Ірина Форманюк: Регіональний глядач – обізнаний, вибагливий і вдумливий

Ірина Форманюк вважає, що утримати глядача на місцевому каналі можна лише креативом та нестандартною подачею інформації. Інакше телеканал неодмінно програє у конкуренції комерційним мовникам. Саме тому «ВІТА ТБ», за словами  пані Форманюк, намагається бути живим каналом свого міста. «Щоб ми не робили, чи то новинний сюжет, чи аналітичну програму, ми маємо бути чесними зі своїм глядачем і надзвичайно уважними. Аби не перекрутити  інформацію, подати її об’єктивно й неупереджено, знайти компетентний коментар», – каже вона.

Цілодобове мовлення телекомпанії забезпечує колектив з 50 осіб. Журналісти, оператори, монтажери, комп’ютерний дизайнер, всі, за словами директора, «багатостаночники». Бюджет каналу – 6 млн грн, 5 з яких виділяє Вінницька міськрада.

Щодо законопроекту про мовлення громад, то треба зробити все можливе, переконана Ірина Форманюк, щоб не позбавити людей права на інформацію, інформацію про їх село, місто чи район.

Сайт «Суспільне мовлення» продовжує серію інтерв'ю з керівниками комунальних телерадіокомпаній. Ми поспілкувалися з директором столичної телекомпанії «Київ» Світланою Криворучко, генеральним директором телерадіоагентства «Новий Чернігів» Ольгою Капустян, директором Івано-Франківської міської комунальної телерадіокомпанії «Вежа» Оленою Третяк, генеральним директором Івано-Франківського обласного телебачення «Галичина» Ольгою Бабій, директором Ладижинського міського комунального радіо Галиною Данилівською, директором Южненського комунального підприємства - студія «МіГ» Елладою Литвинчук, директором каналу «Вільногірськ» Гаяне Носач, директором «Сокалі» Миколою Пасько, директором «ТБ-Бердянськ» Вікторією Горбатко, директором комунального ЗМІ Переяславщини ТРК «Альта» Олегом Ярмоленком. На черзі - інші міста.

- Пані Ірино, «ВІТА ТБ»  вже понад 20 років в ефірі. Які періоди розвитку за цей час пройшла телекомпанія і як змінився її глядач?

– Наш канал з’явився у вінницькому ефірі у той момент, коли в ньому вже давно працювало обласне державне телебачення, робили перші кроки два комерційних канали. Тобто від самого початку «ВІТА» завойовувала увагу глядача. На довгу розкачку в умовах конкуренції часу не було, і в ефірі нового телеканалу дуже швидко з’явились і новини, і авторські проекти. Хоча більшу частину часу заповнювали «піратськими» фільмами, кліпами і мультиками.

Сьогодні телеканал «ВІТА» продукує вже не напіваматорське відео, а сучасний, динамічний і професійний телепродукт. Адже 20 років тому більша частина мешканців міста та області дивилась місцеве телебачення не заради якісної картинки, а швидше задля того, аби побачити знайомі обличчя: сусідів, родичів, знайомих. Сьогодні ж, коли на телевізійних пультах у кожного по кількадесят каналів, а можливості інтернету  практично не обмежені, утримати глядача на місцевому каналі можна лише креативом та нестандартною подачею інформації. Теперішній регіональний глядач – обізнаний, вибагливий і вдумливий.

– Якою є концепція нового сезону?  Які нові проекти з’явились в ефірі?

– Концепція нового сезону цілком співвідноситься з нашим гаслом: «ВІТА» - живий телеканал твого міста». В оновленому форматі в ефір виходить одна з найпопулярніших програм –  ранкове двогодинне шоу «Світанок».

Збільшився час щоденних «Новин». Додатково події дня анонсує інформаційний дайджест «Новини швидко» та випуски «Без коментарів». Найцікавіші події тижня, а також розширені сюжети на актуальні теми, формують підсумкову інформаційно-аналітичну програму «Постфактум». Щотижня в  прямому ефірі програми «На часі» з першими особами міста та області, спеціалістами та активістами обговорюються проблемні питання регіону.

Програма «Рецепт здоров’я» допомагає вінничанам зберігати силу тіла та духу. «Городничий» – це прикладний телепроект. У кожному випуску люди отримують поради, щодо вирішення буденних питань – як влаштувати дитину у садок, отримати закордонний паспорт чи правильно підібрати взуття.

 «Автограф» – це зустріч із зірками шоу – бізнесу, театру, кіно. «Ліцеїст» – годинний проект для школярів, що йде у прямому ефірі. «Колеса історії» – телерозповіді про унікальні автомобілі для тих, хто вірить, що у машини є душа. Почути звіти міських депутатів виборці мають змогу в програмі «Округ в об’єктиві». А в період виборчих кампаній - це майданчик для всіх без винятку політичних сил та кандидатів, які хочуть заявити про себе.   

- На вашу думку, яких проектів зараз найбільше потребує аудиторія?

– Люди, вмикаючи міське телебачення, хочуть чути і бачити, що відбувається поряд з ними, і як на їхньому житті та гаманці відіб’ються ті реформи і новації, що продукують в столиці. Тому, щоб ми не робили, чи то новинний сюжет, чи аналітичну програму, ми маємо бути чесними зі своїм глядачем і надзвичайно уважними. Аби не перекрутити  інформацію, подати її об’єктивно й неупереджено, знайти компетентний коментар. А загалом, я вважаю, що слід відійти від практики залякування людей з телеекранів. Так, ми живемо у надзвичайно складний час, але поряд із проблемами, принаймні у Вінниці, відбувається чимало позитивного. Відкриваються дитячі садочки, будується житло для молоді і т.д. І про це треба розповідати людям бодай для того, аби підтримувати в них віру в переміни. А те, що вінничани чекають, окрім іншого, приємних новин підтверджують їхні дзвінки у наші прямі ефіри. Поряд із гострими запитаннями до посадовців та керівників цікавляться – що планують іще зробити в місті для комфорту, зручності.  

Чи не найбільш потрібний продукт регіональних та місцевих телекомпаній – це новини. Як змінився формат ваших інформаційних програм за останній рік? Які теми і сюжети наразі найбільш актуальні?

– Війна, що перевернула життя всієї країни, суттєво змінила і формат наших новин, і редакційну політику. На перше місце при формуванні випусків виходять матеріали про земляків, які перебували в зоні АТО, про поранених бійців, які лікуються у вінницькому шпиталі, про те, як живеться родинам загиблих героїв. Тема патріотизму – на каналі в пріоритеті. Волонтери, активісти, бійці зі Сходу не лише герої сюжетів, а й часті гості прямих ефірів та програм. Разом з тим у студію запрошуємо істориків, аналітиків для розмов про історичне минуле і нинішню незалежну Україну. 

Наскільки у вас великий колектив? Як побудована робота у ньюзрумі?

– Для забезпечення 24-годинного мовлення колектив доволі невеликий. Весь штат 50 працівників. Творчий колектив – 30. Журналісти, оператори, монтажери, комп’ютерний дизайнер. Всі, так би мовити, «багатостаночники». Журналісти – автори і сюжетів, і програм. Вони ж ведучі ефірів. «Технарі» теж вміють все – відзняти, змонтувати, виставити світло у студії. Загалом, на каналі працюють люди, які «хворіють» телебаченням, і для яких воно навіть не робота, а спосіб життя.

Досить професійні співробітники залишають місцеві телекомпанії через невисоку заробітну плату. Чи вдається вам збільшувати зарплату вашим спеціалістам? І наскільки вони високі як для міста  Вінниця?

– Зарплата у співробітників не найбільша по місту, але й не мінімальна. До того ж наш телеканал дотаційний і особливо вагомих важелів аби її підвищувати керівництво не має. Проте спеціалісти, які працюють у нас, воліють залишатись на своїх місцях, при цьому підвищуючи свій професійний рівень. Буває, що їх запрошують до столичних телеканалів, але їдуть не всі. Тримає їх любов до рідного міста, бажання робити місцевий канал не гіршим, ніж столичні. І тут чинник високих зарплат не відіграє вирішальної ролі. 

- Який річний бюджет телекомпанії? Якою є частка дотацій, а  які кошти ви заробляєте самостійно?

Бюджет компанії складає близько 6 мільйонів гривень. Частина коштів надходить з міського бюджету (5 млн грн), а іншу - канал заробляє сам. Цьому неабияк сприяє постійний виборчий процес у нашій країні.  

Наскільки зараз висока конкуренція з місцевими та регіональними ЗМІ?

– Про конкуренцію, як таку, мова не йде. Кожна з чотирьох вінницьких телекомпаній виробляє власний контент, у кожної є свій глядач. Щоправда, увага глядача все одно на боці більш якісного продукту й більш наповненого цікавим продуктом ефіру.

 

Про мовлення громад

– Зараз активно проходить процес роздержавлення, впровадження суспільного мовлення. Як ви бачите майбутнє своєї телекомпанії у контексті цих змін?

– У цій царині, на мій погляд сьогодні більше запитань, аніж відповідей. Наразі ми не бачимо ані чітких засад суспільного мовника, ані механізмів, що регулюватимуть його роботу. Тому говорячи про майбутнє, сподіваємось, що законотворці не «рубатимуть з плеча» і порахують всі ризики при переформатуванні роботи регіональних телекомпаній. Адже, сьогодні в них працюють десятки професіоналів, яких охоче заберуть до себе столичні телеканали. Коли ж в регіоні їм не залишити мотивації (в тому числі і матеріальної), наші глядачі позбавляться можливості дивитись якісне ТВ місцевого виробництва.   

- Як ви оцінюєте законопроект про мовлення громад, який розробив Держкомтелерадіо?

– Як на мій погляд, у цьому законопроекті занадто багато «підводних каменів». Один із них фінансування неприбуткових телеорганізацій. Хто буде цим займатись, якщо засновниками компанії, що працюватиме на засадах суспільного мовлення,  виступатимуть громадські організації чи органи місцевого самоврядування? Над цим законопроектом ще треба дуже плідно працювати, аби не стикнутись у наслідку з великою кількістю непереборних проблем.

- Чи потрібно залишати місцевим радам право засновувати телеканали? І чи можуть вижити такі ТРК, як ваша, без дотацій влади?

– Засновником телеканалу «ВІТА» була і залишається Вінницька міська рада. За 20 років змінився не один її склад, а телеканал продовжує працювати для своїх глядачів. За цей час у місті відкрилась і зникла не одна комерційна телестудія. Не витримали фінансових потрясінь, що регулярно лихоманять країну. Напевно, така ж доля спіткала б і нас, якби не фінансування з міського бюджету. Телебачення – це надзвичайно дорогий організм. Ліцензії, передача сигналу, придбання техніки, її оновлення та утримання – це те, без чого воно просто не можливе і що вартує сотні тисяч гривень. Плюс – заробітна плата працівників. Вона ніколи не була високою, але принаймні, стабільність утримує тих, хто вміє, знає і може створити якісний телепродукт. Громадяни ж наразі, прямо платити за нього – не готові.

Тому, доки ситуація в країні стабілізується, не завершаться реформи та не запрацює як слід економіка, пертурбації в сфері мовлення, на мій погляд, не на часі. Більше того, прагнучи змін слід зважувати та обраховувати кожен крок. Аби зрештою, не позбавити людей в містах і селах права на інформацію. Не загальнодержавну, а ту, що допомагає зрозуміти, чим живе їх рідний край.

 

  

comments powered by Disqus