«UA: Крим» — життя в діаспорному середовищі

«UA: Крим»: як усе починалося в Києві

«UA: Крим» — наймолодший телеканал у структурі Національної суспільної телерадіокомпанії України (НСТУ). У червні 2019 року колектив «UA: Криму» відзначив третю річницю. Відомо, що всі філії Суспільного мовлення в регіонах утворилися на основі колишніх обласних державних телерадіокомпаній (ОДТРК). У Кримської філії, яка сьогодні являє собою телеканал «UA: Крим», а за документами — творче об’єднання «UA: Крим», доля склалася інакше.

До 2014 року на Кримському півострові працювала Державна телерадіомовна компанія «Крим», яка призупинила мовлення після анексії. Офіційно компанія припинила реєстрацію як юридична особа у статусі ДТРК 20 жовтня 2016 року — останньою з усіх державних компаній. Якби не відбулося анексії Криму, тоді б у тому ж приміщенні ДТРК «Крим» у Сімферополі, майже з тим же колективом розпочалася б реформа Суспільного. Зважаючи на обставини, команді НСТУ довелося все починати з нуля вже в Києві.

Перший крок до старту каналу відбувся у вересні 2016 року, коли Національна рада з питань телебачення і радіомовлення дала добро на зміну логотипа супутникового телеканалу суспільного мовника «UA: Перший Ukraine» на «UA: Криму».У грудні 2016 року телеканал «UА: Крим» розпочав мовлення на офіційному сайті «UА: Крим», а вже в січні 2017 року «UА: Крим» стартував у супутниковому ефірі.8 травня 2017 року Національна рада з питань телебачення і радіомовлення внесла супутниковий телеканал «UA: Крим» Кримської філії НСТУ до складу універсальної програмної послуги для всієї території України, всіх обласних центрів, Києва, Сімферополя, Севастополя та всіх областей і АР Крим — тобто він став обов’язковим для ретрансляції всіма провайдерами в усіх пакетах платного телебачення.

Тим часом колектив «UA: Крим» лише формувався, в ефір виходив той же контент, що на «UA: Першому» та «UA: Культурі». Тоді в НСТУ заявляли, що команда «UА: Криму» планує поступово нарощувати власне виробництво. У планах був запуск новин трьома мовами (українською, російською і кримськотатарською), нових токшоу на різні теми, історичних, культурологічних, освітніх програм, тематичного фільмопоказу, новин не лише про Крим, а й загалом про Україну та світові події. Тобто планувалося, що «UА: Крим» не буде замкненим лише на кримській тематиці, розповідали відповідальні за створення та розвиток телеканалу тодішній заступник генерального директора з координації діяльності філій тоді ще Національної телекомпанії України Михайло Шматов (до того був директором компанії «Крим», переїхав у Київ після анексії) та перший очільник «UА: Криму» Михайло Смуток.

«UA: Крим» сьогодні: колектив

Сьогодні колектив «UA: Криму», у штаті якого 37 співробітників (найменше у всій структурі НСТУ), працює на другому поверсі телецентру «Олівець». Умови праці не схожі на ті, які можна побачити в повноцінній телекомпанії, з багатьма кабінетами, студіями тощо. Це радше справді творче об’єднання (ТО). Офіційно ТО «UA: Крим» є частиною Центральної дирекції та користується її адміністративним та виробничим блоками.

Журналісти, оператори, випускові, продюсери, ведучі — всі разом працюють у невеликому за площею офісі відкритого типу (open space). Лишень виконавчий продюсер Осман Пашаєв сидить через стінку від open space, начебто в окремому кабінеті, але ділить його з іншими колегами. На запитання, чи Кримська філія працює як повноцінна філія з менеджером і продюсером, яких правління НСТУ обирає на конкурсі, Осман Пашаєв каже, що в них є менеджери, як і в усіх, але з однією умовою: менеджер і продюсер мають володіти, крім української, кримськотатарською мовою. «Особливого конкурсу не проведеш, обираєш того, кого знайдеш», — каже Осман Пашаєв. Тож наприкінці серпня 2017 року він прийшов із приватного кримськотатарського каналу ATR на посаду виконавчого продюсера «UA: Криму».

У колективі «UA: Криму» п’ятеро людей знають кримськотатарську мову, серед них одна киянка. «Хотілося б, щоби співробітники знали кримськотатарську. На жаль, у Києві не вистачає людей зі знанням мови», — розповідає виконавчий продюсер. Креативний продюсер каналу «UA: Крим» Муслім Умєров додає, що це не залежить від віку, як може здатися. «Я знаю кримськотатарську, а мої батьки — ні», — зізнається він. Шефредакторка новин «UA: Криму» Оксана Емінова пояснює, що у кримській темі можна бути й без знання кримськотатарської: «Ще три роки тому кримська тема не була мені близькою. Я — тут, в Україні, Крим — там. Але потрапила у кримську тему, занурилася в неї й не хочу звідси йти. Наш колектив дійшов до такого рівня, що коли з кимось зустрінемося поза роботою, відразу розповідаємо про окупацію Криму. Це не робота, а щось більше».

Три роки роботи нової команди: що вдалося зробити

Якщо для підбиття підсумків брати за основу план, заявлений на старті роботи «UA: Криму», то багато чого не виконано. В ефірі немає на постійній основі токшоу і програм власного виробництва на різні тематики. Та якщо зважати на недофінансування НСТУ на 50 % останні два роки, на те, що колектив «UA: Криму» не розширюється і в каналу немає своєї студії, то вдалося зробити чимало.

Нині «UA: Крим» щоденно виробляє три випуски новин трьома мовами: о 17:00 «Новини. Крим» виходять російською, о 19:50 — розширені українською й о 20:40 — кримськотатарською, а починали з одного випуску російською. Програма «Тема дня» стала щоденною. На роль ведучих запросили Георгія Спасокукоцького, який із 2000-го працював у Національній телекомпанії України, пізніше продовжив роботу на Суспільному, та журналістку Ларису Волошину, яка родом із Криму.

За останній рік контент поповнився кримськотатарським дитячим талант-шоу кримськотатарської пісні Canli Ses, яке знімають у Криму, ведучі й більшість конкурсантів розмовляють кримськотатарською, в ефірі їхні слова титрують. У конкурсі беруть участь діти кримських татар, українців, росіян, які проживають у Криму. Осман Пашаєв вважає, що завдяки участі в пісенному кримськотатарському конкурсі діти мають можливість вирватися з пісень про Радянський Союз, яких їх тепер навчають у школах.

На запитання, хто саме у Криму виробляє цей контент і надає його Кримській філії безкоштовно, Осман Пашаєв просить вимкнути диктофон: «Багато чого не можна говорити. Якщо я вам скажу, ці люди потраплять під загрозу».

Осман Пашаєв

Глядач «UA: Криму» може побачити скетчі під назвою «Криве життя» тривалістю до трьох хвилин, перекладені українською мовою. Їх також виробляють у Криму. Крім того, в ефір виходять записи концертів народної музики кримськотатарських виконавців, які не потребують перекладу. «Ця музика була популярною до окупації на кримських місцевих каналах», — розповідає пан Пашаєв.

Муслім Умєров каже, що за рік їм вдається зробити близько семи спецпроєктів. Він перераховує ті, що йому найбільше запам’яталися: до 130-річчя першої кримськотатарської газети Terciman («Терджиман», тобто «Перекладач»), яка була відома від Бахчисараю до Японії; шестигодинний медіафорум на кримську тему, де головним питанням було, чому загальноукраїнські канали не висвітлюють тему Криму (спецпроєкт транслювали на «UA: Першому», «UA: Криму» й регіональних філіях); 26 лютого — День опору Криму російській окупації, 18 травня — День пам’яті геноциду кримськотатарського народу, 26 червня — День кримськотатарського прапора.

Муслім Умєров

«Якби ми мали свою студію, то робили би значно більше спецпроєктів», — додає креативна продюсерка спецпроєкту до Дня кримськотатарського прапора «Вечірнє шоу з Майклом Щуром», ведуча «UA: Криму» Єлизавета Цареградська. Наразі канал змушений готувати новини й «Тему дня» у студії «UA: Першого», спецпроєкти — у павільйоні, де є готовий майданчик для програм, які виходять на «UA: Першому».

«Другий рік я тут працюю, і другий рік немає фінансування. Бюджет, можна сказати, складає нуль. Ми маємо кошти оплатити комунальні послуги, заробітні плати, час від часу робити спецпроєкти, й коли у Криму загострення, тоді зранку розпочинаємо мовлення з екстреними випусками новин, наприклад, як було в березні, коли тривали масові обшуки та арешти», — каже Осман Пашаєв.

Якби були кошти, тоді за концепцією він бачить наступний розподіл контенту: «Мені хотілося б, щоби в ефірі було по 40 % контенту українською та кримськотатарською мовами й десь 20 % — іншими мовами, зокрема російською».

А поки що доводиться заповнювати сітку мовлення програмами з інших ЗМІ або серіалами, права на які має НСТУ. «UA: Крим» транслює проект «Радіо Свобода» «Крим. Реалії». «Це найпотужніший проект із мережею в Криму. Всі решта, хто намагався робити подібні програми, відставали. Особливого вибору немає», — каже виконавчий продюсер.

За його словами, серіал «Еліза», який можна побачити й на «UA: Першому», й на «UA: Криму», й на регіональних каналах, має непогані рейтинги, тож немає сенсу від нього відмовлятися. «Коли на закупівлю нових серіалів немає коштів, тоді ми користуємося контентом, який можна показувати на всіх каналах. Тим паче державним коштом складно щось свіже закуповувати, це дуже непроста бюрократична процедура», — додає пан Пашаєв.

На запитання, чому «UA: Крим» транслює частину контенту паралельно з «UA: Першим», як-от серіал «Еліза» чи повтор токшоу «Зворотний відлік», Осман Пашаєв каже, що це продукт, який закуповує чи виробляє НСТУ. «Це запитання не до мене, а до програмної дирекції НСТУ», — додає він. За його словами, «UA: Крим» не заміряється в рейтингах. Тож коли спецпроєкти, які виробляє «UA: Крим», показують на інших каналах, це допомагає робити впізнаваним «UA: Крим».

Осман Пашаєв переконаний, що Суспільне дуже відрізняється від усіх медіа в Україні. Тут справді дотримуються заявлених принципів: редакційної політики, стандартів, цінностей.

«UA: Крим» дивляться не лише на материковій частині України по телевізору, на сайті і в соціальних мережах, але й за допомогою VPN (віртуальної приватної мережі) в Криму та за кордоном. Колектив каналу має докази цього через приватні контакти. «Коли в нас проблеми зі звуком чи зависає сайт, мені відразу пишуть у приватні повідомлення люди з Криму», — каже Оксана Емінова. Вона додає, що сюжети про обшуки в Криму чи історії сімей кримчан, які постраждали від агресора, у фейсбуку перепощують користувачі, які самі через проукраїнську позицію були затримані, платили штрафи, отримували попередження.

Новини на «UA: Криму»: більше кримського, ніж на інших каналах

Оксана Емінова прийшла на «UA: Крим» із ATR, спершу працювала кореспонденткою, згодом стала випусковою редакторкою, а тоді Осман Пашаєв запропонував їй посаду шефредакторки новин.

Оксана Емінова

«Вочевидь, мені тут комфортніше, раз затрималася найдовше. Що саме краще? Тут більше кримського, новини спрямовані виключно на Крим, ми беремо загальнонаціональні новини, але подаємо їх через призму Криму», — розповідає пані Емінова.

Вона вірить, що Крим повернеться в Україну: «Інакше для чого я тут працюю? З іншого боку, я не вірю, що це буде так швидко, як би хотілося». Оксана Емінова вважає, що від окупації Криму постраждали всі, але не всі це розуміють. «Поки ти їздиш у Крим на відпочинок, наче все нормально. Але одного дня твого знайомого затримують, ти у відчаї, твій світогляд починає мінятися. У Криму є війна. Так, там не стріляють, але це — війна», — наголошуєОксана Емінова.

Вона розповідає про випадок, що спонукав її якомога більше говорити про анексію Криму: «Коли я робила сюжет про Олега Сенцова, який 40 днів голодував, то питала про це в дієтологині. Вона розповідала про наслідки, а тоді питає, чого Сенцов вирішив голодувати. І тут розумієш, що щодня розповідаєш людям про Сенцова, Крим, а тебе не чують. Через те виникає бажання розповісти всім, із ким зустрічаєшся, щоб хоча би твоє оточення було свідомим».

Над новинами каналу люди працюють позмінно. Упродовж дня п’ятеро співробітників роблять два випуски новин. «Одного тижня людина — випускова, наступного тижня — кореспондент», — каже пані Емінова.

Увечері приходить випусковий і ведучий кримськотатарського випуску, які готують новини кримськотатарською. «Вони працюють більше над перекладом, доповненнями. Якщо тривають якісь суди, то в них зазвичай є кінцевий результат, — каже шефредакторка. — Складно знімати сюжети кримськотатарською. Ми намагаємося, але не так багато людей у Києві розмовляють цією мовою. Ми маємо кореспондентів у Криму, але вони теж не розмовляють кримськотатарською».

Єлизавета Цареградська додає, що «UA: Крим» — особливий канал, на ньому немає чіткого поділу обов’язків.«Можете зайти у ньюзрум і попитати будь-кого, ким хто працює, — почуєте, що всім». За її словами, сьогодні ти можеш випускати новини, завтра їдеш на зйомку, ведеш репортаж, робиш сюжет, післязавтра продюсуєш спецпроєкт, займаєшся організацією. «Ідея в тому й полягала, щоб відійти від старих шаблонів, що я тільки ведуча і все», — каже пані Цареградська.

Оксана Емінова погоджується, що кордони посад розмиті: «Дехто є журналістом, випусковим редактором, за потреби може стати ведучим кримськотатарського випуску тощо. Я намагаюся, щоб журналісти мали більше можливостей вийти в кадр».

Частину сюжетів вдається знімати «в полі»: у телеканалу є дві камери, не найгірші, але й не найкращі. «Подекуди телефони в кореспондентів краще знімають», — каже шефредакторка. Вона згадує, що донедавна в них був дротовий мікрофон: «На акціях було дуже складно працювати. Люди перечіпалися через нього. У нас був випадок, коли Марина Порошенко ледь не впала через наш мікрофон». Тепер знімальна група користується радіомікрофоном, який належить Осману Пашаєву.

Інформація від опонентів та окупантів

Хто саме працює на «UA: Криму» в Криму, Оксана Емінова не розголошує: «Наші кореспонденти в Криму працюють на кілька ЗМІ. Ми намагаємося їх оберігати, зайвий раз не називати своїми кореспондентами. Сюжети титруємо їхніми псевдонімами». Були ситуації, що цих людей затримували, але колеги з «UA: Криму» не мали права про це публічно говорити.

«Як на мене, найбільша проблема каналу полягає в тому, що ми не можемо показувати життя звичайних кримчан. Людей, які погоджуються говорити для каналу “UA: Крим”, не так багато. А не говорити про те, що ми не “UA: Крим”, не маємо права», — розповідає Оксана Емінова.

Кореспонденти у Криму знімали сюжет про мітинг, записали двох людей, які стояли по різні боки барикад. Коли сюжет був готовий, людина з «Народної самооборони» не дозволила його поширювати, їй не сподобалося, що журналісти подали фактаж, а не показали, яка хороша Росія.

Новинарі «UA: Криму» майже рік співпрацюють із неформальним об’єднанням громадянських журналістів «Кримська солідарність». «Вони висвітлюють життя політв’язнів, щотижня дають нам історію сім’ї. Ми дуже боїмося, що політв’язні стають статистикою, тому розповідаємо їхні історії, щоб було розуміння, що це такі самі люди, як ми. Такі сюжети — не співчуття, а бажання донести людям, що це не просто цифра на папері», — каже Оксана Емінова.

Коли у Криму відбуваються масові обшуки, тоді на каналі «UA: Крим» роблять термінові випуски новин або половину вечірніх випусків присвячують цій темі. «Ці випуски ми можемо робити ресурсами, які є в Криму. Практикували стрими з подій. Як показує практика, це небезпечно для тих, хто їх робить. У нас були випадки, що людину затримували і вона не хотіла розголосу про своє скрутне становище», — описує робочі моменти шефредакторка.

«UA: Крим» не нехтує інформацією від підконтрольних окупаційній владі медіа. «Вони можуть поїхати на місце подій і показати, що там відбувається. Інколи ми в них можемо взяти інформацію», — кажеОксана Емінова.

Її ранок починається з перегляду трьох джерел, які вона називає «зливом від ФСБ»: «Крыминформ», телеканалів «Вести Крым» і «Крым 24». «Їм подають інформацію на блюдечку. Вони перші прибувають на місце події, де проходять обшуки, звісно, подають інформацію в негативному руслі, Але якщо ми робимо сюжет про обшуки, то беремо інформацію від активістів, очевидців, які часто знімають, і від їхніх телеканалів. Це робимо для того, щоби глядачі, переглянувши наш 12-хвилинний випуск новин, не йшли на окуповані канали за пошуком додаткової інформації», — пояснює шефредакторка.

Експерти «Детектора медіа», проводячи моніторинг новин «UA: Криму», зазначили, що подив викликала трансляція таких сюжетів, як-от «Завершили установку прольотів залізничної частини кримського мосту» від 25 березня або «В анексованому Криму вчилися затримувати іноземні судна» від 28 березня. «В останньому, зокрема, мало не возвеличується економічна й військова міць країни-окупанта. Тим більше не зрозуміло, для чого подається синхрон представника ФСБ Росії по Криму, який рапортує про успішні результати навчань російських військових», — ішлося в моніторингу.

«Ми трохи не згодні з цим. Ці тренування якимось чином впливають на життя людей. Відбувається обмеження руху, люди чують зайві звуки, думають про вибух, а потім з’ясовується, що це були навчання, літаки подолали звуковий бар’єр», — аргументує свою позиціюОксана Емінова.

До журналістів «UA: Криму» доходить пласт інформації, який вони не можуть подавати в ефір. Наприклад, із власних джерел стало відомо про побиття чоловіка, є свідки, а герой відмовляється про це говорити. Або відбувалися обшуки, точно затримали людину, але всі родичі мовчать. «Як давати інформацію, якщо немає підтвердження? Це — найскладніше», — зізнається пані Емінова.

У зв’язку з цим у журналістів періодично трапляються моменти зневіри. «Ми самі собі психологи. Всередині колективу підтримуємо одне одного», — запевняє шефредакторка.

Чи є добрі новини, які могли би допомогти журналістам зберігати баланс між негативом і позитивом? «Ми так радіємо, коли в зоопарку народжується левеня», — сміється Оксана Емінова.

«UA: Крим»: що далі?

Кожен зі співробітників телеканалу плекає свої мрії щодо розвитку «UA: Криму». Муслім Умєров каже, що хоче робити діджитал-проєкти для різних цифрових платформ, щоб омолодити аудиторію. Він знає багато кримських татар у Києві, віком до 45 років, які саме у фейсбуку, інстаграмі, ютубі черпають контент, вироблений «UA: Кримом» та Суспільним. Їм дуже сподобався молодіжний проєкт «На Хі Ба». Наразі йдеться про те, щоби для соцмереж його продублювати кримськотатарською мовою з українськими субтитрами.

«Плануємо робити кулінарне шоу з Османом Пашаєвим. Він буде готувати янтик (чебурек без олії, його готують на сухій розпеченій сковороді) і спілкуватися з відомими політиками про Крим. Плануємо 12 випусків», — ділиться планами Муслім Умєров.

Однак Осман Пашаєв запуск кулінарного шоу із собою в ролі ведучого бачить в останню чергу, хоча проєкт пройшов пітчинг і затверджений правлінням НСТУ. Для нього завданням № 1 є запуск дитячого талант-шоу в Криму за власний кошт. «Це все, що я можу сказати», — каже він про майбутніх партнерів.

За його словами, виробляти талант-шоу в Києві непродуктивно — це як запустити український пісенний конкурс серед діаспори в Канаді. «Переїхало 50 тисяч, а в Криму проживає 2 млн. Кримські татари у Криму трошки інші, ніж ті, які виїхали. Ми в діаспорному становищі. Якщо робитимемо тут талантшоу, воно буде слабким», — вважає пан Пашаєв.

Виконавчий продюсер більше схильний реалізувати кілька спецпроєктів у 2019 році. «Або ми будемо робити спецпроєкти, які заплановані до кінця року, або кулінарне шоу — гроші одні й ті ж, більше немає».

Наразі Осман Пашаєв із командою «UA: Криму» працюють над запуском проекту «Coming Out із Ларисою Волошиною». Тим часом у всіх філіях із 1 липня виходить «Виборчий округ. Співбесіда», але на «UA: Криму» цей проект не вдасться реалізувати, оскільки Крим окупований повністю, жоден мажоритарник не обирається. Тож вирішили запустити натомість програму під іншою назвою й запросити на неї представників політичних партій, які за соцопитуваннями проходять у парламент, аби вони відповідали на запитання Лариси Волошиної по кримській тематиці. «Багато політиків нічого не розуміють і не намагаються вникати в тему Криму. Є гасло “Крим — це Україна”, на цьому тема Криму закінчилася», — констатує Осман Пашаєв.На сьогодні невідомо, коли саме проєкт вийде в ефір, із якою періодичністю, оскільки представники партій поки що неохоче погоджуються. «Думаю, з тих причин, що це не обов’язково і не дуже для них цікаво», — вважає виконавчий продюсер.

Єлизавета Цареградська, яка вперше спробувала свої сили в ролі креативної продюсерки спецпроєкту «Вечірнє шоу з Майклом Щуром», не планує зупинятися. Каже, що їй нецікаво бути лише ведучою, хоче все частіше долучатися до організації виробничого процесу. До кінця літа має намір зайнятися записом концерту пам’яті Іззета Аблязова — соліста й засновника українського реґі-гурту Izzet, на якому молоді гурти гратимуть його пісні, та попрацювати над спецпроєктом до Міжнародного дня корінних народів світу, який відзначатимуть 9 серпня.

«Це нормально — працювати на різних проєктах. Ти не застигаєш, маєш розпрацьовувати всі свої м’язи. Всі ідеї приходять на свіжу голову, коли ти робиш щось інше, відволікаєшся від постійного оточення. Найголовніше — це досвід, знання і бажання робити щось далі. Мені нецікаво просто працювати на новинах чи ранковому шоу, будь-що робити з години до години», — каже пані Цареградська.

Єлизавета Цареградська

Надалі вона планує долучитися до підготовки ранкового шоу, яке за попереднім задумом має виходити з осені щосуботи і тривати одну годину. Єлизавета Цареградська вважає, що команда «UA: Криму» витягнула б і двогодинне щоденне шоу, адже сьогодні кримських тем є вдосталь. «Гостей, яких можна запрошувати на ранкову програму, неймовірно багато. На превеликий жаль, вакуум зумовлений тим, що люди один про одного не знають. Ми не знаємо наших сусідів», — каже вона.

Поки творчий колектив розмірковує над ідеями та їх утіленням, керівники думають про те, що «UA: Крим» зміг би їх реалізовувати та інтенсивніше розвиватися, якби вдалося облаштувати власну студію. Єлизавета Цареградська каже, що на таку потребу закладалися гроші. Осман Пашаєв зауважує, що необхідних на це коштів в НСТУ наразі немає. За його підрахунками, для облаштування скромної студії, укомплектування її камерами та світлом, потрібнодо 60 тис. доларів — це понад 1,5 млн грн. Можливо, кошти знайдуться, якщо Верховна Рада профінансує НСТУ в повному обсязі, як цього вимагає закон.

Фото: Валентина Балабанова

comments powered by Disqus