«Детектор медіа» далі оглядає випуски «Теми дня» на регіональних філіях Суспільного. Після рівненської, чернівецької, закарпатської та харківської настав час подивитися «Тему дня» на каналі «UA: Львів». Головний комунікаційний майданчик філії — фейсбук-сторінка, де викладають повні записи програм, тому оглядаємо листопадові випуски, опубліковані тут.

«Тема дня» на «UA: Львові» переважно динамічна. У кожному випуску до студії телефонують глядачі — й не просто телефонують, а й здебільшого доречно коментують і запитують. Випуски урізноманітнюють відеосюжети і трансляції наживо з місця подій, а часом сюжети інших філій Суспільного та навіть новини з-за кордону. Однак не завадить творцям програми переосмислити вибір гостей: замість чиновника деколи цікавіше говорити із двірником.

У «Темі дня» працюють двоє ведучих. Більшість випусків, опублікованих у листопаді на фейсбук-сторінці філії, вів Володимир Перерва. Він виглядає у студії впевнено й намагається тримати ініціативу в розмові: вести заявлену в темі програми лінію, переривати гостей, якщо ті заглибилися в лише їм зрозумілі міркування.

Обом ведучим це переважно вдається. Наприклад, у випуску «Легалізація авто на «єврономерах: пропозиції спекулянтів» юристка Олександра Петрик каже, що існує «неоднозначна судова практика», на що ведучий уточнює: «Що маєте на увазі?». Іванка Федів, друга ведуча, також старається не пускати гостей у вільне плавання. «Не відходимо від теми, повернемось до теми пам'ятників. Ваша думка стосовно цього?» — нагадує вона гостеві у випуску «Сторіччя ЗУНР: святкування по-львівськи».

У листопаді в «Темі дня» найбільше говорили про вічні міські проблеми: транспорт, бюджет, комунальні служби, садочки. Також про медицину та історію: річницю Майдану та сторіччя ЗУНР.

Серед опублікованих у мережі випусків немає розмов про воєнний стан і гучної теми «заборони» поліетиленових пакетів у Львові.

«Західний кордон заблокований більше доби: євробляхарі страйкують» — це найбільш динамічний осінній сюжет «Теми дня». Тут показали цифри: приклади розрахунку податку на авто і платежі на розмитнення автомобіля та розміри штрафів; дали відеосюжет про страйк, пряме включення журналістки з місця подій, окремо взяли коментар представниці поліції. Випуск вийшов різноманітний, жвавий та цікавий.

Тему страйку так званих євробляхарів продовжили в інших випусках «Теми дня» в листопаді та грудні. Коли до студії на програму «Закон про розмитнення: “євробляхи” страйкують» прийшов лише один гість — голова ГО «Автопоміч» і адвокат Дмитро Мелех, а представник організації «Автоєвросила» не з’явився, журналісти знайшли вихід. Щоби почути вимоги учасників протесту, увімкнули чернігівське Суспільне, яке мало сюжет про це з позицією протестувальників. А випуск «Легалізація авто на “єврономерах”: пропозиції спекулянтів» із юристкою Олександрою Петрик та начальником Львівської митниці Державної фіскальної служби Левком Прокіпчуком вдалося урізноманітнити та розширити контекст, увімкнувши новинний сюжет зі Словаччини, який ведучий коментував.

Що робити із фатально «непрезентабельними» темами, досі не вирішили, мабуть, на жодній філії Суспільного. Випав сніг — і кілька регіональних філій випустили сюжети й «Теми дня» про це. У Львові — «Погіршення погодних умов: чи готові львівські комунальники?». У цій традиційній тематичній рамці важко бути оригінальним. Вже представлення гостей студії налаштовує на те, якою буде «Тема дня»: «Це Роман Кокотайло, т. в. о. директора обласного департаменту дорожнього господарства, транспорту та зв’язку». Навряд чи всі глядачі розуміють, що таке «т. в. о.»; назвати пана Кокотайла керівником було б і зрозуміліше, і більш по-людськи. Далі Кокотайло перелічує: «Станом на 11-ту вечора на території Жовківського, Сокальського, Радехівського, Кам’янко-Бузького районів взагалі жодних опадів не було», — камера на ведучого, на обличчі якого написана нудьга.

«Маємо те, що маємо, і повинні виходити з цієї ситуації з високо піднятою головою», — каже Кокотайло про брак техніки. Другий гість, заступник директора міського департаменту житлового господарства та інфраструктури Олександр Одинець, теж сипле афоризмами. «Немає межі досконалості», — це він каже про прибирання снігу на вулицях Львова. Ведучого, певно, заразила риторика гостей, і він завершує випуск словами: «Сподіваюсь, що всі ті звернення, які були впродовж ефіру, вами будуть почуті». Краще б уже запросили до студії водія однієї з тих «одиниць спеціалізованої техніки» й довідались, як це — прибирати сніг.

Певно, для обговорення регулярно повторюваних комунальних проблем потрібен інакший формат. Двадцять хвилин розмови з чиновником або посадовцем місцевої влади, який зазвичай не вміє формулювати думку інакше, як нанизуванням канцеляризмів, може витримати хіба що загартована регіональним телебаченням старша аудиторія. Важко уявити молоду сучасну людину, яка приділяє час розмові двох комунальних начальників про прибирання снігу.

Є випуски, коли й гості непогано підібрані, й відеосюжети з місця події є, і ведучий ставить влучні запитання, і глядачі телефонують. Але дивишся — і все одно не розумієш, що відбувається. Приклад такої «Теми дня» — «Грибовицьке сміттєзвалище: що далі?».

Гості студії — що буває у львівській «Темі дня» нечасто навіть там, де це має сенс, — представляють конфліктні сторони. Це громадська активістка із села Малехів Галина Денько та Сергій Бабак, заступник міського голови з питань житлово-комунального господарства.

Ведучий від початку трохи плутається у словах. «Задля чого вони покликані?» — запитує Володимир Перерва в обох гостей, маючи на увазі громадські слухання. Впродовж першої частини випуску йдеться саме про це. Гості висловлюють свої позиції, й одразу проступає їхній конфлікт, глибший за конкретну ситуацію зі сміттєзвалищем і сусіднім селом: «В мене не те що скептичне ставлення до громадських активістів. Я взагалі не розумію, що це таке: громадські активісти, активні громадяни. Небайдужі громадяни — чого тільки не повидумували», — так каже Сергій Бабак, а ведучий дає можливість відповісти на це активістці.

Але далі я як глядачка гублюся. Показують відеосюжет, у якому мешканець села каже: «Яка в нас проблема тут? Рекультивація і інфільтрат». Виявляється, що йдеться про будівництво дороги. «Дорога є в заходах, які не стосуються проекту рекультивації. […] Ця дорога є в проекті реконструкції», — каже Галина Денько. Ведучий намагається з’ясувати: «Давайте називати речі своїми іменами. Реконструкція чи рекультивація?». У таких випадках завдання ведучого — бути готовим, розібратися в темі й пояснити глядачам, про що взагалі йдеться, себто спростити конфлікт і розкласти його по поличках. Адже очевидно, що тема комплексна, і в «Темі дня» показали її больові точки. Гостя студії Галина Денько ніби підсумувала враження від випуску: «Простій людині це дуже складно осягнути звичайним розумом». Допомогти осягнути — це і є завдання Суспільного.

Команді львівської «Теми дня» варто частіше запрошувати гостей, які презентують різні позиції. Замість керівників департаментів і відомств спробувати запросити людей, які виконують роботу, якою ці чиновники керують.

Було б непогано звертати увагу як на фемінітиви (типово представляють гостей так: Ольга Біянська, соцпрацівник; Олександра Петрик, юрист), так і на присутність жінок у студії.

І взагалі — переосмислити журналістські штампи. Наприклад, ведуча випуску «Львівська нічліжка: допомога безхатченкам взимку» Іванка Федів наполегливо вживає слово «безхатченки», хоча соцпрацівниця каже «бездомні».

Не драматизувати. У тому ж випуску про нічліжку ведуча драматичним голосом запитує в керівника Центру обліку та нічного перебування бездомних, які історії людей, що користуються послугами Центру, його найбільше зачепили. А у випуску «Гідність, свобода і українське суспільство» ведучий також вдається до драматичного й дещо сентиментального тону: разом із ведучим гості заглиблюються в спогади про початок протестів на Майдані Незалежності.

І останнє — насправді дрібниця — ведучим варто не забувати називати своє ім’я. Володимир Перерва робить це постійно, а от Іванка Федів «скромно» замовчує, хто працює у студії.