Закарпатська «Тема дня»: старання є, бракує досвіду

«Тема дня» — один із трьох щоденних продуктів, які готують усі філії Суспільного телебачення. «Детектор медіа» продовжує оглядати випуски програми на різних філіях. Попередні огляди можна прочитати тут. Сьогодні ж ітиметься про Закарпатську філію.

Аналіз п’яти випусків «Теми дня» Закарпатської філії Національної суспільної телерадіокомпанії України засвідчив: із актуальністю та важливістю тем на «Тисі-1» усе гаразд. А ось із аналітичністю, дискусійністю та ґрунтовністю розкриття цих тем — не завжди. Молоді журналістки каналу стараються працювати якісно, однак відчувається, що їм бракує досвіду.

22 серпня. Слимаки атакують городи закарпатців

Шкода від рудих іспанських слимаків — безумовно, актуальна проблема для аграрного регіону, яким є Закарпаття. Утім, чи справді вони атакують городи закарпатців, як стверджують автори програми? Наскільки масово поширений цей шкідник на Закарпатті? Чи стикаються з проблемою закарпатські фермери? Який узагалі масштаб проблеми в області? Логічно, що ці питання мали б бути озвучені й розкриті впродовж ефіру. Чого, втім, не сталося. Як наслідок — після перегляду може виникнути відчуття, що проблема не така вже й серйозна. А може, факт появи слимаків на Закарпатті, що зафіксований у єдиному сюжеті, — один із небагатьох випадків?

Запрошений експерт, кандидат біологічних наук Владислав Мірутенко, дуже докладно розповів про рудих іспанських слимаків, про можливі шляхи їхньої появи на Закарпатті, про особливості їх розмноження і врешті, як сформулювала ведуча Оксана Комарницька, про «їхню характерну поведінку». Одне слово, вийшла доволі цікава програма в умовному науково-популярному форматі «у світі тварин».

Прикладний момент — спроби з’ясувати, а як же ж боротися з цією напастю. Науковець дав кілька порад, як ловити слимаків і знищувати їх (природних ворогів, за його словами, цей вид на Закарпатті не має). А от чого не варто робити, в ефірі не озвучили. А тим часом на кілька секунд продемонстрували запозичену з Фейсбуку інфографіку, в якій зібрано дуже доречні поради від українських біологів. Зокрема, не солити землю, не використовувати контактні інсектициди й метальдегід. І головне: на інфографіці (яку глядач бачив лише кілька секунд, а «Детектор медіа» знайшов і з цікавістю переглянув — лише тому й знаємо, що ж там) акцентується увага жителів Карпат, яких закликають не вбивати синіх та інших лісових слимаків, бо вони є ендеміками й охороняються законом. Але про це в програмі згадано лише побіжно.

Загалом направду цікава й важлива тема не розкрита повністю, програма вийшла інформативною, але не локалізованою і без важливих акцентів, які мали бути озвучені саме для закарпатської аудиторії.

23 серпня. Реконструкція набережної Незалежності в Ужгороді

Тема програми резонансна й актуальна: міська влада Ужгорода випросила в уряду 21 мільйон гривень субвенції на реконструкцію улюбленої набережної містян. Однак громада міста засумнівалася в доцільності саме такої реконструкції, яку запропонувала мерія, і протестує проти того підрядника, який виграв тендер.

Цей ефір — однозначно найкращий з аналізованих. Гостем програми став мер Ужгорода Богдан Андріїв. Ведуча Ольга Блонська добре підготувалася до розмови: озвучила всі важливі питання, які на той момент громадськість мала до влади, а також усі застереження і претензії до запропонованого проекту реконструкції. Мер точно не почувався в теплій ванні, був змушений відповідати на гострі запитання й детально пояснювати позицію влади.

Програма вийшла дискусійною і жвавою. Журналісти записали коментар ужгородського архітектора, який має зауваження до проекту, провели вуличне опитування, поцікавившись думкою містян: чи варто проводити реконструкцію? Також упродовж ефіру влаштували опитування глядачів на сторінці «Теми дня» у Фейсбуку, результат якого оголосили наприкінці програми. Не вистачало одного: запитань від глядачів, які переглядали програму в прямому ефірі. Лише один глядач зателефонував до студії, однак його запитання не стосувалося теми програми, тож ведуча доречно його відхилила.

Висновок: динамічно, збалансовано, гостро. Побільше б таких ефірів.

27 серпня. Перспективи Мукачівської об’єднаної територіальної громади

Найбільш аналітичний серед усіх ефірів. Однак програма вийшла ґрунтовною насамперед завдяки експерту, а не журналістам. Ведуча Яна Тегза навіть прізвище гостя студії не запам’ятала й обізвала його Володимиром Феськом. Протитрували прізвище радника з питань децентралізації Закарпатського центру розвитку місцевого самоврядування правильно — Феськов. Але при цьому в титрах припустилися одразу двох помилок: «децфентралізації» і «УРМС замість ЦРМС».

Володимир Феськов зі своїм завданням упорався: ґрунтовно проаналізував потенційні наслідки приєднання декількох сільрад Мукачівського району до Мукачева. Журналісти ж підготували сюжети з трьох сіл. Дві громади — за приєднання до міста обласного значення, а третя, вочевидь для балансу, — проти. Утім, важливо відзначити (і про це в ефірі згадав експерт), що сільраду, яка проти приєднання, ніхто, власне, й не розглядає як можливу учасницю майбутньої громади, тому доречність показу сюжету саме з цього села в контексті теми дня — під великим сумнівом.

Загалом ведучій не вдалося побудувати ефір так, щоби повно відповісти на стрижневе запитання програми: чи є перспективи створення громади і які вони? З одного боку, глядач бачить, що громади сіл бажають приєднатися до Мукачева. З іншого — ведуча зачитує заяву заступника голови Закарпатської ОДА про те, що приєднання одного із сіл незаконне. Цю заяву одразу ж аргументовано спростовує запрошений до студії експерт. Тож половину відповіді знайдено: шанс у громади є.

А от головного — які ж перспективи створення ОТГ — глядач так і не дізнався. Проблема в тому, що журналісти вирвали питання мукачівської ОТГ із загального контексту децентралізаційної реформи на Закарпатті й жодним словом не згадали про те, що всі намагання місцевих громад об’єднатися вже роками блокує Закарпатська ОДА. І майбутнє Мукачівської ОТГ залежить особисто від керівника області Геннадія Москаля, який має поставити підпис під висновком про створення громади.

Цікаво, що хтось із глядачів уже наприкінці ефіру на сторінці програми у Фейсбуку сформулював запитання, яке мало прозвучати на самому початку розмови: «Закарпаття — єдина область без перспективного плану формування територій громад. Коли він буде?»

От тільки гість студії — не той, кому треба це запитання адресувати. А тих, хто міг би відповісти й від кого на 100 % залежать перспективи Мукачівської ОТГ, — на ефір чомусь не запросили…

30 серпня. Жорстоке поводження із тваринами

Разом із зоозахисницею Марією Труновою, запрошеною в ролі експертки до студії, ведуча Оксана Комарницька намагається з’ясувати, «як вирішується проблема жорстокого поводження з тваринами на законодавчому рівні і як в Ужгороді вирішують цю проблему».

Зробити це не дуже вдається. Зоозахисниця констатує, що в обласному центрі Закарпаття відсутня комплексна робота з безпритульними тваринами, й кілька разів наголошує, що закони законами, але саме мерія має розробити місцеву програму, механізм, який допоміг би вирішити проблему. Як, наприклад, зроблено у Львові. Утім, ведуча чомусь більше переймається змінами на законодавчому рівні.

Загалом враження від ефіру неоднозначне. Журналісти постаралися зробити його інформативним, динамічним і жвавим: у програмі є коментарі співзасновниці місцевого благодійного фонду, яка розповідає про дітей, що скинули собаку з мосту; психолога обласного центру здоров’я, що розмірковує, чому діти можуть бути жорстокими; речниці поліції, яка повідомляє про кількість проваджень і судових вироків у справах про жорстоке поводження із тваринами. Також є включення скайпом засновника міжнародної компанії, яка облікує безпритульних тварин (але не в Ужгороді).

При цьому немає жодного коментаря представників місцевої влади, від яких найбільше залежить вирішення проблеми.

Відчувається, що фокус зміщений. Ні експертка програми, ні закарпатські глядачі на законотворців не вплинуть і змін у Києві не запровадять. А от на місцеву владу вплинути можуть. Тому доречніше було би змінити акцент і шукати вирішення проблеми на рівні міста. Гостя ефіру врешті-решт це й каже: «Львів же міг зробити програму місцеву, все залежить від органів місцевого самоврядування. Треба починати з того, щоб у місті був створений орган, який буде контролювати цю проблему, поки Верховна Рада прийме основний закон».

Окремо варто відзначити запитання, які під час ефіру формулювала ведуча: занадто багато помилок, обмовок і дивних формулювань. Наприклад: «Чим, на вашу думку, спричинене такі масивні поводження… жорстокі поводження із тваринами?», або «Чим простежується така тенденція?», або фраза «Загалом ми звернулися до психолога, який нам назвав основні причини жорстокого поводження з тваринами». До чого тут це «загалом»? А одразу після коментаря психолога ведуча формулює таке запитання: «Що з цього приводу каже закон про захист тварин від жорстокого поводження?» Із якого приводу — з приводу психологічного підґрунтя дитячої жорстокості?

«Найменша кількість безпритульних тварин, на жаль, зараз у Львові… на щастя, у Львові», — повідомляє ведуча, збивши з пантелику глядача: то на жаль чи на щастя? Чи може, варто було без оцінок? І з посиланням на джерело цієї інформації?

Завершує ефір Оксана Комарницька взагалі епічною фразою: «Ну а ми сподіваємося, що кривдники тварин стануть більш свідомими…»

31 серпня. Відключення аналогового телебачення

І тема гаряча та близька журналістам «Тиси-1». І нібито вдало запрошений експерт — представник Національної ради з питань телебачення та радіомовлення Іван Кузьма. А програма не вдається…

Дивно, але в одному ефірі звучать аж три різні цифри, які відбивають стан поширення цифрового сигналу в регіоні. Спочатку з посиланням на в. о. директора Закарпатської філії РРТ Миколу Магу ведуча Оксана Блонська повідомляє: лише для 20 % населення області доступний цифровий сигнал (цю цифру в сюжеті з села на Закарпатті, де цифровий сигнал відсутній, повторює й журналістка — авторка сюжету). Далі глядачам демонструють карту області, на якій позначено місця розташування передавачів і написано: «Охоплення цифровим сигналом в області: 50 % населення». А ще за кілька хвилин гість Іван Кузьма вже стверджує, що він доступний 55–60 % закарпатців.

Так все-таки 20 %, 50 % чи 60 %?

Далі йдеться про те, як вирішити проблему низького покриття регіону цифровим сигналом. Експерт повідомляє, що створено міжвідомчу комісію, яка шукає білі плями. А ще «Зеонбуд» нібито обіцяє встановити 47 додаткових передавачів. А взагалі великої проблеми немає: можна ж дивитися кабельне, інтернет- і супутникове телебачення, каже Іван Кузьма. Коли глядачка зателефонувала й поскаржилася, що тюнер дорогий, представник Нацради в регіоні не зміг точно відповісти, чи держава виділить малозабезпеченим людям кошти на придбання цих пристроїв: «Очікується, що, можливо, всім областям будуть переведені державні кошти, щоб забезпечити малозабезпечені верстви тюнерами і антенами».

Висновок: мало конкретики, з точністю інформації — біда, хто, як і коли має вирішити проблему слабкого покриття регіону цифровим сигналом — неясно. Після програми запитань більше, ніж відповідей.

Загальне враження від «Теми дня» по-ужгородськи: рівень випусків різниться залежно від теми, ведучої та вдало / невдало запрошених експертів. Як правило, журналістки стараються працювати над тим, щоб майже півгодинні програми не були нудними, використовуючи для пожвавлення ефіру, крім сюжетів і коментарів, інфографіку, інформацію із соцмереж, опитування на вулиці та у Фейсбуку, скайп-включення. Варто відзначити також непоганий підбір тем. Водночас іноді є проблеми з дотриманням стандартів балансу думок і повноти інформації, не вистачає конкретики й точності, або ж інформація подається без передісторії й поза важливим контекстом.

Загалом помітно, що молодим ведучим бракує досвіду. Хоча в цьому є й конкретний позитивний момент: у «Темі дня» немає навіть натяку на догоджання чиновникам, типове для не такого вже й далекого минулого «Тиси-1». І це — вже досягнення.

comments powered by Disqus