Стандарт достовірності подачі інформації на звітному тижні порушувався в 14 матеріалах вз 66 досліджених (21 %).

У кількох матеріалах взагалі не було посилань на джерело інформації:

про темпи вакцинації в Україні (7 червня);

про суд у Нідерландах у справі про збиття рейсу МН17 (8 червня);

про кількість щеплень від коронавірусу за добу (8 червня);

про перехід України до «зеленої» зони карантину (9 червня);

про плани модернізації промислових підприємств (9 червня);

про чергове засідання суду в Нідерландах (10 червня);

про те, що Пентагон затвердив другу частину військової допомоги Україні (12 червня).

Три рази журналісти каналу посилалися на сторінки в соцмережах без належної верифікації інформації:

«Володимир Зеленський у твітері подякував за запрошення відвідати Білий дім у липні цього року» (7 червня).

«П'ятнадцять вінницьких партійців покидають "Голос". Спільну заяву вони опублікували у фейсбук» (10 червня).

«Сергій Притула, народний депутат, партія "Голос" (сторінка у фейсбуку)» (10 червня).

Двічі журналісти використовували узагальнені посилання на невизначені групи людей:

«За словами мешканців, у під'їзді напередодні зробили ремонт» (8 червня).

«... Фільм "Атлантида" тут в кулуарах називають, що він є найбільш вірогідним претендентом на статуетку найкращого українського фільму» (12 червня).

Кілька разів використовувалися посилання на неназвані, неперсоніфіковані джерела в певних структурах:

«Скільки грошей отримали від Міністерства оборони на виготовлення та модернізацію військової техніки, в "Укроборонпромі" не розголошують. Але кажуть, підприємства активно працюють» (10 червня).

«У Міноборони нам розповіли, що на цей рік мають плани щодо цього заводу» (10 червня).

«У міністерстві нам розповіли, що постанова уряду від 2 квітня передбачає 22,4 мільярди гривень на оборонне замовлення на 2021–23 роки» (10 червня).

«В уряді підрахували, що електронні лікарняні економитимуть для держави до 4 мільярдів гривень на рік» (10 червня).

«Тим часом у столичній адміністрації стверджують, що неодноразово зверталися до правоохоронних органів з приводу порушень» (11 червня).

«За даними Міністерства охорони здоров'я, учора з коронавірусом госпіталізували 709 людей» (12 червня).

Стандарт відокремлення фактів від думок порушувався в 7 матеріалах із 66 досліджених (10 %).

Двічі журналісти використовували оцінну лексику:

«До популярної фотозони поїхали і наші кореспонденти» (8 червня).

«Активно беруть участь у навчаннях працівники міжнародного аеропорту Запоріжжя» (9 червня).

В одному випадку журналіст замість нейтрального дієслова, що позначає дію «сказав», використав таке, що містить певну оцінку характеру цієї дії і відноситься до лексики урочистого стилю:

«Таке рішення ухвалили, бо в резервуарах підприємства низький рівень води, зауважує Наталя Дяченко» (11 червня).

Кілька разів журналісти «UA: Першого» вживали сполучники зіставлення/протиставлення, використання яких автоматично створює суб’єктивну думку журналіста:

«З бюджету виділять понад 22 мільярди гривень на їх розробку, модернізацію, ремонт та виробництво. Однак, держава не розрахувалась за торішніми контрактами» (10 червня).

«Скільки грошей отримали від Міністерства оборони на виготовлення та модернізацію військової техніки, в "Укроборонпромі" не розголошують. Але кажуть, підприємства активно працюють» (10 червня).

«Приблизно такий же показник на Мальті. Але там живуть півмільйона людей» (12 червня).

«Так хочуть сформувати колективний імунітет від коронавірусу. Втім Андрій Славуцький каже, його можна і не досягнути, якщо охочих вакцинуватися не стане більше» (12 червня).

У прямому ввімкненні з церемонії нагородження переможців кінопремії «Золота дзиґа» (12 червня) кореспондентка припускалася численних суб’єктивних думок (хоча частина з них і була нею авторизована, але це не формат новин):

«Але по секрету тобі скажу, що це не остання статуетка, яку сьогодні заберуть творці фільму "Атлантида"»;

«Отже "Золота дзиґа" — це такий собі український "Оскар"»;

«Відкриттям цього року стала Наталка Ворожбит. Що мене дуже здивувало, тому що Наталка Ворожбит українська драматургиня вже так довго в українському кіно. Вона була сценаристкою фільму "Кіборги", сценаристкою фільму "Дике поле". Але цьогоріч дебютувала тим, що стала режисеркою фільму "Погані дороги"»;

«І власне фільм "Атлантида" тут в кулуарах називають, що він є найбільш вірогідним претендентом на статуетку найкращого українського фільму, але про це не можу казати, тому що поки що це невідомо. Цьогорічна церемонія особлива тим, що вона власне проходить тут на літній терасі на березі Дніпра. Тому що минулорічна церемонія була онлайн. Було неможливо зустрітися через карантин і власне тут відчутно як українська спільнота кінематографістів скучила одне за одним».

Стандарт точності подачі інформації на звітному тижні було порушено в одному матеріалі із 66 досліджених (1,5 %).

У матеріалі про велопробіг батярів у Львові (12 червня) у підводці було сказано: «він восьмий за ліком», у сюжеті: «ретровелопроменад у Львові організовують уже всьоме». В одному з цих двох тверджень є фактична помилка.

Стандарт повноти подачі інформації порушувався в 19 матеріалах із 66 досліджених (29 %).

У матеріалі 7 червня не було критично важливого бекґраунду щодо способу зміни керівництва «Нафтогазу» (що саме став імовірною причиною відмови адміністрації Джо Байдена від запрошення президента України до США перед зустріччю американського президента з Путіним).

У матеріалі 7 червня про початок суду в Нідерландах у справі про збиття рейсу МН17 ніяк не представлений у синхроні коментатор — ні словами ведучого, ні титром (незрозуміло, хто цей коментатор, імовірно чийсь адвокат).

Решта порушень стандарту повноти були наслідком порушення інших стандартів — балансу думок (брак необхідних для повноти інформації коментарів) і достовірності інформації (брак чітких посилань на джерело фактів). А також часом була недостатньою деталізація в коротких формах подачі інформації.

Протягом звітного тижня на каналі не було жодного матеріалу з ознаками можливої замовності.

7 червня (понеділок):

1. Зеленський і Байден поговорили телефоном

Ведучий: Президенти України і США, Володимир Зеленський і Джозеф Байден поговорили телефоном. Про це повідомив радник президента США з нацбезпеки Джейк Салівен під час брифінгу. За його словами, Байден запросив Зеленського до Білого Дому після того, як він повернеться з європейського турне. Також Байден запевнив колегу, що підтримуватиме суверенітет та територіальну цілісність України. Володимир Зеленський у твітері подякував за запрошення відвідати Білий Дім у липні цього року. Перед цим, сьогодні, американське видання «Axios» із посиланням на джерело в адміністрації Байдена повідомило, що Білий Дім розглядав можливість запросити Зеленського до Вашингтона для зустрічі з Байденом до його саміту з президентом Росії. Втім через зміну керівництва «Нафтогазу» від цієї ідеї відмовилися. В інтерв’ю цьому виданню Володимир Зеленський сказав, що вважає важливим проведення консультації з Байденом перед його самітом із Путіним і готовий зустрітися з президентом США у будь-якому місці.

Володимир Зеленський: Як гарант Конституції України, я сам готовий захищати Україну в будь-який момент і в будь-якій точці планети. Я готовий зустрітися з ним, Джозефом Байденом, і обговорити всі ці деталі до його зустрічі з Путіним. Однак, ми побачимо як все закінчиться. Я впевнений, що якийсь контакт між нами, в тій чи іншій формі, цілком можливий.

(Відсутній критично необхідний бекґраунд щодо зміни керівництва «Нафтогазу»).

2. Байден про відносини США і Росії

Ведучий: США прагнуть стабільних і передбачуваних відносин з Росією. Про це Джозеф Байден сказав виданню «The Washington Post» напередодні своєї першої закордонної поїздки у статусі президента. Водночас Сполучені Штати разом із союзниками готові відповісти на виклики для європейської безпеки, починаючи з російської агресії в Україні. За словами Байдена, Путін знає про його готовність без вагань реагувати на будь-які дії. Наприкінці цього тижня президент США відвідає саміти Великої сімки у Сполученому Королівстві та НАТО в Брюсселі, а також зустрінеться з керівництвом Євросоюзу, після чого спілкуватиметься з Путіним у Женеві.

3. У Нідерландах по суті розпочинають слухати справу про збиття літака рейсу МН17

Ведучий: У Нідерландах по суті розпочинають слухати справу про збиття літака рейсу МН17 над Донбасом. У наступні 3 дні суд має з’ясувати, чи був він збитий російською ракетою «Бук», чи запустили її з території, яку контролювали бойовики і чи були до цього причетні підозрювані. Це громадяни Росії Ігор Гіркін, Сергій Дубинський, Олег Пулатов і громадянин України Леонід Харченко. Судове засідання відбувається без них, як пише місцеве видання «НОС». Швидше за все підозрювані в Росії. Якщо ж приїдуть до Нідерландів — будуть негайно заарештовані. Одного з підсудних Пулатова представляють адвокати. Родичі загиблих зможуть виступити у суді у вересні. Нагадаю, малайзійський «Боїнг» збили 17-го липня 2014-го поблизу Сніжного на Донеччині. Загинули 298 людей. Всі пасажири та члени екіпажу. Борт прямував із Амстердама до Куала-Лумпура. Міжнародна слідча група з’ясувала, у літак поцілили із зенітно-ракетного комплексу «Бук», що належав російській 53-й бригаді із Курська.

Чоловік (титрів немає): Під час цього судового процесу ми почуємо, що сталося, і чому. Ми сподіваємося, почуємо інформацію щодо «Бука», а також про те, звідки він стріляв. Це дасть нам змогу зрозуміти ролі Російської Федерації, а також, 4-ох підозрюваних. Я сподіваюся, що це багато що прояснить для родичів, щоб вони могли жити далі.

4. Трохи більш як півтисячі хворих на ковід виявлено за добу

Ведучий: Трохи більше ніж півтисячі хворих на ковід учора офіційно підтвердили в Україні. Це найменша кількість від початку року. За даними Міністерства охорони здоров’я, госпіталізували в неділю 601 людину, від ускладнень померли 33 пацієнти. Одужали, майже, 1800.

5. 2-й харківський пологовий будинок більше не приймає вагітних із ковідом

Ведучий: 2-й харківський пологовий будинок більше не приймає вагітних із ковідом. В області заклад виключили із переліку опорних. Хворих жінок сюди возили протягом року. Тепер госпіталізовуватимуть до інших закладів.

Аліса Бобровська, пацієнтка полового будинку: Тримай, ось, гризи, розробляй зубки

Кореспондентка: Аліса Бобровська на прогулянці із сином Марком. Хлопчику 7 місяців. За місяць до пологів жінка захворіла на ковід та потрапила до лікарні.

Аліса Бобровська: Я спочатку не хотіла їхати, бо в мене не було ні кашлю, нічого, але стан погіршувався, температура не спадала, я не могла спати. Мені або крапельниці ставили, або уколи. Медсестри приходили, вони ж одягали ті костюми. Дуже жарко. Це ж був кінець серпня, вересень, дуже жарко. Вони ходили до нас в цих костюмах. Їм було дуже жарко, вони були мокрі.

Кореспондентка: У лікарні Аліса пробула понад 2 тижні. Одужала. Ще за місяць повернулася, вже народжувати.

Аліса Бобровська: Мені сказали, що вагітні, які перехворіли на ковід саме в цей пологовий, бо тут зал для пологів спеціально для тих, хто перехворів на ковід. Пологи були нормальні, але коли він народився, йому важко було дихати. Вночі йому ще трохи гірше стало, його підключили до апарату ШВЛ.

Кореспондентка: У дитини діагностували пневмонію. Хлопчика перевели до перинатального центру, а за два тижні виписали додому. Вагітних із ковідом 2-й пологовий будинок Харкова приймав протягом року, від початку карантину. Минулого тижня через зниження кількості інфікованих Нацслужба здоров’я виключила заклад із переліку опорних. Нині у 2-му пологовому немає жодної пацієнтки з ковідом або підозрою на нього, всіх виписали. Зараз тут відновили загальний прийом вагітних, розповіла керівниця закладу Наталія Герцен.

Наталія Герцен, головна лікарка пологового будинку: На сьогодні ми всіх приймаємо у загальному режимі. У нас є блок, якщо надходить пацієнтка із ковідом, ми можемо прийняти таку хвору. У нас так і лишається ГРВІ, грип, повітряно-крапельні інфекції. У нас 12 ліжок, як були готові для цього, так і є.

Кореспондентка: Раніше до 2-го пологового привозили вагітних із ковідом з області. Тепер за потреби їх госпіталізовуватимуть до районних лікарень. Куди саме, визначатимуть сімейні лікарі, розповів заступник голови обладміністрації Михайло Черняк. Черняк каже, обладміністрація звертатиметься до Міністерства охорони здоров’я аби повернути пологовий будинок до списку опорних та відновити у ньому прийом хворих на ковід.

6. За останній тиждень в Україні вакцинували від коронавірусу рекордну кількість людей

Ведучий: за останній тиждень в Україні вакцинували від коронавірусу рекордну кількість людей, понад 240 тисяч. Загалом за 2 з половиною місяці кампанії щепили понад 1 млн 200 тисяч українців. З них більш як 147 тисяч отримали другу дозу. До кінця року уряд планує вакцинувати близько 70-ти відсотків дорослих українців.

(Нема посилань на джерело інформації.)

7. Три пункти щеплення відкрили на Донеччині для жителів окупованих територій

Ведучий: Три пункти щеплення відкрили на Донеччині. В селі Бугас, Новотроїцькому та Ольжинці. Вакцинуватися там можуть жителі непідконтрольних територій, попередньо необхідно зареєструватися на сайті Міністерства охорони здоров’я. Першу вакцинацію очікують 7 липня.

Кореспондентка: Це медична амбулаторія у селі Бугас Волноваського району, яка розташована в 10-ти кілометрах від КПВВ «Новотроїцьке». Тут облаштували пункт щеплення від ковід-19 для людей, які приїздять з тимчасово окупованих територій. Записатися на вакцинацію можна через сайт Міністерства охорони здоров’я. Там необхідно внести свої контактні дані та обрати пункт щеплення.

Інна Петрошь, сімейна лікарка: На сьогодні, до нас надійшло дві заявки на вакцинацію від мешканців непідконтрольних територій.

Кореспондентка: Всього на Донеччині відкрили 3 пункти щеплень від ковід-19 для жителів непідконтрольної території.

Вікторія Мороз, медична директорка первинної медичної допомоги: Пункти щеплення знаходяться в Бугас, Новотроїцькому та Ольжинці. Працюють пункти щеплення кожен день.

Кореспондентка: На КПВВ «Новотроїцьке» черга до безкоштовного пункту тестування на ковід-19. Результат отримують протягом 30-ти хвилин. Про те, що можна зареєструватися на щеплення, знають не всі, розповідає Людмила. Жінка приїхала з окупованої території.

Людмила, жителька тимчасово окупованої території: Ми живемо на непідконтрольній території, їдемо на контрольну територію. На лікування.

Кореспондентка: КПВВ щодня працює з 8-ї ранку до 16-ї години вечора. Але через те, що бойовики нерегулярно пускають людей, перейти лінію розмежування вони можуть двічі на тиждень. У понеділок та п’ятницю.

Артем Рожков, заступник начальника прикордонної служби КПВВ «Новотроїцьке»: Ми повідомляємо людям, що після встановлення додатка «Вдома» та замість того, щоб проходити самоізоляцію вдома, вони можуть здати тест (нерозбірливо).

Кореспондентка: Наразі на вакцинацію зареєструвалося 7 жителів тимчасово окупованої території. Першу вакцинацію очікують 7-го липня.

8. Запрацювали освітні центри «Крим-Україна» і «Донбас-Україна»

Ведучий: Сьогодні на базі українських вишів запрацювали освітні центри «Крим-Україна», «Донбас-Україна». Об’єднано вони діють з минулого року, а «Донбас-Україна» з 2016-го. Центри допомагають вступати до вищих навчальних закладів абітурієнтам з непідконтрольних територій. Це 140 університетів Міносвіти, 3 Міністерства внутрішніх справ, 14 університетів Мінкульту та Мінохорони здоров’я. Для консультацій відкрили «гарячі лінії».

Кореспондентка: У Херсонському державному університеті зараз навчається 57 студентів, які вступили за спрощеною процедурою через освітній центр. Для того, щоб потрапити до українського вишу студент робить кілька кроків, розповідає Тетяна Казакова, керівниця освітніх центрів «Крим-Україна», «Донбас-Україна» ХДУ.

Тетяна Казакова, керівниця освітніх центрів «Крим-Україна», «Донбас-Україна» державного університету: Потрібно перетнути кордон, далі звернутись до освітнього центру, заповнити освітню декларацію і навіть, якщо за умови в тебе немає паспорту або інших документів, посвідчуючих особу українського зразка, ми приймаємо таких абітурієнтів і допомагаємо далі в тому, щоб ці документи якомога швидше зробити.

Кореспондентка: Мар’ям навчається у Херсонському державному університеті на материковій Україні. Дівчина навчається вже другий рік. Вступала через освітній центр «Крим-Україна».

Мар’ям, студентка державного університету: Я приїхала сюди тому що багато знайомих сюди поступали. Тут хороший рівень освіти і хороші люди, дуже привітні. Я вступила на спеціальність «промислова фармація» і ще я люблю Україну і тому вирішила приїхати сюди.

Кореспондентка: Освітні центри «Крим-Україна», «Донбас-Україна» у Херсонському національно технічному університеті працюють з 2016-го року. За цей час до вишу вступили близько 50-ти студентів, розказує керівниця Інна Кириця. Цього року за квотою передбачено 27 бюджетних місць для тих, хто вступає на бакалавра та 5 місць для студентів, які планують отримати ступінь молодшого бакалавра.

Інна Кириця, керівниця освітніх центрів «Крим-Україна», «Донбас-Україна» державного університету: Головною метою освітніх центрів є всебічне сприяння молоді з тимчасово окупованих територій, які не мають паспорта, які не мають документа про середню освіту, сертифікатів ЗНО. Для отримання документа про середню освіту державного зразка, який визнається в світі. Оформлення паспорту та інших документів та вступу на навчання за кошти державного бюджету за спрощеною процедурою.

Кореспондентка: До Херсонської державної морської академії минулого року вступили більше 20-ти курсантів з тимчасово окупованих територій, каже Марина Досенко. Усі студенти забезпечуються гуртожитком на період навчання та соціальною стипендією.

Марина Досенко, фахівчиня сектору профорієнтаційної роботи морської академії: В цьому році вже буде другий випуск бакалаврів, набраних за цією програмою. В цьому році ми можемо набирати 10 відсотків від загальної кількості бюджетних місць.

Кореспондентка: Владислав живе у Криму. До аграрно-економічного університету вступив торік. Сьогодні складав останній іспит. Дистанційно, бо зараз хлопець на півострові. Його мама Інна Шкібтен каже, вступ до українського вишу планували давно.

Інна, мама студента з Криму: Ми спочатку про це мріяли, але ми не знали про таку програму. Трошки пізніше узнали, як він школу скінчив, і поїхали. Так він рік готувався до вступу, вспоминав українську мову, історію України так продивлялися ми і мрії збуваються. Мій син студент українського вузу.

Влад Солопом, студент з Криму: Мені подобається сам університет та знання, які він мені дає. По-друге, це те, що диплом, який я отримаю. Він в Криму дуже вагомий.

Кореспондентка: Освітній центр «Крим-Україна» працює при Херсонському аграрно-економічному університеті з 2017-го року, з 2020-го «Донбас-Україна». За цей час до університету за спрощеною процедурою поступили 73 студенти. Сьогодні прийняли в центр 5 вступників з тимчасово окупованого Криму, говорить Тетяна Панкратієва.

Тетяна Панкратієва, керівниця освітніх центрів «Крим-Україна», «Донбас-Україна» економічного університету: Четверо із них, вони проходять на державну підсумкову атестацію а в Херсонському ліцеї Херсонської обласної ради складають там іспити з української мови, з історії України, потім вони отримають тимчасову довідку, це буде документом про освіту, якраз, яка діє 3 місяці і за 3 місяці Херсонський ліцей нам видає свідоцтва про повну загальну середню освіту державного зразка.

9. Тур українського кіно просто неба пройде в селах дев’яти областей

Ведучий: Тур українського кіно. В дев’яти областях просто неба показуватимуть українські фільми. Кіномобіль приїде у 48 сіл, де немає свого кінотеатру. Організатори розраховують, що сеанси зберуть до півмільйона глядачів. Розпочали у Бориспільському районі, на Київщині.

Кореспондентка: Село Мирне на Київщині. До столиці, а відтак, до найближчого кінотеатру місцевим мешканцям добиратись 70 кілометрів. Мирослава та Ольга кажуть, кіно дуже люблять, тож хоч і не часто, але долають цю відстань.

Мирослава, місцева жителька: Декілька місяців назад ми їздили в кінотеатр на мультфільм.

Ольга, місцева жителька: З початку коронавіруса ні разу ще не була.

Кореспондентка: Та нині кіно приїхало до селян, точніше, кіномобіль. Залу для перегляду облаштували просто неба, на місцевому стадіоні.

Оксана Протнікова, місцева жителька: Кіно хочеться дивитися, але можливості, багато людей, хто, особливо, проживає в селі, такої не мають. Хто ще працює, навчається в Києві, то плюс-мінус без проблем, а в селі, насправді, з цим велика проблема, тому, це дуже класна ідея.

Кореспондентка: Селянам показали фільм-казку «Пекельна хоругва», події якої розгортаються у часи Запорізької Січі.

Ірина Чернипко, місцева жителька: Я люблю історію, то мені от дуже подобаються історичні старі фільми.

Кореспондентка: На відкриття приїхав режисер Ахтем Сеітаблаєв. Його фільми планують також показувати під час туру. Ахтем каже, цікаво спостерігати за враженнями глядачів.

Ахтем Сеітаблаєв, режисер: Якщо їм не подобається, одразу можна почути, шо їм не подобається. Так, і це, ну, це іноді неочікувано, да?  Але все ж таки, це максимально чесна реакція.

Кореспондентка: Показ стрічки у Мирному — початок національного туру маленькими містечками та селами. Яке кіно дивитись, кожна громада обиратиме самостійно.

Андрій Різоль, голова асоціації «Сприяння розвитку кінематографа в Україні» співорганізатор заходу: Умовний на штук 20 ми розіслали трейлєри й описи кожній громаді. Кожна громада вибрала, що вона хоче бачити. У кіномобіля власне живлення, тобто власний генератор, власний комплект звуку, навіть стільчики для людей похилого віку і освітлення для того, щоб після показу ніхто не впав.

Кореспондентка: Кінопокази безплатні, проходитимуть на відкритому просторі переважно у вихідні та святкові дні.

Тетяна Волочай, співорганізатор заходу: Можна буде приїхати з інших областей, сусідніх сіл. Це 48 локацій, відповідно 48 кінопоказів і на ці кінопокази, ми віримо, що прийде більше як 500 000 людей.

Кореспондентка: Наступних вихідних кіномобіль приїде до Яготина на Київщині та села Пустовіцівка, що у Сумській області. Тур кіно просто неба триватиме до середини вересня.

10. Лелечим краєм називають село Слобідка на Вінниччині

Ведучий: Лелечим краєм називають своє село мешканці Слобідки на Вінниччині. Тут майже півсотні гнізд і в кожному від двох до чотирьох дитинчат, а в сусідніх селах — жодного гнізда.

Кореспондентка: Уже друге літо біля обійстя Віктора Степчука лелеки. Каже, про таке мріяв давно.

Віктор Степчук, місцевий житель: Я хотів, щоб біля оселі моєї було гніздо. Не знаю чому, ну, щось з дитинства мені подобались ці прекрасні птахи.

Кореспондентка: Над облаштуванням гнізда, каже чоловік, працював він, племінник, його син і лелеки.

Віктор Степчук, місцевий житель: Винесли таку сітку металеву, на верх вистачило, низ, знаєте, ми, навіть, туди і гілочки принесли, щоб вони бачили, шо там вже може бути гніздо. Перший рік вони таки почали будувати, а на цей рік вже, слава Богу, у нас є вже маленькі є.

Кореспондентка: Ганна Бондарчук у Слобідці з народження, біля її оселі, розповідає, лелеки оселилися останні 15 років. За цей час, каже, тричі зводили гніздо.

Ганна Бондарчук, місцева жителька: Тут було дерево, то дерево старе, воно впало і не, то вони примостилися на, от, дротах, на стовпах цих. Хлопці скинули ці, шо по свєту. І вони оп’ять уже років штири поставили назад.

Кореспондентка: Селяться лелеки у Слобідці на електоростовпах, будинках та деревах. Іноді, по сусідству 5-7 гнізд. Зараз тут у кожному мама з дитинчатами, поки тато добуває їжу, розповідає Олексій Костик.

Олексій Костик, місцевий житель: Тут кубел, певне, з 8 от туда, туди дальше є. Дуже багато. Там, ото туто взяв, там на шалашови на сіні де й там, там, та є багато.

Кореспондентка: Загалом у Слобідці до півсотні лелечих гнізд, розповідає місцева жителька Тетяна Цимбровська.

Тетяна Цимбровська, місцева жителька: Ну у нас по центральній вулиці, вот це, більше 20-ти гнізд, а по всі Слобідці, десь більше сорока. У нас дуже гарна природа: річка, ліс. Вони мають що їсти.

Кореспондентка: З лелеками у селі добре, каже директорка місцевого дитячого садочка Катерина Коломієць.

Катерина Коломієць: От лишень на кількість малечі це ніяк не впливає. Хіба, змотивують власним прикладом. Лелек, мені здається, більше як дітей. Є дуже багато лелек. Зараз є в лелечих гніздах по чотири лелеченяти. Діток трошки менше, є одна дитина в сім’ї, є дві дитини в сім’ї.

Кореспондентка: Це бусько, три дні тому він випав ось із цього гнізда. Софія та Марина Загнітки знайшли пташеня на сусідньому обійсті.

Софія і Марина Загнітко, місцеві жительки: Його врятувало те, що тут ріс кущ, і він, получається, впав на куща, а тоді з куща в траву.

Кореспондентка: Пташеня дівчата понесли додому. Тато Михайло каже, з дружиною не заперечували. Проблема лише: чим годувати? Розповідає, перекопали все навколо у пошуках черв’яків.

Михайло Загнітко, місцевий житель: Сусід на рибалку черв’яків бігає шукає, а вони буськові. Токо перемогли, бо вже на рибалку немає шо дядько копати, а їм ше поки трошки є.

Кореспондентка: тепер дівчата мають ще одну турботу, каже Михайло Загнітко. Софійка розповідає, пташеня дуже лагідне, коли його гладять — тулиться. Любить поїсти, а дякує — глеготінням. За 3 дні у нього почало з’являтися пір’я.

Софія, місцева жителька: Вони дуже швидко вбираються в пір’я, тому що їм треба за два місяці з половиною вирости і вилетіти звідси.

У випуску за 7 червня не повідомлялося про такі важливі теми дня:

Вчена рада Київського держуніверситету позбавила білоруського диктатора Лукашенка звання почесного доктора.

УЄФА затвердила форму збірної України, яка обурила російських політиків.

8 червня (вівторок):

1. Україна отримала 117 тисяч доз вакцини «Пфайзер»

Ведучий: Україна отримала 117 тисяч доз вакцини від коронавірусу виробництва «Пфайзер». Чергову партію безплатно поставив ЮНИСЕФ у рамках програми «Ковакс». Крім того, щосереди надходить партія в півмільйона доз цієї вакцини, яку закупили державним коштом. Про це повідомив міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко. За його словами, цього місяця Україна матиме майже 4 мільйони доз різних вакцин.

Віктор Ляшко, міністр охорони здоров'я України: З новим надходженням вакцин, а на червень місяць буде в нас десь близько 3,5-3,9 мільйона доз вакцини. Зараз ми маємо »Коронавак», маємо «Пфайзер» і з понеділка розвезли «АстраЗенека» для другого щеплення. Буде розставлено пріоритет — «АстраЗенека» використовується для проведення другого щеплення людям, які щепилися з лютого місяця, «Коронавак» для тих, хто в черзі "Дія", а «Пфайзер» для віп-груп, зокрема, сьогодні ми вакцинуємо освітян і медиків.

2. Негода у Харкові

Ведучий: Харків накрила негода. Зранку у місті пройшла злива. Місцями випав град. Затопило вулиці, тротуари, а також, деякі крамниці і під'їзди будинків. Комунальники обіцяли протягом дня відкачати воду і почистити ливнівки. Від містян було з півтисячі заявок.

Оксана Шатковська, місцева жителька: Ось так ми заходимо додому, до під'їзду.

Кореспондентка: Оксана Шатковська показує, як вранці її чоловік з донькою добиралися до квартири. Через зливу, вода заповнила під'їзд п'ятиповерхівки.

Оксана Шатковська: І не могли зайти в під'їзд, вода була вище щиколотки. Забився колодець, у нас оцей, все, фекалії пішли до людей в квартиру, на жаль, ми не можемо зараз зайти туди, вони в шоці просто. Вода в під'їзді не викачується. Так і стоїть, все йде. Дім у нас дуже старий, газова труба. Якщо от її підмило дуже сильно, це не перший раз.

Людмила Ковріжних, місцева жителька: Он віник і совок, ось совком ми все і вигрібаємо. Наскільки можливо.

Кореспондентка: Ця п'ятиповерхівка на в'їзді. Що поблизу парку Горького. Торік у дворі поклали асфальт, ливнівки не зробили, каже Шатковська. Тепер заливає клумбу, що за крок від під'їзду. За дві години комунальники водоканалу відкрили люк, вода з двору пішла. Сюди ж приїхали працівники районного «Жилкомсервісу». Ось як ситуацію прокоментував начальник дільниці Володимир Блинник.

Володимир Блинник, начальник дільниці: Зараз усе зробимо.

Кореспондентка: За словами мешканців, у під'їзді напередодні зробили ремонт. Підтоплює ж з кожною зливою протягом останнього року. За півгодини начальник «Жилкомсервісу» самотужки починає прибирати воду. Спілкуватися з журналістами відмовляється.

Володимир Блинник: Приберіть камеру, будь ласка.

Кореспондентка: Прибрати воду та нечистоти з будинку працівник «Жилкомсервісу» обіцяє до кінця дня.

Працівник «Жилкомсервісу»: Що мешканці накидають, буває ганчірки дістаємо, серветки дістаємо відрами. Воно в квартиру пішло через унітаз. Каналізацію, ось через люк треба прочистити.

Кореспондентка: Дощити у місті почало вранці. Відео затоплених вулиць та тротуарів у соцмережах оприлюднювали з різних районів Харкова. Заливала вода і крамниці, що розташовані у напівпідвальних приміщеннях. На Холодній горі впав град. Так машини проїжджали вулицею Коцарською. Ось так місце виглядало за годину потому. Залишилося кілька калюж. На сайті міської диспетчерської служби з півтисячі заявок про несправність каналізації. Після шостої години вечора, залишилося трохи більше сотні. За прогнозами синоптиків, наступні три дні в регіоні очікують короткочасні дощі з грозою.

3. Підтоплення у Дніпрі

Ведучий: Через забиту зливову каналізацію та засмічення русла річки Гнилокіш затопило місто Дніпро. Дощить у ньому із тиждень, подекуди вода піднімалася до 30 сантиметрів. Надзвичайники відкачали 200 тисяч кубів.

Кореспондентка: На дорогах калюжі до 10 сантиметрів глибиною, на подвір'ях приватного сектору води 30 сантиметрів, а то і більше. Все через рясні дощі, які впродовж останнього тижня ідуть у Дніпрі і з якими зливові системи не справляються.

Сергій Шкоп, місцевий житель: Затопило город повністю через те, що в мене фундамент нижче рівня води, який піднявся. У мене вода почала потрапляти у будинок, тобто страждають килими, меблі і все інше.

Денис Коваленко, місцевий житель: За останню ніч вода піднялася сантиметрів на 30-40 у дворі. Вже вода зайшла у будинок, при тому що у нас будинок розташований навіть на височині. Такого ніколи, наскільки я пам'ятаю, скільки я живу тут більше 11 років, ніколи такого не було, щоб так затоплювало.

Кореспондентка: Затопило і центр міста. Місцевий мешканець Дмитро Ткач каже, пройти тут можна було хіба у гумовиках.

Дмитро Ткач, місцевий мешканець: Треба кирзові чоботи, добре високі, як ботфорти і таке інше, щоб воно не затікало.

Кореспондентка: Сергій Грищенко впродовж кількох днів взагалі не наважувався вийти з дому.

Сергій Грищенко, місцевий житель: Я нікуди не виходив, коли була сильна злива. У мене стан здоров'я не дозволяє у таку погоду особливо пересуватися.

Кореспондентка: Причина такого підтоплення на думку спеціаліста з містобудівництва — старі зливові каналізації.

Юрій Кірічек, завідувач кафедри землевпорядкування, будівництва автодоріг та геодезії ПДА БА: Проблема одна, що вони не ремонтуються, не реконструюються і вони уже значно виробили свій ресурс, і треба їх підтримувати.

Кореспондентка: З минулого року в місті почали активно лагодити старі ливнівки та будувати нові, розповідає директор департаменту благоустрою та інфраструктури міськради Михайло Лисенко.

Михайло Лисенко, директор департаменту благоустрою та інфраструктури міськради: На жаль, деякі колектори перенести або відремонтувати технічно неможливо, бо в радянські часи вкладали їх в такий спосіб, що після цього буквально через деякий час під час радянського періоду на тих же колекторах будували житлові будинки.

4. У Нідерландах відбулося друге засідання суду в справі МН17

Ведучий: У Нідерландах у судовому комплексі Схіпхол відбулося друге засідання суду по суті у справі про збиття над Донбасом літака рейсу МН17. Вивчали тип зброї, з якої збили лайнер, місце запуску ракети та роль чотирьох підсудних — трьох росіян Ігоря Гіркіна, Сергія Дубинського, Олега Пулатова та українця Леоніда Харченка. Головуючий суддя Гендрік Стейнгаюз сказав, що після вивчення записів чорних скриньок, версія щодо аварії «Боїнга» через несправність неможливо. В судовій залі показали фотографії уламків ракети, що влучили в літак, а також знімки унікальних за формою фрагментів, які містяться всередині ракет. Один із таких знайшли в тілі командира екіпажу. Дослідивши рештки літака, експерти дійшли висновку, що його збили ракетою, випущеною з комплексу «Бук». Імена свідків заради їхньої безпеки не розголошують. Один із них бачив, як рухалася військова техніка і потім падіння літака. Перевірка даних з його телефону показала, що він дійсно був у тому місці 17 липня 2014-го. Нагадаю, Малайзійський «боїнг» збили поблизу Сніжного на Донеччині. Загинули 298 людей — всі пасажири та члени екіпажу. Борт прямував із Амстердама до Куала-Лумпура. Міжнародна слідча група з'ясувала, що літак поцілили із зенітно-ракетного комплексу «Бук», що належав російській 53-й бригаді із Курська. (Не вказано джерело інформації.)

5. Чи може Україна відновити ядерний статус?

Ведучий: В обмін на гарантії безпеки. Зокрема і з боку Росії. У 94-му Україна долучилася до договору про нерозповсюдження ядерної зброї. Наша держава відмовилися від третього за потужністю ядерного арсеналу у світі. Натомість Росія свої зобов'язання порушила. Чи може тепер Україна політично, технічно і фінансово відновити свій ядерний статус?

Кореспондент: Після підписання Будапештського меморандуму Україна відмовилась від всієї ядерної зброї. Утилізувала усі літаки, які могли переносити ядерну зброю. А також знищила ось такі шахтнопускові установки. На території України було 176 ось таких стартових майданчиків для міжконтинентальних балістичних ракет. Базувалися ракетні війська по всій території України. Однією з найбільших була Первомайська ракетна дивізія.

Геннадій Філь, інженер Музею ракетних військ стратегічного призначення: Перед вами карта. Ця карта була під грифом «цілком таємно», тому що на цій карті нанесено позиційний район Первомайської ракетної дивізії. Дивізія здійснювалася на територіях трьох областей — Кіровоградської, Миколаївської та Одеської. Кожен цей кружечок — це місцезнаходження шахтно-пускової установки. Тут 76 таких кружечків. Кожен прапорець — це пункт управління. Це командний пункт. Ми перебуваємо в цій точці. Ось тут. На території 309-го ракетного полку.

Кореспондент: Після підписання Будапештського меморандуму, яким Україні гарантували непорушність кордонів в обмін на відмову від ядерної зброї, наша держава позбулася близько 2000 ядерних боєголовок. Окрім них у 90-ті та 2000-ні знищені або передали Росії в обмін на газ близько сорока стратегічних бомбардувальників — Ту-95МС і Ту-160, який був найдорожчим літаком СРСР. Відновити в Україні ядерну зброю сьогодні забороняє договір про її нерозповсюдження, який підписали перед Будапештським меморандумом. Росія його порушила, анексувавши Крим. Тож Україна має право анулювати домовленості, вважає експерт Центру досліджень армії Михайло Самусь. Однак каже, що створювати ядерну зброю зараз неефективно.

Михайло Самусь, заступник директора з міжнародних питань Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння: Буде ефективніше переозброювати Збройні сили, витрачати десятки мільярдів доларів, але будувати сучасні Збройні сили мережево-центричного формату. Тобто засоби розвідки виявляють точні координати цілі противника. В реальному масштабі часу передає цю інформацією в командні пункти. І командні пункти в автоматичному режимі фактично дають команду на знищення цих цілей.

Кореспондент: Павло Клімкін почав свою кар'єру секретарем Департаменту військового контролю та роззброєння Міністерства закордонних справ України. Там він працював до 1997-го року. На його думку поновлення ядерної зброї в Україні зараз неможливе.

Павло Клімкін, міністр закордонних справ (2014–2019): Ніхто на сьогодні не зацікавлений в тому, щоб з'явилась ще одна ядерна держава. Як тільки ми почнемо працювати над цією програмою, тиск буде шаленим. Причому тиск буде не тільки політичним. Тільки Росія одразу піде на масштабну, в тому числі і військову ескалацію. І буде переконувати наших партнерів, що це єдиний шлях забезпечити передбачуваність.

Кореспондент: І хоча в Україні поклади урану є, технічних можливостей його збагачувати немає, каже начальник відділення аналізу Державного центру з ядерної та радіаційної безпеки Дмитро Гуменюк.

Дмитро Гуменюк, начальник відділення аналізу Державного центру з ядерної та радіаційної безпеки: В Україні немає і не було потужностей щодо збагачення урану. Все паливо, в тому числі, яке ми використовуємо на АЕС, це все паливо, воно закупається. Якщо ми говоримо про атомну станцію, у нас є два основних вендера, які поставляють паливо в Україну.

6. Вчителі перевіряють результати ЗНО

Ведучий: Рецепт борщу замість твору і порожні бланки замість розв'язаної задачі з математики. В Чернігові вчителі перевіряють роботи ЗНО з української мови та математики. За тиждень півтори сотні викладачів мають обробити 35 тисяч робіт. Чому часом твори не відповідають темі, а деяких завдань абітурієнти взагалі не виконують?

Кореспондентка: Замість учнів за партами 11-ї школи у Чернігові сидять учителі, професори та доктори педагогічних наук. Всі вони перевіряють роботи зовнішнього незалежного оцінювання з української мови та літератури, а також математики. Цього року тим, хто складав мову й літературу у завдання додали письмові відповіді на запитання про три короткі тексти. Оцінюють, наскільки учень може зрозуміти прочитане.

Світлана Молочко, кураторка з української мови та літератури: Це складнувате таке завдання, але воно орієнтоване на те, щоб перевірити рівень сформованості компетентостей саме щодо компетентного читання. Це ускладнено, особливо якщо враховувати те, що учні більшу частину навчального року займалися дистанційно.

Кореспондентка: Твір цього року учні писали на тему стереотипів.

Світлана Молочко: І запропоновано було таке. Позитивні стереотипи: кохана людина завжди найкраща. Негативні — усі політики погані. Нейтральні — українці люблять вареники і борщ.

Людмила Чеховська, старша екзаменаторка з української мови і літератури: Вони неправильно зрозуміли тему. Дехто вирішив, що стереотипи пов'язані з національністю, це борщ, сало, вареники. І писали просто про українську кухню. Вчора буквально прочитали рецепт українського борщу, вареників, і дитина свої смакові уподобання прокоментувала, що вона вареники любить, а борщ, наприклад, ні.

Кореспондентка: У деяких учнів було чому повчитися, розповідає екзаменаторка.

Наталія Грона, екзаменаторка з української мови і літератури: Виявляється, вони читають твори. Вони обізнані не тільки із класикою. Вони обізнані із сучасними блогерами, з сучасними фільмами, із сучасним західним медіапростором. І ви знаєте, нам інколи було складно, тому що ми "гуглили".

Кореспондентка: Ще перевіряють ЗНО з математики. Найбільше помилок учні допустили в геометричній задачі та завданні з параметром.

Лідія Філон, старша екзаменаторка з математики: Понад 50 відсотків просто учні здали порожні бланки. Ті бланки, які ми перевіряємо, понад 40 відсотків є оцінені в 0 балів. Можливо, певний вплив на результат зовнішнього незалежного оцінювання з математики має дистанційна форма навчання. Оскільки це ті учні, які два роки вивчали математику частково дистанційно.

Кореспондентка: Всі роботи повністю закодовані. Екзаменатори не знають імені, школи чи області, звідки приїхали бланки відповідей. Близько 150 вчителів у Чернігові мають перевірити 35 тисяч робіт. На це у них піде близько тижня. Результати ЗНО з математики учні побачать 18-го червня. А з української мови та літератури тижнем пізніше.

7. На Сумщині запрошують до себе багатодітні родини, щоб зберегти сільську школу

Ведучий: Капустинці шукають нових сусідів. Селяни на Сумщині запрошують до себе жити багатодітні родини. Новим мешканцям готові подарувати будинок з ділянкою. А батьків обіцяють влаштувати на роботу.

Кореспондентка: Цей будинок — один з тих, який пропонується як житло для тих, хто забажає переїхати жити до Капустинців. Його господарка пані Ольга розповідає, тут жив батько чоловіка. Будинок вільний останні півтора року. Є три кімнати, кухня та підсобка для різного краму. Поряд з будинком господарські будівлі та 20 соток землі.

Ольга Мельник, мешканка села Капустинці: Ми ждемо людей, щоб всі приїжджали сюди. Ми дуже ждемо, конечно, хочемо. І допоможемо чим можемо.

Кореспондентка: Загалом у селі до півтисячі домогосподарств. З них у половині ніхто не живе. Три будинки готова купити для родин місцева фермерка, розповідає староста села Світлана Кулинич. Відремонтувати їх і за необхідності надати роботу.

Світлана Кулинич, староста села Капустинці: Якщо сім'я проживає рік, їм подобається в нас. Значить, вона цей будинок може подарувати цій сім'ї. Зробиться ремонт, запроситься бригада, проведеться вода, встановиться ванна, каналізація.

Кореспондентка: Усе це роблять для того, аби зберегти місцеву школу, в якій сьогодні пролунав останній дзвоник. Всього тут навчається 28 учнів. Цьогоріч заклад має п'ятьох випускників.

Анна Пономаренко, випускниця: Красиві кабінети, вчителі дуже хороші, добре преподають. Наша школа дуже хороша.

Кореспондентка: До майбутнього першого класу набрали три дитини, якщо дітей не додасться, сьогоднішній дзвоник може стати для школи останнім. Зараз тут працює 9 педагогів.

Оксана Сірик, директорка Капустинської школи: У нас є, і гуртки, і спортивні секції, ми намагаємося все це дати дітям. Велика підготовка в нас іде, особливо випускників до зовнішнього незалежного. В нас досить непогано дітки здають ЗНО.

Кореспондентка: Такий вигляд має клас, куди запрошують навчатись першокласників. За два останні роки вклали більше 270 тисяч гривень у нову систему опалення. Утримання школи на рік обходиться у 3 мільйони гривень.

Олег Тихоненко, голова Синівської територіальної громади: Якщо не буде державної субвенції на школу, місцевий бюджет просто не в змозі буде витягнути оці 3 мільйони на ще один навчальний рік.

Кореспондентка: Завтра у громаді планується відкриття після двомісячного ремонту дитячого садка. Тут навчається 14 вихованців. Близько півмільйона спонсорських коштів вклали у відновлення покрівлі, відремонтували харчоблок та приміщення груп. На сьогодні, говорить староста села Світлана Кулинич, одна багатодітна родина з Житомира погодилась на переїзд. Є заяви на прийом її двох дітей до місцевої школи. Аби її не закрили, треба ще шістьох, аби усього тут навчалося 30 школярів. Поки ж депутати Синівської селищної ради проголосували за закриття трьох шкіл на території громади. Серед них і капустинська. 26 червня готуються усіх, хто тут працює, попереджати про ймовірне звільненням.

8. На Буковині лікарі виходили недоношену дівчинку

Ведучий: 2,5 місяці боролися за життя і тепер виписали з лікарні немовля буковинські лікарі. Дівчинка народилася із вагою 700 грамів, до того ж у неї виявили запалення легень.

Кореспондентка: : На цих фото новонароджена Софійка з вагою у 700 грамів та зростом 27 сантиметрів. За 3 місяці опісля дівчинку виходили і виписали додому, до того вона перебувала у реанімації.

Мама Софійки: Шум, гам постійно, вона вже привикша. Хоче спати — спить.

Кореспондентка: Зараз Софія важить майже 3,5 кілограми. Вона народилася передчасно на 6-му місяці вагітності. Тоді у матері Олени виявили інфекцію, яка поширилась і на дитину. Через це почалися передчасні перейми і деякі лікарі казали, що немовля не виживе.

Олена Морошан, мама немовляти: Було дуже страшно на неї даже дивиться, сльози, плач. Вся у трубках, почті не видко її було. Більше пів місяця, до місяця прогнозів ніяких врач не робив, казав надія є. Аж навєрно пройшло неділі 3, плюс-мінус, коли вже начали, що є позитивна динаміка.

Кореспондентка: Після народження у Софії виявили запалення легень. Їй вводили системи та лікували антибіотиками. Це вартувало приблизно 600 гривень щодня, каже Олена. Частину допомоги передавали благодійники.

Олена Морошан: І добавки якісь спеціальні давали, смєсь, соотвєтственно, на суміші, бо молока не було.

Кореспондентка: У перинатальному центрі немовля виходжували 2,5 місяці.

Олександр Яцков, завідувач відділення постінтенсивного догляду та виходжування недоношених дітей: Вводилися спеціальні препарати, сульфактанти, то єсть ната… перенатаційного відділення. Тобто це все проводилось з нею лікування. Вона повинна набрати певну масу тіла і повинна себе забезпечити смоктати, тобто засвоїти їжу — тоді виживе. Вирішується питання про виписку додому.

Кореспондентка: Зараз Олена двічі на тиждень возить дитину на огляд до лікаря. Загрози життю Софійки немає.

9. 48 тисяч українців отримали щеплення за добу

Ведучий: У понеділок понад 48 тисяч українців отримали щеплення від коронавірусу. 5 тисяч з них другою дозою. Ковід учора підтвердили у більш, як 1600 людей. Найбільше в Києві та області, а також на Запоріжжі. Через ускладнення від хвороби померли 118 пацієнтів. Одужали понад 6700. (Нема посилання на джерело інформації.)

10. Два обстріли на фронті

Ведучий: Двічі сьогодні обстріляли українських військових на Донбасі. Поблизу Новгородського російськоокупаційні війська вели вогонь з протитанкових гранатометів та великокаліберних кулеметів. Втрат серед наших бійців немає, повідомив речник командування Об'єднаних сил Віталій Саранцев.

11. У Запоріжжі Дніпром запустили рейсовий теплохід

Ведучий: П’ять днів на тиждень шість рейсів. У Запоріжжі теплохід запустили навігацією Дніпром на місяць пізніше через карантин. Зранку на причалі вишикувалася черга.

Кореспондентка: Сьогодні із сьомої ранку на причалі у Запорізькому річковому порту черга на перший рейс до Новоолександрівки. Теплоход ОМ-29 відходить о восьмій годині. До Запоріжжя повертається о 18-тій. За цим напрямком курсуватиме щовівторка.

Антоніна Іванівна, пасажирка теплохода: Одні старики тут. Нема ні туалета ні одної скамейкі. Дивіться, оце ми стоїмо по два, по три часа. Тоді добираться з Багурки, я сьогодні добиралася сюда рівно дві години. Оце отак як можна дальше жить нам, ми не знаєм.

Наталія Пустовіт, пасажирка теплохода: Ми раді звичайно, що катер пішов. Один ну а що поробиш, але що це за розклад? Сонце вже у зеніті, ми ледь-ледь о дев’ятій дістанемося свого причалу а в сімнадцятій вже маємо повертатися назад. Що ми встигнемо зробити за цей час, розклад потрібно змінювати.

Кореспондентка: Попри вихід області з червоної карантинної зони у річковому порту зберігаються епідеміологічні вимоги до пасажирів. Перед входом на судно працівники порту вимірювали у них температуру, стежили за дотриманням маскового режиму. На борт взяли 150 осіб за кількістю місць.

Інна Бриль, контролерка пасажирського транспорту: Ми перевіряли пільгову категорію пасажирів: пенсіонерів та інвалідів. Обов’язкова вимога, щоб у них було на руках особисте посвідчення. Також за вимог техніки безпеки не повинно бути стоячих місць.

Володимир Мацибура, капітан теплохода "ОМ-29": Технічний стан отлічний. До цього приложили, так сказать, руки і екіпаж, і адміністрація. Поремонтували двигуни і, так сказать, зовнішній вигляд. Так щоб все нормально, щоб не переживати.

Кореспондентка: Аби відшкодувати витрати на перевезення пільговиків цьогоріч із міського бюджету виділили три мільйони гривень, повідомив заступник начальника міського управління транспортного забезпечення Олександр Кухарев. Каже, збільшити кількість рейсів неможливо через брак коштів.

Олександр Кухарев: Це зараз неможливо. На сесії міськради ми визначилися з обсягом робіт, що відповідають сумі у три мільйони гривень. Крім того, судно для перевезень пасажирів залишилось тільки одне.

Кореспондентка: Початок навігації затримали більш ніж на місяць через карантинні обмеження та з технічних причин. Навігація триватиме до кінця жовтня.

12. У Мукачеві розквітло поле маків

Ведучий: Місце для селфі та безплатних квітів. У Мукачеві розквітло поле маків. Вони дикі і цвістимуть ще з місяць. До популярної фотозони поїхали і наші кореспонденти.

Кореспондентка: Подружжя Ігор та Наталія Калинич прийшли на макове поле зробити фото.

Ігор та Наталія Калинич: Частину візьмем з собою. Нас зараз троє, а ще одного візьмем з собою сьогодні. Дуже класно, емоції такі, так гарно, хочеться фотографуватися і настрій підіймається. Я така щаслива, мені кажеться, вообще так всьо добре.

Кореспондентка: Фото на маковому полі зробила і ужгородка Ольга Якубенко із онуком.

Ольга Якубик, туристка: Проїжджали мимо, рішили зробити. А так в принципі нам сподобалось дуже червоне поле. Ніколи такого не бачила.

Кореспондентка: Степан Сабов відвідував макове поле, щоб зробити подарунок дружині.

Степан Сабоєв, мешканець Мукачева: Я сам із міста Мукачева. приїхав спеціально назбирати для своєї коханої жінки маків. Це красота! Це природне явище дуже красиве!

Кореспондентка: Ботанік Олег Колесник розповідає: це поле, до якого приїжджають мукачівці та гості міста, спеціально не засіювали. За його словами, тут росте дикий мак.

Олег Колесник, ботанік: Називається мак-самосів. Тобто це є представник сегетальної флори тобто сільськогосподарський бур’ян. Звичайно, що їх можна розмножувати і розводити, але якщо складаються певні умови на сільськогосподарських полях, він сам може утворювати такі спалахи чисельності, якщо не доглядати за сільськогосподарськими угіддями. Як декоративний його не розводять, тому що це є в принципі досить злісний бур’ян. В інших сферах його не використовують він не годиться ні як лікарська сировина його не вирощують.

Кореспондентка: За словами Олега Колесника, поле з диким маком має ще квітнути в Мукачеві місяць півтора.

У випуску за 8 червня не повідомлялося про такі важливі теми дня:

ДБР відкрило справу за перешкоджання журналісту Мокрику на захисті дисертації Киви.

30 дітей отруїлися в санаторії на Одещині.

Венеційка не підтримала ухвалені ВР зміни до закону про недостовірне декларування.

Офіс Зеленського вилучив зі своєї заяви твердження, що Байден підтримав надання Україні ПДЧ у НАТО.

9 червня (середа):

1. П’ятеро людей поранено вибухом гранати в Харкові

Ведучий: У лікарні залишаються п'ятеро людей, які вчора зазнали поранень під час вибуху в Харкові. З тіла одного з них витягли з десяток осколків гранати РГД-5. Її кинули їм під ноги під час конфлікту. Після вибуху підозрюваний намагався втекти. Як його затримали і в якому стані поранені, дивиться далі.

Невідомий: Шкода, що не влучив.

Кореспондент: 30 секунд до вибуху. Кадри очевидців. У дворах на проспекті Гагаріна сварка між компанією юнаків та чоловіком у тільнику. Жбурляє щось в обличчя хлопцю, отримує удар у відповідь.

Очевидці: Ти засняв? Я зафільмував, старий.

Кореспондент: Хитаючись, чоловік дістає з кишені гранату і кидає під ноги юнакам. Ще за три секунди лунає вибух. Відео з вуличної камери. Одразу після вибуху троє юнаків біжать у бік найближчого великого супермаркету. Вже тут поранені проситимуть перехожих викликати швидку. Як рвонуло, крізь скло магазину бачила продавчиня Анастасія Михальченко.

Анастасія Михальченко, продавчиня: Вибух був досить великий. Якраз я повернулася. Яскраво там усе було. Обличчя нападника у крові. Його скрутили свідки бійки.

Кореспондент: Говорить начальник місцевого райвідділу поліції Андрій Грязєв.

Андрій Грязєв, начальник відділу поліції міста Харкова: Перехожі затримали майбутнього злочинця, чи злочинця, який, як оказалось, після сварки кинув у цих хлопців гранату. Тверезий, наркотики чи алкоголь, незрозуміло.

Кореспондент: Грязєв говорить, затриманому 29 років. Він визнав, що мав гранату. На обліку в поліції чоловік не перебував. Звідки в нього боєприпас, слідчі ще з'ясовують. П'ятьох хлопців, з якими конфліктував нападник, госпіталізували. В одного з них, 18-річного юнака, з десяток осколків у руках і в нозі. Його прооперували, розповів головний хірург 17-ї лікарні Борис Мамаєв.

Борис Мамаєв, заступник головного лікаря з хірургічної допомоги: Видалені всі інородні тіла, осколки. В теперішній час стан пацієнта середньої важкості стабільний. Прогноз на видужання благоприятний.

Кореспондент: Ще троє травмованих, їм від 16 до 18 років, нині у лікарні невідкладної допомоги. Усі житимуть. Поранення численні, але загрози для життя немає, повідомила речниця міськради Ольга Мирошниченко із посиланням на керівництво медзакладу. Ще в одного 33-річного чоловіка посічені шия, груди та живіт. Сьогодні тут залишається вирва, уламками посікло сусідні магазини. Місце людяне як в день, так і в ночі. Цим тротуаром містяни ходять від проспекту Гагаріна у бік житлових багатоповерхівок. Гранату експерти вже назвали. Рвонула РГД-5. Розліт уламків отакої 25 метрів. Шматки металу зачепили і припарковану біля магазину автівку Дмитра Вітковича. Тепер рахує збитки.

Дмитро Віткович, власник пошкодженої машини: Заднє скло з роботою обійдеться у 2100 гривень. Переднє більш-менш живе, але тріщини пішли.

Кореспондент: Нападник живе у багатоповерхівці навпроти місця, де стався вибух, в одній квартирі зі своєю бабусею. Розповідає сусід по поверху Валерій. Свого прізвища він не називає. Говорить, підривник служив на фронті.

Валерій, сусід підозрюваного: Бабуся отам спить постійно ночами. Він її виганяє і не дає спати.

Кореспондент: Із самої квартирі до журналістів ніхто не виходить. Справу правоохоронці розслідують як замах на вбивство та незаконне поводження зі зброєю. Запобіжний захід суд обиратиме йому завтра. (Порушення стандарту балансу думок: нема позицій підозрюваного та потерпілих, не згадуються також спроби журналістів отримати ці позиції.)

2. Російсько-окупаційні війська двічі порушили режим припинення вогню

Ведучий: Російсько-окупаційні війська сьогодні двічі порушили режим припинення вогню на передовій. У районі Новотошківського окупанти обстріляли українські позиції зі стрілецької зброї. Біля Раївки військові знешкодили ворожий безпілотник. Втрат немає, повідомив речник командування Об'єднаних сил Віталій Саранцев.

3. Результати зустрічі міністрів закордонних справ України та Німеччини

Ведучий: Німеччина не постачатиме Україні зброю, щоб Росія не відмовилася від участі у нормандському форматі. Про це сказав міністр закордонних справ Гайко Маас на спільній пресконференції з українським колегою Дмитром Кулебою. При цьому Маас запевнив, що Німеччина залишиться найбільшим двостороннім партнером і донором для України, і буде і надалі підтримувати її суверенітет і територіальної цілісність. Кулеба у відповідь сказав, що міжнародні норми не забороняють Україні купувати зброю за кордоном.

Гайко Маас, міністр закордонних справ Німеччини: Коли ми з міністром Ле Дріаном зателефонували панові Лаврову для того, щоб вплинути на важливі зустрічі в нормандському форматі, в якому Німеччині і Франції належить роль посередників. Якби я сказав, що ми вирішили постачати зброю одній зі сторін конфлікту, то ця телефонна розмова була б набагато коротшою, ніж вона була насправді.

Дмитро Кулеба, міністр закордонних справ України: Ми є відповідальним учасником міжнародних механізмів з контролю над передачею озброєння. Наскільки мені відомо, немає жодної юридичної заборони в законодавстві Німеччини, яка не дозволяє передавати чи продавати зброю Україні. Тому, ми розуміємо, що рішення, яке ухвалив уряд Німеччини, є політичним.

Ведучий: Про Донбас очільники МЗС Німеччини і Франції з російським міністром Сергієм Лавровим говорили цього понеділка. Україна ж хотіла отримати від Німеччини патрульні катери, гвинтівки, засоби радіозв'язку та БТРи. Про це раніше говорив Володимир Зеленський. Гайко Маас відповів, що у вирішенні конфлікту на сході України постачання зброї не допоможе. Ставку треба робити на політичний процес, зокрема у нормандському форматі.

4. Вся територія України перейшла до «зеленої» карантинної зони

Ведучий: Вся територія України перейшла до «зеленої» карантинної зони, сьогодні Міністерство охорони здоров'я оновило дані і вперше від запровадження зонування торік у серпні всі регіони стали «зеленими», відтак по всій країні діють найслабші обмеження. Зокрема, носіння масок лише у громадських місцях, перевезення пасажирів згідно з кількістю місць для сидіння , а також проведення масових заходів з розрахунку не більше ніж одна людина на 5 квадратних метрів. Але відповідне рішення ще має ухвалити Державна комісія з надзвичайних ситуацій. (Нема повноцінного посилання на джерело інформації.)

5. Ковід підтвердили майже в 1400 українців

Ведучий: Учора ковід в Україні підтвердили майже в 1400 українців. Найбільше інфікованих виявили в Києві та області, а також на Харківщині. За даними Міністерства охорони здоров'я, від ускладнень померли 77 людей, одужали майже сім тисяч. Вакциновано вчора понад 53 тисячі українців. З них понад дев'ять тисяч другою дозою.

6. В Україні з наступного місяця запрацюють ковідні сертифікати

Ведучий: В Україні з наступного місяця запрацюють ковідні сертифікати. Про це повідомив прем'єр-міністр України Денис Шмигаль на засіданні уряду. Отримати документ, який полегшить перетин кордонів, можна буде через додаток «Дія» або у закладах охорони здоров'я. Наразі імунний паспорт для українців ще на стадії розробки. Його мають звірити з міжнародними вимогами ЄС та Всесвітньою організацією охорони здоров'я.

Денис Шмигаль, прем'єр-міністр України: Орієнтовно плануємо запуск на липень місяць, сертифікат можна буде отримати як у паперовій, так і в електронній формі в закладах охорони здоров'я й через додаток "Дія". Окрім того, документ міститиме інформацію не тільки про вакцинацію, але й про негативні результати ПЛР-тестів чи про одужання після коронавірусу й наявність антитіл. Європейський Союз запускає ковідні сертифікати запроваджує з 1-о липня. Він буде єдиним для всіх 27-и країн. Діятиме документ і для країн шенгенської зони.

7. Як уряд стимулюватиме підприємства до модернізації

Ведучий: За 10-12 років в Україні має завершитися модернізація промисловості. До кінця цієї сесії відповідний законопроєкт можуть внести до парламенту. А поки жителі українських міст, де працюють великі промислові підприємства, дихать їхніми викидами. Як уряд стимулюватиме компанії до модернізації?

Кореспондентка: Це Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча — найбільше підприємство Приазов'я та Донецької області, тепер власність корпорації Ріната Ахметова. Через його промислові викиди, за даними Міністерства охорони довкілля, Маріуполь займає перше місце в Україні за рівнем забруднення. Комбінат, згідно з офіційними даними екологічної карти Донецької облдержадміністрації, за 2019 рік викинув у повітря понад 247 тисяч тонн забруднюючих речовин.

Ірина Пушкіна, жителька Маріуполя: Взагалі жах! Нікуди не годиться. Машину поставиш і вапняний дме. Весь білий конвекторний. Як задме з одного боку, а аглофабрика — з другого.

Кореспондентка: Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча проводить технічну і технологічну модернізацію, аби зменшити негативний вплив на екологію. На це виділяються десятки мільйонів гривень. Процес модернізації займе не один рік. (Нема джерела фактичної інформації й оцінки.) Друге місто у десятці найбільш забруднених, згідно з дослідженням Міністерства захисту довкілля, це Кривий Ріг.

Іван Гнатюк, житель Кривого Рогу: Особливо вечорами буває. Такий дим валить, що страх і жах. Відкривають можливо заслонки або взагалі аспірацію відключають. Через це небо стає червоним.

Анна Таманчук, жителька Кривого Рогу: Діти дуже кашляють, особливо вночі, коли  вони вже лягають відпочивати. Коли в них заспокоюється дихання, починається такий страшний сухий кашель і він не пов'язаний ані з насморком, ані з простудою, ані з чим.

Кореспондентка: Смог, пил та специфічний запах. Кривий Ріг щороку потрапляє у трійку міст-лідерів за рівнем викидів шкідливих речовин у повітря. Тут сконцентровано понад десятка гірничо-металургійних підприємств, які фактично розташовані в межах міста. 93,7 від загального рівня викидів шкідливих речовин у повітря — це негативний вплив «Арселор Міттал Кривий Ріг». Приміром у минулому 2020-му, у порівнянні з 2019-м, підприємство наростило обсяги викидів ще на 5 відсотків. У повітря потрапило понад 209 тисяч тонн шкідливих речовин. У квітні компанія «Арселор Міттал» підтвердила плани вкласти 1 мільярд доларів у екологічну модернізацію виробництва сталі у Кривому Розі. Обіцяють проєкти, які до кінця 2023 року допоможуть досягти європейських нормативів.

Кореспондентка: Повністю модернізуватися та зменшити викиди промислові підприємства мають протягом 10-12 років. Законопроєкт 4167 готують до розгляду парламенту у разі ухвалення. Промислові забруднювачі повинні будуть перейти на найкращі доступні технології та методи управління.

Олег Бондаренко, голова комітету з питань екологічної політики та природокористування: Чотири роки — це безпосереднє запровадження. І кожне підприємство може звернутися до міністерства, які будуть займатися цим. Я сподіваюся, що це буде Міністерство захисту довкілля. і воно буде отримувати ще 7 років на відступ, так званий, для проведення такої діяльності, для передмодернізації.

Кореспондентка: Законопроєкт пропонує замінити і три дозвільні документи, на підставі яких підприємства працюють зараз, на один, який буде регулювати викиди в повітря, у воду і даватиме дозвіл на розміщення відходів. Міністр захисту довкілля та природних ресурсів Роман Абрамовський каже: на сьогодні промисловість модернізована на 30 відсотків. Мотивувати підприємства проводити модернізацію планують через Український кліматичний фонд. Законопроєкт про його створення нині розробляють.

Роман Абрамовський, міністр захисту довкілля та природних ресурсів: Він би мін мультиплікацію таку відчувати від наших іноземних партнерів. Вони готові вкладатися в цей фонд, в тому числі за рахунок кредитів, грантів. Із цього фонду, можливо, якщо буде схвалена така ідея, фінансувати частково, наприклад, зменшення відсотків по кредитах. Чи за досягнення цілей екологічних, чи перевищення навіть цих цілей. Можливо частково компенсувати капітальні витрати.

Кореспондентка: За даними голови Державної екологічної інспекції Андрія Мальованого, нині в Україні понад 3,5 тисячі підприємств з найбільшим ступенем ризику забруднення довкілля. Каже: щороку сотні з них порушують екологічні норми.

8. Троє загиблих в автоаварії на трасі Одеса-Мелітополь-Новоазовськ

Ведучий: Троє загиблих і одна дитина з тяжкими травмами у лікарні, такі наслідки аварії на трасі Одеса-Мелітополь-Новоазовськ. Пригода сталася поблизу села Цукурин Каховського району. Зіткнулися вантажівка і позашлявик , у легковику була родина з Кіровоградщини. Загинули чоловік із дружиною та їхня шестирічна донька, ще одну дитину доправили до лікарні Нової Каховки, наразі дівчина на штучній вентиляції легень. Водій вантажівки не травмований.

Тетяна Скуба, речниця Нацполіції Херсонської області: На місці ДТП поліцейські встановили, що водій позашляховика рухався по другорядній дорозі, Чаплинка та Нова Каховка , та виїхав на перехрестя з головною автодорогою Одеса-Мелітополь , не надавши переваги у русі вантажівці , в результаті чого між транспортними засобами сталося зіткнення.

Ведучий: У позашляховику був свободівець Едуард Жмуцький, його дружина Марина та їхні доньки, про це повідомив голова Кіровоградської обласної організації «Свобода» Павло Дейнеко. Едуард був його заступником, дружина депутаткою селищної ради, старша донька цього року закінчила школу, а молодша мала б піти до першого класу. Родина їхала на відпочинок.

9. Навчання надзичайників у різних областях України

Вячеслав АФУТІН, ведучий: У горах та у воді надзвичайники навчалися рятувати людей, а ще спасати після авіатрощ. Тренування відбувалися у різних областях за своїми легендами.

Кореспондентка: На Запоріжжі тренували навички рятування людей в авіатрощах. Біля села Наталівка впав гелікоптер Мі-8, це все, що повідомили учасникам навчань. Далі вирішувати як діяти, рятувальники та працівники аеропорту інших служб мусили самостійно.

Жінка: Уточняй, экипаж сколько?

Голос чоловіка за кадром: 3 члена экипажа. На борту 10 пассажиров.

Кореспондент: За легендою, загинули 2 людей, ще кілька травмованих. Рятувальники вирішують евакуювати їх іншим гелікоптером.

Сергій Шкуть, командир повітряного судна: Це, в принципі, майже реальна історія. Тим більше, місцевість не ідеально рівна. Тут і каміння, і пагорби. Люди висять на мотузці. Їх шкода. Це живі люди.

Кореспондент: Потім завдання ускладнюють. Учасникам повідомляють, що один із пасажирів упав на дерево і там заплутався. Інший — у річку. За ним поспішають водолази. А третього завалило уламками, його витягають за допомогою спецобладнання. Активно беруть участь у навчаннях працівники міжнародного аеропорту Запоріжжя.

Сергій Кузьменков, керівник рятувального підрозділу міжнародного аеропорту «Запоріжжя»: Були відпрацьовані практичні навички по взаємодії нашого підрозділу. Значить, практичний навичок по ліквідації осередка пожежі, а також медична служба. Для нас, скажімо так, це дебют. Це перший раз. Служба створена рік тому. Ну, я вважаю, добре. Люди працювали, скажімо так, з ентузіазмом.

Кореспондент: На Львівщині рятувальники тренувались допомагати людям на воді.

Чоловік: Поверніться в зону пляжу!

Кореспондент: На навчаннях потопельника зображує рятувальник Василь Коцур. Каже, таких небезпечних ситуацій на воді і сам бачив чимало та допомагав людям.

Василь Коцур, рятувальник: Під лід, людина була провалилася, то діставав. Та й на річці так само це. Бувало таке, що жіночки переважно не могли плавати, то помагав їм до берега.

Кореспондент: Ще одна типова ситуація на воді — човни та катери, які збивають плавців. Тож відпрацювали й таку подію. Тих, кого не врятували, потім шукають водолази. Від початку року в області 14 людей загинули у водоймах. З них двоє дітей. Прикарпатські ж рятувальники піднялися в гори. Такі навчання провели вперше ще й у формі змагання. З обладнанням, на швидкість, дерлися на Замкову гору. На маршруті розбирали завали, влаштовували переправу, розрізали бензопилою дерев'яні колоди. Гасили пожежу в лісі і транспортували хворого в місце, куди могла б приїхати швидка допомога.

Володимир Чернецький, начальник управління ДСНС в Івано-Франківській області: Це важкодоступність, відсутність проїздів, доїздів, проблема з забезпеченням протипожежним водопостачанням. Але, у зв'язку з тим, що все таки наша гірська місцевість нашої області, Карпатського регіону є населеною, люди проживають. Крім того, є великий потік туристів останнім часом. Надзвичайні ситуації стаються.

10. У Сумської дитячої обласної лікарні немає грошей на догляд за покинутими дітьми

Ведучий: У Сумської дитячої обласної лікарні немає грошей на догляд за покинутими дітьми. За законом держава не може виділяти гроші на здорових малюків, але ж доглядати їх потрібно. Пелюшки, гігієнічні засоби та годування коштують 5000 гривень на місяць для кожної дитини. За рік їх у лікарні буває до півсотні. Де беруть гроші і хто опікується малюками, розкажемо далі.

Кореспондентка: Цим дітям місяць та півтора від народження. Від дівчаток їхні матері відмовились одразу після пологів, розповіла завідувачка відділенням паталогій новонароджених.

Наталія Голуб, в.о. заввідділенням патологій новонароджених: Такі діти в нас перебувають постійно, їхня кількість коливає від 2, іноді буває навіть до 5.

Кореспондентка: Зазвичай за такими дітьми доглядають 2 медичні сестри, Лада Ляшенко одна з них.

Лада Ляшенко, медична сестра: Постійно з ними находжуся, бо дітки маленькі, можуть плакати вдень і вночі, тобто я для них на даний момент мама. Годування іде через 3 години, памперс звичайно ми міняєм кожні 3 години, але є такі випадки, що приходиться гораздо частіше.

Кореспондентка: На суміші, якими годують немовлят, гігієнічні потреби в місяць іде до 5000 гривень.

Наталія Голуб: Догляд і фінансування покладено на плечі лікарні, перш за все догляд на медичних сестер і лікарів відділення, фінансування на саму лікарню. Те чого нам не вистачає, зачасту це нам не вистачає предметів догляду для таких дітей — це памперси, серветки, пелюшки, все це додатково нам забезпечують волонтери і небайдужі мами. Діти у нас тут перебувають деякі від 7 днів і до 2 місяців.

Кореспондент: За рік у лікарню потрапляє у середньому 50 таких дітей, у тому числі з вулиці.

Оксана Сташко, обласний педіатр: Є ті діти, яких перебування в сім'ї є загрозою для життя. Це можуть бути діти, які направлені службою в справах дітей, це можуть бути діти, які знайдені поліцією. Ми їх приймаємо в своє відділення на стаціонарне лікування, але часто ці діти не потребують медичного догляду, а потребують материнського тепла.

Кореспондентка: Зараз, каже Оксана Сташко, за депутатським запитом з обласного бюджету лікарня може отримати для цих дітей 250 000 гривень і це єдині гроші, на які можуть розраховувати. Усього зараз у лікарні перебуває 4 дитини, яких покинули батьки або яких від батьків забрали, в тому числі однорічний хлопчик. Кілька тижнів тому його принесли сюди батьки.

11. Травма поставила хрест на кар’єрі гімнастки

Ведучий: 15 років тренувань, сотні перемог і одна травма, що поставила хрест на усьому. Єлизавета Лопатіна майстер спорту з художньої гімнастики готувалася до нових змагань, коли травмувала стегно. Навіть із болем не припиняла тренування. Та лікарі заборонили далі займатися спортом.

Дівчина: Останній день в залі я провела ще в лютому, тоді я не знала, що в мене починається пієлонефрит. У мене дуже сильно боліли нирки, крім того боліло стегно, була важка травма.

Кореспондентка: Тоді 19-річна спортсменка Єлизавета Лопатіна і гадки не мала, що це останній день тренувань. Дівчина займалася професійно художньою гімнастикою 15 років шість днів на тиждень по чотири години на день. 7 років тренувалася саме в цьому залі. Через травму спортивна кар’єра Лізи закінчилася.

Єлизавета Лопатіна, гімнастка: З відчуттями це так ніби в тебе було своє життя і якоїсь миті тобі просто все перекреслюється.

Алла Лопатіна, мама Єлизавети: Їй було дуже складно, тому що стільки років невпинно рухалася до своєї мрії. Травми були дуже серйозні.

Кореспондентка: Єлизавета їздила на змагання по всій Україні. Відвідувала понад 10 країн Європи. Зокрема, представляла Україну в Туреччині, Чехії, Угорщині, Литві та Ізраїлі.

Єлизавета Лопатіна, гімнастка: Для мене насправді немає найважливішої медалі. Ти виграв якусь медаль, ти її зняв, отак поклав у пакетик і йдеш далі тренуватися, бо щоразу ти розумієш, що можеш іще краще. Іще більше зробити. Перших місць у мене було більше як 150. Других 40 третіх 21.

Кореспондентка: 2019 року Ліза здобула звання майстра спорту з художньої гімнастики.

Єлизавета Лопатіна, гімнастка: Тоді мені тренерка казала: виконуй зараз, бо потім не зможеш виконати. Я думала: та в мене ще ціле гімнастичне життя попереду, що ви кажете.

Кореспондентка: Ліза з родиною переїхала з Донецька до Києва сім років тому. Тоді часто хворіла ангіною, через це почалися негаразди із серцем. Постійно були травми ніг, колін спини, розповідає дівчина. Фатальною стала травма стегна.

Єлизавета Лопатіна, гімнастка: Просто-напросто навіть не могла ходити, не то що тренуватись. Але все одно тренувалася. І мені завжди було дуже важливо показати в залі, що я ще можу.

Кореспондентка: Прийняти те, що спортивній кар'єрі кінець допомогла підтримка батьків та розмови з психотерапевтом. А найбільше — переосмислення ситуації.

Єлизавета Лопатіна, гімнастка: Якоїсь миті я зрозуміла, що не можна вдома сидіти. Байдуже, що мені погано. Навіть просто із собакою виходила і гуляла, щоб не сидіти вдома. Щоб якось це все подолати.

Кореспондентка: Дівчина каже, допоміг і спорт. Саме він виховав організованість та вольовий характер. Нині Ліза налагоджує бізнес у сфері торгівлі. Навчається в столичному університеті фізвиховання, а вільний час мріє присвятити творчості.

12. У Тернополі строковик вистрибнув з вікна військкомату на 4-му поверсі

Ведучий: ДБР розслідуватиме справу тернопільського строковика, що вистрибнув з вікна військкомату. Це сталося в понеділок. Кабінет розташований на четвертому поверсі. Хлопець дістав численних травм і нині в реанімації Тернопільської лікарні швидкої допомоги. Чому він тікав з військкомату, розбиралися наші кореспонденти.

Кореспондентка: Так 22-річний тернополянин Святослав Шмиглик виправдовує свій стрибок у вікно. Після якого він і потрапив у лікарню 7 червня у важкому стані.

Ярослав Чайківський, директор Тернопільської лікарні швидкої допомоги: У пацієнта діагностовано закрита черепно-мозкова травма, забій головного мозку, пошкодження кісток лицевого черепа, забій грудної клітки, і в подальшому діагностовано переломи компресійні грудного та поперекового відділу хребта.

Кореспондентка: Ярослав Чайківський розповідав, нині став Святослава стабільний, загрози життю немає. Його в медзакладі відвідує дружина Олена Кизима. Вона каже: чоловік так тікав від строкової служби. І додає: Святослав начебто готовий був служити хіба за контрактом у територіальній обороні. Та 15-го травня, з її слів, чоловіка силоміць забрали у військкомат.

Олена Кизима, дружина призовника: Ми читали, що можна зі строкової служби замість строкової служби взяти дві контрактні. Він сів у машину, прийшлося сісти в машину мені. Вони знялися з місця пояснили, що ми їдемо у військкомат, там ніби їхні ті головні командуючі, що от з ними будем спілкуватися. Ну і получається, що вони його викрали.

Кореспондентка: Вночі сьомого червня Святослав намагався втекти із військкомату, бо йому начебто повідомили, що призвуть саме на строкову службу.

Олена Кизима, дружина призовника: Отоді коли він втік, він же ж до мене подзвонив, сказав, що, Лєна, я зламав ногу, приїдь мене забери, Лєна я за зупинкою. Я прийшла за зупинкою там підняла його вже від цього від павільйончика мені його поміг таксист довести до машини. Ми сіли в машину, вибігло ну з боку воєнної частини вибігло шайка хлопців я не можу сказати кількості, бо я не була в тому стані щоб їх рахувати. І почали виривати двері машини, його витягувати.

Кореспондентка: Комісар Тернопільського обласного комісаріату Ігор Гусєв каже, в ситуації ще будуть розбиратись.

Ігор Гусєв, комісар Тернопільського обласного військового комісаріату: Він мав письмову згоду на контракт в бойову частину 44-ту, нашу, чому він не дочекався рішення цього? Йому ніхто перепони в цьому плані не робив. Яким чином його доставили до обласного пункту, я вам сказати не готовий. Але те, що він сам туда не прийшов, це можна сказати, і ми ж із поліцією счас із законодавством цим уже узаконено, що у випадку призивник якщо не являється, то ми подали списки хлопців, які розшукуються. І відповідно могли його і доставити. Кореспондентка: Речниця військової прокуратури західного регіону Юлія Галущак розповіла, цю справу передали у Державне бюро розслідувань.

У випуску за 9 червня не повідомлялося про такі важливі теми дня:

Уряд виділив 800 млн грн із «ковідного» фонду на доплату співробітникам МВС.

Окупанти не пускають в Україну дітей з «ДНР» — Денісова.

Колишньому політв’язню Бекірову окупаційний «суд» Криму дав заочно 7 років колонії.

Блінкен заявив про підтримку США членства України в НАТО.

На Херсонщині почали вакцинувати від ковіду жителів окупованого Криму.

Євросоюз скасував санкції проти Віктора Януковича та його сина Олександра.

10 червня (четвер):

1. На Донбасі поранено українського військового

Ведучий: На Донбасі сьогодні було поранено українського військового. Це сталося неподалік Старогнатівки. Там окупанти вели вогонь з підствольних гранатометів, великокаліберних кулеметів і стрілецької зброї. Бійця у стані середньої тяжкості доправили до шпиталю. Загалом протягом дня російсько-терористичні війська 6 разів порушили «режим припинення вогню». Біля Шумів, в районі Новгородського, Причепилівки та Водяного українські військові відкривали вогонь у відповідь — повідомив речник командування Об'єднаних сил Віталій Саранцев.

2. Зброю та техніку для армії виготовлятимуть 55 підприємств

Ведучий: Зброю та техніку для армії виготовлятимуть 55 підприємств. З бюджету виділять понад 22 мільярди гривень на їх розробку, модернізацію, ремонт та виробництво. Однак, держава не розрахувалась за торішніми контрактами. Львівський завод, що працював над засобами спецзв'язку, витратив власні 25 мільйонів гривень. Тож, що нині з оборонним замовленням?

Кореспондентка: На сході України з нашими військовими зараз Андрій Римарук. Він представник фонду «Повернись живим». Одне із завдань, яке виконує фонд — постачання та ремонт військової техніки у бойовій зоні. Андрій розповідає, техніку та зброю доставляють в основному волонтери.

Андрій Римарук, представник фонду «Повернись живим»: На 50 відсотків фронт забезпечується тепловізійною оптикою виключно завдяки волонтерам. Квадрокоптери — 100 відсотків це забезпечення йде волонтерське. У нас дуже багато озброєння радянського зразка. Більша частина з них критично потребує заміни, або потребує негайної модернізації, або ремонту. Цей весь процес проходить, виключно через «Укроборонпром».

Кореспондентка: Скільки грошей отримали від Міністерства оборони на виготовлення та модернізацію військової техніки, в «Укроборонпромі» не розголошують. Але кажуть, підприємства активно працюють.

Юрій Гусєв, гендиректор держконцерну «Укроборонпром»: Ми зацікавлені в тому, щоб підприємства «Укроборонпрому» отримували більшу частку державних оборонних замовлень. Техніка передається регулярно, кожного тижня, якась частина державного оборонного замовлення виконується.

Кореспондентка: Належить концерну «Укроборонпром» львівський завод «Лорта». Там виробляють засоби спецзв'язку. Торік за замовлену продукцію гроші від Міноборони не отримали. Тому витратили власні 25 мільйонів гривень. Працівники не отримували зарплату і в січні цього року завод зупинив роботу. Зараз працюють неповний робочий тиждень. Замовлень від Міноборони не мають.

Галина Тарнавська, голова профспілкового комітету «Лорта»: Нас ніхто не ставив до відома, що в нас є якесь на цей рік оборонне замовлення. Цього року від Міністерства оборони коштів ніяких не надходило.

Кореспондентка: У Міноборони нам розповіли, що на цей рік мають плани щодо цього заводу.

Відповідь на запит: Державне підприємство Львівський державний завод «Лорта» у 2021 році є головним виконавцем державних контрактів із розроблення та виготовлення комплексів автоматизованого управління вогнем артилерії. ДОЗ передбачено фінансування підприємства у повному обсязі, відповідно до умов контрактів.

Кореспондентка: У серпні 2020-го, президент Зеленський підписав закон, що передбачає закупівлі для армії на відкритих електронних аукціонах. До 1 січня цього року підзаконні акти, тобто перелік пропозицій та виконавців, мали розробити Міноборони та Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості. Але не встигли. Державне оборонне замовлення на цей рік затверджувалося урядом із запізненням майже на п'ять місяців.

Гліб Канєвський, голова експертної організації «Стейтвотч»: Державне оборонне замовлення, воно і досі є. Вся інформація на 100 відсотків таємна. Тобто, що і як купує Міністерство оборони на сьогодні, для армії не розуміє ніхто. По-друге, закон про оборонні закупівлі так і не впроваджений. Склалась ситуація, коли армія не розуміє, в що вона буде взута в другому півріччі 2021 році, чи буде заправлена паливом техніка.

Кореспондентка: У міністерстві нам розповіли, що постанова уряду від 2 квітня, передбачає 22,4 мільярди гривень на оборонне замовлення на 2021-23 роки. У профільному парламентському комітеті тим часом розглядають річний план закупівель.

Ведучий: Труднощів з оборонним замовленням немає — так сказав голова парламентського Комітету з нацбезпеки, оборони та розвідки Олександр Завітневич. Замовлення має пройти певні етапи погодження. Після Верховної Ради його мають затвердити РНБО і президент. Коли це буде, Завітневич не сказав. Міноборони зараз здійснює закупівлі за старим законом про оборонне замовлення.

Олександр Завітневич, голова Комітету ВР з питань нацбезпеки, оборони та розвідки: Та проблема, про яку говорять військові, Міністерство оборони, це може стосуватися інших видів закупівель. Це може бути таке. Але державне оборонне замовлення ніяких перепон з боку держави не має. Документи, які раніше і зараз робить Кабінет Міністрів, не забороняють вступати в переговорну процедуру перед тим як буде погоджено всіма, РНБО, указ президента і комітет Верховної Ради. Тому, звісно, це повинно пройти якийсь час.

3. Українські миротворці-вертолітники евакуюювали людей у Конго

Ведучий: Українські вертолітники зі складу миротворчого контингенту в Конго повертають людей додому після екстреної евакуації. Її оголосили 19 днів тому через виверження вулкану. Екіпажі чотирьох українських вертольотів перевозили місцеве населення, персонал місії ООН та військових. Щоденно брали на борт до двохсот людей. Загалом з моменту виверження у безпечні місця вивезли майже 1,5 тисячі людей, понад 33 тонни вантажу. Налітали в небі Африки майже 300 годин. Український вертолітний загін — єдиний, хто піднімався в небо в умовах надзвичайної ситуації.

Андрій Ковалюк, старший льотчик вертолітної ланки: Темп польотів відрізнявся звичайно, бо треба було багато людей перевезти і перевозили людей і не було ніяких затримок. Тільки сідали заправлялися і вилітали знову, сідали, заправлялись, вилітали знов. По-другому не було бути, треба чим більше людей перевезти.

4. У Нідерландах триває суд у справі про збиття рейсу МН17

Ведучий: У Нідерландах у судовому комплексі Схіп-Хол закінчилося четверте судове засідання у справі про збитий сім років тому літак рейсу МН17. Сьогодні судді розповіли, що один зі свідків 17 липня 2014 року бачив «Бук», який рухався поблизу Сніжного. Він підтвердив, що з установки стріляли. Після того на ній бракувало однієї ракети. Протягом чотирьох днів слухань судді представили матеріали розслідувань: відео, фото та покази очевидців. Крім того кілька фрагментів телефонних розмов, де фігурують обвинувачення. Троє росіян Ігор Гіркін, Сергій Дубинський, Олег Платов та громадянин України Леонід Харченко, який воював на боці самоназваної «ДНР». Наступне засідання суду відбудеться 17 червня. Нагадаю, малайзійський «Боїнг» збили поблизу тимчасово окупованого Сніжного на Донеччині. Загинули всі 298 людей, які були на борту. Літак прямував із Амстердама до Куала-Лумпура. Міжнародна слідча група з'ясувала, в нього поцілили із зенітно-ракетного комплексу «Бук», що належав російській 53-й бригаді з Курська. (Нема посилань на джерело інформації).

5. В Україну не пускатимуть щеплених російською вакциною «Супутник-V»

Ведучий: З щепленням російською вакциною «Супутник-V» і без негативного тесту на ковід не пускатимуть в Україну — про це «Суспільному» розповів речник Держприкордонслужби Андрій Демченко. За його словами, за кілька останніх днів відмовили у в'їзді п'ятнадцятьом росіянам.

Андрій Демченко, речник Державної прикордонної служби України: Кілька останніх днів фіксуємо в тому числі і громадян Російської Федерації, які слідуючи в Україну, представляють довідку про вакцинацію, зроблену вакциною «Супутник-V». Оскільки ця вакцина не входить до переліку затверджених ВООЗом, прикордонники не визнають таку довідку і таким громадянам відмовляють у в'їзді в нашу країну.

Ведучий: Нагадаю, на початку тижня Кабінет Міністрів пом'якшив карантинні обмеження, зокрема, дозволив в'їжджати іноземцям не лише з негативним результатом ПЛР-тесту на ковід, а й тестом на антиген. А також із сертифікатом про повну вакцинацію препаратами, які затверджені Всесвітньою організацією охорони здоров'я.

6. В Україні запрацювали електронні лікарняні

Ведучий: В Україні запрацювали електронні лікарняні. Поки що їх можуть оформлювати понад 250 лікарень, з вересня усі медзаклади. В уряді підрахували, що електронні лікарняні економитимуть для держави до 4 мільярдів гривень на рік.

Ірина Лиса, лікарка-терапевтка: Дату, яким числом поступила пацієнтка, — вчора? Вчорашня дата, на 5 днів. Автоматично вибиває до якого числа в нас відкривається, як висновок. Підтягує пацієнта, його діагноз, і всьо, тоді ми підписуємо ключем своїм електронним.

Кореспондентка: Лікарка-терапетка Ірина Лиса створює перший електронний лікарняний Ірині Онопрієнко. Каже, цього лікарі навчалися тиждень під керівництвом працівників медичного інформаційного онлайн-сервісу «Хелз24» та Національної служби здоров'я. Процедура створення електронного лікарняного займає близько 5 хвилин, на паперовий потрібно до півгодини. І часто, каже лікарка, пацієнти повертали лікарняні для виправлення.

Ірина Лиса: Пацієнти не завжди знають, як правильно називається їхня організація, в якій вони працюють, або вони не знають, яка юридична адреса, і завжди є багато помилок, і тоді вони вертаються, виправте то, виправте це. Маємо ми підписати, голова ЦЛКК, має бути печать. І дуже багато різних дій, яких, по суті, не потрібно.

Кореспондентка: Після оформлення медпрацівником лікарняний потрапляє до Фонду пенсійного страхування. Там формується електронний листок непрацездатності. Повідомлення про це пацієнт отримує на телефон.

Ірина Онопрієнко, пацієнтка: Треба було довго ходити по лікарях. Сама процедура була дуже довгою. Сидіти в поліклініці. А зараз просто, раз-раз, і все.

Кореспондентка: Щоб закрити листок непрацездатності, приходити до лікаря не потрібно. Нині в Україні електронні лікарняні видають близько 250 лікарень. Відтепер паперових вони не відкривають, відкриті раніше в такому ж вигляді мають бути і закриті. За словами міністра цифрової трансформації Михайла Федорова, щороку лікарняні отримують 5,5 мільйонів українців. Виплати за ними перевищують 18 мільярдів гривень. За словами міністра, система електронних лікарняних зупинить видачу необґрунтованих документів.

Михайло Федоров, міністр цифрової трансформації: Створений сервіс онлайн, в якому можна перевірити, за номером лікарняного, чи дійсно є такий лікарняний. Тобто, до сьогодні, ви представляєте, мільйони лікарняних створюються, а нема єдиної бази даних. Тепер є єдина база даних і є номер, за яким можна перевірити.

Кореспондентка: Електронна система спростить проведення та одержання виплат за лікарняними, каже перший заступник міністра соціальної політики Євген Котик. На сьогодні заборгованість із них становить 3 мільярди гривень. Щоб її погасити, уряд ухвалив рішення, виділити додаткові кошти, повідомив чиновник. В усіх лікарнях України електронні лікарняні мають запрацювати до 1 вересня.

7.  Поліція відкрила провадження, щодо трьох чоловіків з інвалідністю, яких покинули на кладовищі в Одесі

Ведучий: Поліція відкрила провадження, щодо трьох чоловіків з інвалідністю, яких покинули на кладовищі в Одесі. Всі вони на візках, один без ніг, інший має травму голови, розмовляти серед них може лише один. Досі всі лікувалися в місцевій психіатричній лікарні.

Кореспондентка: Троє чоловіків з інвалідністю та психічними розладами, яких перехожі знайшли на другому християнському кладовищі, наразі перебувають у центрі реінтеграції для безхатченків. Двоє з них Андрій та Павло мають проблеми з мовленням. Третій Олександр Фатєєв розповів, що на кладовище їх привезли санітари та лишили там з буханкою хліба.

Олександр Фатєєв, людина з інвалідністю: Я був у лікарні на Воробйова, 9. Ми всі троє були там. Усіх трьох на вивезли на кладовище. Медсестра під диктовку текст заяви читали, що, мовляв, я попросив заяву, аби мене виписали, що я здоровий і добре себе почуваю.

Кореспондентка: Чоловіків тимчасово поселили в ізоляторі. Сюди їм носять їжу працівники центру, оскільки їдальня не розрахована для інвалідних візків.

Олександр Лімзаєв, директор Одеського міського центру реінтеграції осіб без визначеного місця проживання: Наші клієнти приймають участь, щоб за ними доглядати. Вони переодіті, накормлені, і знаходяться в більш-менш нормальних умовах на даний час. Але повторюсь, що вони повинні знаходитися в спеціалізованому закладі.

Кореспондентка: Один з тих, хто допомагає чоловікам, підопічний центру реабілітації Максим Киларь.

Максим Киларь, підопічний центру реінтеграції людей без визначеного місця проживання: Звісно ми допомагаємо, перевдягаємо памперси, одяг дають нам, ми їх одягаємо, доглядаємо. Ми тут різні випадки бачили, але вивести людей на цвинтар — це верх цинізму.

Кореспондентка: Такий вигляд має відділення центру психічного здоров'я, де жили троє чоловіків. Вони не потребували лікування, сказав директор закладу Анатолій Волощук. Анатолій Волощук, гендиректор Одеського обласного медичного центру психічного здоров'я: Це пацієнти, які не мали гострих психіатричних патологій, не мали галюцинацій. Вони не збуджені, вони не агресивні. Для перебування в медичному закладі підстав не мають. Це пацієнти, які по рішенню суду не признані недієздатними. Відтак, якщо людина виявляє бажання виписатися, ми повинні виписати.

Кореспондентка: Анатолій Волощук, також заперечив тиск персоналу на пацієнтів та їх участь у перевезенні людей у візках на кладовище. За його словами, вони дістались туди самі.

Анатолій Волощук: Їх випустили, бо вони написали заяву. У нас 200 зайвих людей, які не мають перебувати в психлікарні. Вони мають бути в соціальних службах. Ми відповіли, що протягом року ми їх будемо виписувати. Списки перебувають у міських службах.

Кореспондентка: Ситуацію прокоментував уповноважений з прав людини Тарас Кошовий.

Тарас Кошовий, представник уповноваженого з прав людини: Це є порушення прав людини, безпосередньо, це порушення прав на медичне забезпечення, на соціальне обслуговування. Були підготовлені звернення та направлені до органів внутрішніх справ, до Міністерства соціальної політики, та до Міністерства охорони здоров'я.

8.  Для неповнолітніх у Лук'янівському СІЗО сьогодні готувала оперна співачка

Ведучий: Для неповнолітніх у Лук'янівському СІЗО сьогодні готувала оперна співачка Анжеліна Швачка. Приїхала допомогти дітям і навчити як варити справжній борщ. В ізоляторі також представили нове меню для ув'язнених.

Кореспондентка: У рамках проєкту «Залучення зірок до мотивації підлітків, які потрапили в місця позбавлення волі», до Лук'янівського СІЗО приїхала солістка Київської опери Анжеліна Швачка. Разом із неповнолітніми ув'язненими готує борщ.

Анжеліна Швачка, співачка: Я хотіла справжній український борщ, показати як треба це робити. Ну і познайомитися. Звичайно, мені дуже цікаво подивитися на життя, як тут живуть люди, як вони харчуються. І допомогти чимось.

Кореспондентка: 17-річна Христина в Лук'янівському СІЗО вже 2 роки. Потрапила сюди за крадіжку, тут і народила. Для дитини зазвичай готує сама у камері.

Христина, ув'язнена: Супчиками, кашками, буває я годую.

Кореспондентка: Сама ж Христина їсть те, що дають.

Христина: Нормально, смачно. Картоплю, котлети, кашки, супчики на обід.

Кореспондентка: Крім борщу сьогодні показали страви із нового меню. На харчування одного в'язня виділяють 10 гривень 70 копійок на день, каже заступниця міністра юстиції Олена Висоцька. Всього в Україні 50 тисяч ув'язнених. При плануванні нового раціону, каже Висоцька, намагалися скласти збалансоване меню.

Олена Висоцька, заступниця міністра юстиції України: Це абсолютно нове, тому що раніше готувалась їжа по тим вмінням і знанням, які були в кухарів на кухні. Цього абсолютно недостатньо. Тому ми звернулися до професіоналів і розробили технологічні карти по тих продуктах, які ми маємо право, як держава, закуповувати для слідчих ізоляторів, для в'язниць. Нам розробили таке меню. Воно включає в себе певне різноманіття, наскільки це було можливо.

Кореспондентка: Що готуєте?

Олександр, кухар: Зажарку.

Кореспондентка: Що сюди входить?

Олександр: Морковка, лук репчатый и соус. В это всё ещё добавляется бульйон.

Кореспондентка: Учора в Лук'янівському СІЗО вечерю готували вже за новим меню.

Олександр: Картопля пюре, риба смажена з соусом.

Кореспондентка: Ми запитали в кухаря Олександра, чи відрізняється кардинально нове меню від попереднього?

Одександр: Та ні. Старе меню, наскільки мені відомо, було все за технологією зроблено. Якщо в новому там мабуть тільки якісь нові позиції добавили. Фрикадельок якихось та котлет. А так сама процедура приготування вона не змінюється.

Кореспондентка: Інший повар, Анатолій, що особливого в новому меню, не може сказати. Він готує картоплю.

Анатолій, кухар: Вимішую щоб не було комків і вона потім застигає.

Світлана Корінна, директорка їдальні: Ми зараз знаходимося в гарячому цеху. Це, можно сказати, серце нашого харчоблоку. Тут проходять самі особливо важливі процеси.

Кореспондентка: Директорка їдальні Світлана Корінна показує запропоноване меню на тиждень. Наприклад, ось що рекомендують на четвер.

Світлана Корінна: На сніданок рекомендують м'ясо відварне, кашу перлову, чай чорний з цукром, хліб пшеничний з борошна першого сорту. У нас ввесь хліб з борошна пшеничного першого сорту. На обід: салат з квашеної капусти, розсольник з крупою на бульйоні, биточки рибні в соусі, картопля відварна, хліб пшеничний з борошна першої категорії. І на вечерю: салат картопляний, риба смажена, соус томатний, каша пшенична, цибуля смажена в олії, чай чорний з цукром.

Кореспондентка: А це місцева пекарня. Тут щодня випікають хліб для ув'язнених.

Андрій, пекар: В день випікається хліба півтори тисячі. Моя задача спекти.

Кореспондентка: Працюють у пекарні й на кухні ті, що відбувають покарання. Страви з нового меню в Лук'янівському СІЗО почали готувати з понеділка.

9. У Харкові пройшли навчання рятувальників, поліцейських і медиків

Ведучий: Пожежа в кінозалі, розбита колба з отрутою та вибухівка у картонній коробці. У харківському торгово-розважальному центрі пройшли спільні навчання рятувальників, поліцейських і медиків. Роль відвідувачів грали дві сотні працівників торгівельного центру.

Кореспондент: У протигазах і з ліхтариками до торгово-розважального центру «Нікольський» у середмісті Харкова готуються зайти рятувальники. О шостій ранку їх викликав охоронець закладу. За легендою, через коротке замкнення на четвертому поверсі загорівся кінозал. Відвідувачів, яких грають продавці магазину, виводять надвір. П'ятеро відвідувачів заблукали. Їх дістають із допомогою автодрабини.

«Відвідувач»: Там диму було багато. Я нічого не зрозумів.

Вадим, директор магазину в торговому центрі: Спрацювала навчальна тривога про пожежу. І — ми вийшли. Як для директора магазину — це корисний досвід.

Кореспондент: «Нікольський» працює у Харкові менше місяця. На третій день після відкриття у закладі сталася пожежа. Зайнялося будівельне сміття. Спрацювала система оповіщення та пожежна сигналізація. Двохсот відвідувачів евакуювали. Харківське видання «Ньюзрум» опублікувало тоді фото і відео з різних поверхів закладу. На знімках — зачинені евакуаційні виходи, пожежний рукав у мішку. Будівельне приладдя, що перешкоджає проходу.

Дмитро Чумаков, представник власника ТРЦ: Можна ту саму картинку показати з різних боків. На сьогодні усі начальники варт пройшлися по евакуаційних переходах і не зафіксували якихось перешкод для повноцінної евакуації людей у випадку надзвичайної ситуації.

Кореспондент: Отруєних за легендою чадним газом відвідувачів надзвичайники передають медикам. Ті розподіляють потерпілих по кольорових настилах.

Віктор Забашта, директор центру екстреної меддопомоги: Червоний — це найскладніший. Це — люди, які потребують негайної стабілізації.

Кореспондент: Вдає що надихався диму і Дмитро. Юнак працює в торговому центрі механіком.

Медик: Ви мене чуєте?

Дмитро: Так, я вас чую. В мене почала крутитися голова. Я сів і чекав на допомогу.

Кореспондент: Далі рятувальники знаходять у закладі розбиту колбу. На підлозі розлита отрута. Хіміки збирають її у контейнер. Із роботом у руках до центру заходять і вибухотехніки. З роботом рятувальники працюють 4 роки, розповідає його кермувальник Володимир.

Володимир, працює з роботом: Управляється як іграшка. Як маніпулятор. Він зроблений для того, щоб перевозити вибухонебезпечний предмет.

Кореспондент: Вибухівку та отруту рятувальники знищують. Зловмисників, які їх принесли, затримують.

Анатолій Торяник, заступник начальника облуправління ДСНС: І дим був. І димовидалення спрацювало. І оповіщення. І — спрацювала автоматика по ескалаторам, ліфтам, освітленню і таке інше.

Кореспондент: Торяник каже: пожежну безпеку у торгових центрах рятувальники перевіряють двічі на рік. У жовтні «Нікольський» проінспектують знову.

10. Кільцеве сонячне затемнення

Ведучий: Кільцеве сонячне затемнення сьогодні могли спостерігати жителі північної півкулі. На Алясці, в Канаді, Гренландії а також частково в Європі та Азії. Близько 14-ї години частково побачити затемнення могли і в Україні. У Хмельницькому спостерігати за затемненням можна було з двох телескопів на майдані Незалежності. Їх установили безплатно. Так організатори хотіли популяризувати серед містян астрономію.

Кореспондентка: Хмельниччанин Андрій розповідає, свій перший телескоп придбав у 17 років. Зараз астрономія це хобі чоловіка.

Андрій, астроном-аматор: Сьогодні ми представляємо наші телескопи для загалу, для спостереження за сонячним затемненням. Це спеціальні сонячні телескопи, в яких встановлено фільтри, за допомогою яких ми можемо спостерігати за поверхнею сонця

Кореспондентка: Михайло Бунтаренко також називає себе аматором астрономії і каже, з дитинства любив спостерігати за зірками. Самотужки збирав свій власний телескоп з лінз окулярів. Десять років тому знов повернувся до астрономії. Зараз у чоловіка чотири телескопи. Один із яких сьогодні приніс на майдан Незалежності аби показати людям сонячне затемнення.

Михайло Бондаренко, астроном-аматор: Воно відбувається кілька разів на рік. Але видно його це затемнення не скрізь. Воно рухається певною смугою шириною приблизно 250 кілометрів по поверхні земної кулі.

Кореспондентка: Спостерігати за сонячним затемненням можна і без спеціального телескопу, каже Михайло Бондаренко.

Михайло Бондаренко, астроном-аматор: Спостерігати з телескопу можна у самому простішому випадку взяти закоптити свічкою шматочок скла. Та навіть дискети старі можна використовувати, плівку для квітів.

Кореспондентка: Аби популяризувати та привернути увагу хмельниччан до астрономії, сьогодні на майдані Незалежності і влаштували просвітницьку акцію, каже її організатор Андрій Попик.

11. Діду Панасу виповнилося б 110 років

Ведучий: Під його пісні засинали мільйони, а цитати внесли до словника нецензурної лексики. 10 червня народився головний казкар Українського телебачення — дід Панас. Сьогодні Петру Восклярову виповнилося б 110 років.

Дід Панас: Добрий вечір Вам, малятка, любі хлопчики і дівчатка. Це я дід Панас

Кореспондентка: Це привітання звучало з телеекранів УТ-1 щовечора понад 3 десятки років з вуст актора Петра Юхимовича Восклярова. Його персонаж дід Панас з'являвся в інтер'єрі української хати-мазанки у вишиванці. Вона й досі збереглася. Це вишиванка діда Панаса в музеї телебачення телецентру «Олівець». У ній він вів свою програму «Вечірня казка». За часів радянської влади керівництво з Москви хотіло переодягнути його з українського національного вбрання у звичайну сорочку. Але одразу після цього редакцію починали завалювати листами, мовляв, поверніть діда у вишиванці. Бо цього дитина не впізнає, і навіть не може заснути. Дід Панас зачитував листи від дітей. Вітав їх з днем народження і розповідав вечірню казку, щоразу додаючи щось від себе.

Дід Панас: Ви любите слухать казки, це я знаю. Ото ж бо тихенько, бо я починаю.

Кореспондентка: 1988 року Весклярова звільнили з роботи. За однією з версій це сталося після того як він після свого традиційного прощання сказав в ефірі «Отака х..ня, малята». Втім доказів цього нема. Казка завжди йшла в прямому ефірі і запису зазвичай не робили. Однак ця фраза стала крилатою і ввійшла до великого словника нецензурних слів.

Наталія Ходос, екскурсовод музею телебачення: Немає документального підтвердження, я би все-таки схилялася до думки, отакого світлого образу. Між іншим до сих пір на вулиці Хрещатик, 26 зберігається ціла купа листів — «Хрещатик, 26, програма «На добраніч діти» діду Панасу».

Кореспондентка: Наталія каже в дитинстві обожнювала казки від діда Панаса як і всі її друзі.

Наталія Ходос, екскурсовод музею телебачення: І найбільше покарання було від батьків, якщо не будеш слухатися, залишишся без вечірньої казки. Шалена мотивація була.

Кореспондентка: За 60 років роботи в кіно і на телебаченні дідові Панасу не дали жодного звання чи нагороди. Єдина меморіальна дошка є в його рідному Тальному на місці, де стояв будинок родини. Хоча як каже колишня ведуча УТ-1 Світлана Білоножко Петро Юхимович був справді найпопулярнішим казкарем у Радянському Союзі.

Світлана Білоножко, народна артистка України: Коли прийшли у вечірню казку після нього ми вчилися в нього. Ми переглядали відео, тому що така щирість унікальна як у нього була, ну я не знаю ще в кого така може бути.

Кореспондентка: Сьогодні дідові Панасу- Петру Юхимовичу Весклярову виповнилося би 110 років.

Дід Панас: І зайчик сіренький спить, на добраніч, хороші. Добраніч, добраніч, добраніч.

12. УЄФА просить прибрати гасло «Героям слава» з футбольної форми збірної України

Ведучий: Союз Європейських футбольних асоціацій просить Україну прибрати гасло «Героям Слава» з форми збірної на Євро чемпіонаті. В УЄФА вважають, що в комбінації зі словами «Слава Україні» він має політичний підтекст. Утім переговори ще тривають і остаточного рішення немає, сказав «Суспільному» речник Української асоціації футболу Ярема Городчук. Нагадаю форму українських футболістів представили кілька днів тому, на ній зображено мапу України разом з окупованим Кримом. Російські політики виступили з протестом, гасла назвали нациськими, а Крим російським. У нову форму української збірної вбралися працівники американського посольства в тому числі і тимчасова повірена у справах США в Україні Крістіна Квін. Фотографію розмістили на фейсбуксторінці амбасади і підписали: " З нетерпінням чекаємо на першу гру в неділю. Не знаємо хто переможе, але українська команда виглядатиме чудово".

У випуску за 10 червня не повідомлялося про такі важливі теми дня:

Київрада погодила план забудови зелених зон Мінського масиву.

Труби першої нитки «Північного потоку-2» укладено.

Шестеро суддів заблокували роботу Конституційного Суду, вимагаючи участі відстороненого Тупицького.

Суд присудив Медведчуку виплатити видавництву «Віват» майже 300 тисяч гривень.

11 червня (п’ятниця):

1. На Донбасі загинув український військовий

Ведучий:  На Донбасі загинув український військовий. Біля Водяного на Приазов'ї воїн дістав осколкове поранення. У цьому районі противник двічі відкривав вогонь з гранатометів, повідомив речник командування Об'єднаних сил Віталій Саранцев. Неподалік Водяного біля Донецька ворог обстріляв нашу позицію з 82-міліметрових мінометів. Поблизу Опитного — з гранатометів. У районі Південного вів вогонь з кулеметів. Протягом дня окупанти п'ять разів порушували режим припинення вогню.

2. У селищі Голубівське бойовики перестріляли одне одного

Ведучий: Ще одну стрілянину бойовики влаштували у селищі Голубівське. Проте вели вогонь не по позиціях українських військ. П'ятеро учасників бандформувань перестріляли один одного. За повідомленням оперативно-тактичного угруповання «Північ», після спільного вживання алкоголю вони вчинили бійку, яка переросла у стрілянину. Один із них убив чотирьох інших, а потім застрелився сам. А от російські пропагандистські ЗМІ стверджують, що це робота українських диверсантів.

3. Як зарадити викидам вуглецю в Україні

Ведучий: Одне з головних питань саміту «Великої сімки» — зміни клімату. Виконавчий директор глобального договору ООН каже, попри домовленості країни «сімки» не зменшили викидів вуглецю. Так само й Україна. Відтак температура повітря в нашій державі зростає у кілька разів швидше, ніж в інших європейських країнах.

Кореспондент: Зміни клімату — один з головних викликів. У боротьбі з ними збираються співпрацювати лідери країн «Великої сімки». Про це говорили напередодні під час двосторонньої зустрічі американський президент Джо Байден та британський прем'єр Борис Джонсон.

Борис Джонсон, прем'єр-міністр Великої Британії: Чудово почути від Адміністрації Джо Байдена, що вони так багато хочуть зробити разом з нами, починаючи від безпеки, НАТО, до змін клімату. Це фантастично.

Кореспондент: Одна з причин змін клімату — викиди вуглецю в повітря. За словами виконавчої директорки глобального договору ООН Санди Оджамбо, більшість країн «Великої сімки», попри Паризьку кліматичну угоду, їх не зменшили.

Санда Оджамбо, виконавча директорка глобального кліматичного договору: Сьогодні дедалі більше підприємств бачать можливості в безвуглецевій економіці, якщо ми маємо шанс обмежити підвищення температури, компанії повинні скоротити викиди вже зараз.

Кореспондент: Кількість газів та викиди вуглецю не зменшила й Україна, каже керівниця відділу клімату громадської організації «Екодія» Євгенія Засадько. Зараз середньорічна температура в Україні зростає швидше в 3-5 разів за інші країни, а це може призвести до підняття рівня Азовського та Чорного морів.

Вікторія Засадько, керівниця відділу клімату «Екодія»: Одним з ризиків в Україні є підняття рівня моря Чорного та Азовського. Це призвело б до затоплення більше мільйона гектарів землі. Треба скорочувати викиди парникових газів. І в Україні це в першу чергу скорочення використання палива, розвиток громадського транспорту, бо транспорт викидає 10% парникового газу.

Кореспондент: За даними міжнародної спілки охорони природи, через зміни клімату до 2100 року можуть зникнути 9 млн видів рослин і тварин. А це майже третина усіх ссавців, хвойних дерев та чверть усіх птахів, які є зараз.

4. Столична прокуратура відкрила провадження проти чиновників, що не зупинили будівництво у буферній зоні Києво-Печерської лаври

Ведучий: Столична прокуратура відкрила провадження проти чиновників, що не зупинили будівництво у буферній зоні Києво-Печерської лаври. Там, де заборонено зводити нові будівлі, нині стоїть офісна шестиповерхівка. Забудовнику заборонили проводити роботи, проте він не зупинився. Як ситуацію пояснили у Київській адміністрації?

Кореспондентка: Київ, вулиця Редутна. Вона в межах охоронної зони, яка занесена до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Нині тут збудували шестиповерховий будинок. Це — буферна зона Києво-Печерської лаври. Будувати об'єкт на цій вулиці дозволили не вище 4-х поверхів, проте забудовник звів шестиповерховий офіс. Декларацію про початок будівельних робіт забудовник зареєстрував 2014-го. Через три роки Державна архітектурно-будівельна інспекція декларацію скасувала. Однак будувати не припинили. У вересні 2020-го Окружний адміністративний суд заборонив зведення багатоповерхівки. Із позовом до суду звернувся житель сусіднього будинку. У позові зазначено, відстань між будівлями майже три метри, що вдвічі менше, ніж за нормами, які запобігають перекиданню вогню під час пожежі. Через будівельні роботи в помешканні ще однієї сусідки пішли тріщини, і тепер вона змушена робити ремонт. Нині в шестиповерхівці офісне приміщення. Співробітники з нами спілкуватися відмовилися. А давно тут працюєте? ... Можливо з вами можна поспілкуватися?

Чоловік: Дякую пані, всього найкращого.

Кореспондентка: Місяць тому слідчі Державного бюро розслідувань провели обшуки в Департаменті з питань державного архітектурно-будівельного контролю та Департаменті з питань реєстрації Київської міської державної адміністрації, які видали дозвіл на будівництво. Чиновникам закидають зловживання повноваженнями і службову недбалість. Київська міська прокуратура порушила кримінальну справу. Чиновникам загрожує до 8 років позбавлення волі.

Надія Максимець, речниця Київської міської прокуратури: Чи вжили вони всіх заходів для того, щоб зупинити будівництво у буферній зоні Києво-Печерської лаври? Тому що, ще з 2011 року наказом Міністерства культури України, а 2015 року рішенням Київської міської ради введено мораторій на нову забудову в буферній зоні Києво-Печерської лаври. Разом з тим, ми маємо зведену будівлю на вулиці Редутній. Крім того, ця будівля вже передана у власність.

Кореспондентка: Тим часом у столичній адміністрації стверджують, що неодноразово зверталися до правоохоронних органів з приводу порушень.

Заява КМДА: Замовник будівництва навмисно уникав проведення перевірок, на листи не реагував. У зв'язку з чим департамент неодноразово звертався до правоохоронних органів із проханням сприяти проведенню перевірки.

Кореспондентка: За даними Держгеокадастру, власниками землі в буферній зоні Києво-Печерської лаври, а також офісної будівлі є Олена Грекул, Ростислав Грекул та Дмитро Караученко. Раніше Ростислав Греков був помічником народного депутата від Партії регіонів, а Дмитро Караученко помічником народного депутата від партії «Батьківщина». Ми намагалися зв'язатися з власниками, щоб узяти коментар, однак на зв'язок вони не виходять.

5. П'ятнадцять вінницьких партійців покидають «Голос»

Ведучий: П'ятнадцять вінницьких партійців покидають «Голос». Спільну заяву вони опублікували у фейсбук. Написали, що незгодні з процесами, що відбуваються у партії. Ще десять народних депутатів можуть вийти з «Голосу». Про це сказав нардеп Ярослав Юрчишин. Що діється в партії? І як на це реагує її керівництво?

Сторінка партії «Голос» у фейсбуці: Узурпація та зловживання владою з боку керівництва, кулуарні перемовини з Офісом президента України та політичною партією «Слуга народу», чистки незгодних партійців.

Кореспондентка: Такі звинувачення на адресу керівництва «Голосу» були опубліковані напередодні на фейсбук-сторінках партійних осередків у Вінниці та Чернівцях. Після цього п'ятнадцять партійців з Вінниці заявили про свій вихід з «Голосу». А в Чернівцях дванадцять членів внесли подання до політради з вимогою — виключити з партії її голову Кіру Рудик. Претензії такі є, як у вінницьких колег, зокрема щодо перемовин з Офісом президента. Сама Кіра Рудик коментувати ситуацію «Суспільному» сьогодні відмовилась, пояснивши, що має проблеми зі зв'язком. Замість себе делегувала депутата із «Голосу» Андрія Осадчука.

Андрій Осадчук, народний депутат, партія «Голос»: Ми вже переживаємо другий етап оптимізації фанклубу, бо коли Слава Вакарчук пішов з партії, багато людей були розстроєні просто потому, що вони любили Славу Вакарчука. Зараз, коли Сергій Притула вирішив припинити боротьбу за керівництво партії, частина людей, яка напевно є його фанклубом, вирішили піти з партії.

Кореспондентка: Сергій Притула про свій вихід повідомив на початку тижня.

Сергій Притула, народний депутат, партія «Голос» (сторінка у фейсбуку): Я йду з партії, яка не в останню чергу, завдяки діям нового керівництва, віддалилася від наших початкових засад настільки далеко, що можна констатувати точку неповернення.

Кореспондентка: Кіра Рудик на це відреагувала коментарем агентству «Інтерфакс Україна». Коментар Кіри Рудик агентству «Інтерфакс Україна»: «Особисті амбіції Сергія Притули та бажання отримати керівні посади за всяку ціну взяли гору над спільною метою — побудувати велику ліберальну партію в Україні та спільно втілювати всі програмні обіцянки, задекларовані впродовж двох виборчих кампаній, зокрема і Притулою».

Кореспондентка: Претензії до керівництва «Голосу» раніше лунали також від партійних осередків у Херсоні та Білій Церкві. Член фракції Ярослав Юрчишин називав одну з основних, на його думку, причин конфлікту.

Ярослав Юрчишин, народний депутат, фракція партії «Голос»: У партії відбувається системна узурпація влади і зловживання нею з боку керівництва, з боку Кіри Рудик, голови партії. Ті зміни статуту, які надавали їй, скажімо так, одноосібні повноваження в управлінні фінансовими, кадровими ресурсами і були прийняті за її проханням тимчасово до місцевих виборів, які було погоджено поміняти на наступному з'їзді, відповідно не поміняли.

Кореспондентка: У березні 2020 року Кіра Рудик стала очільницею політсили і замінила Святослава Вакарчука, який за три місяці потому склав депутатські повноваження. Сама партія створена 2019 року перед позачерговими виборами до Верховної Ради. Для молодих політсил такі процеси нормальні — вважає політолог Віктор Таран.

Віктор Таран, політолог: У партії «Голос» відбуваються абсолютно нормальні процеси, які притаманні новоствореним партіям, де немає ні чіткого лідера, ні чіткої сильної спільної ідеології, де зібралися люди під вибори, і ці люди сповідують різні принципи, цінності. Ба більше, навіть ідеології у них так само різні. І рано чи пісно це повинно було дати свої наслідки.

Кореспондентка: Ярослав Юрчишин каже: на засіданні фракції вимагатиме дати оцінку діям Кіри Рудик і сподівається, що наступного тижня вже буде позиція всіх депутатів «Голосу». Партія в парламенті представлена двадцятьма нардепами. На позачергових парламентських виборах два роки тому політсила зайняла п'яте місце, набравши трохи менше, як 6 відсотків голосів.

6. На Черкащині селян каратимуть за полив городів артезіанською водою

Ведучий: На Черкащині селян каратимуть за полив городів артезіанською водою. Влада Сміли вирішила штрафувати людей на суму від 15 до 35 тисяч гривень. У місті влаштовуватимуть рейди.

Кореспондентка: Поки колонка на вулиці несправна, воду для поливу городини Раїса Біліченко носить з будинку. Жінка має 3 сотки городу. Лічильник на воду поставила, тому показники щомісяця контролює. Хоч дещо і не вигідно. каже, однак поливати все треба. Сусідка пані Раїси, Марія Михайлюк полуницю, зелень та іншу городину вирощує для своєї онуки.

Марія Михайлюк, мешканка Сміли: Я знаю, що вона без усякої хімії. Дитині дати. Без води, якщо засуха, то воно нічого геть не виросте. Геть не виросте.

Кореспондентка: Смілян, які поливатимуть городи питною артезіанською водою цього літа штрафуватимуть. Але тільки тих, хто не встановив лічильник. Таких споживачів у місті 1300. Таке рішення ухвалили, бо в резервуарах підприємства низький рівень води, зауважує Наталя Дяченко.

Наталя Дяченко, начальниця абонентського відділу підприємства «Водгео»: Ми зобов'язані піклуватися про тих людей, які живуть в багатоквартирних будинках. Попереджаємо, що будуть рейди, будуть огляди. Працівники будуть і о 6-й ранку працювати, і після 20.00

Кореспондентка: До себе на подвір'я нашу знімальну групу запросила пенсіонерка, яка 30 років користується свердловиною. Пробурити її, говорить, було дорого. Але тепер не залежить від централізованого водопостачання.

Ніна, жителька Сміли: Так як поливати. У нас дуже хороша свердловина.

Кореспондентка: Наталя Дяченко радить поливати городи дощовою водою чи привезеною технічною.

7. Кропивницький водоканал роздав своїм працівникам селфі-палиці та смартфони

Ведучий: А от Кропивницький водоканал роздав своїм працівникам селфі-палиці та смартфони. Закупили техніки майже на 450 тисяч гривень. Для чого вона?

Кореспондентка: Це контролерка абонентного відділу Кропивницького водоканалу Ольга Ларіонова прийшла на роботу, має зняти показники лічильників у приватному секторі. Для цього їй видають мобільний телефон і селфі-палицю.

Оксана Мілютіна. начальниця абонентного відділу кропивницького водоканалу: Кропивницьке ВКГ (водопровідно-каналізаційне господарство) обслуговує 100250 абонентів. Зняття показників лічильника — це вважається робота підвищеної небезпеки. Тому необхідно чітко дотримуватися інструкції з охорони праці, і такі роботи виконувалися бригадою у складі не менше трьох осіб.

Кореспондентка: За день Ольга Ларіонова має відвідати 35 абонентів.

Ольга Ларіонова, контролерка абонентного відділу Кропивницького водоканалу: Добрий день. Я з водоканалу. Моє посвідчення.

Марія Грабенко, жителька Кропивницького: Дуже приємно.

Ольга Ларіонова: Мені треба зняти показнички по водичкі.

Марія Грабенко: Будь ласка.

Кореспондентка: Лічильник на воду на глибині 2,5 метрів. Не для розваг, а для таких випадків і треба селфі-палка, — говорить контролерка.

Ольга Ларіонова: Показники одразу відображаються на нашому абонентному відділі, тому що програма «Зеніт» завантажена на телефон. Тобто, фотографія уже є в базі даних за цією адресою. Коли не було таких палиць на зняття показників лічильника, витрачала 20 хвилин, тепер — 5. Спускатися в яму важко. Тому що, не в усіх були драбини. Ось як зараз у цій ямі, вона глибока, 2,5 метри.

Марія Грабенко: Вже начали якось через палку мірять, то це б було чудесно. Хай би хоть вони не лізли туди.

Кореспондентка: Цьогоріч підприємство «Дніпро-Кіровоград» закупило 128 мобільних телефонів на майже 400 тисяч гривень і півсотні селфі-палиць на 49 тисяч гривень. Гроші підприємства, говорить його директор.

Роман Ілик, директор комунального підприємства «Дніпро-Кіровоград»: Телефони закупляли через систему «Прозорро». Селфі-палки ми не проводили через систему «Прозоро», тому що ми не могли знайти в інтернеті селфі-палок довжиною 1м 90 см. Нам треба уло самі довгі селфі-палки. І коли найшли компанію, яка продає, ну, ми з нею підписали договір.

Кореспондентка: На закупівлі селфі-палиць можна було зекономити 20 тисяч гривень, вважає експерт з публічних закупівель Павло Лісниченко.

Павло Лісниченко, експерт з публічних закупівель: За цим найменуванням є на ринку набагато дешевші пропозиції — удвічі дешевші, там, на 40 %, на 30 %. Ну, тобто, при тому всьому, що якщо були якісь унікальні там характеристики даного товару, ну, нічого цього ні в договорі, ні у власне даних на сторінці закупівель в системі «Прозорро» вони відсутні.

8. Альпіністка з Дніпра підкорила Еверест

Ведучий: Альпіністка з Дніпра підкорила Еверест. Ще кілька років тому Ірина навіть не думала про це. Аж раптом, каже, з'явилася ідея, і почала кликати її. Рік жінка готувалася. За цей час взяла ще кілька вершин. Як дійшла до своєї мети? Дивіться далі.

Кореспондентка: Альпінізмом Ірина займається з 13 років. До підкорення найвищої вершини світу — Евересту, готувалася майже рік.

Ірина Караган, альпіністка: Ще 2-3 роки тому я не думала про Еверест. Коли рік тому в червні з'явилася така думка, вона з'явилася, як зерно. Впала, проросла, і з'явилося відчуття, що прийшов час.

Кореспондентка: Ірина розповідає, при підготовці радилася з людьми, які вже були на Евересті. Багато читала про сходження на вершину, дивилася документальні фільми, щоб підготуватися психологічно. Щодня бігала близько 10 кілометрів.

Ірина Караган: У програму підготовки входить підняття на інші вершини. Акліматизація протягом року. Ми піднімалися на 5 тисяч, на 6, на 7. Це був Арарат, Кіліманджаро, Таухаз у Чілі, найвищий вулкан.

Кореспондентка: Своєю наполегливістю Ірина вражала знайомих і колег. Каже її тренерка і подруга, Ольга Бежко.

Ольга Бежко, тренерка із скелелазіння: Ірина із тих людей, які люблять все доводити до завершення. Вона людина-боєць. Вона справді може працювати.

Кореспондентка: До Непалу разом із групою Ірина вирушила в квітні. Експедиція почалася зі сходження на висоту 5 тисяч метрів до базового табору. Там місяць відбувалася акліматизація. Потім рушили далі. До вершини дійшли за 4 дні. Попри негоду, Ірина каже, було важко, навіть виникали думки здатись.

Чоловік, альпініст: Ты в порядке? Силы есть? Залазь, отдыхай.

Ірина Караган: Уже скільки днів, як я вже повернулася. Щоранку я прокидаюся із посмішкою на обличчі. Це таке відчуття щастя та глибокого задоволення. Я відчула його ще на вершині, коли дійшла. Саме глибокого задоволення. Емоцій, як таких не було, тому що я була дуже в сильному фокусі. Я розуміла, що ми перебуваємо в зоні смерті, так називають висоту понад 7,5 тисяч метрів. І було задоволення від того, що я досягла мети, до якої йшла рік. Емоцій не було. Я була сфокусована на тому, що треба ще повернутися із цієї вершини.

Кореспондентка: Далі Ірина планує підкорити одну із найскладніших гірських систем — Памір.

9. В Україні стартує фестиваль «Французька весна»

Ведучий: В Україні стартує фестиваль «Французька весна». Протягом двох днів у різних містах відбудуться вуличні вистави, концерти класичної музики, кінопокази, фотовиставки, зустрічі з митцями. В Києві на Софійській площі за півгодини розпочнеться вистава «Я мріяв».

Кореспондентка: Вистава «Я мріяв» відбудеться без акторів. Це буде проекція відеозображень на дзвіницю собора та трапезну. Дя цього на будівлях облаштували спеціальне обладнання. Загалом для реалізації використають 13 відеопроєкторів. Відбуватиметься ж дійство під музичний супровід українського гурту «Даха Браха». Про те, що будуть зображувати, ми розпитали у режисера компанії французької, яка все це організувала.

Франк Сепфель, режисер фестивалю «Французька весна»: Будуть показані світлини з Майдану. Зображення, які були зроблені під час Революції Гідності 2014 року. Це буде представлено, тому що спектакль був у 2015-му. Також будуть представлені уривки з преси, з газет. Це якби ілюзія, натяк на цензуру і що ця мета є свобода, щоб не було ніякої заборони.

Кореспондентка: Територію площі облаштували ось таким парканом. Вхід на територію можливий лише за попереднім записом, але бачимо, люди збираються і поза парканом. Для тих, хто потрапив сюди, на територію площі, бачимо ось таку розмітку для того, аби люди дотримувалися дистанції. Ну а для інших охочих, які захочуть переглянути цю виставу, буде така можливість зробити це онлайн, на сторінках «Суспільного» у фейсбук, а також в ютюбі. Крім того, буде здійснена відеотрансляція в прямому ефірі телеканалу «UA: Культура».

10. Виконком УЄФА затвердив офіційний статус гасел «Слава Україні! Героям слава!» Ведучий: Виконавчий комітет Української асоціації з футболу одностайно затвердив офіційний футбольний статус гасел «Слава Україні! Героям слава!» — відтепер їх можуть офіційно використовувати під час ігор національної збірної. Однак УЄФА вимагає прибрати гасло «Героям слава!»

Кореспондентка: Форму української збірної з футболу зразка 2021 року ми знайшли в одному з магазинів Києва. Тут є ось такі футболки з обрисом карти України, включаючи окупований Крим, а також з надписом «Героям слава!». З іншого боку «Слава Україні!» як бачимо відсутня. Хоча це і оригінал, за таку футболку хочуть 1857 гривен. На ці комплекти чималий попит, каже керівник магазину спортивних товарів. Щодня приймає десятки дзвінків від охочих їх придбати. Найчастіше купують синю і жовту форму.

Дмитро, керівник магазину спортивних товарів: Здебільшого це вболівальники, які переживають за результати збірної, тому ажіотаж великий. За перший день у нас було продано близько сотні футболок. На мою думку за найближчих два дні буде розпродано все, що ви бачите на вітрині.

Кореспондентка: 7-го червня УЄФА затвердило форму нашої збірної на Євро-2020 а вчора попросило Україну повністю видалити чи замалювати гасло "Героям слава!". Бо вбачають в ньому політичний підтекст. Вранці президент Української асоціації футболу Андрій Павелко повідомив, що вони затвердили всі символи. Далі почалися переговори з УЄФА. За словами Павелка, вони були надскладними. Врешті домовилися, що на період проведення матчів Євро чемпіонату до раніше затвердженого дизайну форми на внутрішній стороні футболок буде додано ще один елемент.

Цитата: Це затверджена вранці Виконкомом УАФ велика емблема національних збірних з мапою України, Тризубом та ще одним написом «Слава Україні». Гасло «Героям слава!» буде розміщено за мапою у центрі обрисів кордонів єдиної України. В УЄФА погодилися взяти до відома сьогоднішнє рішення виконкому в УАФ та попросили час на додаткове вивчення цього питання після закінчення Євро-2020.

Кореспондентка: Щойно українці представили новий дизайн форми, в Росії обурилися. Тамтешні МЗС назвали Крим російським, а гасла на футболках — нацистськими. Спортивний коментатор Роберто Моралес вважає цю заяву утиском національної символіки нашої держави. Водночас каже, це хороша піар-акція для України.

Роберто Моралес, футбольний коментатор: У УЄФА це можливість начебто задовільнити Росію, але і водночас себе не підставити. Тому що «Героям слава!» не має якоїсь офіційної позиції. Тобто це не футбольний, не спортивний і не прив'язаний до назви країни вислів, галас. Тобто ця вся історія це просто черговий напад Росії на Україну в будь-чому.

Кореспондентка: Чемпіонат Європи з футболу стартує сьогодні. Українська збірна перший матч проведе в неділю.

У випуску за 11 червня повідомлялося про всі важливі теми дня.

12 червня (субота):

1. У Пентагоні затвердили другу частину військової допомоги Україні

Ведучий: У Пентагоні затвердили другу частину військової допомоги Україні. Про це повідомив представник Міноборони США Джон Кірбі. США передадуть техніки на 150 мільйонів доларів. Це зокрема, протиартилерійські радари, засоби захисту зв'язку та військово-медичної евакуації, технології боротьби з дронами. Як сказав Кірбі, новий пакет доповнить попередні на 125 мільйонів, про які оголосили у березні. За 7 років війни, Сполучені Штати надали Україні військової допомоги на суму понад 2,5 мільярди доларів. (Не вказано джерело інформації.)

2. 5 обстрілів на фронті

Ведучий: 5 порушень режиму припинення вогню на передовій від початку доби, поблизу Водяного, що на Приазов'ї та неподалік Авдіївки. Окупанти били з гранатометів. Втрат немає. На півночі Луганської області українські військові знешкодили ворожий безпілотник, який перетнув лінію розмежування. Про це повідомив речник командування Об'єднаних сил Віталій Саранцев.

3.  Ветерани боїв на Донбасі представлятимуть Україну на міжнародних змаганнях у США

Ведучий: Ветерани боїв на Донбасі представлятимуть Україну на міжнародних змаганнях у США. Сорок військових, що дістали поранення на передовій, візьмуть участь в Іграх воїнів. Вони відбудуться у вересні у місті Орландо штату Флорида.

Кореспондентка: Дніпрянин Павло Воловик пішов на фронт у складі 93-ї окремої механізованої бригада Холодний Яр у березні 17-го року, коли закінчив Національну Академію сухопутних військ. У квітні 20-го під час мінометного обстрілу отримав поранення.

Павло Воловик, учасник Національної збірної України на Іграх воїнів: Відірвало праву нижню кінцівку, можна сказати стопу. Десь місяців сім я ходив на милицях. Після цього я почав протезуватись. Можна сказати є нога, але карбонова, і рухатись далі.

Кореспондентка: Дізнавшись про Ігри воїнів вирішив перевірити свої сили після реабілітації. Каже, не очікував, що з першого разу увійде до складу збірної України. Павло змагатиметься у плаванні, велоспорті та баскетболі.

Павло Воловик: Найскладніше — це, напевно, трошки переламати себе і зробити більше, ніж ти можеш. Ти робиш нормально, але постійно хочеш більшого, тому що розумієш, що ти їдеш не гратися, а ти їдеш реально представляти збірну України. І це дуже велика відповідальність.

Кореспондентка: Сергій Гордєєв розповідає: пішов на фронт добровольцем у 2014-му під час третьої хвилі мобілізації.

Сергій Гордєєв, учасник Національної збірної України на Іграх воїнів: 40-й батальйон «Кривбас», Дебальцево. В Дебальцевому отримав дві контузії. Пізніше було осколкове поранення.

Кореспондентка: У 17-му році Сергій проходив реабілітацію у шпиталі під Одесою. Тоді дослухався до порад волонтерів і вирішив взяти участь у перших українських змаганнях Ігри нескорених. Каже, до цього спортом не займався. А зараз вже має перший дорослий розряд зі стрільби з лука. Під час кожного тренування доводиться робити до ста тридцяти пострілів. Крім того, каже Сергій, хоче випробувати себе в інших видах спорту.

Сергій Гордєєв: Стрільба, баскетбол на візках і волейбол сидячи. Можливо, ще приймуть участь у регбі на візках.

Кореспондент: Ще один представник України на Іграх воїнів криворіжець Василь Стуженко. Каже, спортом почав займатися після тривалої реабілітації.

Василь Стуженко, учасник Національної збірної України на «Іграх воїнів»: Поранення я отримав 24 серпня 14-го року під, ну в районі Іловайська. Попали в засідку, на озброєні російські сили. Потім, ну потім був шлях у пошуку себе, тому що, ну як, до війни я спортом не займався.

Кореспондентка: На війні Василь втратив руку і ногу. Зараз спортсмени готуються до кількох виступів. Участі в українських Іграх нескорених наприкінці червня початку липня, змагань в Орландо на Іграх воїнів та до виступів у Гаазі.

Микола Колесник, куратор Ігор нескорених у Кривому Розі: Спорт — це не тільки здоров'я. Для тих, хто пройшов війну, це реабілітація, і соціалізація, і комунікація з побратимами.

Кореспондентка: Ігри воїнів це міжнародний мультиспортивний захід для військовослужбовців та ветеранів, що отримали поранення, травми чи захворювання під час служби. З 2013 року ці змагання організовує Міністерство оборони США. Цього року участь у змаганнях беруть США, Австралія, Канада, Велика Британія, Данія, Нідерланди, Грузія та Україна.

4. 51 центр масової вакцинації від ковіду цими вихідними працює в Україні

Ведучий: 51 центр масової вакцинації від ковіду цими вихідними працює в Україні. У 14-ти областях та столиці. Це вдвічі більше, ніж минулих вихідних. Їх облаштували у виставкових центрах, школах, на стадіонах та ринках. Вакцинують «Коронаваком». Прийти можуть усі, хто записався в чергу через портал «Дія» або контакт-центр МОЗ.

Кореспондентка: Чернівці. Сьогодні на найбільшому в місті ринку Калинівському запрацював центр вакцинації. Серед охочих щепитися від коронавірусу підприємці, які тут працюють.

Петро Морля, вакцинований: Рано чи пізно все одно прийдеться зробити вакцину, ну щоб не захворіти. Зять планує, дочка планує, жінка. Жінка завтра мабуть прийде.

Мар'яна Грицуник, терапевтка: Вони хотять вакцинуватися. Вони всі переживають про те, що буде наступна хвиля, якщо менше людей буде вакциновано, буде наступна хвиля. Знову буде «червона зона». Знову закриється Калинівський ринок, ніхто не буде мати місця роботи. Ну сьогодні вакцинувалися в принципі люди, яким було більше 25 років і був один чоловік, якому було 81 рік.

Кореспондентка: В іншому пункті вакцинації у приміщенні мистецького центру імені (нерозбірливо) до обіду була черга приблизно в 70 людей. Подружжя пенсіонерів Хитрих чекали 20 хвилин, хоч і записалась на щеплення в поліклініці, вирішили не чекати.

Валерій Хитрий, пенсіонер: Ми перехворіли. Це по-перше. По-друге ну, рассчитываем попасть в Болгарію.

Кореспондентка: У середмісті Харкова для центру масової вакцинації залу безкоштовно надав приватний банк. Андрій Мельник зареєструвався три місяці тому. У черзі сьогодні простояв дві години.

Андрій Мельник, вакцинований: Це як звичайний укол в принципі не боляче, не холодно поки що. Сподіваюсь ніяких там ефектів записаних не буде.

Кореспондент: 78-річну Жанну Степанову записала на щеплення онука.

Жанна Степанова, жителько Харкова: Положительно отношусь. Надо — значит надо.

Кореспондентка: Вакцинуватимуть у банку щовихідних з дев'ятої ранку до шостої вечора. За 3 години тут імунізували 140 людей. Відмовити у щеплені можуть тим, у кого загострилися хронічні хвороби. У Хмельницькому центр вакцинації запрацював у філії «Суспільного». Від ранку тут було людно. Подружжя Галина та Іван Кошельники розповідають: прийшли, бо на ковід у них перехворіла вся сім'я.

Галина Кошельник, жителька Хмельницького: Перехворіла дочка і ми вже дивилися на цю хворобу. Ми пережили це все. Вийшла вона, можна сказати, з того світу.

Кореспондентка: Це перший у Хмельницькій області центр. Другий у Кам'янці-Подільському в будинку офіцерів. Медики нагадують людям, що 10 липня потрібно прийти отримати другу дозу. А сертифікат про щеплення видасть уже сімейний лікар. За день у Хмельницькому щепили 850 охочих.

5. Про колективний імунітет

Ведучий: Нині за даними Мінохорони здоров'я першу дозу вакцини від коронавірусу отримали трохи більше за мільйон 430 тисяч українців, повне щеплення — 230 тисяч і це менш ніж 0,5 відсотка населення України. Щоб досягти колективного імунітету, необхідно щепити щонайменше 70 відсотків українців. Скільки часу для цього потрібно? Які складнощі можуть виникнути? І наскільки інші держави випереджають Україну?

Кореспондентка: У відсотковому співвідношенні до кількості населення світовим лідером з вакцинації є Ізраїль. Нині там скасували обов'язкове носіння масок на вулиці, закривають ковідні відділення. Летальних випадків від ковіду не фіксують із квітня. У 9-ти мільйонній країні на сьогодні першою дозою вакциновано понад 5 мільйонів людей. Таким чином, Ізраїль наблизився до досягнення колективного імунітету.

Андрій Славуцький, керівник відділу охорони здоров'я ЮНІСЕФ в Україні: Вони вийшли на цифру більш як 75 відсотків, водночас дуже високе охоплення груп ризику 95-96 відсотків. І це призвело до того, що опосередкована захворюваність і смертність серед тих людей, які не вакциновані, теж пішли на спад. Це і є приклад колективного імунітету.

Кореспондентка: Приблизно такий же показник на Мальті. Але там живуть півмільйона людей. У Сполученому Королівстві з населенням у 66 мільйонів першою дозою вакциновано 59 відсотків, у США — 51 відсоток. Але там 340 мільйонів громадян. У цих країнах коронавірус не зник повністю, але пацієнтів у лікарнях поменшало, каже імунолог Федір Лапій.

Федір Лапій, імунолог: Зокрема Ізраїлю або Чилі, або наприклад окремих міст з високим рівнем охоплення дорослого населення вакциною проти ковід-19, ми бачимо, що у них не припиняється циркуляція віруса, але ми бачимо, що вони спорожнили стаціонари для пацієнтів covid-19. І це є успіх на даному етапі.

Вікторія Загородна, директор інституту епідеміологія інфекційних хвороб імені Громашевського: Навіть в Латинській Америці 11, там в Бразилії, в Аргентині, в Лівані, в Йорданії до п'яти відсотків. У нас на теперішній день, теперішній час вакциновано двома дозами всього 0.4 відсотка. Це взагалі, для того, щоб вплинути на епідемічний процес, не має ніякого значення така цифра.

Кореспондентка: До кінця 2021-го року в Україні провакцинують 70 відсотків населення. Про такі плани розповів прем'єр-міністр Денис Шмигаль. Так хочуть сформувати колективний імунітет від коронавірусу. Втім Андрій Славуцький каже, його можна і не досягнути, якщо охочих вакцинуватися не стане більше.

Андрій Славуцький: В Україні зараз готові вакцинуватися трохи більше 50 відсотків людей. Тобто якщо не вплинути на ту групу населення, яка не хоче вакцинуватися, то досягнути колективного імунітету буде неможливо.

6. Статистика захворювань на ковід

Ведучий: У п'ятницю в Україні підтвердили майже 1300 нових випадків ковід-19. Найбільшу у Києві та області, а також на Харківщині. За даними Міністерства охорони здоров'я, учора з коронавірусом госпіталізували 709 людей. Одужали майже 5 тисяч. Померло 69.

7. Велопробіг батярів у Львові

Ведучий: Центром Львова на велосипедах проїхали батяри, він восьмий за ліком. Учасники вбираються в одяг 19-початку століття. Цього разу їх зібралося сотню.

Анна Алєксандрова, львів'янка: Я, пардон, батярка стара, але такі так само були.

Кореспондентка: Одна з учасниць велозаїзду — Анна Алєксандрова. Жінці 74 роки.

Анна Алєксандрова, львів'янка: Я народилася у Львові. І батярство то наше, львівське, то мусила ото взяти хоч якусь мотанку, та щось придумати, перш за все то велосипед. А потім вже всі інші наряди.

Кореспондентка: Саме одяг важливий для Міли Поворознюк, вона на фестиваль приїхала з Вінниці.

Міла Поворознюк, учасниця фестивалю: Я спеціалізуюся на вінтажному одязі початку ХХ століття. Характерна сорочка, це з тонких білих тканин, це також що в цей період називають більєва мода, тому що воно все було таке кружавчате. Рюшечки, дуже нагадувало білизну.

Кореспондентка: Ретровелопроменад у Львові організовують уже всьоме. (У підводці його назвали «восьмим за ліком» — в одному з двох тверджень є фактична помилка.)

Валентина Залевська, організаторка фестивалю «Батяри на роверах»: Батяр може бути львівський інтелігент і такий хуліган. І це така субкультура є, коли батяри продавали в плащах свої малюнки, зарисовки, чи купували якийсь крам і розпродували його, бувало які забіякували, бувало ходили на танці, рерії, тобто це, це може бути жінка, може бути чоловік.

8. У Києві нагороджують лауреатів п'ятої кінопремії «Золота дзиґа»

Ведучий: У Києві нагороджують лауреатів п'ятої кінопремії «Золота дзиґа». Вперше відзначають фільм за доступність для людей з порушенням зору або слуху. Перемога має дістатися одній з п'яти стрічок, що відповідають міжнародним стандартам, забезпечені звукоописом та субтитрами. Загалом номінацій 23. За перемогу боролися понад 80 фільмів.

Кореспондентка: П'ята церемонія нагородження української кінопремії «Золота дзиґа» тільки розпочалася. Я чую, що по статуетку за найкращий монтаж українського фільму пішов Валентин Васянович із фільму «Атлантида». Але, по секрету тобі скажу, що це не остання статуетка, яку сьогодні заберуть творці фільму «Атлантида». Але про це пізніше. Про сам конкурс. Отже «Золота дзиґа» — це такий собі український «Оскар». Де у 23 номінаціях нагороджують найкращого актора, найкращу актрису, найкращого сценариста, найкращого режисера. Новинкою цієї річної церемонії став найкращий ігровий серіал ї  найкращий український фільм. Відкриттям цього року стала Наталка Ворожбит. Що мене дуже здивувало, тому що Наталка Ворожбит українська драматургиня вже так довго в українському кіно. Вона була сценаристкою фільму «Кіборги», сценаристкою фільму «Дике поле». Але цьогоріч дебютувала тим, що стала режисеркою фільму «Погані дороги». Ось, що вона розповіла нам про те, як було робити українське кіно у цей час, коли весь світ пішов на локдаун.

Наталія Ворожбит, режисерка фільму «Погані дороги»: Я працювала весь час. В мене не було такого відчуття, що в мене була якась пауза. Я постійно була... Або презентувала свої попередні роботи, або працювала далі. Ну заповільнився звичайно сам процес, але через те що весь світ заповільнився, я думаю, що це не така вже велика втрата насправді. Ми мали час на щось інше не менш важливе. Зазвичай ми на це не маємо часу.

Валентин Васянович, режисер фільму «Атлантида»: Не важливо чи пандемія, чи не пандемія. Головне, щоб була можливість кіно знімати і щоб держава підтримувала і фінансувала цей кінопроцес. Бо якщо прибрати фінансування і підтримку держави, то кіно в одну мить закінчиться.

Кореспондентка: Це був Валентин Васянович. Це з фільму «Атлантида» режисер. І власне фільм «Атлантида» тут в кулуарах називають, що він є найбільш вірогідним претендентом на статуетку найкращого українського фільму, але про це не можу казати, тому що поки що це невідомо. Цьогорічна церемонія особлива тим, що вона власне проходить тут на літній терасі на березі Дніпра. Тому що минулорічна церемонія була онлайн. Було неможливо зустрітися через карантин і власне тут відчутно як українська спільнота кінематографістів скучила одне за одним. За цим спілкуванням, за червоною доріжкою. У мене все на цю хвилину. Я буду стежити. Дуже сильно хочу дізнатися хто власник отримує статуетку за найкращий український фільм. Але про це глядачам «Суспільного» розповім мабуть вже завтра.

9. Пів тисячі собак представили на виставці у Кропивницькому

Ведучий: Півтисячі собак представили на виставці у Кропивницькому, 87 порід собак з розплідників по всій Україні. Показ відбувався на місцевому стадіоні.

Кореспондентка: Всеукраїнська виставка Клубу вітчизняних собачих порід розпочалася о 9 ранку. Для представлення учасників зробили 4 ринги.

Андрій Яровий, президент клубу порід джекрасселтер'єр і парсонрасселтер'єр : Собаки є такі, які виступають і по всьому світу у нас. Єсть чемпіони багато країн.

Кореспондентка: Перше місце серед джекрасселтер'єрів посів Фоксі. Разом зі своєю господаркою він приїхав з Одеси.

Анастасія Боднар, господарка расселтер'єра: Це дуже весела, файна собака, дуже активна, якій треба багато кількості часу приділяти прогулянкам та тренуванням.

Кореспондентка: На першому ринзі визначають переможців серед кавказьких вівчарок. При оцінюванні судді звертають увагу на зовнішність собак, поведінку, динаміку і ступінь приналежності до породи. Серед кавказьких вівчарок перемагає Бард. Його господар каже, що пес дуже слухняний і старанний.

Павло Дем’янов, господар кавказької вівчарки: Взагалі агресивний собака, але якщо соціалізувати, займатися, то бачите, цілком спокійний.

Кореспондентка: Експерти перевіряють стандарти десяти собак породи бігль.

Ольга Буслав, експертка виставки: Є параметри, які треба, щоб собака видержувала. Тобіш, голова, стать, як вона рухається і темперамент.

Кореспондентка: Перемагає 10-річний бігль Макс. Господарка Ольга каже, що він слухняний, а ще підходить для активних людей, бо і сам такий. Розповідає, що у Макса чимале потомство.

Ольга Ткачук, господарка бігля: У нас багато вже помьотів, його дітей по всій країні і за межами країни єсть.

Кореспондентка: Окрім учасників виставки, зібралася понад сотня глядачів. Вадим Валєєв приїхав із Малої Виски, що за 60 кілометрів від Кропивницького.

Вадим Валєєв, глядач: Люди усміхаються, бігають, переживають за своїх вихованців і найголовніше, як вихованці стараються, щоб перемогти.

Кореспондентка: Після 9-годинної виставки учасників нагородили кубками і медалями.

10. Забіг поліцейських у Житомирі

Ведучий: Забіг єдності «Поліція передає естафету» в Житомирі встановив новий рекорд України. У ньому взяли участь 300 учасників, їх поділили на 75 команд, у кожній по двоє поліцейських і двоє містян. Команда мала подолати 12 кілометрів. Представники Книги рекордів України визнали естафет, як наймасовіший спортивний забіг нового формату. Змішана естафета містян та поліцейських. Відбувся і дитячий забіг. Переможці якого отримали подарунки. А всі учасники загалом, заохочувальні призи.

Марія, учасниця забігу: Трошки почала займатися бігом, подобається. І коли в твоєму місті такий гарний забіг, то немає навіть сумнівів, приймати участь, чи ні. Я думаю, що це цікава ідея, єдності поліції і простих громадян.

Юрій Олійник, керівник головного управління Нацполіції в області: Команди складалися, як із поліцейських, так і з містян. Взагалі, готувалися на 300 учасників, це 75 команд. Однак, у нас на сьогоднішній ранок було реєстрації близько 600 чоловік. На жаль, ми всі не змогли прийняти участь, на майбутнє ми вже розуміємо, що бажаючих набагато більше.

У випуску за 12 червня повідомлялося про всі важливі теми дня.