«Виборчий округ» на Хмельниччині: хвилина слави
«Виборчий округ» — це двадцятихвилинна розмовна програма філій Суспільного телебачення, героями якої стають народні депутати-мажоритарники. Ми вже проаналізували запорізький, чернігівський, полтавський, івано-франківський «Виборчий округ», на черзі — хмельницький.
За задумом, в усіх регіонах програма створюється за єдиною концепцією. Однак у Хмельницькому думають інакше. Тут в ефір вийшли лише дві програми «Виборчий округ», в одній із яких гостем став депутат-мажоритарник Сергій Мельник, а на іншу якимось дивом потрапив депутат-списочник від «Народного фронту» Ігор Алексєєв. Як зазначив сам народний депутат, його за Хмельниччиною «закріпили» від фракції.
Хмельниччина має у Верховній Раді сімох депутатів-мажоритарників. Як пояснила продюсерка філії Любов Тімкова, запрошення на участь у проекті надіслали всім народним обранцям. Але зняти програму вдалося лише з одним із них. Решта з різних причин досі не спромоглися прийти до студії. До прикладу, народний обранець і водночас власник «Епіцентрів» Олександр Герега просто відмовився. Із народним депутатом Віктором Бондарем журналістам не вдалося вийти на зв'язок. Решта ніби й не проти, але і не зовсім «за».
Однак перегляд ефірів утверджує в думці, що народні депутати даремно не хочуть брати участь у програмах, адже питання переважно тут звучать такі, на які вони точно матимуть відповідь. Та й говорити вони мають змогу все, про що забажають.
У першому випуску розмову вели з колишнім міським головою Хмельницького, а тепер народним депутатом Сергієм Мельником.
Гість у студії почувався як удома. Протягом ефіру ведуча кивала головою й терпляче вислуховувала звіт народного обранця про його справи на окрузі. Це було радше схоже на телепередачу з минулого, коли «Поділля-центр» не мало нічого спільного із Суспільним і навіть не декларувало дотримання журналістських стандартів. Тоді чиновники виголошували довгі промови про власну величність без жодних обмежень.
Так і цього разу Сергій Мельник переважно розповідав про бюджетні субвенції, які, до речі, впевнено записував до власних досягнень: «Скажу на прикладі Хмельницького: бюджет виріс майже в три рази. Сьогодні — 3,2 мільярди, з них десь 1,5 мільярди — це субвенції на освіту, охорону здоров'я. Тому громада отримала ресурс»; «Є відповідна програма, збільшуються кошти, більше того, я долучився. Я вже казав. 10 мільйонів виділили з соцеконома. … Буквально вчора мною додатково було виділено на наш онкодиспансер. Ми хочемо за рік-два зробити зовсім інший рівень, показати», «Більше того, мною було виділено 5 мільйонів за рахунок цих коштів на мамограф у міський перинатальний центр». Таких монологів за 25 хвилин прозвучало чимало. Ведуча ж навіть не спробувала натякнути своєму співрозмовнику, що виділення цих коштів на розвиток окремих територій — компетенція та заслуга уряду, а депутат не має до того жодного стосунку.
На початку розмови ведуча, розповідаючи про народного депутата, згадала, що у 2005 році він був бютівцем, а у Верховній Раді у 2014-му одразу увійшов у фракцію БПП. Далі вона акцентувала увагу на тому, що в парламенті пан Мельник не змінював фракцію, забуваючи запитати народного депутата про те, з яких міркувань він вийшов із БЮТу й перейшов у БПП.
Сергій Мельник веде далі свою історію успіху: «Оскільки ми депутати-мажоритарники, то ми маємо більше прав. І коли питання стосується території, регіонів чи округу, все-таки, виходячи з тих або інших позицій, ми маємо власне бачення і своє право голосувати так, як ми вважаємо за потрібне». Ведуча покірно вислуховує абстрактні розмірковування й киває головою, поки співрозмовник не закінчує. Зупинити його, поставити гостре запитання? Ні. Зручне запитання після довгого монологу? Ось, будь ласка: «Серед усіх мажоритарників на Хмельниччині ви виконали найбільше з обіцяного до виборів. Про 58 % повідомляє портал “Слово і діло”. Що із виконаного ви вважаєте найсуттєвішим для Хмельницького і його жителів?» У ідповідь народний обранець «соловейком заспівав» про «непростий час», «зміни до бюджетного кодексу», «децентралізацію» та згадав якесь «горизонтальне вирівнювання».
«Той же портал “Слово і діло” повідомляє про 29 % невиконаних обіцянок. Серед них я би виділила невирішення проблем з переробки та утилізації сміття, сприяння будівництва сміттєпереробних заводів. Таких перетворень поки не видно. Чому?» — ризикує запитати ведуча. Гість розповідає про те, що багато зробив, коли був міським головою, залишалася одна проблема — додатковий збір і вже майже було підготовлено законодавства. «І ще один елемент — виробництво електроенергії чи тепла в результаті переробки. У зв’язку з тим, що Україна підписала директиву з Євросоюзом (підписала Угоду про Асоціацію чи взяла зобов’язання виконувати Директиву? — Ред.), абсолютно міняється філософія. От я ходив на профільний комітет. Це не нашого комітету питання, а енергетичного…» — виправдовувався гість, заглибившись у складні матерії директив ЄС. Зрештою ведуча запитала, наскільки затягнеться цей період. «Переробка, інвестор, зелений тариф», — і знову по колу. Врешті-решт депутат припиняє монолог, а ведуча коротко підсумовує: «Зрозуміло!».
Наостанок ведуча повідомляє про 1300 звернень громадян до депутата за рік і запитує про результати для громади і для міста 18 депутатських запитів до органів влади. «Був постійний контакт за субсидії. Пропозиції я надавав і деякі пропозиції враховані в постановах», — розмито каже Сергій Мельник. Ведуча не уточнює деталей.
Завершення ефіру відбувається в цілком логічному ключі. «По багатьох питаннях вдається людям допомогти і ось ці хвилини, коли хтось дякує, якраз додають якоїсь такої можливості, що треба працювати», — каже герой програми.
Загалом, попри намагання ведучої вести діалог зі співрозмовником, попри питання, які звучали з уст городян та представників громадськості, ефір цей був занадто вже солодкий і абсолютно не критичний. Не дивно, що за три місяці на YouTube це відео зібрало лише 113 переглядів.
Гостем наступного ефіру став маловідомий для Хмельниччини народний депутат-списочник від «Народного фронту» Ігор Алексєєв.
На початку розмови ведуча запитала його про актуальну на момент виходу програми подію — введення воєнного стану в Україні. Він відповів у міру своєї компетенції й розуміння цього аспекту. Далі ведуча дозволила собі небачену розкіш нічого не запитувати. Вона просто виділила гостеві п'ять хвилин для говоріння всього, що заманеться, «щоб розповісти про найбільш вагомі свої справи».
Приміром, депутат із захопленням розповів про законопроект про стягнення заборгованості по аліментах, про фінансування армії («Безпрецедентне фінансування для збройних сил... Заслуга парламенту, уряду, президента...»), децентралізацію («Не можу не згадати систему децентралізації, яка також повсюдно впроваджується по Україні, Хмельниччина не є винятком...»). Далі народний депутат заговорив про повноваження на місцях, гроші на місцях, записуючи собі в заслуги децентралізацію. «На наступний рік закладено на дороги більше 50 мільярдів гривень. Ми бачимо певні зрушення в цьому напрямку. Звичайно, ці процеси мають продовжуватись», — декларував гість.
Після цього ведуча цілком слушно запитала народного депутата, яким чином він отримав у своїй фракції закріплення за Хмельниччиною. «Це абсолютно вільне волевиявлення. І це фракційні рішення. Тут немає пріоритетів», — пояснив він. «Із 54 ваших запитів вісім стосуються Хмельниччини. Примітно, що не всієї, а значною мірою Деражнянського району і в основному ремонту дорожнього покриття. Чому така увага у 2016 році була прикута до якості доріг і саме у тому районі?” — запитує ведуча. Однак депутат не зміг пригадати свої запити про далеку Хмельниччину у 2016 році, але викрутився загальними фразами: «Депутат піднімає питання не лише з власної ініціативи, але з тієї проблематики, з якої до нього звертаються громадяни на прийомах».
Далі настав час запитань до депутата не лише від ведучої. Якими були питання — такими й відповіді. «Чи правильно, що людина, яка просиділа на лавочці все життя, має таку саму пенсію з різницею в 300 гривень? Ви можете посприяти, щоб краще жилось на Україні», — спитала одна мешканка. У відповідь почула: «Гостре питання, болюче, проблема є. Політики спекулюють. Я в парламенті кожен день працюю і напрацьовую закони, що поліпшують якість життя громадян».
«А висновки робити вам!» — підсумувала ведуча. Щодо висновків, то цей ефір виявився ще більш прісним і відірваним від реалій, ніж попередній. Щодо переглядів, то на YouTube це відео переглянули лише 52 рази. А амбітні цілі, які поставила перед собою ведуча у першій програмі, й розмови про те, що «Виборчий округ» — це програма, покликана допомогти виборцеві зрозуміти, для чого вони обирають депутатів і що повинні робити, залишилися великими сподіваннями.
Після таких теплих і радісних прийомів важко зрозуміти, чому решта депутатів-мажоритарників від Хмельниччини не поспішають на «Виборчий округ», де можна безплатно пропіаритися зайві 20–25 хвилин.