ОДТРК і суспільне мовлення: спроби порозумітися

ОДТРК і суспільне мовлення: спроби порозумітися

11:00,
24 Лютого 2015
2466

ОДТРК і суспільне мовлення: спроби порозумітися

11:00,
24 Лютого 2015
2466
ОДТРК і суспільне мовлення: спроби порозумітися
ОДТРК і суспільне мовлення: спроби порозумітися
У Херсоні відбувся круглий стіл, під час якого медіаексперти та журналісти обговорювали виклики та перспективи перетворення ОДТРК в суспільних мовників.

Круглий стіл на цю тему організувала громадська організація «Телекритика». Участь в обговоренні взяли перший заступник голови Держкомтелерадіо Богдан Червак,  генеральний директор НТКУ Зураб Аласанія, виконавчий директор ГО «Телекритика» Діана Дуцик, медіаюрист Ольга Большакова, генеральний директор ХОДТРК «Скіфія» Валерій Долина.

На початку зустрічі  Богдан Червак та Зураб Аласанія зазначили, що нині час говорити про зміст суспільного мовлення та якість контенту, а не обговорювати саму необхідність його створення. «Закінчився час дискусій про те, чи потрібне суспільне мовлення. Нині треба говорити про те, як його робити», - сказав пан Червак.

На фото: Зураб Аласанія та Богдан Червак

Зураб Аласанія додав, що не варто очікувати, що зі створенням суспільного мовлення усе зміниться, адже реформа – це тривалий шлях: «Перший національний намагається подавати приклад. Так, ми все ще державна установа. Але жодного разу не кланялися владі. Ми маємо не залежати від олігарха. Бо рано чи пізно він прийде і скаже: те робіть, а те не робіть. Так само зробить і влада».

Слова Зураба Аласанії про намагання Першого національного дотримуватися стандартів підтвердила і Діана Дуцик: «Після призначення Зураба Аласанії з новинами почали працювати професійніше, - наголосила пані Дуцик. - Під час виборів  “Перший” був єдиним каналом, де взагалі не було джинси. У нас є зауваження до якості новин, до стандартів. Але те, що там не було джинси – це факт. Таке вперше за багато років зафіксовано на загальнонаціональному каналі. Це мало б стати орієнтиром для державних місцевих мовників».

На фото: Богдан Червак та Діана Дуцик

Виконавчий директор ГО «Телекритика»  також представила результати моніторингів ОДТРК за січень 2015 року, які здійснювала ГО «Телекритика». Вона наголосила, що згідно з результатами моніторингуп’яти обласних державних телекомпаній (Одеси, Харкова, Херсона, Черкас та Дніпропетровська) за січень 2015 року, в ефірі місцевих державних мовників залишаються сюжети з ознаками замовності (на рівні 10-25%).  Окремою проблемою є провладні «паркетні сюжети». Йдеться про звіти з нарад, де є «все, окрім новини» та не окреслені проблеми.  «Ще одна тенденція – перегин у бік провладних політичних сил. Місцеві канали активно показують сюжети на підтримку провладної партії. Цього місяця ми моніторили 5 телекомпаній. Жодна з них не наблизилася до максимального балу», - додала пані Дуцик.

Генеральний директор ХОДТРК «Скіфія» Валерій Долина заявив про свою незгоду із критикою. Аргументуючи свою точку зору, послався на закон про висвітлення органів виконавчої влади та місцевого самоврядування. «На підставі угоди обласна телерадіокомпанія отримує певну суму коштів. І на цю суму нам замовляють роботу, яку ми маємо відпрацьовувати», - пояснив він наявність сюжетів із нарад органів державної влади.

На фото: Валерій Долина та Ольга Большакова

Пізніше медіаюрист Ольга Большакова зазначила, що варто було б розглянути іноземний досвід і здійснювати прямі трансляції із засідань обласних рад чи інших важливих для громади подій. За словами медіаексперта, це має бути пряма трансляція, в яку не втручається журналіст. «Тому що як тільки включається журналіст, це вже піар влади. А пряма трансляція – будь ласка, це суспільно важлива подія», - пояснила правник.

На фото: Ольга Большакова

До обговорення долучилися не лише заявлені у програмі учасники, але й місцеві журналісти, представники влади та громадськості. Від аудиторії неодноразово звучали запитання про контроль, фінансування, юридичну природу суспільного мовлення. Пояснювала ці аспекти Ольга Большакова. Зокрема, вона розповіла, що юристи розрізняють громадське та суспільне мовлення. Перше існує для територіальних громад, друге – для всього суспільства. В Європі громадські мовники зазвичай працюють не в таких великих регіонах, як наші області -  йдеться швидше  про адміністративні одиниці, схожі  на наші райони, і в них діють невеличкі телерадіокомпанії. Експерт зауважила, що у маленькій Данії працює 300 таких телекомпаній.  

Говорячи про джерела фінансування громадських телекомпаній, медіаюрист розповіла про три основні способи. Перший – окремий рядок у бюджеті, другий – збір із комерційних мовників (це є свого роду компенсація за те, що громадські мовники відмовляються від реклами), третій – абонентська плата. Останній спосіб сприяє більш критичному ставленню аудиторії до того, який контент вона отримує. «Якщо і дозволяється реклама, то її має бути не більше певного відсотка і вона не повинна бути від одного рекламодавця. Це мають  бути невеличкі рекламодавці, жоден з яких не має істотного впливу на мовника як головне джерело його доходів», - додала експерт. Щодо  контролю, то на місцевому рівні мають бути створені наглядові ради за участі активних представників громадськості, що зараз і намагаються зробити на Першому національному.

Деякі присутні у залі дуже критично висловилися про саму ідею перетворення ОДТРК у суспільних мовників, вказували на помилки під час нинішнього реформування. Народний депутат від Блоку Петра Порошенка Андрій Гордєєв(якого, до речі,  піарила ХОДТРК, що відзначено в моніторингах «Телекритики») заявив, що «не варто імітувати створення суспільного мовлення».  «Якщо ми беремо в держави, то воно як було державне, таким і залишиться»,  – сказав парламентар.

Журналіст «Херсонської правди» Тарас Бузак висловив думку, що нині пропонується лише «замінити таблички»: «Якщо держава буде фінансувати, якщо все буде зроблено на цій же базі і з тими ж колективами – що зміниться?».

Відповідаючи на критичні зауваження із залу, Богдан Червак наголосив: «Мета суспільного телебачення – досягти іншої якості мовлення, ніж та, що сьогодні є на державних каналах, бо вона нас не задовольняє». Повертаючись до теми контролю, він зауважив: не може бути так, щоб чиновник викликав гендиректора телекомпанії і казав, що той має показувати, а що ні. Тих, хто не задоволений принципами формування Наглядової ради, пан Червак закликав до обговорення змін цих принципів. На цьому наголосив і гендиректор НТКУ Зураб Аласанія.  «Багато кроків будуть помилковими. Але ми це виправимо, повірте», - сказав він, закликавши учасників круглого столу до надання власних пропозицій.

Круглий стіл організовано громадською організацією «Телекритика» в рамках проекту Ради Європи «Впровадження європейських стандартів в українському медійному середовищі» що фінансується Урядом Канади.

У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
Код:
Ім'я:
Текст:
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду