У нараді взяли участь голова НСЖУ Сергій Томіленко, представники з Донецької, Черкаської, Вінницької, Львівської, Волинської, Полтавської, Кіровоградської, Житомирської, Харківської, Чернігівської областей, як повідомила прес-служба НСЖУ.

За словами голови НСЖУ Сергія Томіленка, підтримка реформи суспільного мовлення та захист редакційних колективів і журналістів у цьому процесі  є одним з ключових пріоритетів НСЖУ. «Ми хочемо будувати партнерські стосунки з НСТУ, не політизуючи процес суспільного мовлення, створити не рух опору, а своєрідний громадський майданчик в інтересах журналістів, членів Спілки. Адже саме в колишніх ОДТРК – наші найбільші первинки. Так само ми зацікавлені, щоб реформа проходила публічно, щоб ми розуміли стратегію. Повинна бути співпраця, і, я думаю, суспільне буде успішним, якщо в кожному регіоні журналістські колективи, активісти будуть партнерами», – сказав він.

Секретар НСЖУ, заступник голови наглядової ради ПАТ «НСТУ» Світлана Остапа зазначила, що НСЖУ могла б допомогти редакціям регіональних філій суспільного мовника, зокрема у роз’ясненні основних документів, що стосуються реформування. «Спілкуючись із працівниками регіональних філій, часто спостерігала, що більшість із них не знайомі з програмними документами (стратегією розвитку, основними напрями діяльності на 2017 рік та ін.), люди не розуміють, куди ми рухаємося», – зазначила вона.

За її словами, відповідно до стратегії створення суспільного мовлення, загальний штат буде оптимізовано на понад 3 тис.  працівників. «Але це не означає, що люди, які будуть оптимізовані, не матимуть можливості співпрацювати із Суспільним далі. Просто це будуть інші трудові відносини, наприклад, створення у власних продакшнах контенту, який потім на конкурсній основі може потрапити в ефір Суспільного мовника.  Є багато людей, які хочуть працювати на Суспільному, буде конкуренція. Але це добре, бо призведе до появи якіснішого контенту. І знову ж таки НСЖУ може допомогти, наприклад, надати юридичні консультації щодо того, як створити і зареєструвати продакшн», – сказала Світлана Остапа.

Вона зауважила, що у вересні розпочнеться конкурс на посади керівників філій. Розділятимуться функції директора і генерального продюсера, який відповідатиме за творчі питання.

На думку, секретаря НСЖУ та керівника філії ПАТ НСТУ «Волинська регіональна дирекція» Ольги Куліш, стратегія реформування суспільного досить неконкретна. «Не зрозуміло, чому в одній філії – 100 працівників, у іншій – 300, як оцінюється наша праця? Багато є питань які треба спокійно обговорити і зрозуміти, донести позицію до журналістів. Чому залишиться саме 3 тисячі співробітників, а не 2 або 5? Розрахунків немає. Керівники мають дати цю стратегію. Чи зможуть ефективно працювати продакшни у регіонах? Так, це європейський метод, але варто зрозуміти, що їхній продукт буде дорожчим, ніж вироблений власними силами. Я не бачу цих економічних розрахунків. Люди думають про те, що буде завтра, а не про те, як зараз зробити якісний кадр. І є велика засторога, що підуть кращі, а баласт лишиться», – наголосила Ольга Куліш.

Керівник первинної організації НСЖУ  Полтавської регіональної дирекції ­ – ТРК «Лтава» Олена Колачинська озвучила побажання від редакції до керівництва ПАТ «НСТУ»: не змінювати часто відрізки радіомовлення, адже аудиторія не встигає до них звикати.

Представники регіональних філій наголосили на необхідності проведення дослідження цільової аудиторії регіональних філій, налагодження комунікацій столичного керівництва НСТУ з регіонами.

Про необхідність посилення комунікацій та підвищення рівня організації в структурі НСТУ свідчать і результати анкетування представників регіонів, яке було проведено на початку наради. За п’ятибальною шкалою отримано такі результати:

Рівень корпоративної культури (центр-філії) – 2;

Рівень співробітництва між філіями – 2,5;

Організаційна ситуація в ПАТ «НСТУ» – 1,6;

Творча атмосфера в колективах ПАТ «НСТУ» – 2,9;

Ефективність Стратегії ПАТ «НСТУ» – 1,8;

Рівень бажання творчих працівників філій створити справжнє суспільне мовлення – 4,2;

Рівень професійної спроможності творчих працівників філій створити справжнє суспільне мовлення – 3,4;

Рівень спроможності членів НСЖУ сприяти створенню справжнього суспільного мовлення – 3,9;

Рівень порушення соціальних і професійних прав журналістів у процесі реформування системи державного телерадіомовлення України (де 5 – найвищий рівень порушення) – 3;

Чи сприятиме робоча група вирішенню проблем творчих колективів НСТУ – 4,4.

Учасники зустрічі запропонували створити робочу групу НСЖУ з питань становлення регіонального суспільного мовлення.