Радіо «Лада» з міста Ладижина Вінницької області — ще зовсім молоде, йому лише 11 років. Але як для районного комунального радіо воно має доволі велике покриття: місто Ладижин, Гайсинський, Тростянецький, Теплицький, Тульчинський райони Вінницької області, та частково ще низка сусідніх районів. Формат радіостанції — розважально-інформаційний. Мовить цілодобово, готує 13,5 годин власного продукту. Для порівняння: переважна більшість районних комунальних радіо мовлять годину-півтори на тиждень. Радіостанція намагається бути сучасною, бо має ліцензію на мовлення на частоті FM-діапазону — 103,9 МГц.

Комунальна радіокомпанія отримує дотацію з міського бюджету 300 тис. грн на рік, що становить 35–40 % від потреби. Зарплати працівників — від 1500 до 2500 грн. Заробляє радіостанція також на рекламі, особливо під час виборів. Наприклад, 2012 року заробили 140 тис. грн і збудували дві додаткових студії: нову студію прямого ефіру й новинарну.

Директор радіокомпанії Галина Данилівська каже, що одним із конкурентів «Лади» є радіостанція «Хіт ФМ», яка забирає частину місцевої реклами, хоча транслює лише столичний продукт. «Якщо є претензії до каналу “112 Україна”, то аналогічні претензії можна пред’явити місцевій ТРК, яка мовить “Хіт ФМ” і не виробляє місцевого продукту, а в ліцензії прописаний саме місцевий», — каже пані Данилівська.

Щодо законопроекту про мовлення громад, то директор «Лади» не розуміє, яким чином ЗМІ може стати неприбутковим. «Яким чином ЗМІ може стати неприбутковим??? Коли ми весь часборемося за те, щоб бути прибутковими. Цей закон більше підходить для радіокомітетів із мовленням 15 хвилин на добу», — зауважує вона.

На її думку, дотації мовникам громад потрібно замінити на послуги з висвітлення діяльності влади, і Держкомтелерадіо має встановлювати граничні рамки розцінок на такі послуги (нижче якої не можна буде затверджувати розцінки на послуги при підписанні таких угод на місцевому рівні) — це дозволить на рівні Держкомтелерадіо прораховувати рентабельність таких послуг, щоб радіокомпанії не були в збитках і могли утримувати свої колективи. «Засновувати ЗМІ влада не повинна», — переконана Галина Данилівська. Головне, щоб новий закон містив норми про збалансованість у подачі інформації, та кримінальну відповідальність за спробу ввести цензуру, вважає вона. «Колись ми називались ТРК “Лада”, а тепер — просто РК.Тому що в нас повністю ліквідували телеканал, так як не змогли його поставити під свій контроль», — додала пані Данилівська.

— Галино, всі комунальні ЗМІ часто звинувачували в тому, що вони піарять владу, а опозиції там місця не було. Подекуди доходило навіть до відкритої конфронтації. Чи мають зараз представники різних політичних сил рівний доступ до вашого ефіру? Ви їх самі запрошуєте, чи вони просять, щоб їх запросили?

— Все залежить від активності представників тієї чи іншої політсили або громадської організації, але в цілому ми завжди відкриті для різних думок і поглядів. Якщо наші журналісти бачать, що деякі представники політсил можуть не впоратись у прямому ефірі, пропонуємо їм виступити в запису, щоб і вони потім не червоніли, й себе убезпечити від юридичних колізій. Хоча — цікавий факт — місцеві депутати так і не змогли скласти й затвердити графік виступів на радіо зі своїми звітами перед виборцями. Опозиціонери хотіли більше часу, провладні вважали, що досить 15 хвилин, але кожному і в порядку черги… Так за жодну пропозицію й не проголосували. Ну а журналісти нашої інформаційної студії відстежують цікаві інформативні та резонансні події, і якщо там задіяні депутати чи інші активісти, обов’язково даємо слово, просимо коментар тощо. Із початку АТО досить часто в новинах були активісти-волонтери, які збирають допомогу нашим бійцям.

— Чи були у вас коли-небудь конфлікти з місцевою владою? Чи не намагалися вони вас зняти з посади керівника?

— На попередній роботі (редактором газети) такі спроби були, й не раз. На посаді директора РК «Лада» інколи можна було чути погрози, але випадків прямої дії не було. Колись ми називались ТРК «Лада», а тепер — просто РК. Тому що в нас повністю ліквідували телеканал, бо не змогли поставити його під свій контроль.

Ранкові діджеї Міша Сонцев та Альоша Самійленко

— Зараз триває виборча кампанія до місцевих органів влади. Які у вас розцінки на рекламу?

— Розцінки — 1 грн за 1 секунду.

— Скільки у штаті компанії працівників, скільки з них журналістів? Які зарплати в журналістів, ведучих? Чи є у вас редакційна рада? Як часто вона збирається?

— 11 працівників, із них три журналісти, три ведучих програм. Зарплата від 1500 до 2500 грн. Редакційна рада (та, що за статутом) збирається, якщо є випадки порушення положень Редакційного статуту, але таких випадків у нас ще не було.

— Яким коштом фінансується канал: із міського бюджету, інвестицій, продажу реклами? Скільки цього року надійшло з районного/ міського бюджету коштів? Чи регулярно вони надходять? Чи дають вам кошти на технічне переоснащення каналу?

— Дотація з міського бюджету 300 тис. грн на рік (закриває 35–40 % потреб), послуги музичних вітань, реклама. На переоснащення та розвиток радіокомпанії кошти не надаються. На виборах 2012 року заробили 140 тис. грн і збудували дві додаткових студії: нову студію прямого ефіру й новинарну.

— Чи вимірюєте ви якимось чином свою аудиторію? Складіть портрет вашого слухача.

— Не вимірюємо, але чітко розуміємо, хто наш слухач. Переважно люди, яким за 35–40 років, більшою мірою — жителі старої частини міста, райцентрів та сіл, більше жіноча аудиторія, хоча слухають і чоловіки. Ранкові ефіри — молодь.

Свого часу ми позначали червоними кружечками на карті Вінниччини населені пункти, звідкіля надходять замовлення на оголошення, рекламу, музичні вітання. Потім збилися з ліку — це всі міста, селища й села в радіусі 70 кілометрів від Ладижина.

— Чи можна слухати ваше радіо онлайн?

— Так, можна ось за цим посиланням.

— Хто є ваші основні рекламодавці? І як змінився місцевий рекламний ринок за останні роки?

— Спочатку рекламного ринку не було як такого, на старті це були просто приватні оголошення та поодинока реклама місцевих магазинів. Зараз вимальовується картина, коли нашими послугами користуються обласні мережі магазинів, які мають філії на нашій території, а також вінницькі медичні установи та автосалони.

— Ваші колеги з багатьох районів України, які працюють на комунальних радіокомпаніях, мовлять 1–1,5 години на тиждень. Як вам вдається мовити цілодобово? Як часто у вас з’являються нові проекти? Чим узагалі заповнюєте ефір?

— Питання непросте, бо щоб виробляти більше інформаційного продукту, треба мати більше працівників та більше фінансування, в т. ч. потрібно збільшити зарплати. Зрозуміло, що ефір є структурованим, із повторами передач, із музичними добірками — як звичайна FM-радіостанція. Нашою сильною стороною є те, що ми можемо оперативно реагувати на місцеві події, люди можуть чути про те, що їх хвилює. Завжди працюємо над новими проектами.

У нас в ефірі є ранкове шоу «Танці вранці», шість випусків новин на день, гумористичний конкурс «Народний перець», репортажі про життя глибинки «103-9-й кілометр», зустріч із гостями в студії «Добрий день», «ЛАД-ні новини» — без політики. Дитяча програма «Казкове дерево», тепер працюємо над дитячою інформаційною програмою, авторка Наталія Шевлягіна. Має бути цікаво, хоча ще без назви, записали тільки пілоти.

— Чи змінився формат ваших інформаційних програм після Революції гідності? Які теми й сюжети наразі найбільш актуальні? На вашу думку, яких проектів зараз найбільше потребує столична аудиторія?

— Під час Революції гідності були запущені додаткові випуски новин «Євромайдан-новини», щогодини інформували про події в Києві. Гостями студії були багато ладижинців та вінничан, які брали участь у Революції гідності. В ефірі від тих подій і до сьогодні живе рубрика «Україна — сильна і єдина, Схід і Захід — одна країна», де ми представляємо українські пісні революційної й патріотичної тематики.

— Які ще ЗМІ є в Ладижині? Як ваші колеги ставляться до реформування комунальних друкованих ЗМІ? Чи співпрацюєте ви з приватним підприємством ТРК «Подільські комунікації», радіо якого має позивні «Лада»?

— Є конкурентна радіостанція «Хіт ФМ», але вони фактично в нас відщеплюють частину рекламодавців, хоча їхній продукт весь столичний. Це той випадок, коли місцева ТРК має ліцензію на локальне мовлення, але нічого не виробляє, й Нацрада їх вважає частиною національної мережі. Якщо є претензії до каналу «112 Україна», то аналогічні претензії можна висунути місцевій ТРК, яка ретранслює «Хіт ФМ» і не виробляє місцевого продукту, але в ліцензії прописаний саме місцевий продукт.

Є комунальна редакція газети «Нове місто», вони позитивно сприймають можливість реформування, але за умови збереження співпраці з владою (висвітлення діяльності влади з оплатою послуг із бюджету).

З ТРК «Подільські комунікації» співпрацюємо, на вежі цієї компанії розміщений передавач РК «Лада», маємо спільні проекти та плануємо в 2016 році запустити спільну недержавну радіомережу у Вінницькій області на трьох частотах: Ладижин 103,9; Вінниця 107,4; Могилів-Подільський 107,7.

— Ваше радіо має сучасний сайт lada.fm, більшість районних ТРК таких немає. Над сайтом працює окрема команда чи журналісти «Лади»? Його теж фінансує місцева влада?

— Сайт якраз і належить ТРК «Подільські комунікації», це один із проектів, де ми співпрацюємо. Над ним спільно працюють журналісти РК «Лада» і ТРК «Подільські комунікації».

— Як ви бачите своє майбутнє в контексті цифрової реформи? Який шлях для місцевих мовників є найбільш оптимальним?

— Цифрова епоха торкнеться всіх. Тому ми вже сьогодні працюємо над сайтом Lada.FM. Наші студії готові працювати в режимі відеотрансляції, готові задіяти нові технології, щоправда, всі вони коштують грошей.

Вважаємо, що цифрового радіо (DRM, HD-radio й т. п.) в нас не буде, але, враховуючи швидкий розвиток інтернету, в нас має з’явитися мультимедійне радіо. Це таке собі телебачення без високих вимог до відеокартинки, але з великими функціями інтерактиву й спілкування.

Про мовлення громад

— Зараз активно триває роздержавлення, впровадження суспільного мовлення. Як ви бачите майбутнє своєї компанії в контексті цих змін? Чи намагалися ви (або хтось інший) раніше приватизувати «Ладу»?

— Думки приватизувати «Ладу» в колективу були, але проект поки не є рентабельним, тому на цей крок не йшли. Та й бажання власника, тобто влади також немає. Якщо буде роздержавлення/ реформування електронних ЗМІ, то в нас бачу перспективу саме в тандемі з ТРК «Подільські комунікації».

— Як ви оцінюєте законопроект про мовлення громад, розроблений Держкомтелерадіо?

— Не розумію, яким чином ЗМІ може стати неприбутковим??? Коли ми весь часборемося за те, щоб бути прибутковими. Цей закон більше підходить для радіокомітетів із мовленням 15 хвилин на добу. Але в нас 24 години на добу. Ми є повноцінною ефемкою, й нам потрібен зовсім інший закон. Ба більше, як можна буде змиритися з такою наглядовою радою? Сьогодні ми повністю відбилися від можливої цензури з боку місцевої влади, а тепер нам запропонують упровадити «цензуру навпаки», коли «громадські діячі» будуть виносити мізки творчим працівникам своїми не завжди адекватними бажаннями. Бо розумних теоретиків у нас багато, а практиків-виконавців чомусь дуже мало. Під будь-які забаганки буде потрібен додатковий бюджет, якого ніхто нам не дасть. Новий закон має стосуватися збалансованості в подачі інформації та кримінальної відповідальності за спробу ввести цензуру. Потрібні зрозуміліші умови для приватизації електронних комунальних ЗМІ.

— Чи потрібно залишати місцевим радам право засновувати телеканали? Й чи можуть вижити такі ТРК, як ваша, без дотацій влади?

— Дотації потрібно замінити на послуги з висвітлення діяльності влади, й Держкомтелерадіо має встановлювати граничні рамки розцінок на такі послуги (нижче якої не можна буде затверджувати розцінки на послуги при підписанні таких угод на місцевому рівні) — це дозволить на рівні Держкомтелерадіо прораховувати рентабельність таких послуг, щоб радіокомпанії не були в збитках і могли утримувати свої колективи. Засновувати ЗМІ влада не повинна!

— На вашу думку, які положення законопроекту потребують детальнішого пояснення? З якими ви категорично не погоджуєтеся?

— Оці: «громадські телерадіоорганізації — телерадіоорганізації, які є неприбутковими юридичними особами, заснованими органами місцевого самоврядування, громадськими об’єднаннями з метою задоволення культурних, науково-просвітницьких та інформаційних потреб, вільного і відкритого обговорення важливих проблем територіальних громад»; «громадські телерадіоорганізації мають статус неприбуткових юридичних осіб»; «громадські телерадіоорганізації, які засновані органами місцевого самоврядування, є комунальними некомерційними підприємствами».

Відповідала вже вище: якщо йдеться просто про місцеве мовлення на зразок «УР-1», тоді все зрозуміло. Але якщо ми працюємо для громади 24 години на добу й маємо їм надати комерційний продукт, то всі положення законопроекту цьому суперечать.

— Як ви вважаєте, якими мають бути основні принципи мовлення громад?

— Мовлення громад — це мовлення, яке задовольняє культурні, науково-просвітницькі та інформаційні потреби, вільне й відкрите обговорення важливих проблем територіальних громад і має державну (місцеву) фінансову підтримку. Тобто може існувати громадська рада, яка формує замовлення такій компанії і відповідно оплачує його виконання. Але громадська рада має працювати не над головами журналістів, а при місцевій раді, яка виступає замовником виготовлення продукту. В цьому випадку мовлення громад можна буде реалізовувати й на базі комерційних радіостанцій, які працюють на території таких громад!

Фото Олександра Грінченка, заступника директора РК «Лада»