Попередній моніторинг новин суспільного радіо громадська організація «Детектор медіа» провела 18–22 червня, 12–16 березня 2018 року, а також 11–15 грудня 2017 року.
У тексті кожного матеріалу маркуються ключові ознаки порушень стандартів:
жовтим шрифтом — ознаки порушення стандарту відокремлення фактів від думок (тобто журналістські оцінки й висновки, а також слова, які є маркерами суб’єктивної думки),
голубим шрифтом — ознаки порушення стандарту достовірності інформації (тобто відсутність чи розмитість посилання на надійне джерело інформації),
червоним шрифтом — ознаки порушення стандарту точності (тобто фактична неточність або критична для точності розмитість фактичної інформації).
Зауваження в тексті даються так: (напівжирним шрифтом і в дужках).
У кінці сюжету напівжирним шрифтом описово — про порушення стандартів оперативності, балансу думок і повноти інформації, якщо вони є.
Також подано важливі теми кожного дня, про які не згадувалося у випуску новин.
Порушення стандартів точності і оперативності визначаються за допомогою повідомлень агентства УНІАН. Якщо певний факт «UA: Перший» та «Українське радіо» подають однаково, а УНІАН інакше, — в таких випадках правильною вважається подача факту каналами.
Примітка: в цій хвилі моніторингу відсутній розділ про замовчані теми, оскільки на «Українському радіо» скасували підсумковий вечірній випуск новин. Тут аналізується короткий випуск о 19-й годині. У коротких щопівгодинних випусках за визначенням неможливо подати повну інформаційну картину дня.
Таблиця. Порушення стандартів інформаційної журналістики в підсумкових випусках новин «Українського радіо»:
Період моніторингу: 17–21 вересня 2018 року
Для збільшення зображення клікніть на нього
* Перше число — абсолютна кількість, друге — відсоток від загальної кількості досліджених матеріалів.
У випусках новин «Українського радіо» на звітному тижні, порівняно з попереднім дослідженим періодом, продовжилася тенденція зменшення кількості матеріалів із порушеннями стандарту балансу думок — 4 % (в червні було 11 %, у березні — 15 %). Порівняно з попереднім моніторингом значно менше порушень стандарту достовірності подачі інформації — 8 % (у червні було 18 %), відокремлення фактів від думок — теж 8 % (у червні було 25 %). Кількість порушень стандарту повноти інформації — трохи більша (74 % у вересні проти 68 % у червні).
На звітному тижні стандарт балансу думок було порушено лише в одному із 23 досліджених матеріалів (або в 4 %).
У матеріалі про щорічне послання Президента Порошенка у Верховній Раді (20 вересня) слово надано лише Президенту і не надано його політичним опонентам і експертам.
На звітному тижні стандарт оперативності подачі інформації не було порушено в жодному матеріалі із досліджених (0 %).
Стандарт достовірності подачі інформації було порушено у двох матеріалах із 23-х досліджених (8 %).
В одному матеріалі — узагальнене посилання на невизначену кількість людей: «За словами учасників акції, Тумгоєва видали в Росію незаконно, адже він брав участь у бойових діях на Донбасі у складі одного із добровольчих батальйонів» (17 вересня).
У другому — узагальнене на представника штабу ООС без зазначення його посади та прізвища: «У штабі інформують, що реконструкція контрольно-пропускного пункту “Мар'їнка” — це пілотний проект» (18 вересня).
Стандарт відокремлення фактів від думок порушувався у двох матеріалах із 23 досліджених (8 %).
Використання оцінного дієслова й дієслова з урочистого стилю для позначення дії «сказав»: «У своєму посланні він визнав, що не вдалося завершити війну і відновити територіальну цілісність країни, що більшість громадян не відчули позитивних змін, бо рівень життя підвищується повільно і нерівномірно. Наразі головне завдання для країни — не звернутись з курсу через вибори, зазначив Порошенко» (20 вересня).
Протиставлення фактів як різновид суб’єктивної думки: «Протестувальники, намагаючись потрапити до будівлі парламенту, почали проривати поліцейський кордон, а хтось із учасників акції кинув петарду» (20 вересня).
На звітному тижні стандарт точності подачі інформації не було порушено в жодному матеріалі із досліджених (0 %).
Стандарт повноти подачі інформації так чи інакше порушується у 17 матеріалах із 23 досліджених (74 %).
Як і в попередніх досліджуваних періодах, переважно це недостатня деталізація в коротких формах подачі інформації.
У двох випадках забракло бекґраундів. Так, у матеріалі про збільшення Верховною Радою кількості членів ЦВК (18 вересня) є така інформація: «Згодом голова фракції Блоку Петра Порошенка Артур Герасимов повідомив про виключення Ольги Летюк зі списку кандидатів».
Тут необхідний був бекґраунд, слухачам не буде зрозуміло, хто така Летюк і чому про це окремо повідомляється в матеріалі, де йшлося лише про переваги й вади зміни кількісного складу й нічого не говорилося про якісь інші персоналії.
У матеріалі про акцію протесту власників автівок із єврономерами під Кабміном (19 вересня) є синхрон голови громадської організації «Автоєвросила» Ярошевича: «Зняти в формулі обчислення вік автомобіля. 33,5 % від яких ми вже сьогодні не можемо, 34,5, ми не можемо відмовитись».
Цей синхрон незрозумілий широкій аудиторії без бекґраунду.
17 вересня (понеділок):
1. Ситуація на сході
«Ведуча: З початку поточної доби російсько-терористичні війська 5 разів обстріляли позиції українських військових на Донбасі. Втрат серед наших військових немає. Це — дані станом на 18-ту годину, — повідомив “Українському радіо” представник прес-центру Об'єднаних сил Олексій Тригуб. За його словами, противник вів прицільний вогонь з гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї.
Олексій Тригуб: Озброєння заборонене мінськими домовленостями до них не застосовувалося. Протягом дня наші позиції були обстріляні з гранатометів, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї у районах спрацьованих пунктів Кримське, Водяне та Лебединське. За загрози життю військовослужбовців, командири приймали рішення на здійснення вогню для впливу на противника змусити його припинити обстріли. Втрат серед військовослужбовців Об'єднаних Сил не допущено».
2. Одна людина загинула, шістнадцять із травмами та забоями в ДТП на Львівщині
«Ведуча: Одна людина загинула, шістнадцять з травмами та забоями перебувають у районних лікарнях в результаті аварії на автодорозі Львів — Рава-Руська поблизу села Лужки на Львівщині. Усього травмувалася двадцять одна людина. Правоохоронці встановлюють обставини аварії та відкрили кримінальне провадження за фактом порушення правил безпеки руху. Про це повідомила речниця обласного управління Нацполіції Світлана Добровольська. За її словами, водій автомобіля Фольксваген Пасат, 22-річний житель Жовківського району, виїхав на смугу зустрічного руху і зіткнувся з автобусом “Неоплан”.
Кореспондент: До Жовківської центральної районної лікарні за 20 хвилин після аварії доправили п'ятьох травмованих. Одну людину після надання першої медичної допомоги відпустили додому, ще четверо зараз перебувають тут на стаціонарному лікувальні.
Віктор Чекалюк, заступник головного лікаря Жовківської центральної районної лікарні: Там в основному травми із забиттям м'яких тканин, забиття поперекового відділу хребта, забиття грудної клітки. Одна хвора сьогодні поїде. У неї закрита черепно-мозкова травма. Вона поїде на комп'ютерну томографію зараз до Львова.
Кореспондент: Оксана Пацкан з міста Іршава Закарпатської області їхала разом із чоловіком в Польщу до друзів.
Оксана Пацкан, мешканка Іршави: Ну я сиділа біля водія. Водій чорної машини впевнено рухався на автобус. Там вже водій автобуса не мав ніякої змоги. Він хотів звільнити в бок, він тормозив, але водій чорної машини дуже на великій швидкості врізався в автобус. Нас перевернуло.
Кореспондент. На місці аварії першу допомогу травмованим надавали лікарі семи карет швидкої медичної допомоги. На даний час в лікарнях перебуває 16 пацієнтів, з них п'ятеро у Львові, четверо в Жовкві і семеро в Раві-Руській.
Лікар: Із Рави-Руської, в якій пацієнти там опинилися за самозвертанням, ми зараз їх дообстеження і якщо буде потреба госпіталізовано у стаціонарі.
Кореспондент: В автобусі на момент зіткнення було два водії та 51 пасажир. За кермом легкового був 22-річний мешканець Жовківського району. Він загинув на місці».
3. Пікет проти екстрадиції з України в Росію жителя Інгушетії Тимура Тумгоєва
«Ведуча: Пікет проти екстрадиції з України в Росію жителя Інгушетії Тимура Тумгоєва відбувся сьогодні під стінами Генеральної прокуратури. За словами учасників акції, Тумгоєва видали в Росію незаконно, адже він брав участь у бойових діях на Донбасі у складі одного із добровольчих батальйонів. Генпрокурор Юрій Луценко каже, що екстрадиція відбулася на законних підставах. Пікетування переросло у штовханину, кілька людей травмовано.
Кореспондент: Мітингувальники спочатку кидали у будівлю Генпрокуратури бруківку, а потім біля входу підпалили смітник та почали малювати на стінах. З дверей ГПУ, хтось розпилив на людей сльозогінний газ, після чого правоохоронці почали поливати протестувальників водою. Один із учасників акції, який побажав не називати своє ім'я каже: «Здали нашого побратима Тимура Тумгоєва, який воював за Україну на україно-російській війні. Це герой». За словами директора Харківської правозахисної групи Бориса Захарова Тимур Тумгоєв був бійцем добровольчого батальйону імені Шейха Мансура і брав участь у бойових діях на Донбасі проти проросійських формувань. Як раніше повідомляв командир батальйону Муслім Чеберлоєвський, Тимур Тумгоєв поїхав у зону бойових дій у листопаді 2017 року, після того, як був звільнений з під варти на поруки. Затримали його приблизно за рік до того у 2016-му, щойно Тимур Тумгоєв прилетів в Україну і затримання відбулося за міжнародним запитом Росії. Генеральний прокурор Юрій Луценко на прес-конференції повідомив, що жодних свідчень про участь Тимура Тумгоєва в Антитерористичній операції на сході України немає. Його екстрадиція є законною. За його словами, Європейський суд з прав людини підтвердив відсутність доказів, що Тумгоєв переслідується з політичних, етнічних чи релігійних мотивів.
Юрій Луценко, генеральний прокурор України: Жодних заяв про участь у тому чи іншому добровольчому батальйоні не надходило. Більше того, після зміни запобіжного заходу, він згідно технічних даних українських спецслужб, перебував за 30 кілометрів вглиб від Маріуполя, лише менше ніж тиждень.
Кореспондент: Екстрадиція Тимура Тумгоєва відбулася із порушенням закону та міжнародних зобов'язань України, вважає директор Харківської правозахисної групи Борис Захаров.
Борис Захаров, директор Харківської правозахисної групи: Обов'язок Генеральної прокуратури, а також Державної міграційної служби, якщо людина звертається за статусом біженця, а Тимур Тумгоєв звертався, — перевірити, чи нічого не загрожує цій особі в країні походження. Очевидно, що вона не була розроблена належним чином. Всі факти не були встановлені.
Кореспондент: Тимур Тумгоєв розшукувався Інтерполом з ініціативи Росії за підозрою в участі у терористичній організації ІДІЛ на території Сирії. Його затримали у червні 2016 року в аеропорту Харкова. Внаслідок сутички під ГПУ були травмовані семеро поліцейських, а також журналістка одного із телеканалів, порушено 3 кримінальних справи, — сказала речниця столичної поліції Оксана Блищик».
4. Проект держбюджету на наступний рік зареєстровано у Верховній Раді
«Ведуча: Проект держбюджету на наступний рік зареєстровано у Верховній Раді.
Кореспондент: Пріоритети у 2019-му залишаються незмінними, розповів, представляючи проект бюджету, прем'єр Володимир Гройсман. За його словами, на дороги планується 56 мільярдів гривень — це на 8 мільярдів більше, ніж цього року. Зростуть видатки на соціальну сферу, на освіту планується виділити понад 240 мільярдів гривень, що майже на третину більше, ніж у 2018-у. На медицину пропонується закласти 90 мільярдів. Порівняно із цим роком, більше на 10 відсотків. Інфляційних стрибків у 2019-му уряд не прогнозує, розповів Володимир Гройсман.
Володимир Гройсман, прем'єр-міністр: У нас всі доходи українців будуть більш стабільними, а ціни, якщо і будуть зростати, але не такими темпами, як ми це спостерігали роками раніше.
Кореспондент: У 2019-му уряд планує підвищити мінімальну зарплатню на 400 гривень, до 4200. Соціальні стандарти повинні зрости на 2 відсотка. Та українці не відчують таке підвищення на власній кишені, каже виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пемзин.
Олег Пемзин, директор Еономічного дискусійного клубу: 10 % — і це фіксація на рівень інфляції. Я не бачу такого неймовірного.
Кореспондент: Про ціну на газ для населення голова уряду, презентуючи проект бюджету, нічого не сказав. Розповів, що ті, хто потребує, отримають субсидії. За словами економіста Бориса Кошнірука, запроваджено реєстр отримувачів субсидій, тобто, уряд отримав інструмент для перевірки тих, хто претендує на допомогу. Каже, кошторис розраховано на консервативній основі. Додаткові побажання депутатів не враховані, тому провести документ через парламент, за його словами, буде непросто.
Борис Кошнірук, економіст: І який то план, і потрібно провести якусь, в наступному році, причому і до виборів це зробити, не просто там, вибачте, в листопаді місяці, а щоб влітку.
Кореспондент: За словами Бориса Кошнірука, цей рік передвиборчий, тому у Верховній Раді можна чекати палких бюджетних баталій».
18 вересня (вівторок):
1. Про ситуацію на Донбасі
«Ведуча: З початку доби проросійські бойовики дев'ять разів відкривали вогонь по позиціях українських військовослужбовців. Втрат серед армійців немає. Такі дані станом на 18-ту годину “Українському радіо” озвучив представник прес-центру операції Об'єднаних сил Олексій Тригуб. За його словами, озброєння, заборонене Мінськими угодами, противник не застосовував.
Олексій Тригуб, представник прес-центру Операції об'єднаних сил: Вдень противник відкривав прицільний вогонь з гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї в районах населених пунктів Кримське, Луганське, Південне, Талуб та Широкине. В разі загрози життю військовослужбовців командири приймали рішення на здійснення вогневого втілення противника, змушуючи його припинити обстріли».
2. На Донеччині завершили реконструкцію контрольно-пропускного пункту в'їзду-виїзду «Мар'їнка»
«Ведуча: На Донеччині завершили реконструкцію контрольно-пропускного пункту в'їзду-виїзду “Мар'їнка”. Про це повідомляє Штаб Операції об'єднаних сил. Розмежено рух транспорту та пішоходів, відкрито два зали очікування та обладнали місця відпочинку телевізорами, кондиціонерами та інформаційними стендами. У штабі інформують, що реконструкція контрольно-пропускного пункту “Мар'їнка” — це пілотний проект. Невдовзі буде укомплектовано сучасними технічними засобами всі КПВВ на Донеччині, в районі проведення Операції об'єднаних сил».
3. Збільшення членів ЦВК
«Ведуча: Із п'ятнадцяти до сімнадцяти збільшила Верховна Рада кількість членів Центральної виборчої комісії. Відповідне рішення підтримали сьогодні під час пленарного засідання 236 народних депутатів.
Кореспондент: Законопроект, у якому пропонується збільшити до 17 осіб склад Центральної виборчої комісії, було зареєстровано напередодні. Повідомив під час пленарного засідання автор документу голова Верховної Ради Андрій Парубій. За його словами, законопроект забезпечить представництво усіх парламентських фракцій у ЦВК і це відповідає рекомендаціям у резолюції Парламентської Асамблеї Ради Європи.
Андрій Парубій, голова Верховної Ради: Український парламент не може допустити, щоб вибори президента України і вибори парламенту відбулись зі складом ЦВК, який був обраний в часи Януковича. Цифра 15 була просто скалькована з законодавства Російської Федерації.
Кореспондент: За законопроект не голосували в повному складі фракції Всеукраїнське об'єднання “Батьківщина”, “Самопоміч” та “Опозиційний блок”. Закон ухвалено із порушенням регламенту, сказав голова фракції “Самопоміч” Олег Березюк. За його словами, закон може бути оскаржений в конституційному суді, так само як і рішення оновленої ЦВК, каже депутат.
Олег Березюк, голова фракції “Самопоміч”: Можна було його голосувати в першому читанні, а потім в другому читанні. Сьогодні Конституційний суд має досвід відміни закону через порушення регламенту. Наша мета була зміна ЦВК, але тепер змінюючи ЦВК, через отаке безглузде голосування, ми знецінюємо всіх тих людей, яких ми туди наберемо. Вони можуть прийняти якісне рішення, а бандити можуть його оскаржити і знівелювати.
Кореспондент: Збільшення кількісного складу Центрвиборчкому становитиме проблему під час визначення кворуму і легітимності рішень, сказала в коментарі журналістам в кулуарах парламенту голова правління громадянської мережі “Опора” Ольга Айвазовська.
Ольга Айвазовська, голова правління громадянської мережі “Опора”: Коли було 15 членів комісії, це дві третини, це десять, зрозуміло. Коли є сімнадцять, то дві третини це не є якесь кругле число. Є питання щодо того коли комісія вважається легітимно зібраною: коли є кворум і коли комісія голосує закон, коли їх більшість. На жаль, цей законопроект вніс проблему щодо визначення кворуму.
Кореспондент: Оновлення складу ЦВК парламентарії планують розглянути у четвер. Нагадаю, 1 червня 2014 року сплив термін повноважень дванадцяти із п'ятнадцяти членів ЦВК, у лютому 2017-го іще одного члена комісії. У поданні, підписаному президентом у січні цього року, на 13 вакансій у ЦВК пропонується 14 кандидатів від усіх парламентських фракцій. 1 липня голова фракції “Народний фронт” Максим Бурбак сказав, що його фракція не підтримує ідеї законодавчого збільшення кількості складу ЦВК. Згодом голова фракції “Блоку Петра Порошенка” Артур Герасимов повідомив про виключення Ольги Летюк зі списку кандидатів. (Тут необхідний був бекґраунд, слухачам не буде зрозуміло, хто така Летюк і чому про це окремо повідомляється в матеріалі.) Під час попередньої 8-ї сесії парламент двічі переносив розгляд цього питання».
4. Фахівці розповіли, чим отруїлися люди на поминках у Коломийському районі
«Ведуча: У 15 людей із 23, які отруїлися минулого тижня на поминках у Коломийському районі на Прикарпатті, виявлено сальмонельоз. Про це “Суспільному” повідомив виконувач обов'язків начальника Коломийської філії обласного лабораторного центру Олексій Косько.
Олексій Косько, виконувач обов'язків начальника Коломийської філії обласного лабораторного центру: Ми ідентифікували збудника, у 15 людей ми висіяли сальмонелу — це патогенна мікрофлора для людини. Із тих 15 осіб в нас є четверо дітей. Це значить холодець, салат із сирої ковбаси, салат олів'є і ковбаса варена.
Ведуча: Нагадаю, в селі Старий Гвіздець на Івано-Франківщині після поминального обіду до інфекційної лікарні 13 вересня потрапило 12 дорослих та семеро дітей. До кінця тижня кількість хворих збільшилася до 23».
5. Копію повідомлення про загибель червоноармійця Андрія Івановича Снурніцина вручили сьогодні
«Ведуча: Копію повідомлення про загибель червоноармійця Андрія Івановича Снурніцина вручили сьогодні його родині в Національному музеї історії України у Другій світовій війні. Через 74 роки науковцям музею вдалося встановити час та місце загибелі воїна. Подробиці в репортажі.
Кореспондент: Тут, у головній експозиції Національного музею історія України у Другій світовій війні сьогодні родина воїна Андрія Івановича Снурніцина отримала пожовклу похоронку про загибель свого батька. 74 роки похоронка шукала родину. Родина не знала, де могила батька Андрія, діда, прадіда. І всі ці роки родина шукала. У Андрія Снурніцина залишилося семеро дітей. До сьогоднішнього дня дожив В'ячеслав Андрійович Снурніцин. Він сьогодні привіз портрет батька до алеї Слави Національного музею історії України у Другій світовій війні.
В'ячеслав Андрійович Снурніцин, син загиблого воїна: Це моя ідея знайти могилу батька.
Кореспондент: За словами Наталі Філатової, науковця Національного музею історії України у Другій світовій війні, до музею звернувся Дмитро В'ячеславович Снурніцин, який розшукував свого діда.
Наталія Філатова, науковець Національного музею історії України у Другій світовій війні: У повідомленні про загибель була зазначена польова пошта, але на той час частина, в яку входив мобілізований в 43-му році Андрій Снурніцин вже мала гвардійське звання і зовсім інший номер. Тому могли ми відпрацювати бойовий шлях частини і знайти де вона знаходилася в кінці 43-го на початку 44-го року.
Кореспондент: Дмитро Снурніцин тримає в руках пожовклу похоронку. Вона до вас дісталася і ви знаєте правду, знаєте місце і знаєте обставини. Що тут пишуть?
Дмитро Снурніцин, внук загиблого (переклад): Снурніцин Андрій Іванович, народжений у Сталінській області, Старобешівського району був призваний в період Великої Вітчизняної війни і був вбитий 5 січня 1944 року.
Кореспондент: Зараз родина воєнна Андрія Снурніцина ходить залами Національного музею історії України у Другій світовій війні, аби згадати якою була та війна».
19 вересня (середа):
1. Допит у справі Омеляна
«Ведуча: На допит до НАБУ прийшов міністр інфраструктури, Володимир Омелян. Перед входом до будівлі він поспілкувався з журналістами. Розповів, що не має жодних документів з приводу можливого арешту свого майна.
Володимир Омелян: Я знаю тільки інформацію з преси. Якщо б я прочитав, що було якесь закрите засідання суду. Як розумію, що особливий інтерес складає інтерес моя 16-метрова квартира. Я з чим вітаю, це серйозна боротьба з корупцією.
Ведуча: Рішення про арешт майна Володимира Омеляна ухвалив Солом'янський районний суд Києва. 13 вересня міністрові інфраструктури детективи НАБУ вручили підозру. Слідство підозрює його у незаконному збагаченні і внесенні в декларацію про доходи неправдивих даних про свій автомобіль та заміський будинок. 14 вересня його відпустили на поруки. Прокурори просили заставу 5 мільйонів гривень. Міністр називає справу проти себе сфабрикованою».
2. З початку цієї доби російські окупаційні війська п'ять разів порушили режим припинення вогню
«Ведуча: З початку цієї доби російські окупаційні війська п'ять разів порушили режим припинення вогню. Один військовослужбовець у ході бойових зіткнень був поранений. Ворог застосував озброєння забороненими мінськими домовленостями. Такі дані станом на 18-ту годину озвучив “Українському радіо” представник прес-служби Операції об'єднаних сил Олексій Тригуб.
Олексій Тригуб, представник прес-служби Операції об'єднаних сил: Противник вів прицільний вогонь з мінометів калібру 82 мм, протитанкових ракетних комплексів, гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї. З мінометів 82-го калібру, ворог обстріляв перші позиції біля Водяного, протитанковими керованими ракетами, а також зі станкових гранатометів було обстріляні позиції Об'єднаних сил поблизу населеного пункту Луганське. По опорних пунктах, біля Новинського, противник вів вогонь з великокаліберних кулеметів, а поблизу Новотошківського з гранатометів. Також, російські окупанти застосували гранатомети та стрілецьку зброю в районі населеного пункту Кримське».
3. Ситуація з правами людини в окупованому Криму та на Донбасі не поліпшується
«Ведуча: Поліпшення ситуації з дотримання прав людини в окупованому Росією Криму за останні 10 місяців не зафіксовано. Такі дані Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні оприлюднила сьогодні у Києві голова місії Фіона Фрейзер. Співробітники місії, за її словами, документували факти насильництва над громадянами України через інтерв'ю з потерпілими, матеріали судів та свідчення очевидців. Порушення прав людини фіксує і Харківська правозахисна група на окупованих територіях Сходу України.
Кореспондент: Росія і далі відмовляє управлінню ООН з прав людини в доступі до окупованих українських територій. Такі її дії суперечать резолюціям Генеральної асамблеї, якими підтверджується, що Кримський півострів є частиною території України, говорить голова Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні Фіона Фрейзер.
Фіона Фрейзер, голова Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні: У доповіді, яку ми презентуємо сьогодні, детально висвітлено десятки порушень прав людини та міжнародного гуманітарного права, і в кожному з цих порушень людська історія, часто і людська трагедія. Хоча жертвою може стати кожна людина, саме кримські татари — корінний народ Криму зазнають непомірно сильних утисків.
Кореспондент: В узагальненій інформації Харківської правозахисної групи, яку оприлюднив правозахисник Євген Захаров, йдеться про екстраординарні порушення прав людини під час бойових дій на сході України. За словами Євгена Захарова, масовий характер мали незаконне позбавлення волі, катування та жорстоке поводження. Задокументовано випадки сексуального насильства. На основі узагальнених даних підготовлено подання до Міжнародного кримінального суду, каже Євген Захаров.
Євген Захаров, правозахисник: Місія ООН з прав людини називає цифру 2725 загиблих цивільних осіб, не враховуючи 298 осіб, які загинули у катастрофі “Боїнга”. Нам вдалося знайти дані про 3189 осіб. Що стосується поранених, то їхня оцінка — 7–9 тисяч. Ми знайшли 5 тис. 390 осіб. Ми вважаємо, що насправді загинуло щонайменше 3500 осіб, а було поранено щонайменше 7000 осіб.
Кореспондент: За словами правозахисника, в Україні відсутня єдина державна політика відносно обліку цивільного населення потерпілого під час війни. Цивільні жертви не отримують компенсації».
4. Водії автівок із єврономерами сьогодні на акції біля будівлі Кабінету Міністрів
«Ведуча: Водії автівок з єврономерами сьогодні на акції біля будівлі Кабінету Міністрів вимагали зменшити ціну на розмитнення імпортних машин та зняти вікові обмеження на автомобілі, що ввозяться в Україну. Як сказали “Суспільному” кілька мітингувальників, вартість розмитнення не повинна залежати від року випуску авто. Ще одна вимога автомобілістів — відремонтувати ділянки доріг, які перебувають в аварійному стані.
Кореспондент: Оксана Максименко власниця 14-річного “Вольво” із іноземною реєстрацією. Жінка каже, що придбати таке в Україні дорого. Розмитнення за сьогоднішнім законом обійдеться дорожче, ніж сама автівка.
Оксана Максименко, власниця авто з єврономерами: Люди завезли машини не від доброго життя і не від великих статків. Ми завезли їх, тому що там адекватна ціна і ми можемо собі якось нашкребти купити ці машини. І тут ми їх хочемо не просто легалізувати, а по закону.
Кореспондент: Під Кабмін водії приїхали, за їхніми словами, через те, що в вівторок парламентський комітет із питань податкової та митної політики сформував перелік правок до законопроектів, що можуть задовольнити їхні вимоги. Документи було передано до профільних міністерств для отримання експертної оцінки. Голова громадської організації «Автоєвросила» Олег Ярошевич каже: це акція попереджувальна.
Олег Ярошевич, голова громадської організації “Автоєвросила”: Зняти в формулі обчислення вік автомобіля. 33,5% від яких ми вже сьогодні не можемо, 34,5, ми не можемо відмовитись. (Ця думка є незрозумілою, потребувала бекґраунду.) А ще є таке розуміння, як акциз. Вживані автомобілі, вони не можуть бути регульовані державою, тому що це вторинний ринок.
Кореспондент: До мітингувальників вийшла голова комітету Верховної Ради із питань податкової та митної політики Ніна Южаніна. Комітет у вівторок розглядав правки до законопроекту, але не голосував. Ніна Южаніна каже: правок багато, і вони можуть розбалансувати документ. Тому важливо отримати висновки міністерств.
Ніна Южаніна, голова комітету Верховної Ради із питань податкової та митної політики: Нам треба отримати розрахунки від Міністерства фінансів. Якісь з поправок можна врахувати, які стосуються саме ставки акцизного податку. До першого читання був поданий експертний висновок Міністерства фінансів, де було написано про можливі втрати 2 мільярдів надходжень до бюджету.
Кореспондент: У липні народні депутати підтримали за основу законопроект, що має дозволити знизити акцизи на розмитнення автівок за кордоном. Змін до законодавства тоді вимагали власники машин із іноземною реєстрацією, перекривши вулиці у центрі столиці. Законопроект передбачає, що для авто із бензиновим двигуном вартість розмитнення 50 євро, а з дизельним — 75. Нагадаю, зараз в Україну заборонено ввозити автомобілі, що не мають сертифікату екологічності “Євро-5”».
5. На Закарпатті зросла кількість аптек — учасниць урядової програми «Доступні ліки»
«Ведуча: На Закарпатті зросла кількість аптек-учасниць урядової програми “Доступні ліки”. Про це повідомили в Закарпатській обласній державній адміністрації. Станом на 1 серпня доступні ліки відпускає 271 аптека Закарпаття. Нагадаю, програма “Доступні ліки” почала діяти у квітні минулого року. Пацієнти із серцево-судинними захворюваннями, бронхіальною астмою чи діабетом другого типу в аптеках учасниць програми можуть отримати ліки безоплатно або з незначною доплатою».
20 вересня (четвер):
1. Зі щорічним зверненням до парламенту виступив сьогодні Президент Петро Порошенко у Верховній Раді
«Ведуча: Зі щорічним зверненням до парламенту виступив сьогодні Президент Петро Порошенко у Верховній Раді. У своєму посланні він визнав, що не вдалося завершити війну і відновити територіальну цілісність країни, що більшість громадян не відчули позитивних змін, бо рівень життя підвищується повільно і нерівномірно. Наразі головне завдання для країни — не звернутись з курсу через вибори, зазначив Порошенко. Він також сказав, що підтримує ідею ухвалення законопроекту про реєстрацію агентів впливу держави-агресора Російської Федерації.
Петро Порошенко, Президент України: Деякі телеканали, газети, інтернет-видання стали просто неприхованими рупорами російської пропаганди. Я поділяю думку голови Верховної Ради про те, що в період виборів питання інформаційної безпеки є одним з головних і що частина нашого інформаційного поля так само окупована, як і частина української території суверенної. В Україні все ще діє мережа російська агентури, яка бере під контроль медіа, плодить незалежні громадські організації. Вони дійсно незалежні, але вони незалежні від України і підконтрольні Кремлю». (Відсутній баланс думок. Порушено стандарт повноти інформації. Матеріал має ознаки замовності.)
2. Під стінами парламенту відбувалася акція з вимогою спростити процедуру отримання українського громадянства для іноземців, які воюють на Донбасі
«Ведуча: Сьогодні Верховна Рада оновила склад Центральної виборчої комісії та підтримала і передала до Конституційного суду законопроект про зміни до Конституції щодо закріплення курсу України на вступ до НАТО і ЄС. Зокрема, документом пропонується вилучити положення, що передбачає використання військових баз на території України для оренди іноземними військами. Раніше ця норма дозволяла російському флоту перебувати в Криму та Севастополі. Поки депутати голосували, під стінами парламенту відбувалася акція з вимогою спростити процедуру отримання українського громадянства для іноземців, які воюють на Донбасі на боці українських військових. Чи вдалося протестувальникам досягти діалогу із представниками влади, знає наш кореспондент.
Кореспондент: Зранку біля Верховної Ради мітингувальники із символікою партії “Національний корпус”, громадської організації “Національні дружини” та інших об'єднань вимагали ухвалити закон, що передбачає спрощену процедуру отримання українського громадянства для іноземців, які воювали в АТО, мораторій на видачу ветеранів АТО іншим державам, зокрема Росії та міграційну амністію. Протестувальники згадували про Тимура Тумгоєва, якого було екстрадовано до Росії, і який, за їхніми словами, був добровольцем АТО. Нагадаю, раніше генпрокурор Юрій Луценко повідомив, що Тимур Тумгоєв не надав жодних доказів участі у бойових діях на Донбасі. На розі вулиці Інститутської і Банкової кілька учасників акції прикували себе кайданками до паркану. В такий спосіб вони хочуть звернути увагу до проблем дотримання прав іноземців. Говорить білорус Денис Прохоров.
Денис Прохоров: Ми прикували себе щоб президент надав нам українське громадянство. Я і мої побратими це робимо. Нас близько 11 і будемо ми тут до кінця, поки не дадуть нам громадянство.
Кореспондент: Голова парламенту Андрій Парубій пообіцяв поставити на голосування даний законопроект у найближчий сесійний вівторок, 2 жовтня. Про це розповів лідер партії “Національний корпус” народний депутат і автор законопроекту Андрій Білецький.
Андрій Білецький, народний депутат України: Це фактично питання виживання сотень і сотень людей. Ми говоримо про якусь нову армію і так далі. От ми маємо перед собою батальйон — 450 людей — готовий воювати за Україну. Вони не можуть навіть тут жити, не те що за країну воювати.
Кореспондент: Скільком іноземцям — учасникам АТО було відмовлено у наданні українського громадянства? З таким запитанням “Суспільне” звернулось до міграційної служби. Речник служби Сергій Гунько сказав, що така статистика не ведеться.
Сергій Гунько, речник міграційної служби: В нас немає жодної процедури законодавства країни, яка прив'язана до факту участі в АТО іноземців. І тому ми не розрізняємо, наша статистика не містить даних про участь іноземців в антитерористичній операції.
Кореспондент: Протестувальники, намагаючись потрапити до будівлі парламенту, почали проривати поліцейський кордон, а хтось із учасників акції кинув петарду. Ніхто не постраждав. Про це “Українському радіо” розповіла заступник речника Нацполіції Києва Яна Неруш».
3. Суд у справі Катерини Амосової
«Ведуча: Печерський районний суд поновив Катерину Амосову на посаді ректора Національного медичного університету ім. Богольця. Таке рішення ухвалив суддя Віталій Писанець, частково задовольнивши позов Амосової проти Міністерства охорони здоров’я. Суд зобов’язав МОЗ відшкодувати моральну шкоду Амосовій в обсязі однієї тисячі грн. Це “Суспільному” підтвердила Катерина Амосова, рішення суду вона отримала сьогодні.
Катерина Амосова: я хочу скористатися нагодою, щоб спростувати, що це рішення суду має пройти ще апеляцію. Ні. В трудових спорах, яким є мій варіант, рішення суду вступає в дію негайно. Воно діє вже зараз. Але, на жаль, ми чекаємо офіційний коментар Міністерства охорони здоров’я, яке перекручує факти.
Ведуча: Щоб дізнатися позицію МОЗу, ми надіслали офіційний запит у міністерство. У відповіді йдеться, що доки МОЗ не отримав належним чином завірене рішення суду, Катерина Амосова не є керівником Національного медичного університету. Для поновлення її на роботі має бути виданий наказ МОЗ та на його підставі внесені зміни до єдиного державного реєстру, тому наразі Катерина Амосова не має повноважень видавати накази як ректор університету. Міністерство звільнило з посади Катерину Амосову 30 березня, оскільки міністерська комісія оцінила її роботу в 2017 році як незадовільну».
4. Позачергова сесія міської ради відбулася сьогодні в Полтаві
«Ведуча: Позачергова сесія міської ради відбулася сьогодні в Полтаві. Її скликав новообраний секретар Олександр Шамота. Міськрада призначила чотирьох заступників голови. Троє обіймали ці посади раніше. Працювати будуть без мера, Олександра Мамая, якого позбавили повноважень минулого тижня. Його на засіданні і на робочому місці не було. Телефоном Олександр Мамай назвав себе чинним головою і сказав, що зараз у відрядженні, а завтра планує скликати чергову сесію міської ради.
Олександр Мамай, усунутий із посади Полтавського міського голови (телефоном, переклад): Звичайно прийду, якщо мене допустять, якщо зможу зайти до приміщення міської ради. Прийду і проводитиму її. Або не буду проводити, якщо кворуму не буде.
Ведуча: Олександр Шамота журналістам “Суспільного” сказав: від сьогодні він тимчасовий виконувач обов'язків голови Полтавської міської ради. За його словами, таке рішення внесли до Єдиного державного реєстру. Він показав витяг з нього, документ зі сторінки сайта Міністерства юстиції України. Сьогодні, 20 вересня Олександр Шамота отримав нову печатку міської ради. Стара печатка залишилася у Мамая. Говорить Олександр Шамота.
Олександр Шамота, новообраний секретар Полтавської міськради: Сьогодні ми завершили процедуру внесення змін до реєстру, внесення змін керівництва міста і відповідно отримали внесення в реєстр юридичних осіб, де видалено колишнього міського голову Олександра Мамая і внесено мене, як тимчасово виконуючого обов'язки Полтавського міського голови.
Ведуча: Наші полтавські кореспонденти звернулися до юриста. Поцікавилися, хто має вирішити суперечку між посадовцями в Полтаві. Правник Олексій Любченко сказав, з огляду на всі спірні питання визначити чинного керівника має суд. Олександр Мамай сказав, що позиватися не буде. Секретар міської ради Олександр Шамота каже, що Мамай більше не мер, тож на його заяви не зважатиме. Нагадаю, чотирнадцятого вересня депутати Полтавської міської ради усунули з посади мера Олександра Мамая. Тоді ж секретарем ради обрали Олександра Шамоту».
21 вересня (п’ятниця):
1. Двоє українських військовослужбовців зазнали поранень
«Ведуча: Двоє українських військовослужбовців зазнали поранень під час бойового зіткнення з проросійськими бойовиками на Донбасі. З початку поточної доби окупанти чотири рази порушили режим припинення вогню. Такі дані станом на 18-ту годину “Українському радіо” озвучив представник прес-центру Операції об’єднаних сил Олексій Тригуб. За його словами, противник вів прицільний вогонь з гранатометів, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї.
Олексій Тригуб: З автоматичних станкових гранатометів російські окупанти обстріляли позиції Об’єднаних сил поблизу населеного пункту Кримське. Також гранатомети, а також великокаліберні кулемети та стрілецька зброя була застосована проти наших захисників в районі Гнутового».
2. Поховали сержанта Збройних сил Володимира Ткачова
«Ведуча: Сержанта Збройних сил Володимира Ткачова поховали сьогодні на Черкащині. Він служив у складі 72-ї окремої механізованої бригади ім. Чорних Запорожців. Загинув 18 вересня неподалік селища Луганське на Донеччині. Володимиру Ткачову було 48 років. Говорять військовослужбовець Олесь Осмоловський і однокласниця загиблого Леся Ткачук.
Олесь Осмоловський: Умер ще один наш побратим, воїн який стояв до кінця за нашу державу. Ми приїхали підтримати морально сім'ю, провести в останню путь нашого бійця. Як завжди уходять кращі.
Леся Ткачук: Володя був чесним, насамперед самим собою, відкритим, простим для нас усіх. Щирим, справедливим мав міцну таку громадянську позицію, яка і зробила його наших патріотом, нашим захисником нашим воїном».
3. Законопроект про державний бюджет на 2019 рік взяла до розгляду Верховна Рада
«Ведуча: Законопроект про державний бюджет на 2019 рік взяла до розгляду Верховна Рада. Його сьогодні представила виконувачка обов’язків міністра фінансів Оксана Маркарова. За регламентом парламенту, до 1-го жовтня народні депутати повинні подати свої пропозиції до документу. А до 15 жовтня їх розгляне профільний комітет. У першому читанні проект держбюджету мають ухвалити до 20 жовтня. Згідно з документом, зростання внутрішнього валового продукту становитиме 3 %, а інфляція 7,4 %, розказала з трибуни Оксана Маркарова.
Оксана Маркарова: 417,4 мільярди гривень безпрецедентна цифра, яку в наступному році нам доведеться витратити на погашення та обслуговування боргу. Оборона — в проекті бюджету закладено 209.7 млрд гривень, охорона здоров’я на 11,9 млрд. збільшуються видатки на цю сферу. На підтримку проекту “Нова українська школа” в бюджеті закладено також 1,3 млрд. На виплату пенсій збільшено на 27,3 млрд. В наступному році ми закладаємо мінімальну зарплату майже 4200 грн.
Ведуча: Проект державного бюджету на 2019 рік не реалістичний, сказав у коментарі журналістам голова парламентського комітету з питань промислової політики народний депутат Віктор Галасюк. За його словами, рівень інфляції перевищить 7,4 % закладені в документі. Зростання ціни на газ та імпортозалежність економіки зокрема спричинить збільшення рівня інфляції — сказав депутат. Також у проекті держбюджету закладено збільшення торгівельного дефіциту. Це означає, що імпорт зростатиме більше ніж експорт, а це так само може послабити курс національної валюти, каже Віктор Галасюк.
Віктор Галасюк: Минулого року торгівельний дефіцит складав 9 млрд доларів США, на наступний рік прогноз, на якому базується бюджет, складає 11 млрд. Є ще одна дуже важлива проблема бюджету — це низькі соціальні стандарти. Рівень мінімальної заробітної платні який закладений, він не відповідає на сьогоднішній день рівню цін в країні. 3 % економічного зростання це дуже мало. Показники інфляції і курсу гривні вони є нереалістичні».
4. 252 людини отруїлися на Тернопільщині
«Ведуча: Тернопільський обласний лабораторний центр підтвердив інформацію, що 252 людини отруїлися в селі Іванопусте на Тернопільщині. Люди стали скаржитися на погане самопочуття після того як місцеве господарство почало кропити поля. Це підтвердив Володимир Буляк лікар сільської амбулаторії, він сказав що виявив у людей симптоми отруєння. Працівники обласного управління Держпродспоживслужби відібрали проби ґрунту та рослин на залишкову кількість пестицидів, якими здійснювалася обробка. Поки що результатів аналізів немає. Про це “Суспільному” повідомила прес-секретар цього управління Наталія Гресько.
Наталія Гресько: При здійсненні вказаних обробок виявлено ряд порушень, зокрема встановлено, що керівництво “Агрополіс” порушило процедуру інформування органів місцевого самоврядування та населення. Сільського голову про обробку полів було повідомлено напередодні ввечері, хоча згідно нормативних документів мало бути повідомлено не пізніше як за два дня до проведення робіт. Літак розвертався дуже близько до села, або ж навіть над будинками, що також є значним порушенням. Наші спеціалісти здійснили відбір ґрунту, рослин на залишкову кількість пестицидів, якими здійснювалася обробка полів. Також проби відібрано навколо 100-метрової зони навколо населеного пункту.
Ведуча: Як розповів “Суспільному” агроном підприємства “Агрополіс” Віктор Кислецький, маршрут літаків з хімікатами зафіксував джіпіес-пристрій, а сам він особисто не бачив, щоб вони пролітали над селом. За словами Кислецького, підприємство вчасно попередило про кропіння голову сільської ради.
Віктор Кислецький: Ми маємо повідомити за три-два дні до кроплення. І ми норму чітко витримали три дні. У нас є на телефоні коли ми вручили йому повідомлення. Ми знали, що таке може бути, ми крім того вручили ще йому інструкцію від препарату, яким ми будемо кропити повністю щоби він собі міг сам ознакомитися, бо ми мали вже перед тим такі випадки що ми давали повідомлення навіть за тиждень часу, но їх ніхто ніколи не реєстрував і вони щезали просто.
Ведуча: те, що хімікати могли спричинити отруєння, агроном Віктор Кислецький заперечив. Як повідомив речник поліції Тернопільщини Сергій Крита, справу до реєстру досудових розслідувань не вносили. Правоохоронці наразі чекають на результати експертизи від обласного управління Держпродспоживслужби. Сільський голова Василь Гаврилюк пояснив: повідомлення про обробку угідь він отримав перед початком робіт. Декого встиг попередити».
5. Зняття недоторканості з Мосійчука
«Ведуча: Генеральна прокуратура отримала від Спеціалізованої антикорупційної прокуратури подання на зняття недоторканості з народного депутат Ігоря Мосійчука. Про це “Українському радіо” розповів речник Генеральної прокуратури Андрій Лисенко. За його словами, наразі документ перебуває в управлінні правового забезпечення ГПУ. В якій справі подання — наразі невідомо, говорить Андрій Лисенко.
Андрій Лисенко: Відповідне рішення про подальшу долю цього подання, воно буде або підписане Генеральним Прокурором і передано до Верховної Ради. Або повернуто до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури для доопрацювання.
Ведуча: “Українське радіо” намагається отримати коментарі від Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та Ігоря Мосійчука».
Нагадаємо, що результати моніторингу засобів масової інформації також є оцінними судженнями відповідно до статті 47-1 Закону України «Про інформацію» і не мають офіційного характеру.
Ця публікація підготовлена за рахунок фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії. Зміст даної публікації є виключно відповідальністю ГО «Детектор медіа»; висновки та погляди, викладені в публікації, не обов'язково представляють позицію Міністерства закордонних справ Данії.