Минулого тижня Нацрада з питань телебачення і радіомовлення підбила підсумки форматного конкурсу на українське музичне радіо. За його результатами 15 частот (5 в обласних і 10 у великих районних центрах) здобула комерційна радіомережа «Країна ФМ», ще одну частоту в обласному центрі – нова комерційна радіостанція Radio1. За бортом цього конкурсу несподівано опинився Суспільний мовник: з’ясувалося, що радіо «Промінь», яке є другим каналом «Українського радіо» та яке експерти й гравці ринку вважали одним з претендентів на перемогу, взагалі не подало заявок на конкурс.

Це стало несподіванкою для колективу «Променя», який виступив з відкритим листом з вимогою пояснень. Коротко три причини неучасті «Променя» в цьому конкурсі в коментарі «Детектору медіа» сформулював заступник гендиректора НТКУ з координації діяльності філій Михайло Шматов. Я висловила йому свої контраргументи у блозі на «Детекторі медіа». Але детальніше поговорити про ситуацію, що склалася, вирішила в інтерв’ю з координатором філій.

З цієї розмови в мене склалося враження, що нинішні очільники Суспільного мовника не готові були взяти на себе відповідальність і податися на конкурс із вузьким чітко заданим форматом без права змінювати його протягом усього строку дії ліцензії, враховуючи, що концепцію Другого каналу Суспільного радіо має визначити нове правління Національної суспільної телерадіокомпанії України. Тобто вийшла ситуація, що Нацрада своїми умовами таки обмежила Суспільного мовника, від чого застерігав своїх колег Олег Черниш, коли наполягав, щоб конкурсний формат не був суто музичним.

Регулятор у цьому конкурсі задекларував і виконав поставлену мету – створити в Україні загальнонаціональну мережу української музики (адже «Країна ФМ» розширила свою мережу до 25 міст). Але залишається відкритим запитання: чи мав регулятор проводити конкурс із такими умовами в ситуації обмеженого радіочастотного ресурсу? Напевно, якби всі причетні в країні особи були зацікавлені в розвитку саме Суспільного мовника – то й умови конкурсу були б іншими, і результати теж.

Як саме Нацрада і теперішнє керівництво НСТУ планують розвивати мережу «Українського радіо», вони пояснювали на зборах трудового колективу «Променя» 21 березня. Про це читайте згодом в репортажі на «Детекторі медіа». А нині – розмова з Михайлом Шматовим.

– Ваш перший аргумент неучасті «Променя» в конкурсі полягав у тому, що це форматний конкурсмузичного радіо, «Промінь» не є музичною радіостанцією, а за законом про суспільне мовлення у нас серед трьох радіоканалів немає музичного радіо.Але, наприклад, формат радіо «Країна ФМ», яке перемогло в цьому конкурсі, в його чинних ліцензіях описаний як «розважально-інформаційний». У них є програми різних жанрів. І це не спинило радіостанцію від участі в конкурсі. Закон про суспільне мовлення передбачає створення молодіжного загальнонаціонального радіоканалу. Під концепцію молодіжного радіоканалу цілком вписується музична радіостанція, точніше музично-розмовна, якою зараз є «Промінь». Якою ви бачите концепцію «Променя», чи затверджувалася вже ця концепція? Яким має бути молодіжний загальнонаціональний радіоканал?

– Умови конкурсу від початку були визначені, як конкурс музичних радіостанцій. Чи є «Промінь» сьогодні музичною радіостанцією? Звичайно, ні – не є. Законом про суспільне мовлення передбачене існування молодіжної радіостанції. Як трактувати молодіжну та якою має бути її концепція – це питання, що будуть вирішені дещо згодом, через місяць-два, коли буде обрано голову правління НСТУ, затверджено склад правління, схвалено концепцію розвитку. І тільки тоді можна буде сказати, наприклад, що «Промінь» буде музичною станцією, «Культура» - розмовною тощо. Не можу я сьогодні, і немає в мене таких прав – формувати політику цих каналів. Це функції правління і наглядової ради.

У цій ситуації від початку закладено конфлікт. Якби ми подавалися на конкурс музичних радіостанцій з невідповідною концепцією – нам би могли відмовити. Якби нам відмовили – почався б скандал: відмовили Суспільному мовнику. Якби нам дали ці частоти – нам би довелося змінювати концепцію. Тобто хтось мав би взяти на себе цю відповідальність, а сьогодні немає тієї інституції, яка готова брати на себе відповідальність із формування цієї концепції. А якби ми мовили не в музичному форматі і нам би Нацрада робила зауваження – знову був би скандал: нащо ви чіпаєте Суспільного мовника – він самостійний.

Я не бачу необхідності скандалити. Є відкриті частоти, без спеціальних умов, на які ми подаємо заявки, беремо участь у конкурсах – і ми виграли всі частоти, на які подавалися для Першого каналу «Українського радіо» (у 2015-2016 роках – ДМ). І не було ніколи ніяких проблем. Нині ми подали заявку на прорахунок частот для Другої та Третьої програми.

Звинувачення в тому, що було якесь «телефонне право», – це взагалі абсурдно, я навіть не хочу коментувати – чиє право, з ким право? Ми дуже багато працюємо в розбудові Першої програми «Українського радіо» та постійно говоримо про необхідність розвитку Другої та Третьої програм, і ми покроково рухаємося до цієї мети.

–З Нацради вам рекомендували не подаватися на цей конкурс?

– Які дурниці! Хто мені може рекомендувати з Нацради?

–Ваші наступні аргументи неучасті в конкурсі: на конкурс виставлені малопотужні частоти, а для суспільного мовника це нецікаво і неправильно; ви подали заявку в Нацраду для прорахунку частот для Другої та Третьої програм радіо на передавачах не менше 5 кВт. Але ж на конкурс виставлені не малопотужні частоти. Там потужність передавачів від 100 до 500 Вт, чого в ФМ-діапазоні вистачає для покриття великих міст. Крім того, частотний ресурс у країні вичерпано, там немає місць – тим паче для потужних передавачів. Я постійно чую в Нацраді інформацію від УДЦР, що немає вільних частот. І на конкурсному засіданні було згадано, що, за попередніми даними, за вашою заявкою на 49 частот для «Променя» і «Культури» теж ресурсу немає. Чому ви впевнені, що частоти будуть? Чи отримали ви якісь гарантії цього?

– Дійсно, один з аргументів, який вплинув на наше рішення не брати участі в конкурсі, – це те, що на конкурс виставлено не дуже потужні частоти. У нас по Першому каналу «Українського радіо» багато таких частот, і для бюджету обтяжливо обслуговувати таку їх кількість. Правильніше будувати мережу на потужних частотах, на що ми й подали заявку в Нацраду щодо прорахунку частот для Другої та Третьої програм потужністю до 5 кВт в обласних центрах.

Частотний ресурс дійсно обмежений. Більш того, у нас на сьогодні ще не завершено добудову мережі Першої програми, і ми вже відчуваємо проблеми. У нас є ще три великі білі плями в обласних центрах – Харків, Одеса, Івано-Франківськ, за які ми боремося. Це все спільна робота, переконання й листи. По цих містах нам би отримати частоти – і ми тоді завершимо модель Першої програми.

В Україні неминуче буде вимкнено аналогове телевізійне мовлення. Це однозначно відбудеться – не сьогодні, так завтра, через півроку, через рік. І з вимкненням аналогового телевізійного мовлення звільниться частотний ресурс, за рахунок якого ми отримаємо частоти в ФМ-діапазоні, прорахунок яких ми замовили. Це питання часу.

–Чи є зараз якась стратегія розвитку мереж мовлення «Українського радіо»? Чи це питання залишено на розсуд нового правління НСТУ?

– Є напрацювання, є певне бачення, але назвати їх стратегією не можна. Коли буде обрано правління, воно представить свою концепцію – і тоді це стане стратегією розвитку, яка буде відстежуватися побуквенно. На сьогодні є перехідний період, який ми маємо пройти до кінця. Щоб ми не назатверджували зараз якихось концепцій, які потім буде не прийнято або скасовано новим складом правління і наглядовою радою.

–Я знаю, що минулого року проводився певний «аудит» частот «Українського радіо» і від деяких з них радіо буде відмовлятися. Які результати цього аудиту?

– Це дещо інше. Сподіваюся, що в березні ми поставимо крапку в цій епопеї. Йдеться про об’єднання ліцензій – замість величезної кількості ліцензій у нас будуть три окремі ліцензії на три програми «Українського радіо». Цей аудит відбувався в рамках об’єднання ліцензій. Ми вивчали по кожній області наші ліцензійні частотні присвоєння. Ми вийшли на те, що є низка частот, які закріплені за НСТУ, але на них уже багато років не ведеться мовлення. Здебільшого це частоти в УКХ-діапазоні. Десь зруйновані опори, десь немає передавачів, десь отримали ФМ-частоту – увімкнули ФМ і вимкнули УКХ. Таких частот, на яких не ведеться мовлення, близько 50-60 по всій Україні. Оскільки ми об’єднуємо ліцензії, зрозуміло, що від низки частот ми будемо відмовлятися, їх немає сенсу переносити з ліцензії в ліцензію. Ми вже подали заявку в Нацраду.

–Це частоти Першого каналу «Українського радіо»?

– Переважно Першого каналу. Тому що коли Перший канал почав отримувати ФМ-частоти, він почав переходити з УКХ на ФМ. Там, де в нас не було покриття «Променем» і «Культурою», ці УКХ-частоти передавалися «Променю» та «Культурі». Тобто ми відмовляємося від УКХ в тому випадку, якщо в цьому населеному пункті мовить у ФМ Перший канал і в УКХ – «Промінь» і «Культура». Також є ситуації, де вже багато років з певних причин не використовується УКХ і немає необхідності там це відроджувати. Але силовим методом ми не відмовляємося від частот.

На розсуд нового правління залишається стратегія, чи мовитиме «Українське радіо» в УКХ-діапазоні, чи ні.

–Ще я в Нацраді постійно чую (про це любить згадувати Юрій Артеменко), що «Українське радіо» повільно освоює свої частоти. За законом на освоєння частоти є рік, і, наскільки мені відомо, ви дотримуєтеся законних строків. Але Юрій Артеменко любить ставити в приклад комерційні радіостанції, які це роблять за місяць. Що ви можете відповісти на запитання, чому «Українське радіо» «повільно освоює частоти»?

– Наприкінці минулого року нас почали торпедувати, у тому числі шановна Національна рада, що ми за рік не освоїли частоти. Почали розбиратися – усе ми освоїли. А ті, що не освоїли, вписуються в законодавчий період. Річ у тім, що коли ми отримуємо ліцензію на певні частоти, ми звертаємося до Концерну РРТ з листом, у якому пишемо: ми отримали такі-то частоти в таких-то населених пунктах і просимо вас організувати мовлення. А далі все залежить від Концерну, від того, коли в них є можливість знайти передавач (для мовлення на УКХ, ФМ чи середніх хвилях). Концерн починає організовувати мовлення, ставить передавачі, повідомляє нас, що в такий-то день наше замовлення виконано і почалося мовлення. З цього моменту ми включаємо цей передавач до наших розрахунків з Концерном і почитаємо йому платити.

А комерційні радіостанції часто-густо для здешевлення процесів (чи з інших міркувань) самі купують передавач, привозять у Концерн, віддають і кажуть: запустіть нам на такій-то частоті. Ми стараємося не купувати передавачів, ми їх не купуємо. Тому що ми вважаємо, що це не зовсім вірно – ми повинні займатися контентом, а не обслуговуванням своїх передавачів. А в комерсантів інший підхід.

Тому якщо є частота і вона не освоєна – то до чого тут ми? Ми отримали частоту, написали в Концерн і чекаємо, коли нам партнер поставить передавальний комплекс для мовлення.

Така ситуація, наприклад, виникла по Донецькій та Луганській областях, де ми отримали тимчасові дозволи на певні частоти. Ми відправили лист, отримали певний графік, коли Концерн РРТ зможе поставити ці передавачі. Як тільки ставить – тоді ми починаємо видавати туди контент.

З Концерном як з головним партнером у нас не завжди все ідеально. У нас є й інші партнери – наприклад, по Чонгару ми працювали з іншим оператором – «Телесистемами України». Там теж вони встановлювали свій передавач, ми його не купували. Хтось ставить швидше, хтось повільніше.

–Скільки станом на зараз частот «Українського радіо» ще не освоєно?

– У мене немає останньої інформації. Але я впевнений, що якщо такі частоти залишилися, то це одиничні випадки. Знаю, що залишаються кілька в Луганській області, але вони будуть освоєні в березні-квітні. Наприклад, одна частота в Луганській області пов’язана з побудовою нової вежі – і ми прив’язані до цього. Тобто є об’єктивна причина.

–Повертаючись до «Променя»: чому колектив не було поінформовано про те, як приймалося рішення – подаватися на конкурс чи не подаватися? Чому для них це все стало несподіванкою і вони з цього приводу виступили з відкритим листом?

– З керівництвом радіо ми постійно проговорюємо певні кроки, бачення, напрямки. Можливо, комусь вигідний цей конфлікт. Я не хочу звинувачувати ні працівників «Променя», ні керівництво радіо в цілому. Мені здавалося, що наші дії були узгоджені, досить прозорі. По цьому конкурсу було багато спорів. Але там від початку були характеристики, які або не підходять, або ми в них не впевнені.

–Працівники «Променя» повідомили нам, що у філії «Українське радіо» був ліцензійний відділ, який займався супроводом ліцензійних справ, і він якраз у період цього конкурсу нібито був ліквідований. Вони про це дізналися буквально нещодавно. Чи дійсно було ліквідовано ліцензійний відділ «Українського радіо» та чому?

– Після об’єднання всіх філій в НТКУ дійсно відбувалися певні зміни та реформи. Оскільки юридичною особою стала НТКУ, то низка підрозділів, які збігалися, були скорочені. У тому числі під скорочення потрапив цей ліцензійний відділ. Потім НТКУ перейшла в НСТУ.

Але особисто я постійно наполягав на тому, щоб у структурі філії «Українське радіо» була відновлена така служба, як ліцензійний відділ. Моя принципова позиція: щоб частотами радіо займалося «Українське радіо» та мало у своїй структурі такий відділ. Тільки радіо знає та тримає на пульсі, де які частоти, які умови конкурсу, куди подаватися, як розвиватися. Думаю, що в перспективі так і має бути.

Інша справа в тому, що «Українське радіо» не є окремою юридичною особою, і документи на конкурс усе одно подаються від НСТУ. Але, повторю: буде обрано правління, буде визначено курс, і правління як виконавчий орган може дати довіреність філії «Українське радіо» на більш широке представлення інтересів. Або буде інша стратегія обрана.

–Нещодавно Нацрада не продовжила ліцензії на мовлення «Радио Вести» в Києві та Харкові, внаслідок чого звільнилися дві ФМ-частоти в цих містах. У Першого каналу «Українського радіо» досі немає ФМ-частоти в Харкові, тоді як у Києві – є. У «Променя» та «Культури» немає в обох містах. Чи буде НСТУ претендувати на ці частоти?

– Стосовно Києва – ми однозначно будемо брати участь у конкурсі. Якщо буде виставлено київську частоту – ніщо не зупинить нас від подання «Променя» та «Культури» на цей конкурс, оскільки саме з Києва логічно починати будувати мережу. Також ми будемо подавати заявки на всі харківські конкурси, одеські, івано-франківські – там, де є білі плями в мережі Першої програми «Українського радіо».