«Ми намагаємося показувати унікальні історії людей», — шефредактор новин Суспільного Закарпаття про роботу на карантині

Більше місяця жителі України живуть в умовах карантину. Поки людей просять залишатися вдома, журналісти Суспільного продовжують роботу. В центрі всіх подій, що відбуваються в області, — новинарі. Як зараз працює команда ньюзруму — нам розповів шефредактор новин Закарпатської філії Суспільного Костянтин Левін

— Як змінилася звична робота журналістів новин останнім часом? 

— До пандемії ми мали щобудня сім оригінальних випусків новин у прямому ефірі на телебаченні та тринадцять випусків на радіо. З них чотири —  на Українському радіо «Ужгород» та дев’ять —  на радіостанції «Тиса FM». Із початком карантину у всіх ньюзрумах Суспільного вирішили зменшити кількість людей, які одночасно перебувають в одному приміщенні. Тож, ми були змушені переформатувати власну роботу і скоротити кількість випусків новин. Зараз працюємо позмінно щотри дні.  Приїздять в ньюзрум лише кілька кореспондентів, включно із двома випусковими-ведучими телеканалу і радіо. А також троє операторів та двоє режисерів монтажу. Решта працівників виконує роботу дистанційно: розробляють теми, записують героїв сюжетів за допомогою скайпу та месенджерів, моніторять стрічку новин, постійно комунікують з випусковим редактором та виконують його завдання. 

— О котрій зараз виходять випуски новин на телеканалі UA: ЗАКАРПАТТЯ та обох радіо?

— Тепер виготовляємо три телевізійні випуски — о 13:00, 17:00, 19:00 та о 20:30, і десять радійних: на Українському радіо «Ужгород» — о 12:10, 17:10 та 20:10, на радіо «Тиса FM» — щогодини з 12:00 до 18:00. Замість суботнього випуску теленовин інформуємо глядачів з допомогою рухомого рядка в ефірі. Оперативна інформація — на цифрових платформах Суспільного Закарпаття. 

— Що стало для команди викликом під час карантину?

— Найголовніший — це те, що через пандемію суттєво змінилася звична робота кореспондента та оператора «в полі». Будь-яка зйомка — обов’язково у масці, рукавичках та окулярах. Якщо знімаємо на локації підвищеної небезпеки — обов’язково у захисному костюмі. Та й загалом, домовитися, піти й записати коментар у когось із початком карантину стало важче. Більшість закладів зачинені, не всі люди — герої сюжетів — готові зустрічатися з журналістами. Проте наші кореспонденти досить швидко опанували практику отримання коментарів онлайн, за допомогою скайпу чи відеомесенжерів. Крім цього, часто домовляємося, щоб герої на свій смартфон знімали відео та надсилали його нам для матеріалів. Так робили, зокрема, сюжети про дистанційне навчання, дитячий челендж «Креативний карантин», конкурс писанок до Великодня, роботу пекарні під час епідемії. Головне завдання ньюзруму не змінилося — наша аудиторія має отримати інформацію про все, що відбувається на Закарпатті, за стандартами Суспільного мовника. Тим паче під час карантину, коли багато наших глядачів, слухачів та читачів вимушені залишатися вдома.

— А як із перекладом новин мовами національних меншин Закарпаття? 

— Всі наші новини зараз перекладають угорською. Цим займається редакція регіонального контенту з тематики національних меншин. Адаптує новини її головний редактор Габор Феєр. Коли його редакція буде укомплектована, ми матимемо можливість обмінюватися з ними відео і більш докладно розповідати про цю та інші нацспільноти краю у випусках новин. Наразі ж угорськомовна громада регіону отримує інформацію, яку зібрав наш ньюзрум.

— Розкажіть, про співпрацю новинарів та digital-відділу. Як все відбувається?

— Сьогодні у digital-відділі працюють, в основному, наші новинарі. Загалом, створення контенту для цифрових платформах – одне з завдань конвергентної редакції, де новини адаптують для аудиторій телебачення, радіо та digital. Зараз наші троє кореспондентів та режисер, а також спеціаліст digital-відділу розміщують новини на сайті suspilne.news, у Facebook, в InstagramTelegram та YouTube. Кожен кореспондент новин, який працює на події, обов’язково робить на смартфон фото та відео, додає короткий опис того, що відбувається, і відправляє все через робочий чат до digital-відділу, який публікує новину у соцмережах та на сайті. Потім вона доповнюється, і наші підписники можуть отримувати інформацію від короткого повідомлення до детальної збалансованої новини.

— Які ваші матеріали останнім часом стали найбільш популярними в мережі? 

— Людей цікавлять історії інших: як долають труднощі, як живуть, чим захоплюються. Такі матеріали завжди будуть дивитися, коментувати, реагувати на них. Тому ми намагаємося показувати унікальні історії людей, знаходити такі серед закарпатців. Розповім про кілька з них. 

17 лютого вийшов матеріал про Віталія Матьовку. Чоловік вже 9 років живе без ніг. Але це не заважає йому вишивати бісером, підпрацьовувати таксистом та торгувати на ринку. Відео про нього набрало понад 3 мільйони 200 тисяч переглядів, 21 тисячу поширень та 78 тисяч реакцій. 

Через 2 місяці — 17 квітня — ми опублікували відео із контрольно-пропускного пункту «Тиса» на українсько-угорському кордоні про те, як перевізники зустрічають людей, що повертаються додому з Європи. Маємо 157 тисяч переглядів, півтисячі реакцій, майже півтори тисячі поширень цього матеріалу.

2 травня семиденну зміну закінчила четверта терапевтична бригада Закарпатської обласної лікарні імені Новака. Протягом тижня медики лікували пацієнтів із діагнозом COVID-19. Відео про це за три дні отримало 52 тисячі переглядів і понад півтисячі поширень та реакцій.

Я пишаюся людьми, з якими працюю. Впродовж двох років ми працюємо дотримуючись журналістських стандартів і крок за кроком усім доводили, що новинам Суспільного Закарпаття можна довіряти. Ми продовжуємо вдосконалюватися. 

— Як ви розумієте, що аудиторія довіряє вам? 

— Зараз вже маємо певний результат: у січні 2019 року Facebook-сторінка філії мала 7 тисяч підписників, за рік ця кількість зросла більш ніж вдвічі, а зараз — маємо майже 22 тисячі! Крім цього, від 25 лютого ми почали публікувати контент ще й в Instagram та Telegram, і сьогодні маємо, відповідно, понад тисячу сто та більше шестисот п’ятдесяти підписників у цих мережах. Це свідчить про те, що нас дивляться, читають, стежать за нашою роботою. Також впродовж останніх кількох місяців новини Суспільного Закарпаття стають джерелом інформації для інших медіа — як регіональних, так і всеукраїнських. Ми відстежуємо близько сотні поширень за тиждень із посиланнями на наші цифрові платформи.

— Яка зйомка виявилися найекстремальнішою або найпроблемнішою в умовах карантину? 

— Були і екстремальні, і проблемні. Наші знімальні групи працюють в лікарнях, церквах та на ринках, їздять на блок-пости та в рейди із перевірки людей на самоізоляції й дотримання карантинного режиму. Маємо засоби індивідуального захисту, кожен знає правила безпеки під час зйомки і відчуває відповідальність за себе та за колег. Найекстремальніші зйомки — це майже всі виїзди на кордон. Із початку карантину таких було десь шість-сім. І тут річ не в небезпеці інфікування, а в труднощах спілкування. Люди, які змушені повернутися додому, зазвичай, втомлені та знервовані. Тому на цих зйомках треба бути особливо обережним у пошуку героя і вміти знайти підхід до нього, щоб захотів говорити «на камеру».

А ось проблемні зйомки — це на початках карантину були власні зйомки наших героїв сюжетів. Тепер кореспонденти вже знають, що перед тим, як людина сама почне щось знімати для нашого матеріалу, їй треба все докладно пояснити: і як тримати смартфон, і як знімати, щоб все, що треба, було в кадрі, і як надіслати відзняте, щоб не було втрати якості зображення.  

— Загалом, як обираєте новини, які будуть висвітлюватися на телеканалі та в ефірі радіо, звідки берете інформацію і як її перевіряєте? 

— Таблицю планів зйомок в редакції розписуємо на весь тиждень. Часто теми змінюються, тому планування починається з вечора. Тобто, після випуску теленовин о 17:00 вже розписуємо наступний день. Кореспонденти пропонують теми, обговорюємо їх разом. Якщо беремо щось в роботу — визначаємо час зйомок та дедлайн: яка інформація із цієї зйомки потрапить у певний випуск на телеканалі чи радіо. Свої теми також пишемо випусковій групі інформаційників у Києві. Якщо подія має загальнонаціональний резонанс, кореспонденти включаються у загальнонаціональні телебачення та радіо. Щоденно двоє випускових-ведучих телеканалу і радіо, крім верстки випусків, моніторять стрічки новин, сторінки соцмереж та повідомлення у Telegram. Те саме роблять і кореспонденти, які цього дня працюють дистанційно. Крім того, наші підписники можуть повідомити нам ексклюзивну інформацію. Після цього – обов’язкова перевірка фактів. Телефонуємо всім, хто компетентний у темі. Точність та достовірність інформації мають подвійну цінність під час карантину, коли розповсюджується багато фейків. Особливо це стосується перевірки даних про померлих від коронавірусної інфекції та нові випадки захворювання. Тут кожна цифра — це чиєсь життя та здоров’я. 

— Що зробите всією командою, коли карантин завершиться? 

— Напевно, всі, крім чергових, поїдемо на якийсь серйозний тімбілдінговий пікнік. А чергових там дочекаємося (усміхається — Авт). Хоча, насправді, завершення карантину — це ще більше тем для журналістів: показуватимемо, як люди розпочнуть працювати, як поїде перша маршрутка та перший потяг, як з лікарні виписують останнього пацієнта, як відкриють кордони, готелі та ресторани, і врешті-решт, як знову можна поїхати відпочити!

Джерело: сайт uz.suspilne.media

comments powered by Disqus