Телекомпанія «ТБ-Бердянськ» (м. Бердянськ Запорізької області, 115 тис. населення) - одна з найстарших місцевих компаній не лише у регіоні, а й в Україні. 2016 року вона буде відзначати 25-річчя заснування. Телекомпанія мовить цілодобово, має 6 годин власного продукту – 1 годину вранці (з 6.50 до 7.50) та 5 годин ввечері (з 17.00 до 22.00). Сигнал телекомпанії приймається у м.Бердянськ,  переважній кількості сіл Бердянського та Приморського районів. Канал має ліцензії на телевізійне мовлення та проводове радіо, яке з 2009 року входить до складу телекомпанії.

У штаті компанії працює 34 осіб, з них 10 журналісти та ведучі. І, за словами директора, штат не варто скорочувати, а навпаки треба збільшити. Оскільки є великий інтерес у глядачів до місцевих новин про життя міста. Водночас «ТБ-Бердянськ» переживає період, м’яко кажучи, непростих стосунків із міською владою. Конфліктні ситуації з більшістю у депутатському корпусі, розпочалися наприкінці 2013 року з ініціативи найбільшої тоді фракції Партії регіонів. Увечері 26 лютого 2014 року 9 депутатів прийшли у приміщення телекомпанії з вимогою зняти з вечірнього випуску щоденної програми «Новини» сюжет про свого колегу. А коли почули відмову, то перешкоджали виходу програми в ефір. Крім того, депутати вимагали, щоб Вікторія Горбатко написала заяву на звільнення за власним бажанням та погрожували відмовою у фінансуванні підприємства. В результаті, у 2014 році телекомпанія отримала фінансування  у обсязі лише 45% від суми, яка була необхідна для нормальної діяльності, а 2015 року – взагалі нічого не отримали з бюджету. Виживає компанія тільки за рахунок надходжень від реклами (особливо під час виборів) та спонсорських внесків.

Вікторія Горбатко позитивно оцінює спробу підготувати законопроект про мовлення громад. «Місцевим телекомпаніям необхідна широка підтримка. Насамперед, у правовому полі, щоб всі питання – від управління до фінансування були прописані на законодавчому рівні», – вважає вона.

Сайт «Суспільне мовлення» продовжує серію інтерв'ю з керівниками комунальних телерадіокомпаній. Після директора столичної телекомпанії «Київ» Світлани Криворучко, генерального директора телерадіоагентства «Новий Чернігів» Ольги Капустян, директора Івано-Франківської міської комунальної телерадіокомпанії «Вежа» Олени Третяк, генерального директора Івано-Франківського обласного телебачення «Галичина» Ольги Бабій, директора Ладижинського міського комунального радіо Галини Данилівської, директора Южненського комунального підприємства - студія «МіГ» Еллади Литвинчук, директора каналу «Вільногірськ» Гаяне Носач, директора «Сокалі» Миколи Пасько ми поспілкувалися з директором «ТБ-Бердянськ» Вікторією Горбатко. На черзі - інші міста.

Про телекомпанію «ТБ-Бердянськ»

– На вашу думку, яких проектів зараз найбільше потребує ваша аудиторія? Які теми наразі найбільш актуальні?

– Телекомпанія намагається подавати збалансовану інформацію для задоволення запитів всіх вікових груп населення. Найбільш актуальні теми – політика, думки громадян щодо суспільно-політичної ситуації у місті та країні, житлово-комунальне господарство. Паралельно з цим є певний запит на розважальні передачі.

– Чи були у телекомпанії колись конфліктні ситуації з місцевою владою? Чи звинувачували  канал в тому, що він піарить владу і не дає ефір опозиції? Чи мають зараз представники різних політичних сил доступ до ефіру «ТБ-Бердянськ»? Ви їх самі запрошуєте, чи вони просять, щоб їх запросили?

– Конфліктні ситуації з місцевою владою, зокрема, з більшістю у депутатському корпусі, розпочалися наприкінці 2013 року з ініціативи найбільшої фракції Партії регіонів. Вони пред’являли до телекомпанії претензії щодо більш ширшого висвітлення їх партійної діяльності, були незадоволені, що виступи деяких депутатів ми включаємо у сюжети, незважаючи на побажання не показувати зовсім або з певними корективами. А ввечері 26 лютого 2014 року 9 депутатів прийшли у приміщення телекомпанії з вимогою зняти з вечірнього випуску щоденної програми «Новини» сюжет про свого колегу. По суті, депутати намагалися запровадити на телеканалі цензуру. Отримавши від мене відповідь, що вони мають право звернутися до суду або наступного дня дати спростування щодо інформації, яка їх не влаштовує, депутати перешкоджали проведенню проекту «Прямий ефір» та не допускали гостей і ведучу у студію. В результаті вихід проекту у ефір було затримано. Також депутати вимагали від мене, директора телекомпанії, заяву про звільнення за власним бажанням та погрожували відмовою у фінансуванні підприємства. В результаті, у 2014 році телекомпанія отримала фінансування  у обсязі лише 45% від суми, яка була необхідна для нормальної діяльності. Щодо судових позовів, які були подані на телекомпанію та учасників спірного сюжету, то позивачі їх програли. Натомість телекомпанія звернулася до правоохоронних органів з заявою про притягнення низки депутатів за ст. 171 ККУ (перешкоджання професійній діяльності). На жаль, незважаючи на неодноразові звернення до міліції та прокуратури, хід справі так і не надали. Але моя заява до правоохоронних органів стала основною причиною невдоволення роботою телекомпанії і претензій до мене, як до керівника. Тож, у 2015 році телекомпанія не отримала з бюджету міста ніякого фінансування за рішенням більшості депутатського корпусу.

Щодо доступу різних політичних сил до ефіру телекомпанії, то редакція не чинить нікому жодних перешкод. Щоб надати трибуну для висловлювання своєї позиції, ми провели в рамках проекту «Прямий ефір» цикли передач щодо суспільної-політичної ситуації у місті та країні і стану свободи слова у місцевих ЗМІ. Для участі у цих передачах ми запрошували представників різних політичних сил, інтелігенції, громадських організацій, науковців, депутатів. Щодо участі у цих та інших наших суспільно-політичних телепроектах, то буває, що ми когось запрошуємо, а буває, хтось сам виходить з ініціативою поспілкуватися з громадою. Відмови від телекомпанії ніхто не отримував.

– Скільки у штаті телекомпанії працівників, скільки з них журналістів? Чи потрібна оптимізація, на вашу думку? Які зарплати у журналістів, ведучих?

– У штаті телекомпанії 34 працівника і лише 10 з них – журналісти та ведучі програм. Зарплати, на жаль, як у творчих, так і у технічних працівників невеликі – з всіма надбавками та нарахуваннями не перевищують 2300 грн. Адже на комунальному підприємстві всі ставки творчих працівників прив’язані до ставок працівників місцевого самоврядування. Щодо питання оптимізації працюючих на регіональних телекомпаніях, вважаю, штат повинен бути дещо більшим щодо творчих працівників. Адже ефір необхідно заповнювати лише власними проектами і збільшення журналістського складу сприяло б різноманітності програм.

– За рахунок чого фінансується канал: міський бюджет, інвестиції, продаж реклами? Скільки цього року надійшло коштів з бюджету міста? Чи регулярно надходять кошти?

– Останнім часом наш канал поставлений на межу фінансового виживання. Про причини я пояснила вище. Колектив вважає припинення фінансування телекомпанії з міського бюджету економічним тиском. Восени 2014 та нинішнього, 2015 року, нам суттєво допомогли покращити своє фінансове становище вибори. Основні надходження каналу – від рекламної та комерційної діяльності, а також спонсорські внески.

– Хто є ваші основні рекламодавці? І як змінився місцевий рекламний ринок за останні роки?

– Серед наших постійних рекламодавців – підприємства та підприємці міста і регіону. На жаль, останнім часом у зв’язку з близькістю АТО та невдалими курортними сезонами рекламний ринок зменшився.

– Чи вимірюєте ви якимось чином свою аудиторію? Складіть портрет вашого глядача?

– В одному з останніх соціологічних опитувань, яке проводилось у місті, було питання про місцеві ЗМІ. Наш телеканал, згідно з результатами цього опитування, дивиться близько 56% бердянців. Наш глядач – це людина, яка цікавиться суспільно-політичним та культурним життям міста і регіону. Здебільшого, людина сімейна та освічена, чимало пенсіонерів.

– Чи є в Бердянську інші місцеві канали?

– Більше п’яти років у кабельній мережі працює приватний телеканал «ЮГ». Більшість бердянців, особливо ті, хто мешкає у приватному секторі, не мають змоги його дивитися.

– Як часто у вас в ефірі з’являються нові проекти? Які програми найпопулярніші серед ваших глядачів?

– Протягом року в ефірі з’являються декілька нових проектів. Так, лише цього року ми презентували глядачам проекти «Передай вітання солдату», «Допоможемо армії – збережемо країну», «Смачненько по-бердянськи», «Громадські ініціативи». В найближчих планах – створення передачі, орієнтованої на вимушених переселенців, яких у місті мешкає більше 10 тисяч.

Заслуженою популярністю користуються щоденні передачі – інформаційно-аналітична «Новини» та дитяча «Теремок». Постійна глядацька аудиторія є і у проектів «Прямий ефір», «Трибуна депутата», «У нас на районі», «Зелений патруль», «Історія одного шедевру», «Домашні улюбленці», «Пам’ятки Бердянська». Приємно зазначити, що наша передача «Новини» була визнана кращою інформаційно-аналітичною програмою області у 2014 році, а проекти «ОСББ: хто в домі хазяїн?» та «Допоможемо армії – збережемо країну» стали переможцями у обласних творчих конкурсах. За високий професіоналізм співробітники телекомпанії нагороджені Почесним знаком НСЖУ, Золотою медаллю журналістики, місцевими відзнаками.

 Про мовлення громад

– Зараз активно проходить процес роздержавлення ТБ, впровадження суспільного мовлення. Як Ви бачите майбутнє своєї телекомпанії у контексті цих змін?

– Місцевим телекомпаніям необхідна широка підтримка. Насамперед, у правовому полі, щоб всі питання – від управління до фінансування були прописані на законодавчому рівні. Всі нормативні документи, прийняті у 90-х роках, необхідно корегувати, керуючись змінами, які відбулися у суспільстві. Щодо роздержавлення та впровадження суспільного мовлення на базі регіональних телекомпаній, то тут замало лише бажання – необхідна матеріальна та технічна допомога колективам, щоб вони дійсно стали самостійними та могли працювати відповідно професійних стандартів. Перехід таких телекомпаній, як наша, на принципи роботи суспільного мовлення зробила б журналістів меш залежними від місцевої влади. Але для цього необхідно, щоб затвердження керівників відбувалося за конкурсом, бажано не місцевими можновладцями та у відповідності до професійних вимог.

– Як ви оцінюєте законопроект про мовлення громад, який розробив Держкомтелерадіо?

– Позитивно, тому що це – довгоочікуваний документ. Але його необхідно широко обговорювати та доробляти з урахуванням пропозицій спеціалістів. Зокрема, більш детально прописати: хто має право засновувати телерадіоорганізації та позиції щодо наглядової ради і призначення керівника. Уваги заслуговує позиція про неприбутковість та відмову від комерційної діяльності.

– Чи потрібно залишати місцевим радам право засновувати телеканали? І чи можуть вижити такі ТК, як ваша, без дотацій влади?

– Право засновувати радам ЗМІ треба ретельно переглянути. На мою думку, це право необхідно делегувати іншим громадським інституціям, щоб унеможливити вплив депутатського корпусу на редакційну політику каналу. Необхідно переглянути і джерела фінансування місцевих каналів, а також механізм виділення коштів. В разі неприбутковості телерадіоорганізації, громада повинна взяти на себе її фінансування у повному обсязі.