Криворізьке комунальне підприємство ТРК «Рудана», що засноване 1993-го року, розпочало сезон зі збільшення частки просвітницьких та соціальних проектів. Адже, на думку директора телекомпанії Ірини Некрасової, соціальна тематика є популярною серед місцевої аудиторії.
Телеканал транслює на добу понад 10 годин власного виробництва, паралельно веде ефірне та цифрове мовлення. А також заробляє на рекламі. Втім ця сума не перевищує дотації з місцевого бюджету. Левову частку коштів від комерційної діяльності «Рудана», як і інші місцеві телекомпанії, отримує за трансляцію політичної реклами та агітації. Основними ж рекламодавцями є великі промислові підприємства Кривого Рогу.
Мовить «Рудана» для мешканців міста Кривий Ріг та прилеглих районів Дніпропетровської, Кіровоградської, Херсонської та Миколаївської областей, а це майже мільйонна аудиторія.
Сайт «Суспільне мовлення» продовжує серію інтерв'ю з керівниками комунальних телерадіокомпаній. Ми поспілкувалися з директором столичної телекомпанії «Київ» Світланою Криворучко, генеральним директором телерадіоагентства «Новий Чернігів» Ольгою Капустян, директором Івано-Франківської міської комунальної телерадіокомпанії «Вежа» Оленою Третяк, генеральним директором Івано-Франківського обласного телебачення «Галичина» Ольгою Бабій, директором Ладижинського міського комунального радіо Галиною Данилівською, директором Южненського комунального підприємства - студія «МіГ» Елладою Литвинчук, директором каналу «Вільногірськ» Гаяне Носач, директором «Сокалі» Миколою Пасько, директором «ТБ-Бердянськ» Вікторією Горбатко, директором комунального ЗМІ Переяславщини ТРК «Альта» Олегом Ярмоленком, директором Вінницької муніципальної телекомпанії «ВІТА ТБ» Іриною Форманюк, директором радіоредакції «Слово» в м. Борислав Тетяною Шереметою. На черзі – інші міста.
- Пані Ірино, як змінювався формат каналу з тогу часу, як ви вперше вийшли в ефір?
– У березні 2016 року ТРК «Рудана» виповниться 23 роки. Наша аудиторія – більше мільйона телеглядачів в Кривому Розі та прилеглих районах. З часу заснування і до сьогодні компанія переживала чимало труднощів. Від кількох годин в ефірі за цей час прийшли до цілодобового телевізійного мовлення, від VHS-формату – до сучасних цифрових технологій. Змінювалось і тематичне наповнення програм, їхня кількість і якість. Зараз маємо близько 30-ти телепроектів. Вікова і соціальна групи наших телеглядачів не змінилися, проте з часом зросли вимоги до якості програм – як з нашого боку, так і з боку глядача.
У складі телерадіокомпанії працює редакція радіо. На жаль, за всі ці роки радіо так і не вийшло із проводового формату. Всі намагання колективу отримати ліцензію на ФМ-мовлення так і залишились безрезультатними. Двічі збиралися необхідні документи, ретельно розроблялася концепція мовлення виключно на місцевому матеріалі, з урахуванням інформаційних запитів криворізького слухача, проте переможцями конкурсів ставали мережеві приватні компанії з контентом, і без того широко представленим в ФМ-просторі Кривого Рогу.
- Хто є вашими глядачами? Як працюєте з аудиторією?
– Телеканал «Рудана» цікавий широкому колу глядачів. Наша аудиторія – це і діти, і молодь, і люди старшого віку. Орієнтуємось на глядача різних соціальних груп – програми, зокрема історико-краєзнавчого, культурного спрямування, просвітницькі проекти дивляться педагоги, студенти, медики, пенсіонери, домогосподарки. Програмою про будні гірників і металургів цікавляться працівники найбільших підприємств міста. Є телевізійний продукт і для людей віруючих. Щоденна інформаційна програма будується виключно на місцевих новинах різних сфер життя, і природно, що має багато постійних глядачів. Зворотній зв’язок з аудиторією нам забезпечує активна присутність проектів телеканалу у соціальних мережах, власний сайт телеканалу, дзвінки, електронна пошта і навіть традиційне листування.
- Як змінилось наповнення телеканалу цієї осені?
- У новому сезоні продукт нашого телеканалу поповнився проектами, значна частина яких – просвітницького та соціально значимого спрямування. Серед нових програм сезону: «Паралелі» – про гострі виклики сьогодення для людей уразливих категорій; проекти «Гірники» і «Місто нашими руками» – для тих, хто знається на гірничій справі, прагне зробити кращим своє підприємство і Кривий Ріг. «Світ душі» – передача про талановитих людей міста. Повертається в ефір «Гарна новина», яка певний час була незатребуваною у зв’язку з ситуацією на сході країни, відлуння якої гостро відчувається у прифронтовій Дніпропетровщині. Готується до виходу в ефір новий проект «Час для нас» з практичними порадами на щодень. І традиційно основою програмної концепції каналу залишаються інформаційні програми.
- Розкажіть про формат ваших новин.
– Інформаційна програма телеканалу «Рудана» має назву «Місто», і це - виключно новини міста та події, що безпосередньо стосуються життя криворіжців. Формат програми «Місто» кардинальних змін за останній рік не зазнав, та з’явилися нові актуальні теми: життя переселенців, допомога криворіжців воїнам АТО, підтримка містом бійців та їхніх родин, волонтерські акції, заходи активістів громадських організацій, з’явилися і сюжети із зони АТО та військових частин, що дислокуються на території Кривого Рогу.
- На вашу думку, яких проектів зараз найбільше потребує аудиторія?
– Спираючись на думку наших глядачів, нині популярною є соціальна тематика – роз’яснення фахівців різних сфер із тем, що найбільше хвилюють людей. Затребувана медична програма, традиційно цікаві глядачам новини, погода та спорт.
- У вас дуже багато проектів власного виробництва. Чи плануєте ви якісь з них пропонувати для суспільного мовника?
- Оскільки ТРК «Рудана» не входить до системи суспільного мовлення – немає практики широкого обміну програмами. Водночас у Кривому Розі працює телерадіокомпанія «Криворіжжя», яка нині реорганізується в суспільного мовника. З цією компанією ми маємо багаторічну практику обміну інформаційними сюжетами.
– Чи дорого вам обходиться виробництво власних проектів?
– Власне виробництво програм традиційно потребує немалих фінансових затрат. У місті, протяжність якого понад 120 км, це відчувається особливо гостро. До того ж, дороге телевізійне обладнання постійно потребує ремонту, заміни і модернізації. Компанія прагне йти у ногу з часом, а для телевізійного мовника це – вартісний процес.
– Який продукт ви купуєте? І який відсоток у вас власного і купленого контенту?
– На сьогодні ТРК «Рудана» купує передусім художні, документальні, мультиплікаційні фільми. Виходячи з вимог програмної концепції, цікавимось якісним продуктом інших компаній – як правило просвітницького та культурологічного спрямування.
Згідно з ліцензією наша компанія має транслювати 11 годин власного продукту на добу, фактично – більше половини ефірного часу становлять програми власного виробництва.
– Наскільки у вас великий колектив? Як побудована робота у ньюзрумі?
– Телерадіокомпанія налічує близько ста працівників. Це журналісти і фахівці, що забезпечують виготовлення телевізійної продукції і нормальне функціонування підприємства. У ньюзрумі постійно трудиться 10 журналістів. За завданням редакції вони виїжджають на зйомки сюжетів та репортажів, пишуть матеріали, разом з режисерами монтажу готують їх до ефіру.
- Досить професійні співробітники залишають місцеві телекомпанії через невисоку заробітну плату. Чи вдається вам збільшувати зарплату вашим спеціалістам? І наскільки вони високі як для міста Кривий Ріг?
– Це дуже болюче питання для нашої телерадіокомпанії. За останні кілька місяців трудовий колектив залишили 8 професійних співробітників саме з причини низької зарплати. Збільшувати заробітну плату комунальному підприємству – а таким і є ТРК «Рудана» – не дозволяє чинне законодавство України. Премії працівникам декілька разів на рік ситуацію вирішити не здатні. У порівнянні з середньою зарплатою промислового міста заробіток працівників ТРК «Рудана» низький: руданівські 3400 проти 4662 середньоміського заробітку.
– Не секрет, що в нинішніх умовах, коли не надто розвинутий рекламний ринок у регіонах місцевим телекомпаніям досить важко виживати. Як це вдається «Рудані»? Що є найпершим джерелом прибутку: дотації, інвестиції, продаж реклами?
Який річний бюджет телекомпанії? І які кошти вам вдається заробити на рекламі?
– На жаль, щороку рекламний ринок у місті зменшується. Основним фінансовим джерелом для виплати заробітної плати працівникам телерадіокомпанії та часткової оплати трансляції в цифровому форматі є фінансова допомога коштами міського бюджету. Цьогоріч це сума в майже 5 млн грн. Вся господарська діяльність – а це оновлення обладнання, забезпечення знімального процесу, оплата енергоносіїв тощо, відбувається за рахунок коштів, отриманих від рекламної діяльності підприємства, а також виготовлення і трансляції телерадіопродукції. Плануємо закінчити рік з заробленими 3 млн грн. Третина цієї суми – кошти, отримані за трансляцію політичної реклами та агітації.
– Чи берете участь у вимірюванні аудиторії Nielsen? Продаєте рекламу по GRP? Якщо ні, то які дослідження ви використовуєте і як працюєте з рекламодавцями?
– Наша компанія не має фінансової можливості брати участь у вимірюванні аудиторії Nielsen або замовляти інші дослідження.
– Хто є ваші основні рекламодавці? І як змінився місцевий рекламний ринок за останні роки?
– Основними рекламодавцями в останні роки традиційно залишаються великі промислові підприємства Кривого Рогу. Замовлення довгострокових соціальних проектів, комерційні, іміджеві сюжети про діяльність підприємств є найбільш вагомою частиною фінансових надходжень телеканалу. В той же час фінансові труднощі малих і середніх підприємств та складна загальна економічна ситуація в Україні негативно позначаються на місцевому ринку реклами.
– Наскільки зараз висока конкуренція з місцевими та регіональними ЗМІ?
- Довгий час наша компанія залишалась єдиним цілодобовим місцевим мовником. З вересня цього року в Кривому Розі з’явилась ще одна телекомпанія, вона працює в кабельній мережі 24 години на добу. З регіональними ЗМІ не конкуруємо, оскільки орієнтуємося виключно на місцевого телеглядача.
– Чи маєте ви цифрову регіональну ліцензію?
– З 2011 року ТРК «Рудана» працює, паралельно з ефірною, і за цифровою місцевою ліцензією.
– Як ви бачите майбутнє вашого каналу в контексті цифрової реформи? Який шлях для місцевих мовників є найбільш оптимальним?
– Наразі в Україні перехід на цифрове мовлення весь час відкладається. І хоча паралельне мовлення потребує подвійної оплати за трансляцію, що є дорого для нашої компанії – ми не бачимо альтернативи цифровому мовленню на майбутнє.
– Зараз активно проходить процес роздержавлення, впровадження суспільного мовлення. Як ви бачите майбутнє своєї телекомпанії у контексті цих змін?
– Колектив ТРК «Рудана» готовий до процесу роздержавлення ЗМІ. Упевнені, що телерадіокомпанія не втратить своєї аудиторії і максимально збереже кадровий потенціал підприємства.
– Як ви оцінюєте законопроект про мовлення громад, який розробив Держкомтелерадіо?
– Вважаємо, що законопроект потребує суттєвого доопрацювання.
– На вашу думку, які положення потребують більш детального пояснення?
– Проблемними, на нашу думку, є питання заснування та фінансування таких неприбуткових юридичних осіб (комунальних некомерційних підприємств).
– Чи потрібно залишати місцевим радам право засновувати телеканали? І чи можуть вижити такі ТРК, як ваша, без дотацій влади?
– Позбавляти місцеві ради права заснування телеканалів недоцільно. Головне, аби місцеві бюджети, зважаючи на принципи децентралізації влади, мали достатній фінансовий ресурс на утримання таких компаній, а громади мали потребу в такому засобі масової інформації. Досвіду виживання без бюджетних дотацій наша компанія досі не мала, тому загадувати на перспективу складно.