Румунська редакція на «UA:Буковині» виступила проти ліквідації колективу, у філії зміни називають посиленням команди (доповнено)

Колектив редакції телерадіопрограм румунською мовою на каналі «UA: Буковина» (Чернівецька філія Національної суспільної телерадіокомпанії України) написав звернення до наглядової ради НСТУ з вимогою переглянути Концепцію мовлення для нацменшин, призупинити фактичну ліквідацію  редакції телерадіопрограм румунською мовою регіональної філії та призупинити пілотний експеримент щодо необґрунтованої та необов’язкової реорганізації на філії.

Звернення надіслали і в редакцію «Детектора медіа».

«Вимагаємо:

Переглянути Концепцію мовлення для нацменшин (з акцентом на мовлення для румуномовного населення, що гарантовано Конституцією України та міжнародним правом),

Зберегти колектив журналістів та призупинити фактичну ліквідацію  редакції телерадіопрограм румунською мовою регіональної філії ПАТ НСТУ UA: Суспільне, Чернівецька регіональна дирекція,

Призупинити пілотний експеримент щодо необґрунтованої та необов’язкової реорганізації на філії UA: Буковина, який ініційований керівництвом філії та завдає нищівного удару мовленню для румунської національної спільноти», – йдеться у листі колективу, який підписали шестеро працівників редакції.  

Продюсер Чернівецької філії Максим Волошин підтвердив «Детектору медіа», що мовлення мовами національних меншин на Суспільному дійсно зазнає змін.

«Йдеться про підвищення якості контенту, зростання технічної підтримки та посиленні команди (чисельності, зокрема)», – зазначив він.

За словами пана Волошина, нова концепція регіонального мовлення у частині мовлення національних громад спрямована на підвищення якості контенту і посилення команди.

«У наших планах щодня висвітлювати новини румунською мовою не тільки на радіо, але і на телебаченні та діджитал платформах. Також ми хочемо змінити підхід до культурно-мистецького та розважального контенту.  Це будуть проекти румунською мовою з українськими субтитрами. Зокрема, історії румуномовних українців на Буковині та в інших областях», – сказав Максим Волошин.

За його словами, у філії розуміють важливість радіопроектів румунською мовою, які у кінці 2019 року ми почали трансформувати для digital платформ Суспільного Буковини.

«Ми вже розпочали виробництво міжрегіональних проектів для національних мешин, яке буде в ефірі регіональних філій Суспільного 21 лютого», – зазначив він.

Працівники Румунської редакції у зверненні розповіли «про непрозорі та грубі зміни в системі мовлення румунською мовою». За їхньою інформацією, 27 січня 2020 року частина колективу заднім числом підписала заяву на переведення в нову структуру – Редакцію регіонального контенту з тематики національних меншин.

Румунську редакцію турбує те, що «троє журналістів з виготовлення телепрограм підписали під тиском заяви щодо зменшення заробітної оплати (майже на 40%!) в умовах коли бюджет НСТУ на 2020 рік профінансовано стовідсотково». Вони також запевняють, що «за останні 2 роки жоден працівник румунської редакції не отримав ні копійки премій».

Максим Волошин звернув увагу на помилкове твердження колег із румунської редакції щодо фінансування.

«Так, цьогоріч Суспільне має більший бюджет, ніж було раніше, проте це все одно не повне. В ухваленому бюджеті фінансову підтримку НСТУ зменшили на 300 млн грн, що становить 15% недофінансування порівняно із встановленою законом сумою.

Щодо премій, то, до прикладу, в січні двоє з восьми співробітників румуномовної редакції отримали премії, що підтверджують офіційні документи. Цю можливість мають всі працівники й надалі, відповідно до положення про преміювання співробітників НСТУ», – пояснив він.  

У зверненні колектив зазначає, що де факто, редакція телерадіопрограм румунською мовою регіональної філії  «UA: Буковина» перестала існувати. За їхньою інформацією, на радіо журналіста переведено на контрактну форму, змушуючи поміняти профіль з журналіста на перекладача. А також без їхнього відома у штат долучили колег з інших відділів, які не володіють літературною румунською мовою.

Максим Волошин запевнив «ДМ», що спілкувався з командою, яка працює над виготовленням румуномовного контенту та повідомив кожного співробітника про зміни, які очікують філію. Він сказав, що мав домовленість з однією з редакторок румуномовних програм щодо вдосконалення нею української мови. 

«Ми вирішили доукомплектувати редакцію окремим оператором та режисером монтажу, в цьому нас підтримала також центральна дирекція. Фактично, команда, яка виготовляє контент румунською, збільшується. Згідно з новим штатним розписом, працівників, яка виготовляли контент румунською мовою, більше не обійматимуть посади керівників структурних підрозділів. Всі вони добровільно підписали заяви на переведення у відділ, який буде реалізовувати нову концепцію регіонального мовлення. Водночас, до нового структурного підрозділу не погодилися перейти двоє працівників, які виготовляють румуномовний контент зараз. Тому я вирішив запросити долучитися до цієї роботи працівницю з іншого підрозділу, яка володіє румунською мовою», – пояснив ситуацію Максим Волошин.

Продюсер філії  додав, що готовий і надалі комунікувати те, що зараз відбувається зі зміною контенту та штатним розписом, а також відкритий до спілкування з кожним співробітником.

Окрім звернення від румунської редакції Чернівецької філії, у редакцію «Детектор медіа» надійшла заява представників румунської спільноти України – громадські організації об’єднані в рамках Національної Ради Румунів України, спілка яка налічує більше 20 національно-культурних товариств з Чернівецької, Одеської та Закарпатської областей.

Заяву адресовано голові правління НСТУ Зурабу Аласанії, членам наглядової ради, філіям НСТУ, де є редакції мовлення нацменшин, уповноваженому Верховної Ради України з Прав Людини, Людмилі Денісовій, Генеральному Консульству Румунії в Чернівцях, Консульству Румунії в Солотвино,Генеральному Консульству Румунії в Одесі і Посольству Румунії в Україні.

Вони вимагають «збільшити обсяги мовлення та якісне наповнення передач для румунської спільноти України. Залучити більше журналістів до створення таких передач та переглянути фінансування цих структур. Вимагаємо перегляду концепції мовлення з акцентом на інтереси та пріоритети румунської національної спільноти, а не на іноді нефахові припущення керівників філій або керівництва НСТУ в цілому».

Зазначимо, що у Концепції регіонального мовлення на 2020-2021 роки двічі згадано про національні меншини.

В одному із пунктів ідеться про те, що обрані регіональні офіси готуваттмуть унікальний контент для всіх регіональних філій. Це означає «переформатування програм про національні меншини, які на разі виходять лише в деяких регіонах, на програми, що будуть цікаві та доступні всім мешканцям країни. Відрядження регіональних кореспондентів редакцій національного мовлення в місця дисперсного проживання своїх же національних спільнот з метою розробки та зйомки нових історій».

Також окремо йдеться про платформи з редакціями мовлення національних меншин.

«Особливості мовлення платформ "UA: Закарпаття", "UA: Буковина", "UA: Одеса" та "UA: Житомир" визначені в Концепції мовлення з тематики національних меншин ПАТ «НСТУ». Основні зміни стосуватимуться поліпшення якості програм про національні меншини з метою розміщення їх на міжрегіональній платформі та запуску додаткових проєктів про інші національні меншини на замовлення у сторонніх виробників. Програми мовами національних спільнот будуть розміщені в межах унікальних регіональних блоків», – зазначено у концепції регіонального мовлення.  

Нагадаємо, у березні 2018 року Суспільний мовник опублікував нову редакцію «Концепції мовлення з тематики національних меншин Національної суспільної телерадіокомпанії України», внісши у документ пропозиції та зауваження громадських активістів і працівників регіональних філій.Текст Концепції можна завантажити тут.

Наразі редакції, які виробляють контент мовами національних меншин, працюють у Закарпатській, Чернівецькій та Одеській філіях Суспільного. Заплановане відкриття додаткових редакцій мовами нацменшин у складі журналістської одиниці в Маріуполі (контент грецькою мовою), Житомирі (контент чеською мовою) та Львові (контент польською мовою).

Згідно з концепцією, у Києві має бути створений координаційний центр мовлення нацменшин у центральній дирекції. «Координаційний центр стане місцем, до якого з усіх куточків України буде надходити інформація про найбільш важливі для кожної спільноти події. За поданням координаційного центру загальнонаціональний мовник ("UΛ: Культура") буде створювати програми вищої якості, позаяк володіє кращим обладнанням і має в своєму арсеналі фахові кадри, які проблематично знайти в регіонах (наприклад, режисерів або операторів-постановників для зйомок документальних фільмів). До співпраці з координаційним центром планують залучити регіональних працівників Суспільного мовлення та представників національних меншин», – описано у концепції.

Також редакції нацменшин мають виробляти новини у Закарпатській області (угорською мовою) і Чернівецькій області (румунською мовою), вести рубрики у ранкових шоу, виробляти щотижневу програму про культуру, мову, історію та традиції у записі мовою національної меншини з українськими субтитрами та використовувати музичні твори мовою нацменшин в ефірі регіональної філії з дотриманням чинного законодавства у сфері авторських прав. 

Фото: пресслужби НСТУ

comments powered by Disqus