Медійники привітали «Українське радіо» з 95-річчям

Теперішні і колишні працівники «Українського радіо» поділилися у Facebook, як у їхньому житті появилося радіо та що воно для них означає.

Інна Кузнецова, головна редакторка Київського бюро Радіо Свобода:

«#УкраінськеРадіо95 В ювілейних 95 є 10 моїх. Появі Радіо в моєму житті я зобов‘язана світлої пам‘яті Валерію Юрійовичу Коліньку. Він саме набирав журналістів у агентство новин, яке на початку 90-х працювало в структурі іномовлення. Через пару років агентство те реорганізували, а нас перевели в редакцію новин першого каналу Українського радіо. Фото, судячи зі студіі, з після пожежних часів, хто автор – не пам’ятаю. Зате пригадую історію, як я поверталась з базару з великою рибиною, зустріла сусідку, де я працюю, вона не знала. Побачила вона ту рибину, і каже: навіщо ти її купила, по радіо казали... Я їй відповідаю, що в курсі, нам на роботу надсилали таку інформацію. А вона у відповідь: що ти там знаєш, сидячи на своїй роботі, слухай, що по радіо передавали
З ювілеєм, колеги!
»

Ірина Славінська, продюсерка радіо «Культура»:

«Радіо. Цей світ зазвичай невидимий, його можна тільки почути. Тут є мікрофони, студії, апаратні, пульти та кнопки, коридори, ньюзруми та кабінети. І є голоси, що звучать крізь приймачі та в навушниках. Цим голосам віримо, любимо їх, іноді дратуємось... Радіо - це сильна емоція, тут немає нічого гіршого за байдужість. Тому що радіо - це любов. З Днем народження, Українське радіо. Vivat нашим ведучим, режисерам, продюсерам, редакторам, а також усім, кого в ефірі не чути, і хто забезпечує можливість звучання сотнями метрів дротів або іншими засобами зв'язку. Люблю вас усіх, пишаюся бути частиною команди!

95-й день народження - нагода сказати радіородині про любов і відповідальність. Ми всі з вами слухали радіо з раннього дитинства саме для того, щоби цю традицію тримати й передати далі ♡ оздобивши новими професійними проектами».

Людмила Тягнирядно, ведуча «Українського радіо»:

«Святкуючи професійне свято, радіо, що є частиною команди Українського радіо. Сьогодні йому 95! ????
Саме тут починалась історія радіомовлення в Україні, найкращі диктори, топові ведучі, життя у час війни, Голодомору, усіляких «відлиг» і «перебудов». Нині, ми творимо Суспільне. Це велика відповідальність і, в той же час, насолода працювати чесно і неупереджено, в інтересах суспільства. Будьмо відвертими, не кожне медіа може цим пишатися. Для мене – це найбільша перевага. Зі святом, колеги і колежанки!».

Роман Коляда, ведучий «Українського радіо»:

«З днем (і ніччю) радіо, телебачення та зв‘язку! Вітаю колег, колєжанок, слухачів і слухачок, глядачів і глядачок!

Для мене ця історія почалася у 95-му (якщо не рахувати шкільний радіовузол) і триває досі.

І слава Богу!».

Тетяна Кононенко, ведуча радіо «Промінь»:

«#95років Ми дорослішаємо і молодшаємо одночасно)! Люблю це фото, бо воно найкраще передає емоції ефіру і наш настрій перед мікрофоном????! ????????️???? І звісно, без Ольга Бродська моє радіо було б не таким, багатогранним, часом божевільним, але таким рідним. Це космос і пристрасть) Коли заходиш у студію, вмикаєш мікрофон, то все інше перестає існувати, принаймні на час ефіру, бо є час, якийсь зовсім і правда, космічний! От помічаю, щоб не сталося, а переступаєш поріг студії і забуваєш всі негаразди! Що казати, тут навіть години, хвилини, секунди не такі, година пролітає як хвилина, а за хвилину і секунди, можна стільки всього сказати, що вам і не снилося???? А ще, це друзі, яких ти знаходиш випадково, але без яких вже не уявляєш свого життя, це гості, які теж стають близькими людьми, а часом, експертами не лише в ефірі.... Це – школа, бо ми ніколи не перестаємо навчатися, зупинятися чи здаватися, це - адреналін, відчуття легкості, це – повітря, яким дихають радійники!???????????? З нашим Днем, колеги!».

Інна Гребенюк, членкиня правління Національної суспільної телерадіокомпанії України:

«Сьогодні день працівників радіо та телебачення і зв’язку. Жоден з нас не уявляє своє життя без них! Жоден! Кожен з нас в тій чи іншій мірі щодня користується результатами роботи працівників радіо, телебачення і зв’язку! Тому в цей прекрасний день хочу привітати усіх працівників радіо та телебачення!
А ви знаєте звідки пішов цей день? Саме 16 листопада 95 років тому з Харкова почало мовити Українське радіо – одне з найстаріших радіо в світі.

Найбільше я хочу привітати працівників Суспільного. І не тільки тому, що я працюю на Суспільному, а тому, що всі ми усвідомлюємо, яку важливу місію несуть саме працівники радіо та телебачення Суспільного! Чистота інформації, об’єктивність та правдивість це те, що так не вистачає нашому суспільству. І голос цієї правди несуть Суспільне радіо та телебачення. Саме працівники Суспільного встановлюють високі стандарти професії, можуть чесно виконувати свою роботу і служити суспільству. І як би пафосно це не звучало, але від імені всіх нас хочу подякувати кожному працівнику Суспільного за ту роботу, яку він робить, за той внесок, який він вносить в розбудову не тільки сильного Суспільного мовника, а в розбудову нашої країни.

В кожній області є працівники регіонального Суспільного радіо та телебачення, є працівники загальнонаціональних радіо та телеканалів, це люди, які серцем вболівають за країну, які шукають для вас відповіді на всі важливі запитання, які працюють в інтересах самого суспільства. Дякую кожному з Вас! ❤️❤️❤️❤️
Зі святом!!!!».

Олена Зелінченко, ведуча «Українського радіо»:

«#Українськерадіо #95років #Деньрадіо #Деньрадіотелебаченняізвязку
Усіх причетних до радіо, телебачення і зв'язку - з професійним святом! Маю стосунок у тому чи іншому вигляді до всіх трьох сфер, тому святкую потрійно)))
Та все ж особливі вітання радійникам????️???? Нових нам частот і висот!».

Марія Сизон , ведуча «Українського радіо»:

«Я дуже люблю UA: Українське радіо,а от воно мене «любить» не завжди. Але,що не пробачиш,коли ви вже як рідні?...
Доводжу свою любов,можливо,для когось у незвичний спосіб - не халтурю,а віддаюся цій роботі,якщо не на 100,то на 99% точно. Як слухач,уявіть собі,теж не халтурю- всі три канали в машині за замовчуванням і я між ними трьома туди-сюди,туди сюди.????
Для мене на цьому етапі радіо- це люди та помітні зміни. А зміни,звісно,творять люди. Змінюймося разом і тільки на краще! Всіх найпрофесійніших колег та просто хороших людей вітаю! У понеділок обов’язково ПІДНІМУ ЗА ВАС ... мікшер!???? З днем працівників радіо,телебачення та зв’язку!».

Анна Матвіїшина, ведуча «Українського радіо»:

«На початку березня 1992 року я переступила поріг кабінету Анатолія Дмитровича Табаченка, на той час директора радіо Промінь. Після розмови він відправив мене шукати Сергей Коротаевский, який керував інформслужбою. Після блукання в лабіринті коридорів Хрещатика, 26, в студії Променя, я і мій товариш, зустріли Вероніку Маковій. Вона вручила йому свою фірмову сумку з купою плівок і повела нас назад в пошуках Сергія. Знайшли його в маленькій кімнатці для зберігання плівок, яку в народі називали "темна", а Сергій Геннадійович по-простому "туалет"... А потім кімната 64 з усім нашим дружним інформаційно-музичним колективом з легендарними (тоді вони були для мене такими дорослими))) гострими на язик, але з безперечною турботою Сашею Васильєвим та моїм дорогим Андрієм Батьковським... Так почалася моя радійна історія, яка триває й досі, яку можна довго розказувати і багато чого згадувати. Адже, окрім Українського радіо, було легендарне "Радіо-Ера". Вчилася й вчуся завжди, і вдячна за це колегам. Першими вчителями були згадані Коротай або лагідно Коротюсік (Серьожа, ти ж знаєш, що тебе так називали), Вероніка, Андрій, Саша... Сама ділюся тим, що знаю, з тими, кому це потрібно. І завжди кажу, що Радіо - Любов на все життя ❤ Адже, перефразовуючи відомий вислів, можна вивести дівчину з радіо, але радіо з неї - ніколи????????
Зі святом, дорогі колеги!».

Ірина Штогрін, журналістка, редакторка Радіо Свобода:

«Є, знаєте, "Ніч в опері", "Ніч у Луврі", а я все думаю, що треба зняти "Ніч на Національному радіо" :)))
У тому хитросплетінні коридорів і переходів Хрещатика 26 є щось магічне. Там можна заблудитися серед білого дня, зате вночі прогнати все на автопілоті, не проскочивши потрібний поворот, і вирватися таки на волю – до арки, за якою сяє Хрещатик.
З Днем радіо, колеги! Усі, з ким працювала і працюю зараз. Радіо Свобода – то, звісно, уже давно не тільки радіо. І радіо, і телебачення, і інформаційний вебпортал.
Тож, усіх вас, колеги, вітаю із професійним святом! Бажаю усіпіхів!».

Наталія Соколенко, ведуча «Українського радіо»:

«95!!!!! років Українському радіо. Це одна з 5-ти перших у світі радіокомпаній. А сьогодні розмовна станція, номер 1 в Україні. А завдяки Bogdan Butkevych номер один по сатиричності)) Не вірите? Вмикайте в понеділок о 19:10 нашу програму "А серйозно", повірите))
Фото з концерту з Будинку звукозапису Українського радіо, теж, до речі, дуже раджу дивитися афішу.
На сцені Dmitry Khorkin і Сифонічний оркестр Українського радіо».

Марина Куликова, ведуча «Українського радіо»:

«Колеги, вітаю з Днем радіо, телебачення, зв'язку та Днем народження Українського радіо! ????????

У мене за плечима безліч цікавих проєктів - прямих ефірів, записаних програм, репортажів з місця події. Я щиро люблю свою професію і кайфую від творчої роботи.

UA: Українське радіо - найбільша радіостанція України і одна з найдавніших у Європі . Сьогодні святкуємо - 95 років ! Тут працювали усі найвідоміші українські диктори і багато хто з відомих теле і радіоведучих сучасності. Пишаюся бути частиною цієї великої родини .

Зі святом!»

Олена Конопля, фахівець з комунікацій  в Офісі реформ Кабінету Міністрів України:

«В мене нове захоплення. Агентом змін, як це традиційно в нас буває, знову виступив син. Прийшов якось і каже: «мам, а де взяти оте радіо, яке у нашої бабусі завжди грає? Ну оце, де музика така є» (і наспівує заставку). Кажу: «тю, ну так це ж звичайне українське радіо». «Давай його знайдем! Якщо воно в нас буде грати на кухні, в нас буде атмосфера, як у бабусі».

Думаєм, як же зробити, щоб було, як у бабусі. Приймача такого в нас нема. Фм-радіоприймач десь був, та хто зна, де його шукати. Малий каже: «а може в них є сайт?» о, Є, звичайно. Вмикаємо на сайті- грає! А поруч ще і кнопочки: AppStore і googleplay. Скачали собі додатки в телефон.

І тепер в нас дома весь час якісь інтерв’ю, постійні балачки, і головне - на всі потрібні мені теми. Поки вранці робила макіяж, дізналася все про реформування митниці. Вечеряємо - а там інтерв’ю з якимось модним дизайнером. іншим ранком вмикаю - там мій шеф про НАТО і євроінтеграцію розказує. Готую сніданок - а по радіо сюжет про бабусю, яка пошила тисячу ковдр для військових, з синхроном бабусі, таким душевним та щирим, що в мене сльози на очах виступили.

І так в них все професійно, виважено, без страху і реверансів в бік влади, з гумором, ведучі - ну просто мега-круті, а мова - насолода для вух. Ну а в перебивках - та сама музика з дитинства.

Тобто я тепер фанат радіо. І найбільше саме UA: Українське радіо. Дякую величезне тим, хто його робить таким класним!

В мене лише одна пропозиція. Хай ваш комерційний відділ перегляне маркетингові дослідження щодо ЦА. Бо слухати безкінечну рекламу засобів для підвищення потенції та кремів для зубних протезів іноді сил нема  :-)

В мене є сумніви, що й вашу найстаршу аудиторію цікавлять лише ліки. А вашу іншу аудиторію, яка слухає вас через смартфон, ця реклама дуже смішить. Рівень довіри до вас великий, тож якщо в рекламі мені будуть розказувати щось, що мені треба, я його реально куплю. Наприклад, гарненький fm - приймач, щоб по ньому весь час на кухні грало українське радіо. Бо в телефоні - не дуже зручно.

З професійним святом всіх дорогих радійників!!! ????????????????????????

PS. Особливі вітання - Володимир Носков! весь день по радіо крутять анонс вашого перфомансу з харківської філармонії. Успіху!»

Світлана Остапа, голова наглядової ради Суспільного мовлення, заступниця шеф-редактора «Детектор медіа»:

«Українському радіо сьогодні 95 років! Незважаючи на свій поважний вік, воно збільшує молодіжну аудиторію. Чому? Бо сучасне і працює на свого слухача.
Вітаю всіх, хто працює/працював на Українському радіо, а також його відданих слухачів. Многая літа!

А хто хотів дізнатися більше про Ураінське радіо, до вашої уваги інтерв`ю з Dmitry Khorkin, який знає про радіо все».

Катерина Толокольнікова, ведуча радіо «Культура»:

«Пам’ятаю, як вчили в універі, що 16 листопада 1924 о 19:00 в Харкові — тодішній столиці УРСР — вийшла в ефір перша вітчизняна радіопередача. З гучномовців пролунало: «Алло, алло, алло! Говорить Харків!». Сьогодні Українському радіо 95 років! ????Так багато, як мало якому в світі, й яке водночас на часі. Лиш гляньте, який зручний у нас мобільний додаток: suspilne.radio. Я слухаю там ????

Щаслива бути частинкою команди. Вітаю колег і дякую слухачам!
Радіо – це магія».

comments powered by Disqus