Суспільне хоче запустити четверту радіостанцію в музичному форматі — радіо «Точка». Саме з цією концепцією Національна суспільна телерадіокомпанія України (НСТУ) подалась на конкурс Національної ради з питань телебачення і радіомовлення і сподівається отримати ФМ-частоту в Києві та низці інших міст. Конкурентами Суспільного в боротьбі за київську частоту, за інформацією джерел «Детектора медіа», є Super radio (ДП «Новий обрій» — юридична особа «Радіо П’ятниця») і кілька регіональних компаній. Попередній конкурс на ФМ-частоти засвідчив, що регулятор готовий розширювати покриття Суспільного. 4 листопада майже всі частоти, виставлені на конкурс, отримали «Промінь», «Українське радіо» і «Радіо Культура». Однак чи буде такою ж лояльною Нацрада до новоствореної радіостанції?

Про радіо «Точка», його формат, цільову аудиторію та мотиви запуску «Детектору медіа» розповів член правління Суспільного, відповідальний за платформу радіо, Дмитро Хоркін.

— Дмитре, НСТУ бере участь у конкурсі Нацради з новою радіостанцією радіо «Точка» і, зокрема, претендує на 107,4 МГц. Скажіть, навіщо Суспільному ще одна, четверта радіостанція?

— Зараз звільняються частоти, які є обмеженим ресурсом, і ми не можемо проґавити цей історичний шанс. За законом ми можемо мати не менше трьох каналів, отже маємо право мати більше, ніж три. Тому ми дорозбудовуємо наші мережі. «Українське радіо» вже має практично тотальне покриття. Останній конкурс допоміг вибудувати повноцінну мережу для «Променя» та «Культури». Але я уважно стежу за світовими трендами. Згідно з інформацією радіокомітету Європейської телерадіомовної спілки, за останні п’ять років зростає кількість суспільних радіостанцій. При цьому аудиторія все дужче розподіляється по нішах. Радіо загального формату, де було все, від опери до новин, ділиться на вузькі формати. У суспільних радіостанцій за останні роки почали з’являтися четверті канали — переважно формату News, weather, life. Я був на відкритті чеського та італійського.

Майже в усіх європейських столицях і в більшості великих міст розмовні радіо в топі. У найбільших містах США третина радіостанцій — розмовні. В Україні ситуація інша: люди не звикли слухати розмовні станції. І ми побачили потенціал для створення четвертого радіоканалу саме в музичному форматі. Але ці формати мають бути чітко окреслені — не можна поєднати зовсім різну музику, коли в одному плейлисті йде пісня Іво Бобула, потім сучасна пісня Вакарчука, потім dance chart якогось диджея, а потім фрагмент опери. Наш четвертий канал якраз і має стати тим радіо, якого не вистачає на ринку.

— Україні більшість радіостанцій — музичні. Що це буде за формат і чому саме його, на вашу думку, не вистачає?

— На сьогодні усе більше з’являється радіостанцій у напрямі ретро. Здебільшого це хіти зарубіжної естради 80–90-х, пострадянська і радянська попса. У нас немає радіоканалу, де є й українське ретро, і позаформатна музика. Але НСТУ записувала в Будинку звукозапису «Українського радіо» пісні Софії Ротару, Володимира Івасюка, Василя Зінкевича, Ніни Матвієнко, перші пісні Віктора Павліка, Ірини Білик, «Океану Ельзи» і багатьох інших. Вони є в нашій фонотеці, в нашій власності, і ми зараз можемо їх популяризувати. У нас зараз немає радіомайданчика для цілого покоління українських музикантів та артистів. Для втілення цієї ідеї ми запланували й позаефірні події. Наприклад, концерт Марії Бурмаки.

— Чому ви вважаєте, що саме цей формат потрібен аудиторії? Чи робили ви дослідження? Як визначали потенціал ніші?

— Я просто подивився, які радіостанції з’являються, і простежив динаміку їхніх рейтингів. Найбільш динамічна радіостанція, яка виникла за останні чотири роки, крутить саме пострадянські хіти. І це має попит в авдиторії.

— Яку радіостанцію ви маєте на увазі? «П’ятницю»?

— Не хочу коментувати інші проєкти на ринку. Але злет формату очевидний. І таких прикладів багато. Але немає в цій ніші суто українського радіо.

— Я правильно розумію, що «Точка» буде, умовно кажучи, українською «П’ятницею»?

— Ні-ні-ні. Це буде більше схоже на «Ретро FM». Але наша радіостанція буде багатшою. Адже ми зможемо виділяти окремі слоти для освітнього контенту. Наприклад, у нас на першому каналі радіо щоденна лінійка о 16:10 — освітньо-наукова, і в неї є своя аудиторія.

Для нової радіостанції вже є цілий пакет програм. Ми візьмемо їх із «Променя», зробимо його більш молодшим, та з «Культури», яка охоплюватиме лише класику. Має бути чіткий розподіл на ніші. Бо зараз в ефірі навіть того ж «Променя» все змішується. Колись такою була й комунальна радіостанція «Київ ФМ». Я пам’ятаю, що включав цей вінегрет: спочатку весільна пісня якась, потім попса, потім Винник, потім ретро, потім Тіна Тернер.

— На які міста ви подавалися на останньому конкурсі, крім київської частоти?

— У нас був великий пакет частот. Я розраховую на великі міста. Але ми не тільки збираємо вершки з великих міст, які беруть участь у радіодослідженні й цікаві рекламодавцям. Ми формуємо аудиторію й у районних центрах. Це дорого, це не вимірюється рейтингово-комерційною аудиторією, але це наш обов’язок, і часто буває, що ми в певних населених пунктах взагалі єдині, кого можна зловити. Це наша відповідальність, і це відповідає європейській практиці тотального покриття.

— Які витрати тягне за собою запуск нової радіостанції? Якою буде команда проєкту?

— Це не такі великі витрати, адже ми би хотіли освоїти саме частоти у великих містах. До того ж, якщо на «Українському радіо» ми маємо прямі ефіри, оригінальні програми, і там працює 70–80 людей, то радіо «Точка» цього не потребує. Задіємо 10–15 людей, серед яких ведучі, які зараз ведуть ретро на «Культурі» та «Промені».

— Чому вирішили назвати саме радіо «Точка»? Радіо з такої назвою вже є в онлайні.

— Радіостанції з такою назвою немає. Радіо «Точка» існувало в кінці 90-х і давно не працює, тому проблем із брендом немає. Ми хотіли назвати станцію «Промінь ретро». А потім я подумав: «А чому ретро? У нас будуть позаформатні артисти, тобто не тільки ретро». І взагалі хотілося, щоб цю радіостанцію сприймали інакше, ніж «Промінь», який ми хочемо омолодити. І знайшли назву: радіо «Точка». Я сподіваюсь, регулятор нас підтримає, адже цих частот потім не буде.

— Нова радіостанція суто музична. Чи легше буде Суспільному на ній заробляти?

— Я гадаю, що ми зможемо. Будемо інвестувати й далі в позаефірні події. Дуже хотілося би підтримувати українських артистів. До того ж, в усьому світі звертають увагу на старшу аудиторію. Я дивився звіт шведського радіо — в них є аудиторія 90+, і це люди, які голосують… Я не кажу, що треба міряти 90+, але слід ураховувати інтереси слухачів не лише до 60 років. Аудиторія традиційних медіа старішає, це нормальна тенденція.

— Яка аудиторія радіо «Точка»?

— 30–35+. «Промінь», натомість, як я вже казав, помолодшає. У майбутньому ми плануємо на ньому слоти, де звучало ретро, замінити на електронну музику. Хоча я не вірю, що лінійні радіостанції можуть бути суто молодіжними.

Посилання за темою:

У конкурсі на FM-частоти у Києві бере участь компанія, наближена до Єрмака, нова радіостанція Суспільного, «Дом» та інші — джерела ДМ

Фото: пресслужби Суспільного