Ірина Некрасова: Упевнена, що ТРК «Рудана» не втратить своєї аудиторії після роздержавлення

Ірина Некрасова: Упевнена, що ТРК «Рудана» не втратить своєї аудиторії після роздержавлення

10:48,
23 Листопада 2015
3567

Ірина Некрасова: Упевнена, що ТРК «Рудана» не втратить своєї аудиторії після роздержавлення

10:48,
23 Листопада 2015
3567
Ірина Некрасова: Упевнена, що ТРК «Рудана» не втратить своєї аудиторії після роздержавлення
Ірина Некрасова: Упевнена, що ТРК «Рудана» не втратить своєї аудиторії після роздержавлення
Директор «Рудани» – про роботу ТРК, спроби отримати ліцензію на ФМ-мовлення для своєї радіостанції, оновлений формат новин та місцевий рекламний ринок

Криворізьке комунальне підприємство ТРК «Рудана», що засноване 1993-го року, розпочало сезон зі збільшення частки просвітницьких та соціальних проектів. Адже, на думку директора телекомпанії Ірини Некрасової, соціальна тематика є популярною серед місцевої аудиторії.

Телеканал транслює на добу понад 10 годин власного виробництва, паралельно веде ефірне та цифрове мовлення. А також  заробляє на рекламі. Втім ця сума не перевищує дотації з місцевого бюджету. Левову частку коштів від комерційної діяльності «Рудана», як і інші місцеві телекомпанії, отримує за трансляцію політичної реклами та агітації. Основними ж рекламодавцями є великі промислові підприємства Кривого Рогу.

Мовить «Рудана» для мешканців міста Кривий Ріг та прилеглих районів Дніпропетровської, Кіровоградської, Херсонської та Миколаївської областей, а це майже мільйонна аудиторія.

Сайт «Суспільне мовлення» продовжує серію інтерв'ю з керівниками комунальних телерадіокомпаній. Ми поспілкувалися з директором столичної телекомпанії «Київ» Світланою Криворучко, генеральним директором телерадіоагентства «Новий Чернігів» Ольгою Капустян, директором Івано-Франківської міської комунальної телерадіокомпанії «Вежа» Оленою Третяк, генеральним директором Івано-Франківського обласного телебачення «Галичина» Ольгою Бабій, директором Ладижинського міського комунального радіо Галиною Данилівською, директором Южненського комунального підприємства - студія «МіГ» Елладою Литвинчук, директором каналу «Вільногірськ» Гаяне Носач, директором «Сокалі» Миколою Пасько, директором «ТБ-Бердянськ» Вікторією Горбатко, директором комунального ЗМІ Переяславщини ТРК «Альта» Олегом Ярмоленком, директором Вінницької муніципальної телекомпанії «ВІТА ТБ» Іриною  Форманюк, директором радіоредакції «Слово» в м. Борислав Тетяною Шереметою. На черзі – інші міста.

Про ТРК «Рудана»

- Пані Ірино, як змінювався формат каналу з тогу часу, як ви вперше вийшли в ефір?

– У березні 2016 року ТРК «Рудана» виповниться 23 роки. Наша аудиторія – більше мільйона телеглядачів в Кривому Розі та прилеглих районах. З часу заснування і до сьогодні компанія переживала чимало труднощів. Від кількох годин в ефірі за цей час прийшли до цілодобового телевізійного мовлення, від VHS-формату – до сучасних цифрових технологій. Змінювалось і тематичне наповнення програм, їхня кількість і якість. Зараз маємо близько 30-ти телепроектів. Вікова і соціальна групи наших телеглядачів не змінилися, проте з часом зросли вимоги до якості програм – як з нашого боку, так і з боку глядача.

У складі телерадіокомпанії працює редакція радіо. На жаль, за всі ці роки радіо так і не вийшло із проводового формату. Всі намагання колективу отримати ліцензію на ФМ-мовлення так і залишились безрезультатними. Двічі збиралися необхідні документи, ретельно розроблялася концепція мовлення виключно на місцевому матеріалі, з урахуванням інформаційних запитів криворізького слухача, проте переможцями конкурсів ставали мережеві приватні компанії з контентом, і без того широко представленим в ФМ-просторі Кривого Рогу.

- Хто є вашими глядачами? Як працюєте з аудиторією?

– Телеканал «Рудана» цікавий широкому колу глядачів. Наша аудиторія – це і діти, і молодь, і люди старшого віку. Орієнтуємось на глядача різних соціальних груп – програми, зокрема історико-краєзнавчого, культурного спрямування, просвітницькі проекти  дивляться педагоги, студенти, медики, пенсіонери, домогосподарки. Програмою про будні гірників і металургів цікавляться працівники найбільших підприємств міста. Є телевізійний продукт і для людей віруючих.  Щоденна інформаційна програма будується виключно на місцевих новинах різних сфер життя, і природно, що має багато постійних глядачів. Зворотній зв’язок з аудиторією нам забезпечує активна присутність проектів телеканалу у соціальних мережах, власний сайт телеканалу, дзвінки, електронна пошта і навіть традиційне листування.

- Як змінилось наповнення телеканалу цієї осені?

- У новому сезоні продукт нашого телеканалу поповнився проектами, значна частина яких – просвітницького та соціально значимого спрямування. Серед нових програм сезону: «Паралелі» – про гострі виклики сьогодення для людей уразливих категорій; проекти «Гірники» і «Місто нашими руками» – для тих, хто знається на гірничій справі, прагне зробити кращим своє підприємство і Кривий Ріг. «Світ душі» – передача про талановитих людей міста. Повертається в ефір «Гарна новина», яка певний час була незатребуваною у зв’язку з ситуацією на сході країни, відлуння якої гостро відчувається у прифронтовій Дніпропетровщині. Готується до виходу в ефір новий проект «Час для нас» з практичними порадами на щодень. І традиційно основою програмної концепції каналу залишаються інформаційні програми.

- Розкажіть про формат ваших новин.

– Інформаційна програма телеканалу «Рудана» має назву «Місто», і це - виключно новини міста та події, що безпосередньо стосуються життя криворіжців. Формат програми «Місто» кардинальних змін за останній рік не зазнав, та з’явилися нові актуальні теми: життя переселенців, допомога криворіжців воїнам АТО, підтримка містом бійців та їхніх родин, волонтерські акції, заходи активістів громадських організацій, з’явилися і сюжети із зони АТО та військових частин, що дислокуються на території Кривого Рогу.

- На вашу думку, яких проектів зараз найбільше потребує аудиторія?

– Спираючись на думку наших глядачів, нині популярною є соціальна тематика – роз’яснення фахівців різних сфер із тем, що найбільше хвилюють людей. Затребувана медична програма, традиційно цікаві глядачам  новини, погода та спорт.

- У вас дуже багато проектів власного виробництва. Чи плануєте ви якісь з них пропонувати для суспільного мовника?

- Оскільки ТРК «Рудана» не входить до системи суспільного мовлення – немає практики широкого обміну програмами. Водночас у Кривому Розі працює телерадіокомпанія  «Криворіжжя», яка нині реорганізується в суспільного мовника. З цією компанією ми маємо багаторічну практику обміну інформаційними сюжетами.

Чи дорого вам обходиться виробництво власних проектів?

– Власне виробництво програм традиційно потребує немалих фінансових затрат. У місті, протяжність якого понад 120 км, це відчувається особливо гостро. До того ж, дороге телевізійне обладнання постійно потребує ремонту, заміни і модернізації.  Компанія прагне йти у ногу з часом, а для телевізійного мовника це – вартісний процес.

Який продукт ви купуєте? І який відсоток у вас власного і купленого контенту? 

– На сьогодні ТРК «Рудана» купує передусім художні, документальні, мультиплікаційні фільми. Виходячи з вимог програмної концепції, цікавимось якісним продуктом інших компаній – як правило просвітницького та культурологічного спрямування.

Згідно з ліцензією наша компанія має транслювати 11 годин власного продукту на добу, фактично – більше половини ефірного часу становлять програми власного виробництва.

Наскільки у вас великий колектив? Як побудована робота у ньюзрумі?

– Телерадіокомпанія налічує близько ста працівників. Це журналісти і фахівці, що забезпечують виготовлення телевізійної продукції і нормальне функціонування підприємства. У ньюзрумі постійно трудиться 10 журналістів. За завданням редакції вони виїжджають на зйомки сюжетів та репортажів, пишуть матеріали, разом з режисерами монтажу готують їх до ефіру.

- Досить професійні співробітники залишають місцеві телекомпанії через невисоку заробітну плату. Чи вдається вам збільшувати зарплату вашим спеціалістам? І наскільки вони високі як для міста Кривий Ріг?

– Це дуже болюче питання для нашої телерадіокомпанії. За останні кілька місяців трудовий колектив залишили 8 професійних співробітників саме з причини низької зарплати. Збільшувати заробітну плату комунальному підприємству – а таким і є ТРК «Рудана» – не дозволяє чинне законодавство України. Премії працівникам декілька разів на рік ситуацію вирішити не здатні. У порівнянні з середньою зарплатою промислового міста заробіток працівників ТРК «Рудана» низький: руданівські 3400 проти 4662 середньоміського заробітку. 

Не секрет, що в нинішніх умовах, коли не надто розвинутий  рекламний  ринок у регіонах місцевим телекомпаніям досить важко виживати. Як це вдається  «Рудані»? Що є найпершим джерелом прибутку: дотації, інвестиції, продаж реклами?

Який річний бюджет телекомпанії? І які кошти вам вдається заробити на рекламі?

– На жаль, щороку рекламний ринок у місті зменшується. Основним фінансовим джерелом для виплати заробітної плати працівникам телерадіокомпанії та часткової оплати трансляції в цифровому форматі є фінансова допомога коштами міського бюджету. Цьогоріч це сума в майже 5 млн грн. Вся господарська діяльність – а це оновлення обладнання, забезпечення знімального процесу, оплата енергоносіїв тощо, відбувається за рахунок коштів, отриманих від рекламної діяльності підприємства, а також виготовлення і трансляції телерадіопродукції. Плануємо закінчити рік з заробленими 3 млн грн. Третина цієї суми – кошти, отримані за трансляцію політичної реклами та агітації.

Чи берете участь у вимірюванні аудиторії Nielsen? Продаєте рекламу по GRP? Якщо ні, то які дослідження ви використовуєте і як працюєте з рекламодавцями?

– Наша компанія не має фінансової можливості брати  участь у вимірюванні аудиторії Nielsen або замовляти інші дослідження.

Хто є ваші основні рекламодавці? І як змінився місцевий рекламний ринок за останні роки?

– Основними рекламодавцями в останні роки традиційно залишаються великі промислові підприємства Кривого Рогу. Замовлення довгострокових соціальних проектів, комерційні, іміджеві сюжети про діяльність підприємств є найбільш вагомою частиною фінансових надходжень телеканалу. В той же час фінансові труднощі малих і середніх підприємств та складна загальна економічна ситуація в Україні негативно позначаються на місцевому ринку реклами.

Наскільки зараз висока конкуренція з місцевими та регіональними ЗМІ?

- Довгий час наша компанія залишалась єдиним цілодобовим місцевим мовником. З вересня цього року в Кривому Розі з’явилась ще одна телекомпанія, вона працює в кабельній мережі 24 години на добу. З регіональними ЗМІ не конкуруємо, оскільки орієнтуємося виключно на місцевого телеглядача.

Чи маєте ви цифрову регіональну ліцензію?

– З 2011 року ТРК «Рудана» працює, паралельно з ефірною, і за  цифровою місцевою ліцензією.

Як ви бачите майбутнє вашого каналу  в контексті цифрової реформи? Який шлях для місцевих мовників є найбільш оптимальним?

– Наразі в Україні перехід на цифрове мовлення весь час відкладається. І хоча паралельне мовлення потребує подвійної оплати за трансляцію, що є дорого для нашої компанії – ми не бачимо альтернативи цифровому мовленню на майбутнє. 

Про мовлення громад

Зараз активно проходить процес роздержавлення, впровадження суспільного мовлення. Як ви бачите майбутнє своєї телекомпанії у контексті цих змін?

– Колектив ТРК «Рудана» готовий до процесу роздержавлення ЗМІ. Упевнені, що телерадіокомпанія не втратить своєї аудиторії і максимально збереже кадровий потенціал підприємства.

Як ви оцінюєте законопроект про мовлення громад, який розробив Держкомтелерадіо?

– Вважаємо, що законопроект потребує суттєвого доопрацювання. 

На вашу думку, які положення потребують більш детального пояснення?

– Проблемними, на нашу думку, є питання заснування та  фінансування таких неприбуткових юридичних осіб (комунальних некомерційних підприємств).

Чи потрібно залишати місцевим радам право засновувати телеканали? І чи можуть вижити такі ТРК, як ваша, без дотацій влади?

– Позбавляти місцеві ради права заснування телеканалів недоцільно. Головне, аби місцеві бюджети, зважаючи на принципи  децентралізації влади, мали достатній фінансовий ресурс на утримання таких компаній, а громади мали потребу в такому засобі масової інформації. Досвіду виживання без бюджетних дотацій наша компанія досі не мала, тому загадувати на перспективу складно.

Коли «Детектор медіа» тільки розпочинав роботу, найпопулярніші українські медіа ще дослухалися до темників. Але завдяки спільній боротьбі журналістів та суспільства це змінилося. Найпоказовіше: Україна пройшла шлях від державного телебачення до Суспільного.

Тепер наша команда прагне розширювати аудиторію та впливовість Суспільного мовлення заради ідей та ідеалів, які воно продовжує ілюструвати.

Запрошуємо приєднатися до нас у цьому завданні, ставши частиною Спільноти «Детектора медіа».
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду