Директор ТРК «Альта»: У регіонах немає бажаючих вкласти гроші в запуск місцевого мовлення, окрім влади
Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter —
ми виправимo
Директор ТРК «Альта»: У регіонах немає бажаючих вкласти гроші в запуск місцевого мовлення, окрім влади
ТРК «Альта», що в місті Переяслав-Хмельницький, – один з найстарших в незалежній Україні комунальний засіб масової інформації. Як експериментальне телебачення вона з’явилася ще 1992 року, а як сформований мовник «Альта» вийшла в ефір 25 лютого 1995 року. Змінювались назви: спочатку це була телестудія «Альта», потім редакція телестудії… Наразі це єдина місцева комунальна телерадіокомпанія на лівобережній частині Київської області, яка мовить на місто обласного значення Переяслав-Хмельницький (понад 27 тисяч населення) та майже 30-тисячний Переяслав-Хмельницький район.
«Альта» має ліцензію на цілодобове ефірне телемовлення і проводове радіомовлення.
З моменту створення «Альти» її очолює Олег Ярмоленко. За його словами, без дотацій влади таким ТРК, як переяславська, вижити важко. Але, на його думку, забороняти засновувати місцеві ЗМІ місцевій владі не варто. Бо більше ні в кого немає бажання вкласти кошти в розвиток місцевого мовлення. «Якби зараз у нас у Переяславі хтось вирішив створити ТРО, то я не бачу місцевого ресурсу, приватного бізнесу, який би вирішив вкласти в це кошти. Вони ж захочуть отримати зиск? Щоб телебачення стабільно працювало, потрібні великі кошти, а таких ресурсів ні в кого, крім місцевої влади, немає», – каже пан Ярмоленко. Він вважає, що місцева влада може фінансувати за умови невтручання в редакційну політику.
Сайт «Суспільне мовлення» продовжує серію інтерв'ю з керівниками комунальних телерадіокомпаній. Ми поспілкувалися з директором столичної телекомпанії «Київ» Світланою Криворучко, генеральним директором телерадіоагентства «Новий Чернігів» Ольгою Капустян, директором Івано-Франківської міської комунальної телерадіокомпанії «Вежа» Оленою Третяк, генеральним директором Івано-Франківського обласного телебачення «Галичина» Ольгою Бабій, директором Ладижинського міського комунального радіо Галиною Данилівською, директором Южненського комунального підприємства - студія «МіГ» Елладою Литвинчук, директором каналу «Вільногірськ» Гаяне Носач, директором «Сокалі» Миколою Пасько, директором «ТБ-Бердянськ» Вікторією Горбатко. На черзі - інші міста.
Про ТРК «Альта»
– Пане Олеже, скільки компанія має годин власного продукту в ефірі, скільки годин мовлення взагалі? Які ліцензії? Скільки років «Альта» в ефірі?
– Чотири години з 24-х – це наш власний телепродукт. А решта – ретрансляція Нового каналу. Історія створення «Альти» давня. Як експериментальне телебачення ми вийшли в ефір 1992 року. Дозвіл ще був з печаткою радянського зразка, і тоді ще не було Нацради. Наприкінці 1994 року почав формуватися творчий колектив, який уже набирав я (а мені тоді було аж 23 роки!). І перший вихід в ефір був 25 лютого 1995 року. Ми маємо ліцензії на аналогове телебачення і на проводове мовлення. Обсяг його звичайно скоротився, залишилося мовлення всього двічі на тиждень по 15 хвилин. Але якщо брати Київську область, то на Переяславщині радіоточок збереглося найбільше.
– На цифрове мовлення не подавалися?
– Звичайно, бачачи перспективу подальшої роботи, ми займалися цим питанням, але та система, яка була побудована «Зеонбуд», нам не підійшла. Найближчий місцевий мультиплекс був у Березані. Але і по потужності, і по рельєфу він не покривав територію Переяславщини, якби навіть ми туди подали сигнал. Тому у нас наразі не було сенсу займатися цифровим телебаченням. Нещодавно було прийняте рішення про продовження нам аналогової ліцензії, термін якої спливає наприкінці року. Нам продовжили терміни, і на кінець 2015 року ми отримаємо нову ліцензію на аналог. Але ми чекаємо рішень в питанні по цифровому мовленню. Бо поки немає однозначного рішення, яким чином воно буде запроваджуватися. Розглядається питання про створення в Переяславі місцевого мультиплексу. Але яким чином ми зможемо мовити в цифрі, поки незрозуміло. Чи може буде збільшено потужність передавача в Березані, щоб сигнал діставав до нашої території, чи може буде побудована станція в Переяславі; чи ми будемо провайдерами, а можливо хтось інший, а ми будемо мовити в пакеті. Щодо цифри у нас багато запитань, на які поки нам ніхто не дає відповіді. На супутник ми не підемо, у нас не ті завдання. Ми створені для того, щоб мовити для місцевої аудиторії. Ще ми є в кабелі, у нас два оператори. І мовимо в інтернеті. Наші новини можна подивитися на youtube.
– На вашу думку, яких проектів зараз найбільше потребує ваша аудиторія? Назвіть найпопулярніші програми. Чи є у вас конкуренти в районі?
– Як і раніше, найпопулярніші місцеві новини і програми про місцеві події. Ми не можемо конкурувати з великими каналами ні у плані фільмопоказу, ні розважальних проектів. Ринок цими програмами перенасичений. Ми можемо зацікавити нашого глядача, показуючи його самого. У нас є короткі щоденні новини і розгорнуті «Огляд новин» (чотири рази на тиждень). Є власні програми-опитування «Ваша думка», студійна програма «Співрозмовник», ще даємо відео версії культурно-мистецьких заходів. Прямого ефіру у нас немає, все транслюємо в запису.
Конкурентів у нас немає, на території Лівобережної Київщини ми єдиний ефірний місцевий мовник (у Борисполі є лише в кабелі).
– Чи звинувачували коли-небудь вашу телекомпанію в тому, що вона піарить владу і не дає ефір опозиції? Чи були у вас конфлікти з місцевою владою?
– Нам пощастило, ми займали відповідну позицію, і тиску на нас не було. Бували випадки, коли чиновник сам собі щось придумає. Але жодного разу нам ніхто не спускав темники, не приносив нам тексти, не вимагав наші тексти на вичитку. Такого не було. Раніше, знаєте, як влада ставилася до комунальних ЗМІ. Після ефірів бували розбори польотів. Якій владі сподобається критика? Я не скажу за інші місцеві ТРК. Я б не займався цією справою, якби у нас таке було. Ми завжди надаємо слово і владі, і опозиції, даємо дві точки зору. Буває люди відмовляються, то ми повідомляємо, що зверталися, але вони не захотіли коментувати. Немає такого, що ми показуємо одну сторону. Був такий випадок, коли йшло розпаювання землі, ми зробили сюжет. То подзвонила одна сторона і каже, що нас купили конкуренти і ми заангажовані. Потім дзвонить друга сторона і каже, що нас купила перша сторона. То, мабуть, ми правильно показали J
– Скільки у штаті компанії працівників, скільки з них журналістів? Які зарплати у журналістів, ведучих?
– У найкращі часи у нас було 17, а зараз 13. Журналістів троє, ще двоє людей, які можуть в тому числі виконувати й ці функції. У нас молодий колектив. Зарплати невеликі. Я директор з 1994 року, власне створював ТРК.
– За рахунок чого фінансується «Альта»: міський/районний бюджет, інвестиції, надходження від реклами? Скільки цього року надійшло коштів з бюджету? Чи регулярно надходять кошти?
– У нас три співзасновники: міська, районна ради і колектив. Влада не забезпечує повністю наші потреби. Ми вирішили, що дотації влади мають йти на зарплати. Щодо реклами, то потужних рекламодавців немає. Заробляємо трохи під час виборів.
З міського бюджету цього року надійшло 220 тис. грн, з районного 155 тис. Зараз кошти надходять вчасно відповідно до місцевої програми підтримки місцевих ЗМІ. З цієї програми ще кошти йдуть на друковані ЗМІ, дві газети: міськрайонна «Вісник Переяславщини» і міської ради – КП «Переяславська рада».
– Хто є ваші основні рекламодавці? І як змінився місцевий рекламний ринок за останні роки?
– До нас не заходять великі рекламодавці. На нашій території немає великих промислових підприємств. Може бути одноразова реклама за якісь послуги. Місцева реклама – це не рекламні кампанії, а одноразова, відкрилося щось – прорекламували і все.
– Як часто у вас в ефірі з’являються нові проекти?
– Щоб зробити новий проект, треба залучати фінансові і людські ресурси. Ми частіше видозмінюємо щось з того, що є, ніж запускаємо. Найстарша наша програма «Огляд новин».
Про мовлення громад
– Як ви оцінюєте законопроект про мовлення громад, який розробив Держкомтелерадіо?
– Якщо розробники закону хочуть зберегти мовлення громад, то треба внести чітку ясність. Думаю, треба написати, що місцева влада може фінансувати місцеві ЗМІ, але не має права втручатися в її діяльність, бо буде покарана. І все, більш нічого не треба.
– Чи потрібно залишати місцевим радам право засновувати ТРК? І чи можуть вижити такі ТРК, як ваша, без дотацій влади?
– Я часто повторюю представникам влади, що ми створені для того. Щоб надавати безкоштовну послугу населенню. Ви виділяєте кошти для того, щоб ми мали можливість вас критикувати, і дати право населенню висловити думку. Бо рада дає гроші, і думає, що це її гроші, а не громади. І ми маємо її за це хвалити. Є висвітлення діяльності влади, а є редакційна діяльність. Наприклад, у газеті є редакційна стаття про сесію міськради, і є матеріал про сесію (рішення тощо), який подає міська рада. Я вам скажу, нашому глядачу подобаються матеріали про сесії, тому ми їх робимо залюбки. Тут інше питання, чи ми пригладжуємо, чи критикуємо. Дехто хотів вести прямі трансляції, але далі розмов справа не пішла.
Якби зараз у нас у Переяславі хтось вирішив створити ТРО, то я не бачу місцевого ресурсу, приватного бізнесу, який би вирішив вкласти в це кошти. Вони ж захочуть отримати зиск? Щоб телебачення стабільно працювало, потрібні великі кошти, а таких ресурсів ні в кого, крім місцевої влади, немає. Хай тільки не втручаються в редакційну політику. Без дотацій влади вижити важко. Закрити нас ніхто не зможе, залишиться три людини, які покажуть кілька годин на тиждень новин, і таким чином будемо існувати. Приватних надходжень не доводиться чекати. У нашому випадку такого не було, щоб зайшов серйозний інвестор.
– Яким є ваше бачення основних принципів мовлення громад?
– Інформування населення, бажано інтерактивне. У нас є принцип, яке б не було звернення, ми повинні на нього відреагувати, зустрічаємося з людьми, бо хочемо вирішення проблеми. Люди до нас звертаються, як в останню інстанцію. Також має бути довіра глядача.
– Чи реагує влада на ваші сюжети?
– Влада реагує на наші сюжети, коли подивляться сюжет, то можуть зібрати нараду і почати вирішувати проблему. Вони не можуть всього знати, наприклад, що відбувається в якомусь віддаленому селі.