Менеджери НСТУ пропонують кардинально змінити підхід до роботи і запровадити низку нововведень. Зокрема, програми про різні етнічні групи мають виходити українською з додатковим субтитруванням мовою нацменшини, пропонують створення єдиного Центру мовлення нацменшин на всеукраїнському рівні, редакція міжнародної співпраці й перекладу має розташовуватися в Києві, а на Закарпатті, Одещині й Буковині будуть власні кореспонденти, які висвітлюватимуть діяльність нацменшин. Також програми про нацменшини мають бути цікавими іншим регіонам.

Наразі член наглядової ради НСТУ, обрана в категорії забезпечення прав нацменшин, Дарія Карякіна звернулася до різних міжнародних організацій, голів національно-культурних товариств, експертів, усіх, хто зацікавлений у цій темі, з проханням спільно обговорити, яким вони бачать контент мовами нацменшин у регіонах. За її словами, пропозиції, правки й зауваження ще надходять, попереду робота над систематизуванням усіх думок, тож висновки зарано робити.

«На публічне обговорення будуть запрошені членами правління й голова правління НСТУ, члени наглядової ради Суспільного, представники з регіонів національних товариств і етнічних груп. Рада Європи обіцяла посприяти з приїздом експерта з цього питання. Ми спільно обговоримо всі думки і пропозиції, будемо шукати рішення. Бо те, що добре для однієї нацменшини, може не влаштовувати іншу», — підкреслила член наглядової ради НСТУ.

Дарія Карякіна (по центру)

Дарія Карякіна зазначила, що в НСТУ мають побачити й почути настрої суспільства щодо цієї концепції. І лише дійшовши консенсусу, наглядова рада НСТУ зможе її затвердити.

НСТУ й концепція мовлення нацменшин: програми державною мовою з субтитрами нацменшин і Центр у Києві

Одна з пропозицій у концепції від керівництва НСТУ полягає в тому, що мова програм має бути зрозуміла й доступна всім верствам населення. «Ми віддаємо перевагу державній мові з додатковим субтитруванням мовою нацменшини, яка є головною темою кожного проекту», — зазначено в концепції.

На першому етапі в НСТУ пропонують усі програми вести українською мовою з субтитрами мовами відповідних національних меншин.

«Інформаційний напрямок, який є основним джерелом надходження перевіреної інформації, має стати основою для роботи редакцій мовами нацменшин. На першому етапі ми пропонуємо використовувати сюжети, які щоденно виготовляються вищезгаданим підрозділом із субтитруванням відповідною мовою. У ролі диктора новин ми пропонуємо кандидатуру носія мов, який є авторитетним для своєї аудиторії», — йдеться в концепції.

На другому етапі має бути створено єдиний Центр мовлення нацменшин на всеукраїнському рівні, який буде виробляти теле- й радіопрограми про унікальні національні особливості з метою поширення міжнаціонального порозуміння на всіх теренах України.

У Центральній дирекції в Києві, куди входитимуть редакторська і виробнича групи, мають збирати й аналізувати інформацію від регіональних представників, розробляти календарно-тематичний план, займатися безпосереднім виробничим процесом, виїжджати на заплановані та екстрені зйомки. На Закарпатті, Одещині та Буковині будуть не редакції, а власні (спеціальні) кореспонденти Центральної дирекції.

Концепцію мовлення нацменшин планують впровадити протягом двох років, починаючи з січня — березня 2018 року до грудня 2019 року.

Три філії з редакціями мовлення для нацменшин — Закарпаття, Одеса, Чернівці

В НСТУ провели дослідження трьох філій, де існують редакції мовлення для нацменшин і характерною особливістю населення є багатонаціональність.

1. Закарпатська філія НСТУ ( телеканал «Тиса-1» та радіо «Тиса FM»)

У концепції описують, що, за даними перепису населення, на території області проживають представники понад ста національностей і народностей. Найбільш численні національності — угорці (12,1 %), румуни (2,6 %), росіяни (2,5 %).

У складі Закарпатської філії працює сім редакцій мовами національних меншин: угорська, румунська, російська, ромська, русинська, словацька, німецька. Причому останні дві редакції покривають потреби лише 0,8 % мешканців регіону. В ефір Закарпатської філії виходить 14 телевізійних і одна радійна програма без перекладу і субтитрів державною мовою.

2. Чернівецька філія НСТУ (телеканал «Буковина», радіо «Буковина»)

За даними Всеукраїнського перепису населення, на території області проживають представники близько 80 національностей і народностей. Найбільш численні національності — румуни (12,5 %), молдовани (7,3 %), росіяни (4,1 %).

У складі Чернівецької філії, зазначають в НСТУ, працює лише одна редакція мовами національних меншин — румунська, яка задовольняє потреби лише однієї національної меншини і виготовляє п'ять телевізійних і вісім радійних програм. Усі програми транслюються виключно румунською, не титруються й не перекладаються державною мовою, що, на думку авторів концепції, значно ускладнює доступ до цієї інформації українського суспільства в цілому.

3. Одеська філія НСТУ (телеканал «Одеса», радіо «Говорить Одеса»)

Особливістю національного складу населення Одеської області є найбільша кількість представників національностей і народностей — 133. Найбільш численні національності — росіяни (20 %),болгари (7,3 %), молдовани (4,1 %).

В Одеській філії виготовляються програми трьома мовами національних меншин: болгарською, молдавською, гагаузькою. Причому програми гагаузькою мовою, яка практично вимирає, можуть зрозуміти лише 1,1 % населення регіону. Загалом в ефір Одеської філії виходить три телевізійних програми, підкреслюють у концепції менеджери НСТУ.

«Таким чином, наявні редакції лише частково задовольняють потреби представлених в Україні національних меншин і ефективність їхньої роботи досить незначна на загальнодержавному рівні. Адже програми, що виробляються на цих філіях, не використовуються в інших регіонах, позаяк не відображають спільних проблем і попросту є незрозумілими для носіїв інших мов. У той самий час області з відносно високим показником кількості представників нацменшин не мають власних подібних платформ для комунікацій.

На нашу думку, створення контенту без перекладу тільки поглиблює відмінності між різними національними представниками. Програми, що мали б об’єднувати мешканців регіону й допомагали б акумулювати сили для вирішення проблем, стали бар’єром між національними меншинами й українцями, обмежуючи можливості до порозуміння і прийняття спільних рішень. Окрім цієї проблеми, ймовірним конфліктогенним полем може стати відсутність інших редакцій мовами національних меншин, які широко представлені в кожному регіоні», — аргументують потребу змін в НСТУ.

«Щоб мова звучала» — Одеська філія вимагає їх почути

Одеська філія НСТУ має одну редакцію мовами національних меншин, куди входять автори телевізійних 26-хвилинних програм гагаузькою (з 22 січня 2018 року виходить в ефір у понеділок о 19:50), болгарською (у вівторок о 19:50) та молдовською (в середу о 19:50). Представники інших національних меншин теж мають час в ефірі, проте вони не входять у штат компанії.

«Ми спільно розробили пропозиції й надіслали менеджерам до Києва. Хочемо, щоб редакція залишалася в Одесі, а не переводилася в Київ. Ми готові титрувати програми українською мовою, але щоб не було навпаки», — розповіла сайту «Суспільне мовлення» завідувачка редакції мовами національних меншин в Одеській філії НСТУ, авторка й ведуча гагаузької програми Надія Маленкова.

Вона не уявляє, як люди читатимуть швидкоплинні субтитри латинськими літерами. Каже, якщо програми виходитимуть українською з субтитрами мовами нацменшин, тоді буде війна не з боку редакції, а громадськості. «В Одеській області є активісти, які не дадуть спокою ні нам, філії, ні Києву», — вважає пані Маленкова.

Програми мовами нацменшин найбільшою популярністю користуються в південній частині Одеської області — Бессарабії. «Якщо програма не вийде, нам відразу телефонують і перепитують, чому так сталося», — додала співробітниця Одеської філії.

За словами пані Маленкової, їхня редакція аполітична. До складу входить всього п’ять людей, які працюють одночасно на радіо й телебаченні. «Нам важливо зберегти мову, розповісти про культуру і традиції. Я веду програму гагаузькою вже 29 років, відколи на телебаченні запровадили редакцію мовлення нацменшин. Перед нами стояло завдання, щоб не спричинити будь-яке національне непорозуміння. До цього часу ми працювали без жодних скарг від суспільства. Та якщо введуть зміни, які прописані в концепції, проблем не уникнути», — вважає Надія Маленкова.

Закарпатська філія: критики багато, й не тільки від філії

Консули Угорщини та Словаччини, до яких звернулися їхні громади на Закарпатті, поінформували про концепцію мовлення для нацменшин голову Закарпатської обласної державної адміністрації Геннадія Москаля. Вочевидь, етнічні громади відгукнулися про концепцію несхвально, тому що пан Москаль у себе на офіційній сторінці вже опублікував заяву під назвою «Суспільне телебачення знову намагається розсварити Україну з сусідами через мовне питання».

«Мені важко зрозуміти, кому зараз заважають “національні” редакції в системі НСТУ (всього по Україні є три обласні телерадіокомпанії, які загалом виробляють телерадіопрограми десятьма мовами нацменшин), — заявив Геннадій Москаль. — І чому комусь хочеться їх, так би мовити, реформувати. Не можу уявити, як можна субтитрувати телепрограми одразу кількома мовами чи яким чином субтитрувати радіопрограми. Однак як голова Закарпатської області, яка є багатонаціональною, скажу прямо — це “реформування” знову призведе до конфліктів України з її сусідами, в першу чергу членами Євросоюзу».

Пан Москаль вважає, що таке реформування прямо суперечить українському законодавству, зокрема Конституції України, яка гарантує вільний розвиток, використання й захист мов національних меншин, Закону «Про засади державної мовної політики», Рамковій конвенції про захист національних меншин і т. д.

Завідувачка редакції програм німецькою мовою Закарпатської філії НСТУ Олена Дей сказала сайту «Суспільне мовлення», що її колектив украй здивований концепцією. «У 1991 році на Закарпатті організували німецьку редакцію, яка стала подією дуже великого значення для людей, переслідуваних під час Радянського Союзу. Люди боялися бути німцями: їм забороняли вивчати німецьку мову в школах, відсилали на Сибір. Люди плакали, коли дивилися перші програми німецькою в незалежній Україні», — розповіла пані Дей.

Олена Дей

Вона додала, що нині багато німців, які мешкали на Закарпатті, виїхали, при тому залишилися глядачами «Тиси-1». І цьому доказом є телефонні дзвінки з Німеччини та Австрії. Також аудиторією німецькомовних програм є партнери України, які працюють на Закарпатті й допомагають учасникам АТО в реабілітації.

«Концепцію писала людина, яка не має нічого спільного з інтересами людей, не має поняття про те, що таке національні меншини, які значення вони мають для культури Закарпаття», — обурилася пані Дей.

Найбільше заперечень в Олени Дей, як і в Надії Маленкової з Одеси, викликають вихід програм українською з титруванням мовою нацменшини, а також те, що в Києві будуть визначати теми для сюжетів, «ще й робити переклади там і приїжджати сюди, щоби знімати наших героїв».

«Критиці підлягає вся концепція. Все, що там написано, іде врозріз із інтересами місцевих нацменшин, які є частиною України й хочуть зберігати свою культуру, традиції й мову», — наголосила Олена Дей.

У неї є своє бачення змін, і одна з них, яку вона пропонує негайно запровадити, — це дати можливість працювати. «Нам потрібно думати не про те, куди поїхати і краще зняти програму, а де взяти бензин», — описала реальні перешкоди працівниця Закарпатської філії.

Медійники із закордонних редакцій, які дізнавалися, що на Закарпатті є студія, що виробляє програми вісьмома мовами, казали Олені Дей, що «Тиса-1» є прикладом для Європи. «Із цієї концепцією Україна повертається в минуле», — вважає вона.

Пані Дей запевнила, що всі національні редакції працюють на апаратурі, отриманій від закордонних партнерів. На її думку, якщо концепцію мовлення нацменшин не змінять, тоді Україну чекає як мінімум недовіра від Євросоюзу.

Пропозиції від Закарпатської філії: опис огріхів у концепції і своя версія змін

Колективфілії НСТУ «Закарпатська регіональна дирекція» розглянув та уважно проаналізовав запропоновану концепцію, яка викликала в них низку застережень і пропозицій.

На їхню думку, концепція містить низку помилок. Так, на радіо виходить не одна програма мовами нацменшин, а п’ять: угорською та румунською (двічі на тиждень), словацькою та німецькою (один раз на тиждень) та ще один раз — спільна програма російською, ромською та русинською мовами.

До 2013 року практика субтитрування на телеканалі «Тиса-1» застосовувалася до всіх, без винятку, програм мовами нацменшин. Для цього у штаті ТРК був передбачений спеціальний підрозділ, який займався адаптацією. Однак усі напрацювання були зруйновані крадіжкою в 2015 році потужного монтажного комп’ютера, який, до слова, було придбано не державним коштом, а коштом європейського гранту, отриманого від угорської сторони. У 2016-му силами редакцій національного мовлення на телеканалі «Тиса-1» було створено 30-хвилинну програму «Від суботи до суботи», яка виходить українською мовою один раз на тиждень і містить огляд подій життя національних меншин на Закарпатті. Проект покликаний наблизити національні меншини Закарпаття до україномовної більшості населення, ознайомити в доступній формі широкий загал із проблемами, культурою, подіями життя нацменшин.

На Закарпатті програми мовами національних меншин виходять (у різній конфігурації) з початку 70-х років минулого сторіччя і мали інформаційну, культурологічну, політичну й економічну складову. У нинішньому форматі редакції нацменшин успішно діють із 2006 року. Жодних нарікань за останні 11 років функціонування від громадськості не було.

У пропозиціях, які розробив колектив Закарпатської філії, зазначено:

«І. Категорично не погоджуємося з пропозицією щодо створення єдиного Центру мовлення нацменшин на Всеукраїнському рівні та намірів перетворення регіональних редакцій національного мовлення на кореспондентські пункти в Закарпатті, Одесі та Чернівцях.

ІІ. Відсутність власних платформ в інших регіонах — не привід закривати (скорочувати) вже працююче мовлення, як це має місце, до прикладу, на Закарпатті. Радше — це привід для того, щоб у концепції мовлення нацменшин закласти стратегію поетапного розширення (створення) нових платформ мовлення нацменшин в тих регіонах, де компактно проживають національні меншини. А на загальнонаціональному рівні створити дирекцію, яка забезпечуватиме таку необхідність меншин, що проживають на теренах усієї країни.

ІІІ. Закарпатською філією НСТУ вже розроблений проект нового штатного розпису для творчо-виробничого об’єднання (ТВО), який покликаний реалізувати вимоги вітчизняного законодавства щодо обов’язкового субтитрування програм українською мовою (наявні необхідні для цього кваліфіковані перекладачі, літературні редактори) та сприяти максимальній консолідації суспільства. Для адаптації існуючого мовлення національних меншин для широкого загалу необхідне лише незначне технічне дооснащення (кілька комп’ютерів з відповідним програмним забезпеченням) та приведення штатної структури у відповідність завданням.

ІV. В умовах компактного проживання певних національних меншин створення в Києві Редакції міжнародної співпраці і перекладу з функцією залучення до роботи представників нацменшин, як в Україні, так і за її межами, допомогою з пошуком героїв і виконавців на місцях виглядає щонайменше дивною. Адже у працівників діючих редакцій нацменшин регіональних телерадіокомпаній є десятиріччями відпрацьовані, як міжнародні, так і внутрішні контакти у вигляді різних громадських, культурно-просвітницьких, спортивних, релігійних та інших організацій, міжнародних інституцій, відомих у національному середовищі людей».

У НСТУ готові почути кожного

Концепцію мовлення національних меншин у філіях Суспільного розробляли член правління НСТУ Роман Вінтонів, відповідальний за суспільно-політичний напрямок, та менеджерка суспільно-політичного напряму  НСТУ Марія Фрей.

«Насправді, розробка концепції мовлення нацменшин лише починається. Минулого року було створено перший стартовий варіант, який у дуже загальних рисах дає уявлення про стан речей. Це як полотно для картини. Фарби в цю картину мають надати редакції, представники національних меншин з усієї країни. Тут навіть ще рамок немає, розумієте? І мені особисто дуже важко зрозуміти людей, які не хочуть долучитися до процесу, який безпосередньо їх торкається. Ми — відкриті. Ми будемо продовжувати роботу в цьому напрямку. І будемо раді, якщо скептики долучаться до нас уже в процесі. Ми плануємо провести відкриті обговорення, залучити незалежних медіаторів і експертів до роботи над фінальною версією», — пояснила Марія Фрей.

Чому б не зберегти мову нацменшин із українськими субтитрами?

У листопаді 2017 року в Києві відбулася національна конференція National media talk «Роль незалежних медіа в Україні», організована Незалежною асоціацією мовників (НАМ) за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку USAID через Internews. Тоді голова наглядової ради НСТУ, почесна голова НАМ Тетяна Лебедєва розповіла про проблеми Суспільного перед сотнями експертів та медійників із різних країн. У своєму виступі вона звернула увагу на роботу редакцій національних меншин у філіях НСТУ. Тетяна Лебедєва зауважила, що мовлення для нацменшин не має обмежуватися контентом для групи осіб, які розуміють певну мову. Ці програми мають бути для всіх громадян України, тобто виходити з українськими субтитрами.

Влітку 2017 року сайт «Суспільне мовлення» спілкувався з кореспонденткою шведського суспільного мовника SVT Елін Йонссон, яка тривалий час працювала в Україні, Росії та Узбекистані. Вона зняла десятки програм про Майдан та реформи в Україні, війну на Донбасі й тимчасову окупацію Криму. Її фільм про Джамалу переміг на фестивалях у Швеції й викликав теплі відгуки у шведів після показу на каналі SVT. Усі її герої на шведському телебаченні говорили рідною мовою: українською, російською, кримськотатарською. Елін Йонссон пояснила, що ні вона, ні її колеги, які працюють в інших країнах, не можуть дозволити собі за озвученням ховати справжні емоції людей, яких знімають. Тож на SVT у всіх програмах люди говорять рідною мовою, яка титрується шведською, зрідка роблять додаткову версію англійською. Чому б і Суспільному мовленню України не впровадити зміни в цьому дусі, щоб і всім зрозуміло було, й нікого з представників нацменшин не образити. Тим паче сьогодні, коли жодна спільнота нацменшин не погодилася на 100 % із запропонованою концепцією?

Фото: Facebook-сторінка Дарії Карякіної, скріншот відео