Якщо раніше новини на телебаченні й радіо робили різні люди, то сьогодні один кореспондент може підготувати репортаж для різних платформ — телебачення, радіо, соцмереж, того ж дня провести новини або організувати стрим із місця події. Минулого року ми почали розгортати свою активність у соцмережах (Фейсбук, Інстаграм): анонсувати програми й подавати найцікавіші цитати їхніх учасників, інформувати про основні новини, здійснювати онлайн-трансляції. Постійно навчаємося чогось новому, намагаємося самовдосконалюватись. У цьому відчуваємо колосальну підтримку Академії Суспільного мовлення, яка організовує для нас тренінги, а також наших колег із центральної дирекції та з інших регіонів, із якими постійно обмінюємося досвідом і допомагаємо одне одному.

– У ранковій програмі троє ведучих — дівчата. Зазвичай намагаються, щоб у кадрі працювала пара. Чи на Черкащині бракує ведучих-чоловіків?

– Так, нам бракує чоловіків! Донедавна в нас були дві гендерно збалансовані пари, але один із ведучих звільнився на початку 2018-го, другий — вже у 2019-му. Причина достатньо прозаїчна — незадовільний розмір заробітної плати.

– У рамках «Доброго ранку, Черкащино!» виходить ряд рубрик: «Зарядка», «Кулінарна рубрика» тощо. В інших філіях теж є аналогічні рубрики. Ви працюєте за уніфікованою системою?

– Думаю, що кулінарна рубрика чи руханка — це певні традиційні складові багатьох ранкових ефірів. Ми в цьому не оригінальні. Ефіри в усіх регіонах мають схожу структуру, деякі рубрики ми виготовляємо синхронно, часто обмінюємося напрацюваннями з колегами з інших областей. Це урізноманітнює програму й допомагає реалізовувати одну з місій Суспільного — зробити Україну командою.

– Кулінарну рубрику знімаєте в гарній студії, ведучий цікаво розповідає й готує так, що хочеться записати рецепт і приготувати страву. Чи це працівник НСТУ? Де знімаєте?

– Кулінарну рубрику веде професійний технолог із приготування їжі Андрій Крижанівський. Багато років поспіль він був автором і ведучим програми «Кулінарія від Андрія» на нашому телеканалі. Після зміни сітки мовлення ми йому запропонували продовжити співпрацю в рамках ранкових ефірів.

Знімаємо рубрику на кухні Андрія й за таку гостинність неймовірно вдячні йому. Обладнати відповідну студію у філії, на жаль, поки що немає можливості.

– На початку 2018 року всі філії мали обов’язково виробляти новини, ранкову програму й «Тему дня». Ви з цим справилися. Однак у сітці мовлення є програма «Вечірня субота». Чи це стара програма? Чому саме вона залишилася з попереднього контенту? Чи була оновлена?

– Вечірня програма в суботу теж входить до базового контенту Суспільного, з 2018 року. Вона виробляється всіма регіональними філіями, виходить в один день і час, хоча й має різні назви. У нас це — «Суботнім вечором». У ній переважно говоримо про розвиток культури, мистецтво, одвічні загальнолюдські цінності.

– Ви маєте 17-річний досвід роботи на телебаченні, з 2006 року працювалиуЧеркаськійОДТРК авторкою й ведучою суспільно-політичних, публіцистичних, культурологічних, пізнавальних програм («Влада і громада», «Лінії життя», «Жіночий клуб», «Студія +», «У фокусі подій», «Акценти»), займались організацією прямих ефірів і телемостів, були головним редактором ТБ. Чи хотіли би повернути котрусь із програм в ефір? Чи, може, маєте ідею нового проекту й хотіли би стати його ведучою?

– Коли мене тільки обрали продюсеркою, думала, що вдаватиметься інколи поєднувати цю роботу із журналістикою й веденням програм. Кілька разів навіть провела ефіри. Готувалася до них уночі та у вихідні дні і зрозуміла, що це — не мій варіант. Коли ти хапаєшся одночасно за все, — то не буде результату ні в чому. Я достатньо вимоглива до себе й не хочу щось робити для галочки. Тому поки що бажання реалізовувати себе в якості авторки чи ведучої для мене тимчасово недоступне. А що стосується програм, над якими працювала раніше, то більшість із них так чи інакше перегукується з тим, що ми робимо наразі. Скажімо, «У фокусі подій» чи «Акценти» за форматом схожі на «Тему дня», а рубрики з «Жіночого клубу» можна було би використовувати для ранкових ефірів.

– Дивлюся ваші програми на новому сайті й не можу зрозуміти, чому зображення часто дуже нечітке, є кадри, коли обличчя ведучих розмиті. Чи можна це виправити?

– Якщо говорити про якість зображення, то, на мою думку, ми сьогодні не можемо конкурувати із приватними телеканалами за рівнем технічного забезпечення. Більша частина обладнання, яке ми використовуємо, морально застаріла ще років десять тому. Наприклад, частина відео для ранкових ефірів досі знімається на плівку, а потім «переганяється» в комп’ютер для розкадровки й монтажу. У студіях ми використовуємо чотири камери Panasonic AG-DVX 100 2004 року випуску. Раніше на них знімали відео на виїзді, пізніше це стало неможливо через зношення механізму, що протягує стрічку. Фактично ці камери — неробочі. А в нас вони працюють у студії, оскільки інших немає. Влітку ми перейшли з формату 3:4 на 16:9, але ця техніка не може забезпечити бажану якість зображення.

– У 2018 році вийшли нові програми «Тема дня», «Звіти. Наживо», «Виборчий округ», «Спільно», відбулося оновлення новин і ранкової програми. Що з цих проектів для вас стало викликом? Із якими труднощами довелося справлятися? Вони стосувалися більше людського ресурсу чи техніки?

– Для мене особисто головним викликом стало формування нової команди, а вже потім — слабка матеріально-технічна база. Можливо, через те, що я більше працюю з людьми і з контентом. Але бракує і фахівців, і техніки. Обидва фактори впливають на те, що в кінцевому результаті бачить глядач чи чує радіослухач. Я знаю, що ми можемо працювати краще. Але для цього потрібні команда, час, гроші.

– Нещодавно телеканал запустив другий сезон ток-шоу «Звіти. Наживо»? Які відгуки отримуєте від глядачів і гостей програми? Чи виправдав себе другий сезон?

– Із моєї точки зору, виправдав. По-перше, проект запустився лише з березня минулого року, тобто до кінця року планувалось всього десять програм. Відтак залишилося багато тем, до яких просто не встигли дійти. По-друге, «Звіти_наживо» — це можливість для нашої аудиторії дізнаватися про стан справ у різних сферах, а для чиновників — інформувати громадян про проведену роботу. Крім того, ми намагаємося піднімати не просто актуальні, а й гострі питання.

А щодо відгуків, то глядачі реагують переважно на найбільш резонансні теми, наприклад, ремонт доріг. Гості, які брали участь в ефірах, поки що лише дякували, навіть якщо спілкування було не надто психологічно комфортним.

До речі, цього року програму почали цитувати інші медіа, нас це теж спонукає думати, як її вдосконалити.

– Частина випусків «Виборчого округу» вийшла без народних депутатів. Олексій Хуторний переглянувцюпрограму та написав для «Детектора медіа» статтю, в якій зазначив: «Ведучий просто говорить, що депутат не зміг взяти участь у програмі. Хоча варто було б уточнити більш конкретну причину його відсутності…». Чому команда програми «Виборчий округ» вирішила не уточнювати цієї інформації?

– Це слушне зауваження. Але на той момент, коли записувались деякі програми, ми ще не мали чітких відповідей від депутатів щодо ймовірної участі або ж нам дякували за запрошення й відмовлялися без конкретизації причини. Якщо ви переглянете випуск, записаний вже у квітні, то знатимете, чому гостем випуску є не депутат, а експерт.

– Зацитую ту ж статтю про «Виборчий округ»: «Ведучий рідко ставить питання й чекає, доки депутат довго на нього відповідає». Нещодавно у фейсбук-спільноті жартували, що кандидат у президенти Юлія Тимошенко під час однієї з програм 20 хв. відповідала на одне запитання і ведучий не зупинив її. У свою чергу прозвучало багато компліментів на адресу «Виборчого округу» на Суспільному, де діалог був динамічним. Який підхід у ведучого буде надалі під час інтерв’ю з народними депутатами?

– Олексій Хуторний аналізує випуски, які вів Станіслав Юрченко (він був нашим позаштатним працівником протягом кількох місяців, із лютого «Виборчий округ» не веде). Особисто я — за динаміку, за ґрунтовну підготовку до програми і небанальні запитання, за вміння вчасно зупиняти монолог гостя і не давати йому можливості уникати відповідей на незручні питання.

– Чи брали участь у першому пітчингу? Якщо так, то з якими проектами? Раніше глядачі каналу «Рось» позитивно відгукувалися про вечірню казку. На вашу думку як продюсерки, чи має філія самостійно виробляти дитячий, молодіжний контент, чи достатньо програм, які пропонує Центральна дирекція?

– Якщо говорити про участь у пітчингу, то минулого року Черкаська філія подала на конкурс сім проектів, три з яких були допущені до захисту. На жаль, жоден із них не дійшов до фіналу з різних причин.

Щодо вечірньої казки, то, судячи з відгуків глядачів після її закриття, в неї була постійна аудиторія. Але при змістовному наповненні, як на мене, програма мала примітивний вигляд за формою. Я би хотіла, щоб ми в майбутньому працювали над дитячими чи молодіжними програмами, але, зважаючи на ситуацію із хронічним недофінансуванням Суспільного мовлення, думаю, що сьогодні найоптимальнішим варіантом є централізоване виробництво подібного контенту.

– У березні в київському телецентрі відбувся тренінг для редакторів радіофілій. Чи готуєте зміни після цього навчання на радіо «Рось»?

– Березень узагалі виявився досить насиченим тренінгами для редакторів регіональних філій. На навчанні побували не лише працівники радіо, а й ранкових редакцій і «Теми дня». Наші колежанки повернулись оптимістично зарядженими й налаштованими на експерименти, охоче ділилися враженнями й навіть провели невеличкі заняття для своїх колег. Уже почали тестувати деякі нові підходи до організації праці, до написання історій. Щодо змін — то вони відбуваються постійно, хоча, можливо, й не такими темпами, як би нам хотілося. Цього року на радіо плануємо обладнати віжн-студію, аби програму «Радіодень» можна було не лише чути, а й бачити по телебаченню. Хочемо «перезапустити» ранковий ефір на ТБ — змінити назву, оновити декорації і графічне оформлення програми. Провели міні-кастинг і в квітні надали змогу найсильнішим його учасникам випробовувати свої сили в ролі ведучих ефірів. Ідей багато, віримо, що обставини сприятимуть їхній реалізації.

– Ви входили в робочу групу щодо системи оцінювання роботи філій. Що це за робоча група? Над чим саме працюєте? Де будуть використовуватися результати оцінювання?

– Так, на початку року було створено робочу групу з розробки критеріїв оцінки ефективності роботи регіональних філій. До її складу ввійшли три менеджери і три продюсери з різних областей, а також представники Центральної дирекції. Ми прагнули вивести якусь більш-менш універсальну формулу показників якості нашої праці. Це стосується як новин, творчого блоку, так і адміністративно-управлінського персоналу, технічної служби. Обговорювали різні ідеї дистанційно, кілька разів зустрічались у Центральній дирекції, а потім винесли наші напрацювання на обговорення менеджерів і продюсерів усіх філій. У кінці березня вже протестували цю систему. Відтак щомісяця у спеціальних таблицях будуть проставлятися бали, які потім підсумовуватимуться, і складатиметься орієнтовний рейтинг філій. Як на мене, ці дані в першу чергу допомагатимуть бачити якісь загальні тенденції стабільної роботи кожної філії чи, навпаки, якісь умовні «зльоти» чи «падіння», слабкі й сильні сторони. Думаю, це може стати додатковою мотивацією для самовдосконалення.

– Минулого року менеджер Черкаської філії Суспільного Євген Старинець займався питанням ремонту даху будівлі філії. Чи не перешкоджали ремонтні роботи творчому процесу?

– Ні. Ми домовлялися з будівельниками, щоби на час ефірів чи записів вони не створювали додаткового звукового супроводу.

У нас кілька років поспіль під час дощів заливало студію новин. Ведучі вели програми, а в цей час у відра, розставлені по всій студії, зі стелі крапала вода. У вихідні і вночі черговим доводилося виливати цю воду, аби вона не залила підлогу і, відповідно, перший поверх. Тому всі з розумінням ставилися до якихось тимчасових незручностей, бо усвідомлювали важливість цього ремонту.

Фото: з архіву Олени Баніної