Аналіз новин регіональних філій НТКУ, на базі яких має формуватися суспільне мовлення, відверто кажучи, розчаровує. Позбуватися звичок не тільки «облдержтелерадівських», а навіть совково відтінених, регіональні мовники не квапляться, або ж їм це погано вдається.

Власне, про це свідчать підсумки другої хвилі моніторингу, під час якої експерти переглянули 228 новин, що вийшли в ефірі шести державних телеканалів північного регіону. Спільна вада – багато сюжетів, які мають ознаки замовності, та велика кількість порушень стандартів інформаційної журналістики при створенні новин.

Загалом, до «джинси» монітори віднесли 32 сюжети, або 14% усього вивченого контенту. Зауважимо, що тільки чотири сюжети прямо чи опосередковано просували чиїсь комерційні інтереси. Причому, три із них припадають на новини черкаської «Росі». Решта ж – сюжети «паркетні» та протокольні, які слугують промоції представників влади усіх рівнів, виконавчої та представницької.

Найменше таких новин зафіксовано у рівнян – усього один сюжет. На рівні середнього показника кількість сюжетів з ознаками замовності  експерти виявили в новинах житомирян, киян та новгород-сіверців. Найбільше ж зауважень в експертів було до черкащан та чернігівців, де ознаки заможності є в кожній п’ятій новині.

Скажімо, у п’яти із семи новин чернігівського «Сівер Центру» так чи інакше фігурує голова ОДА Валерій Куліч, - то когось вітає, то його знімають на виїзді. Черкащани ж також компліментарно висвітлюють місцеву владу. Так, з коментаря на сесії про те, що голова облради Олександр Вельбівець не збирається у відставку, навіть зробили окремий сюжет, а в «сесійній» новині пропіарили нардепа від БПП Сергія Рудика.

Цікаво, що й інші депутати, про яких ішлося в новинах філій НТКУ з ознаками замовності, належать саме до цієї політичної сили. «Випадають» з цієї політичної матриці хіба що кияни, які демонструють симпатії до заходів інформагенції Golos.ua, котру в недійних колах пов’язують із Петром Симоненком. Тональність сюжетів, підготовлених за підсумками тамтешніх інфозаходів, відповідна.

Окремої уваги вимагає питання дотримання у новинах регіональних мовників професійних стандартів інформаційної журналістики. У цифрах підсумки моніторингу виглядають так: середній показник – 3,52 балів із шести можливих. Тобто, загалом відповідність вимогам критеріїв якості новин забезпечена ледь більше,  ніж наполовину. А новин, у яких витримані усі стандарти, експерти нарахували тільки 52 - 23% з усіх промоніторених.

Найбільше проблем в регіональних мовників виникає з дотриманням стандарту балансу думок: практика створення новин, у яких журналісти вважають представлення тільки однієї точки зору нормою, продовжується. І якщо усереднений показник за цим критерієм становив 0,42 бала з максимальної одинички, то зафіксовано й «досягнення» на рівні 0,18 бала. 

«ДЖИНСА»

Житомир, «Житомир»

Якщо в липні з 68 проаналізованих сюжетів телекомпанії експерти ознаки замовності помітили лише у двох, то під час другої хвилі моніторингу таких було вже п’ять, що складає 14% із 36 оцінених сюжетів.

Усі вони віднесені експертами до категорії політичної «джинси», оскільки в них ідеться про представників влади, зайнятих демонструванням своїх кращих сторін: повсякденним піклуванням про народ та його майбутнє, створенням підконтрольної громадської ради та роздумами, як і кого нагородити.

Показовим у цьому відношенні є сюжет «Фестиваль льону на Житомирщині» за 29 серпня. Новина про фестиваль народного мистецтва вже на першій хвилині перетворилася в бенефіс депутата обласної ради від БПП Ірини Костюшко. Окрім позиціонування журналістом як «організатора» та «господині  свята» і власного синхрону, вона отримала ще й кілька компліментів від високопосадовців, не залишених журналістами без уваги:

«Віце-прем'єр-міністр України Геннадій Зубко наголосив: «… Я просто хочу подякувати саме пані Ірині за те, що сьогодні все відбувається саме за рахунок лідерства. Якщо є лідер в галузі, якщо лідер є в громаді - все буде. Люди підтримають, люди підтягнуть і льонарство буде відроджене».

«Тарас Кутовий, міністр аграрної політики і продовольства: … Пані Ірина, якби починала свій бізнес на 200 га кукурудзи, ніколи б не перемогла жодного холдингу і на ринку ніколи б не була конкурентоздатна. Тому логіка і філософія сьогодні мене, як міністра, і Міністерства - це підтримать малих…».

Завершується сюжет не менш епічно: «На святі нагороджували льонарів-ветеранів, кращі сільські ради, саму господиню свята, але найкращим подарунком для Ірини Костюшко був килим, який виткала жителька села».

Загалом, майже половину ефірного часу в сюжеті йшлося не про фестиваль, а про його організатора.

Інколи журналістам «Житомира» вдається «вбрати в джинсу» навіть такий сухий офіціоз, як оголошення про створення громадської ради, - йдеться про сюжет «Новини Житомира» за 29 серпня. Можливо, ініціатива саме такої подачі йшла від прес-служби міської ради, але в такому випадку журналісти мали б зробити відповідне посилання на джерело інформації:

«У Житомирі з’явилася громадська рада. Цей орган гарантуватиме участь громадян у вирішенні питань місцевого значення, здійснюватиме громадський контроль за діяльністю виконавчих органів міської ради, налагоджуватиме ефективну взаємодію цих органів з громадськістю і враховуватиме громадську думку, під час здійснення виконавчим комітетом Житомирської міської ради, функції і повноваження місцевого самоврядування. Міський голова Сергій Сухомлин особисто контролював питання створення. Громадська рада  різносторонньо підібрана. До неї увійшли: учасники АТО та волонтери, представники сфер: медицини, освіти, релігії та культури. А саме: отець Богдан Бойко, Віталій Мельничук, Юрій Журбенко, Лариса Журавльова, Тамара Чугаєвська, Петро Аврааменко, Георгій Мокрицький, Віктор Камлук, Олег Скидан, Людмила Чижевська, Юлія Мороз та Михайло Гозун. Відповідний документ днями буде опубліковано на офіційному веб-сайті Житомирської міської ради у розділі “Розпорядження міської голови”. З усіма біографіями членів громадської ради можна буде ознайомитись у цьому розпорядженні».

Таким чином, журналісти створили у глядача уявлення, що створення громадської ради – заслуга особисто мера міста, який «контролював» та «підібрав» потрібних людей. Питання про те, чи здатна створена таким чином владою «громадська рада» контролювати ту саму владу, взагалі не стало предметом розгляду.

Міський голова Житомира Сергій Сухомлин майже кожного дня з’являвся та згадувався цього тижня у випусках новин. Інколи приводи до цього були майже відсутні. Так, сюжет «До Дня міста житомирська міська влада планує нагородити кращих волонтерів, військових, лікарів та усіх, хто допомагає армії» за 30 серпня присвячений ваганням мера, стосовно того, кого і як нагороджувати:

 «Костянтин ГОЛОВЧАНСЬКИЙ, ведучий: До Дня міста житомирська міська влада планує нагородити кращих волонтерів, військових, лікарів та усіх, хто допомагає армії. Проте цього року змінилися умови відзначення. Про них під час брифінгу розповів житомирський міський голова Сергій Сухомлин.

Сергій СУХОМЛИН, житомирський міський голова: Тяжело вот сказать, кто лучший волонтер или кто лучшая общественная организация, которая там помогает армии, которая принимает участие. Вот. Тяжело назвать лучшего военного врача. Ну как можно вот назвать, что это лучший врач, а те остальные врачи, которые находятся в зоне боевых действий и их вот обойти вниманием. Поэтому все, кто, кого подают на награждение, мы договорились, что определяются по одному человеку в номинации, а всех остальных, у нас будет праздник Покрова в День украинской армии, и всех остальных без ограничений мы наградим в этот день».

Якщо вагання мера - це єдина актуальна новина з брифінгу міського голови, можна вважати, що інфопривід для появи мера в ефірі взагалі відсутній, а сюжет – типовий приклад матеріалу ні про що, окрім згадування потрібної особи.

Київ, «Центральний канал»

У новинах «Центрального каналу» ознаки замовності в моніторинговий період виявлено у 8 сюжетах, що становить 13% проаналізованого контенту (в липні – 18%).

Експерти звернули увагу, що із 60 сюжетів каналу, які вийшли у підсумкових випусках новин, лише третина якимось чином, іноді опосередковано, стосуються подій, котрі відбувались в регіоні, або мають до нього безпосереднє відношення. З цих 20 дев’ять – про урочистості в учбових закладах Києва та області й лише п’ять – про події в Київській області. Наприклад, у новинах за 30 серпня не було жодного сюжету, який би торкався регіональних подій Києва та області.

Також експерти зауважили практику повторів деяких сюжетів, що дозволяє зробити припущення щодо замовного характеру щонайменше двох з таких матеріалів.

Повторюваних сюжетів протягом моніторингового тижня було три. Перший – «Бути чи не бути безвізовому режиму з ЄС для України», що виходив в ефір 29 та 30 серпня. Сюжет із назвою «Кіоски із цигарками з'являються майже біля усіх навчальних закладів» вийшов 29 серпня, а наступного дня знову, змінивши назву, але не зміст та відеоряд. Третій – «Чергове підвищення тарифів» вийшов 31 серпня та у скороченому вигляді повторений 1 вересня. Сюжети не витримують балансу думок, містять маніпулятивні твердження, що подаються як факти. Тобто, окрім ознак замовності, порушують професійні стандарти інформаційної журналістики.

Також моніторам не зрозумілий потяг до прес-конференцій, що відбуваються в інформаційній агенції Golos.ua, яка є частиною медіа-холдингу, до якого входить також однойменний сайт та телеканал «Гамма». Експерти у відкритих джерелах називають їх «рупором» забороненої Комуністичної партії України. Ці  медіа належить синові її останнього голови Петра Симоненка. Кожного тижня в ефірі телеканалу лунають оцінки експертів, які виголошуються саме у цій ІА. Аналізованого тижня сюжети «з інтер’єром» Golos.ua виходили в ефір п’ять разів.

Загалом експерти вважають, що сім із восьми сюжетів, які мають ознаки замовності, можна віднести до умовної категорії політичної «джинси». Переважно це так званий «паркет» (про появу чиновників і заходи з їх участю) та вищевказані матеріали за участю «експертів» від ІА Golos.ua.

Наприклад, в сюжеті «Бути чи не бути безвізовому режиму з ЄС для України» доречною була б участь українського  або іноземного дипломата, або коментар голови профільного комітету Верховної Ради, щоб створити баланс відносно заяви Сергія Толстова, директора «Інституту політичного аналізу та міжнародних досліджень»: «Украина исчезла с радаров, в Европейском Союзе по украинской теме уже никто ничего не говорит. Почему? Потому что в конце прошлого в начале этого года украинской власти напоминали, что возможности скоро закончатся. На сегодняшний день они перестали это напоминать. Почему? Потому что в принципе для всех здравомыслящих людей стало ясно, что никаких позитивных изменений здесь нет».

Натомість, фраза журналістки, яка взяла на себе сміливість окреслити першочергове завдання України, може вважатися такою, заради чого сюжет створювався і показувався двічі:

«Найголовніше, у чому сходяться політологи - візовим питанням влада нині спекулює, адже це не завдання номер один для України. Завдання номер один - стрімко покращити соціальну, економічну ситуацію, але про цю головну проблему наразі ніхто не говорить». Одразу виникає питання: чому журналістка про це не говорить авторським сюжетом, а зробила звіт із брифінгу на «неактуальну» тему?»

Сюжет «Київщина на вихідних творчо відзначилася» за 29 вересня, мабуть, не мав би шансів з’явитися на екранах, якби не присутність на фестивалі «Родина» в м. Боярка голови Києво-Святошинської районної державної адміністрації Мирослави Смірнової. Адже саме їй була присвячена третина сюжету з текстом про «вшанування високопосадовця», яким вважає районного чиновника кореспондент:

 «КОРЕСПОНДЕНТ: Згодом на захід завітала голова Києво-Святошинської районної державної адміністрації Мирослава Смірнова. Представники кожної селищної ради влаштували привітальний міні-концерт для вшанування високопосадовця, співали, танцювали, пригощались народними стравами та насолоджувались народним мистецтвом».

Сама ж Мирослава Смірнова дала зрозуміти, що була готова для власного «вшанування»: «Ви знаєте, я готова була до такого гарного приємного сюрпризу, тому що всі сільські ради, вони готувалися, ми давно говорили про цей Всеукраїнський фестиваль “Родина”».

Ще один сюжет – про святкування 1-го вересня в Київському міжнародному університеті за 2 вересня, на думку експертів має ознаки комерційної «джинси» оскільки фактично просуває у сюжеті бізнес-інтереси приватного вишу, які підкреслюються перерахуванням тих, хто прибув на свято, з деяким перевищенням їх реального статусу, як з’ясовується згодом, та словами керівника вишу:

«Анжеліка СИЗОНЕНКО, ведуча: Представники Верховної Ради, Міносвіти і Української православної церкви Київського патріархату пройшли до Київського міжнародного університету аби посвятити першокурсників у студенти. Напутні слова звучали для майбутніх журналістів і психологів, режисерів, економістів, архітекторів і стоматологів.(…).

КОРЕСПОНДЕНТ: До університету прибуло 650 студентів, яких і привітали: президент Київського міжнародного університету, професор Хачатур Хачатурян, Архієпископ Чернігівський і Ніжинський Євстафій та заступник директора Інституту модернізації Міністерства освіти і науки України Казимир Латківський.

Хачатур ХАЧАТУРЯН, президент Київського міжнародного університету, професор: “Прежде всего я расскажу, ребята, что я был очень рад, когда там заметили и лицей наш, и колледж, и студентов университетов. Вот этоочень важно для университета”.

КОРЕСПОНДЕНТ: Для першокурсників був організований концерт. Також були оголошені вітання Комітету з питань молоді і освіти Верховної Ради України та європейських університетів.

Новгород-Сіверський, «Сіверська»

Ознаки замовності монітори побачили у трьох сюжетах Новгород-Сіверської  регіональної філії НТКУ з 24, включених до моніторингу. Це, як і у липні, становить 13% контенту. Усі виділені експертами новини містять ознаки політичної замовності.

Зокрема, йдеться про проурядовий «паркетник» «Опалювальний сезон» за 30 серпня. Це повідомленні не має жодної місцевої прив’язки, схожі з’являлися і в ефірі інших регіональних мовників.

«Оксана КРИМОВА, ведуча: Вже з 1 жовтня розпочнеться опалювальний сезон. Тому, як повідомляється на офіційному урядовому порталі, Прем'єр - міністр Володимир Гройсман поставив вимогу перед відповідальними міністерствами і відомствами забезпечити накопичення необхідної кількості енергоресурсів та якісну підготовку житлово-комунальних господарства та соціальної сфери до опалювального сезону. Про це голова уряду заявив під час наради, щодо розгляду проблемних питань в енергетичній галузі та заходів з підготовки паливно-енергетичного комплексу до осінньо-зимового періоду 2016 - 2017 року у форматі антикризового енергетичного штабу».

Журналісти не подбали, аби доповнити його бодай якоюсь місцевою статистикою чи відомостями про ступінь готовності місцевих служб до опалювального сезону. Відтак, просто пропіарили очільника уряду.

Також через перетворення першовересневих сюжетів на «протокольні» експерти віднесли до умовно замовних  повідомлення  «Свято Першого дзвоника в гімназії №1» та «Пролунав перший дзвоник і для студентів Новгород-Сіверського медичного училища». Журналісти каналу не оминули увагою при їх створені присутності на урочистостях посадовців і включили їхні абсолютно прохідні синхрони; в першому випадку фігурує міський голова Новгород-Сіверського Олег Бондаренко, в другому -  заступник голови з гуманітарних питань Новгород-Сіверської райдержадміністрації Неля Чугаєва.

Рівне, «РТБ»

За оцінками експертів, у моніторингових тиждень в ефірі «РТБ»  тільки один сюжет з 36,  або 3%, має ознаки замовності.

А саме, новина «Обласній владі не подобається, коли громада спілкується мовою шантажу» за 2 вересня.Її можна віднести до умовної категорії політичної «джинси», оскільки йдеться про коментар чиновника - начальника обласного управління освіти, стосовно ситуації з бойкотом свята 1 вересня в одній зі шкіл області, яку батьки школярів вважають небезпечною для життя своїх дітей. Репортаж про цю резонансну подію вийшов в ефірі телеканалу днем раніше. В цьому сюжеті, на відміну від попереднього, подана точка зору однієї сторони. Журналіст також своїм коментарем персоніфікував обласну владу в особу одного чиновника, таким чином фактично зайнявши його бік та порушивши принцип об'єктивності.  Крім того, начальник обласного управління освіти не є фахівцем у будівництві, тому його коментар про проблему, яка стосується стану будівлі з посиланням на те, що десь ситуація ще гірша, дозволяє розглядати цей сюжет, як замовний.

«Сергій ШИДЛОВСЬКИЙ, ведучий: Обласній владі не подобається, коли громада спілкується мовою шантажу. Мова про ситуацію в селі Степангород, Володимирецького району, де люди не пустили першого вересня своїх дітей до школи. Селян хвилює її стан та необхідність навчатися у дві зміни. У свою чергу в управлінні освіти вважають, що там ситуація не є критичною. В області є 10 справді аварійних шкіл, стан яких гірший за степангородську. На переконання обласних чиновників поділені неконструктивні методи не пришвидшать процес будівництва. До слова, зараз вже виготовлено проект будівництва нової школи у Степангороді, а найближчими днями знайдуть виконавця робіт.

Григорій ТАРГОНСЬКИЙ, начальник обласного управління освіти: Це чистої води шантаж, мета у них одна - вони вимагають будівництво нової школи. В тій школі, власне кажучи, якщо не помиляюся там 20-25 відсотків діток, які навчаються в другу зміну. Ми маємо сьогодні в області 54 школи, де діти навчаються в дві зміни. Є школи, де повністю 50 відсотків дітей в першу зміну і в другу зміну».

Загалом, експерти відзначають досить помірне висвітлення діяльності місцевої влади: жодного згадування або синхрона голови РОДА навіть з актуальних питань та один невеликий синхрон його заступника на святі першого дзвоника. Двічі в новинах був присутній мер Рівного з актуальним синхроном під час святкування Дня міста та згадуванням про його участь у фестивалі ковалів. Натомість, голови різних райдержадміністрацій були присутні в трьох сюжетах з актуальними  коментарями по темі сюжетів.

Чернігів, «Сівер Центр»

Проаналізувавши новини «Сівер Центру», експерти  побачили ознаки замовності у 7 із 35 проаналізованих сюжетів,  що складає 20%.

Усі вони містять ознаки політичної замовності і відносяться до так званих «паркетно»- протокольних. Зокрема, це сюжет «Податки − це просто»  за 30 серпня. Фактично весь сюжет - піар-матеріал місцевої податкової. Спікер в сюжеті лише один - начальник відділу управління обслуговування платників при Чернігівській ОДПІ ГУ ДФС Олена Нюнько. Матеріал подано виключно у позитивному ключі.

Інші ж матеріали – це сюжети, у п’яти з яких фігурує голова Чернігівської ОДА Валерій Куліч. Він, зокрема, вітає з 1 вересня молодих курсантів Академії Державної пенітенціарної служби (сюжет  «Перше вересня - День знань»), а також студентів Національного університету «Чернігівський колегіум» (сюжет «Своє насичене студентське життя розпочинають цьогорічні першокурсники»). Абсолютно прохідні синхрони, традиційні слова.

Зауважимо, Дню знань чернігівські телевізійники присвятили 4 сюжети, і у двох із них покрасувався очільник регіону.

А 29 вересня голова ОДА відкривав нову їдальню у Ведильцівській школі Чернігівського району (сюжет «Ведильцівська загальноосвітня школа Чернігівського району отримала новеньку їдальню»).

Валерій Куліч з’являється і в паркетному матеріалі, присвяченому урочистостям з нагоди Дня підприємця, - «Добробут кожної країни більшою мірою залежить від розвитку бізнесу» за 2 вересня. І знову – вітальна цитата, щоправда, ще й від голови облради Ігоря Вдовенка:

«КОРЕСПОНДЕНТКА: При правильному підході усі перепони можливо подолати. Попри всі складнощі цьогоріч Чернігівщина зайняли 2-ге місце в Україні по розвитку промислового виробництва.

Валерій КУЛІЧ, голова облдержадміністрації: Ми цього показника досягли не за рахунок того, що у нас там якісь великий металургійний комбінат, якісь монстри-підприємства, а за рахунок росту і кількості невеличких виробництв. Невеликі середні підприємства, вони якраз і дають сталий стабільний розвиток.

КОРЕСПОНДЕНТКА: Крім того бізнесмени беруть активну участь у політичному житті області. Половина депутатського корпусу обласної ради – це підприємці. Не забувають і про соціальну відповідальність бізнесу.

Ігор ВДОВЕНКО, голова обласної ради: Саме серед вас найбільше благодійників, меценатів, що дуже важливо для нас у ці скрутні часи економічні, соціальні, коли відчутно підтримка соціальної сфери як медичної, так і освітянської. Після тих подій на Сході не можна не сказати окремі слова подяки, бо нам відомо, чиїми силами, чиїми руками, чиїми коштами створювалися благодійні фонди, фінансувалися волонтери».

Що ж стосується сюжету «У Михайло-Коцюбинському планують зробити підприємство з виготовлення вівсяних пластівців» за 31 серпня,то виникає великий сумнів, що він з’явився б, якби не поїздка туди голови ОДА. Адже з одного боку – йдеться тільки про плани нового виробництва. З іншого – в першому ж синхроні сюжету заступник директора компанії, де вже два роки триває реконструкція, каже: «На этом объекте мы работаем уже 2-ой год».  Отож, актуальність інформаційного приводу для цієї новини дуже сумнівна. 

Ще раз посадовець обласного рівня без вмотивованого приводу з’явився у сюжеті «Яке воно армійське життя...» за29 серпня про військово-патріотичні змагання школярів «Я - патріот». Чомусь украй необхідним журналісти «Сівер Центру» вирішили включити у повідомлення коментар заступника голови ОДА Сергія Сергієнка такого змісту: «Враховуючи героїчну першу нашу танкову бригаду на частині, в якій ми знаходимся зараз, в нас є чудова можливість молоді ознайомитися з самою частиною, побачити її бойовий дух, подивитися, як воювала частина в часи Другої світової війни, побачити і кухню, і зброю нашу українську, і відчути дух нашого війська».

Черкаси, «Рось»

З 37 проаналізованих новин каналу порушення, що можуть свідчити про наявність ознак замовності, містять 8 сюжетів, або 22%. У п’яти з них експерти побачили політичну складову, в трьох – піар комерційних структур.

Що стосується новин з гаданою політичною джинсою, три з них  - це сюжети, які є піар-матеріалами місцевої влади. Зокрема, сюжет «Голова облради не пішов у відставку» від за 31 вересня. Його головний герой та єдиний спікер − голова обласної ради Олександр  Вельбівець.  Інфопривід появи цього повідомлення сформульований у підводці журналіста: «На початку засідання позачергової сесії депутат Вадим Гайович вимагав в очільника депкорпусу надати роз’яснення щодо поширеної в регіональних медіа інформації про відставку». Далі йде розлога відповідь голови облради. Матеріал однобокий, без бекґраунда, який би обґрунтував резонансність ймовірної відставки посадовця і виділення цієї інформації в окрему новину.

Паркетним матеріалом є й сюжет «Прозоре працевлаштування, Черкаська мерія запрошує взяти охочих на участь у конкурсі на посаду директора міського зоопарку» за 30 серпня. Тут один єдиний спікер - Марина Бакланова, директор департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської мерії, а вся увага акцентована на тому, як відкрито і прозоро проводить конкурс міська влада.

Третій матеріал, що має ознаки політичної замовності - сюжет «Нарікання на харчування»  за 31 серпня – зводиться до того, що влада і особисто міський голова контролює вирішення проблеми з дитячим харчуванням:

«ВЕДУЧА: Нарікання на харчування. Протягом останнього місяця збільшилась кількість скарг на якість їжі у дитячих садочках Черкас. Під свій особистий контроль цю ситуацію взяв міський голова, Анатолій Бондаренко. Він доручив заступникам перевірити раціон у дошкільних закладах. До відома, нині міська влада відшкодовує 40% харчування дошкільнят, ще 60% сплачують батьки».

Також серед умовно замовних є два сюжети, які прямо чи опосередковано пропіарили двох депутатів. Перший – це матеріал «Кардіограф, медичне обладнання та скутер отримав фельдшерсько-акушерський пункт села Грушківка, що на Кам'янщині» за  1 вересня. Сюжет великий, в ньому начебто присутній і баланс думок, і точність, і дотримано стандарт відокремлення фактів від коментарів. Але де факто він присвячений піару депутата обласної ради Віктора Парамонова з фракції БПП.

«ВЕДУЧА: Кардіограф, медичне обладнання та скутер отримав фельдшерсько-акушерський пункт села Грушківка, що на Кам'янщині. Єдиному тутешньому фельдшеру цей вид транспорту вручив головний лікар Черкаського обласного онкологічного диспансеру Віктор Парамонов. Він переконаний: впроваджувати європейські стандарти в медицині потрібно саме із периферійних закладів».

Його ім’я згадано в сюжеті п’ять разів, а також подана його пряма мова. При цьому всі спікери в один голос хвалять депутата.

А в сюжеті «Стан доріг на Черкащині» за 31 серпня журналістки каналу зробили приємність голові підкомітету з питань державного боргу та фінансування державного бюджету Комітету Верховної Ради України з питань бюджету, члену депутатської фракції БПП Сергію Рудику. Розлогий матеріал про прийняття  на сесії облради програми співфінансування ремонту доріг державного значення закінчується таким текстом журналіста: «Головна мета ухваленої сьогодні програми - забезпечити правовий механізм залучення коштів місцевих бюджетів і дати імпульс владі на місцях, зауважив черкаський парламентар Сергій Рудик. Саме він лобіював виділення цих грошей для області. Наступним кроком має стати ухвалення відповідних програм у кожному районі області і внесення змін до бюджету області, зауважує нардеп». Далі йде цілком нормальний коментар парламентаря, але його нівелює такий компліментарний пасаж з уст кореспондента.

Три матеріали  віднесені експертами до новин з ознаками замовності. Зокрема, це сюжет  «Молочна галузь України, Черкащини…» про день поля від компанії «Маїс» за 29 вересня де-факто зводиться до реклами продукованого нею насіння. Сюжет «Вишиванки, квіти і гарний настрій - в усіх школах України пролунав Перший дзвоник» за 1 вересняприслужився компанії КС «Кредит союз» для формування іміджу соціально відповідального бізнесу.

А матеріал за 2 вересня «Черкащина розвивається завдяки підприємствам і інвестиціям»  за рахунок формату подачі дає підстави вважати його комерційно замовним. Причина його появи загалом випливає зі слів ведучої. 

«ВЕДУЧА: «Черкащина розвивається завдяки підприємствам та інвестиціям», - заявив очільник регіону під час чергової поїздки до Вільшани. Приклад відповідального підприємництва − місцевий завод, на якому виготовляють кукурудзяні палочки. Нині тут працює чотири лінії виробництва, а згодом керівництво планує створити ще одну. «Вільшанський смакунок» експортують в Європу та по Україні.

Юрій ТКАЧЕНКО, голова Черкаської ОДА: Підприємство працює по всій території України. Саме цікаве, що бере сировину безпосередньо у підприємства з міста Черкас компанії «Альтера», яка якраз є переробником кукурудзи. Її глибока переробка і унікальна технологія, яка є у нас в цілому на Україні.

Махмуд БАЙДУН, акціонер фірми виробника: Ми уже експортуємо в Європу, ми експортуємо в Германію, експортуєм в Руминію. Ми сейчас питаємось сертифіцировать патисон, щоб перший ряд експортувати».

СТАНДАРТИ

Житомир, «Житомир»

Дотримання професійних стандартів інформаційної журналістики новинарями телеканалу у моніторинговий тиждень експерти оцінили на 3,75 бала з шести можливих.

Найменше вдається їм дотримуватись стандартів повноти поданих фактів − 0,5 бали з одиниці, відокремлення фактів від коментарів - 0,53 та балансу думок/точок зору, -  0,58 бала, які тісно пов’язані між собою. Найкращі показники зафіксовано за дотримання стандартів достовірності − 0,78 бала та  точності – 0,72. Між ними − показник оперативності (0,64 бала), який має дещо суб’єктивний характер, оскільки в багатьох випадках журналісти взагалі не вказують, коли відбулась якась подія.

Що стосується відокремлення фактів від коментарів, то лише половина сюжетів відповідають цьому критерію. Навіть в інтерв’ю, якщо воно з представником влади, журналісти вибудовують питання так, що воно має емоційне забарвлення та відображає точку зору журналіста. Наприклад, у великому інтерв’ю про транспортні проблеми міста із заступником міського голови, питання ведучого ніби підіграє чиновнику:  «Ось, якщо дивитись по сюжету, такі нові жорсткі вимоги до перевізників для участі у цьому конкурсі, дехто називає, скажімо, можна подумати, що зроблені спеціально, щоб був лише один учасник конкурсу. Ось ці закиди, як ви можете прокоментувати?», «Тобто, можемо сказати, що поява таких жорстких вимог в нових конкурсах на інших маршрутах, це вже буде прорив у транспортній сфері», «Ну, якщо подивитись, дійсно, ці умови спрямовані на побажання і вимоги саме пасажирів», «Ось сьогодні, планку, скажімо, підняли ще вище і для інших перевізників на перспективу».

А в сюжеті за 1 вересня «Свято початку нового навчального року» ведучийповідомив, що «Житомирська міська гуманітарна гімназія № 23 - один із найкращих навчальних закладів не лише в області, а й в Україні», а авторка сюжету додала: «За результатами зовнішнього незалежного оцінювання найбільше випускників Житомирської гуманітарної гімназії № 23 отримали найвищі бали за складання дисциплін». Посилання на джерело інформації про гімназію журналісти не надали, подавши її, як власну думку.

В іншому сюжеті того ж дня («Понад 2500 тисячі випускників стали студентами одного з найстаріших вищих навчальних закладів України Житомирського Національного Агроекологічного університету») кореспондент говорить: «Цей вуз - єдиний у державі заклад екологічного спрямування», а потім додає: «Сьогодні аграрна освіта одна із престижних у світі і за нею майбутнє».

Існують в журналістів каналу і проблеми з точністю передачі інформації. Інколи слова журналістів вступають у протиріччя з синхронами героїв сюжетів. Наприклад, в сюжеті за 29 серпня «В Житомирі провели заключний етап конкурсу на маршрут №58 по місту» ведучийкаже «Нові умови стали на перешкоді участі інших перевізників, - упевнені активісти». Згодом з’ясовується, що активістом журналісти вважають депутата міськради:

«КОРЕСПОНДЕНТ: Особливих претензій до роботи приватника контролюючі органи не мають. Проте, у громадських активістів багато питань і до конкурсного комітету, і до перевізника.

Роман МОСІЙЧУК, депутат Житомирської міської ради: Умови були виставлені такі, що 15-го року випуску автомобілі, що не дало змогу другим перевізникам прийняти участь в конкурсі... Це - раз. Це другий конкурс, який проводиться новою, можна сказать, владою, новим заступником, який курірує транспорт, і дуже так воно є якось цікаво, що тілько один претендент. На другому конкурсі теж тільки один претендент».

У сюжеті про фестиваль льону за 29 серпня журналіст каже: «Цей фестиваль по праву можна назвати візитівкою древлянського краю, говорить народний депутат України Володимир Арешонков». А нардеп у синхроні говорить зовсім інше: «Це справжня візитівка сьогодні України має бути».

У сюжеті «Петро Порошенко звільнив Сергія Машковського» за 1 вереснякореспондент, характеризуючизвільненого, без посилання на джерело інформації та його достовірність, каже: «63 відсотки своїх публічних обіцянок виконав». При цьому на екрані демонструється скріншот якогось сайту, на якому вказано 87% виконаних обіцянок.

Деякі сюжети взагалі викликають більше запитань, аніж дають інформації. Таким чином порушуються стандарти точності та повноти поданих фактів. Типовий приклад - сюжет «Освітлення пішохідних переходів» за 31 серпня:

«Ведучий: У вечірній час на вулицях Житомира стане світліше. У тестовому режимі освітлили одинадцять нерегульованих пішохідних переходів міста направленим освітленням від різних виробників. Зараз встановлено чотири типи освітлення. А ось найближчим часом освітлять ще 72 переходи. На найближчій сесії це питання винесуть на розгляд депутатів міської ради, а також можновладці міста звернуться за допомогою до народних депутатів України. А ось жителів Житомира просять бути небайдужими оцінити нове освітлення на вулиці».

Якщо ця, дійсно актуальна для багатьох новина, заслуговує на увагу глядача, чи не повинен був  хтось розповісти йому, чому обрали чотири типи освітлення від різних виробників. Це експеримент, випробування чи недбалість комунальників, адже обслуговування різних типів обладнання – це додаткові витрати? Чому треба звертатись до законотворців, щоб поліпшити освітлення на вулицях Житомира? Якщо жителям пропонують оцінити нове освітлення – яким чином це можна зробити?

Сюжет від 2 вересня про надходження в Україну партії важливих дитячих вакцин закінчується там, де, скоріше, повинен був розпочинатись. Після інформації ведучого: «В Україну надійшла партія вакцин, придбаних дитячим фондом ООН ЮНІСЕФ на запит Міністерства охорони здоров'я в рамках комплексної угоди з міжнародних закупівель. Раніше ЮНІСЕФ вже придбав такі вакцини, як КПК від кору, паротиту та краснухи, вакцину від гепатиту В, АКДП від кашлюку, дифтерії і правцю, також вакцини від дифтерії та правцю для дорослих і дітей» йде питання кореспондента і відповідь медсестри місцевої дитячої поліклініки:

«КОРЕСПОНДЕНТ: Ми знаємо, що мами найбільше мають таку боротьбу і гонку саме за вакциною АКДС. Чи достатньо зараз цієї вакцини і чи означає це, що ви укомплектовані вакцинами і ніякого дефіциту немає?

Оксана ГРУШЕВСЬКА: Дефіцит вакцин існує, тому що іменно ця вакцина підходить для діток двохмісячного і чотиримісячного віку, подалі на шестимісячний, на ревакцинацію у півтора роки дитинки, на ревакцинацію шестирічок вакцини на даний момент немає і вже з великим проміжком».

Здається, це саме важливе для глядача: якщо нема, то коли будуть? В чому затримка? І цікавитись відповіддю треба не в медсестри, а у відповідальних осіб.

Київ, «Центральний канал»

Оцінка за дотримання фахових стандартів у новинах каналу, проаналізованих під час другої хвилі моніторингу, вкрай низька - 2,4 бала з шести можливих.

Найнижчим є показник збалансованості думок або точок зору – лише 11 сюжетів з 60 відповідають цьому критерію. Як наслідок, від відсутності балансу думок страждає повнота поданих фактів – лише 8 сюжетів з 60 відповідали цьому критерію. Менше половини сюжетів відповідають стандартам відокремлення фактів від коментарів (25) та точності (29).

Отож, оцінки відповідно, складають: за повноту поданих фактів – 0,13 бала, баланс думок/точок зору – 0,18, за дотримання критерію достовірності – 0,68 бала. Майже однакові результати за відокремлення фактів від коментарів – 0,42, точності – 0,48  та оперативності – 0,5 бала з можливої одинички.

Експерти зауважили, що чимало новин каналу містять  оціночні судження кореспондентів. Відтак, сюжети набувають неналежного емоційного забарвлення та взагалі перестають бути новинами. Іноді це призводить до парадоксальних висловлювань. Наприклад, у сюжеті «Кіоски із цигарками з'являються майже біля усіх навчальних закладів» за 29-30 вересня, - фактично це звіт з прес-конференції громадських активісток в агенції УНІА - журналіст відзначилась висловлюваннями, які порушували вимоги стандартів відокремлення фактів від коментарів, точності та достовірності і вимагали, як мінімум, доказів, а не кількох секунд «оперативного відео»: «кіоски із цигарками з'являються майже біля усіх навчальних закладів», «компанії-виробники спритно обходять закон “Про заборону реклами сигарет” і здійснюють її просто на місцях продажу, часто біля дитсадків і шкіл», «І хоч зазвичай цигарки знаходяться в одному ряду із солодощами, як правило, вони коштують значно дешевше».

Глядач не отримав всієї  можливої об'єктивної інформації про конфлікт.

В іншому сюжеті «Чергове підвищення тарифів» за 31 серпня журналіст знову перебирає на себе функції експерта: «Як би там чиновники не розказували нам про європейські ринкові ціни на енергоносії, вони замовчують кілька фактів. По-перше, у Європі інші зарплати і доходи. По-друге, там справді є ринок і люди самі можуть обирати постачальників електроенергії й тепла, що не можна зробити у нас в умовах суцільної монополізації всього енергоринку. А, по-третє, все рівно оплата за тепло в інших країнах прив'язується до платоспроможності громадян». Потім лякає глядача: «До зими, на думку аналітиків, Україна не готова. Але урядовці сподіваються, що вона як і попередня теж буде теплою. Та дива не станеться. Без вугілля і газу - тепла не буває». Продовжує цю думку експерт, чий вислів показує рівень його «експертизи»: «Олександр ОХРІМЕНКО: Бред. Горячая вода, как бы, без угля, газа не получается. На одних лозунгах пытались, даже забор перекрасили - не помогает. Памятник Ленина сбросили, тоже вода не греется, тоже не помогает. Никак не получается. И в этом причина действительно такая ситуация простая».

Журналіст перебуває  під впливом спікерів і висловлюється у відповідності до того, що почула від них, практично не відокремлюючи свої коментарі від таких же за змістом висловлювань? Стандарти журналістики вимагають у цьому випадку навести альтернативну точки зору когось з уряду, або місцевого самоврядування, енергетиків та комунальників.

Інколи журналісти допускають неточності, які ставлять під питання їх сумлінність при підготовці матеріалів. Зокрема в сюжеті від за 29 серпня про події на фронті ведучий спочатку повідомляє: «Загалом у штабі АТО говорять, що ситуація у порівнянні з минулим тижнем дещо спокійніша», а слідом каже: «за інформацією розвідки: противник застосував все наявне штатне озброєння, зокрема і танки та гаубиці калібром 122 мм Д-30. Кількість випущених мінометних мін та снарядів по наших позиціях іде на сотні. Окупанти надзвичайно активно використовують і танки, чого на передовій не спостерігалося вже декілька місяців», а ще пізніше -  «керівник АТО на території Донецької та Луганської областей генерал-лейтенант Руслан Хомчак (…) наголосив: зараз ситуація в зоні АТО характеризується, як напружена та складна».

У сюжеті за 29 серпня про неназвану нараду за участю голови Київської ОДА Максима Мельничука, ведучий спочатку повідомляє: «Бюджетний план виконано на 175 відсотків, а промислові підприємства зробили 350 мільйонів гривень за 2016 рік. Таким успіхом Київщина зобов'язана сільському господарству», з чого можна зробити висновок, що йдеться про всю Київську область. Але згодом з’ясовується, зі слів кореспондентки, що 175% – це показник Баришивського району, а на 350 мільйонів гривень продукції виробили господарства іншого, Переяслав-Хмельницького району.

Новгород-Сіверський, «Сіверська»

Аналізуючи новини «Сіверської» під час  другої хвилі моніторингу, експерти зауважили зниження показника дотримання у новинах фахових стандартів з 4 до 3 балів.

Зокрема, знизився показник дотримання стандарту достовірності −  до 0,83 бала.Вимоги цього критерію порушеноу чотирьох сюжетах. Два сюжети − це прес-релізи прес-служб, у яких не вказано джерело надходження інформації. Наприклад, як в сюжеті  «Хабарі» за 30 серпня:

«ВЕДУЧА. У Чернігові співробітники Служби безпеки України спільно з прокуратурою затримали на хабарі начальника відділу екологічної інспекції одного з комунальних підприємств міськради. Посадовець разом з посередником вимагав від місцевого приватного підприємця шість тисяч гривень за нестворення перешкод у торгівельній діяльності. Оперативники спецслужби затримали здирника в його робочому кабінеті після отримання частини хабара. Спільника посадовця правоохоронці затримали в Чернігові під час одержання другої частини неправомірної винагороди.

Відкрито кримінальне впровадження. Вирішується питання щодо повідомлення затриманим про підозру та обрання запобіжного заходу. Триває досудове розслідування».

З контексту зрозуміло, що це повідомлення прес-служби СБУ, але посилання на джерело немає.

Таких помилок припустилися журналісти каналу і в сюжетах «160 річчя з дня народження Каменяра» за 31 серпня, присвяченому відзначенню дня народження Івана Франка, та у новині «Вплив війни на людство» за 2 вересня про чергову річницю  завершення Другої світової війни.

На 0,83 бала оцінено й дотримання стандарту відокремлення фактів від коментарів.  Наприклад, у сюжеті за 1 вересня ведуча використовує суб’єктивні, емоційно забарвлені формулювання: «Урочисто з хвилюванням та радістю відзначали свято Першого дзвоника учні та вчителі Новгород-Сіверської державної гімназії імені Костянтина Ушинського». В іншому сюжеті «Донедавна розповсюджувачі алкогольних напоїв домашнього виготовлення несли за свої дії кримінальну відповідальність…» за 2 вересня кореспондент використовує узагальнення «правоохоронці переконані» і дає нібито цитату, яка прямою мовою спікера в сюжеті не підтверджується.

Високим є відсоток відповідності новин каналу стандарту точності подачі інформації − 0,92 бала. Сюжетів, в яких стандарт не дотримано, лише 2. В них неточно вказані дати та обставини події. Наприклад, у вже згаданому сюжеті «Хабарі» - не вказано, де і коли відбулася подія.

А от зі стандартом оперативності в журналістів «Сіверської» є проблеми, - середній бал за критерієм усього 0,46. У значній кількості сюжетів немає інформації про те, коли відбулася подія, або мова йде про низку подій, що відбуваються протягом певного часу, рамки якого не визначено. Зокрема, це стосується сюжетів, джерелом яких є повідомлення прес-служб правоохоронних відомств. Наприклад, візьмімо сюжет «Підпільна торгівля зброєю» за 31 серпня:

«Оксана КРИМОВА, ведуча: Ніжинський міськрайонний суд виніс вирок членам злочинної групи, які налагодили незаконне переміщення та збут зброї з району проведення антитерористичної операції. Двоє мешканців Чернігівщини та житель Києва організували підпільну торгівлю зброєю та боєприпасами під прикриття власних торговельних точок з продажу військової амуніції. Співробітники служби безпеки затримали зловмисників у грудні 2014 року під час спроби чергової реалізації партії озброєння. Під час обшуків оперативники спецслужби вилучили у затриманих автоматичний станковий гранатомет, 66 гранат Ф1, 7 автоматів АК 47, 2 пістолети та 5 500 набоїв різного калібру. Суд визнав зловмисників винними. Кожному із трьох засуджених призначено покарання у вигляді 5 років позбавлення волі».

З сюжету бачимо, що зловмисників затримали ще в 2014 році, потім тривало слідство і відбувся суд, коли − невідомо.

Утім, найбільш актуальною є проблема забезпечення балансу думок. Цей стандарт дотримано лише в 6 сюжетах, бал за критерієм – 0,25. У більшості новин, де стандарт не дотримано, представлена лише одна точка зору. Так, в сюжеті «Подати заяву у сфері державної реєстрації актів цивільного стану можна через інтернет» за 30 серпня –лише один спікер – Оксана Чмихун, начальник відділу ДРАЦС. Інша проблема – сюжети, зроблені на основі повідомлень прес-служб, в яких немає спікерів взагалі, або лише один, який є представником відповідного відомства. Наприклад, як у сюжеті «Підпал - ймовірна причина загоряння будівлі, що належить Державній прикордонній службі»:

«Оксана КРИМОВА, ведуча: Підпал - ймовірна причина загоряння будівлі, що належить Державній прикордонній службі. Пожежею завдано збитків на суму понад сорок п'ять тисяч гривень. Більш детально в сюжеті Олени Лальотко».

І далі − розповідь журналіста з коментарями представника місцевого підрозділу  ДСНС.

Як наслідок усіх порушень, за стандартом повноти подачі інформації прогнозовано маємо низький бал − 0,25.

Рівне, «РТБ»

Показники дотримання професійних стандартів інформаційної журналістики новинарями  Рівненського обласного державного телебачення у липні експерти оцінили на 4,5 балів із 6 можливих.

Найнижчі показники має баланс повноти представлених фактів (0,64 з одного балу), балансу думок/точок зору – 0,67 та оперативності – 0,69. Найвищі – точності (0,86) та достовірності (0,89 бала). Між ними – показник відокремлення фактів від коментарів – 0,81.

Як бачимо, всі критерії оцінювання витримано вище середнього рівня. Однак, найменше значення має показник збалансованості думок або точок зору. Як наслідок відсутності балансу думок страждає повнота поданих фактів. Утім, і поза  цим багато новин не дають глядачеві вичерпної інформації. Наприклад, в сюжеті «Святковий забіг» за 29 серпня кореспондент каже про велику кількість учасників пробігу, та їх задоволення від акції, при цьому не називаючи її організаторів: «Сергій Шидловський, ведучий: Святковий забіг, присвячений дню міста, відбувся на проспекті Миру у Рівному. Три сотні учасників, серед яких, переважно школярі, долали дистанцію тисячу чотириста метрів. Головна мета організаторів – популяризувати активний спосіб життя і, зокрема, біг». 

У сюжеті «За чесний тендер». За 30 серпня про зустріч за «круглим столом» представників громадськості, влади та бізнесу, є коментар тільки керівника проекту «Чесний тендер». Відсутні як думки інших учасників зустрічі, так і факти та бекґраунд, які б пояснили  платнику податків, чому ця новина важлива для нього, що це за проект, ким фінансується, що вже зроблено в ході його реалізації?

А в матеріалі «Центр − для свят?»  за 2 вересня  про проблему перекриття центру міста для транспорту під час масових свят автор сам зазначив: «Під час обговорення не було представників Управління транспорту, які б могли прокоментувати це питання. Тому зійшлися на тому, що з приводу перекриття центру необхідно вивчити думку громади шляхом соцопитувань, і на їх підставі приймати рішення, яке б задовольнило більшість».  Що завадило кореспонденту взяти відповідний коментар у профільного чиновника − невідомо, але повнота інформації в сюжеті від цього постраждала.

Інколи автори рівненських новин не відокремлюють факти від коментарів, підмінюючи їх   оціночними судженнями. Відтак,  новини набувають навіть пафосного забарвлення. Наприклад,  в сюжеті «Живопис у кайф» за 30 серпня є фраза автора: «Мистецьке товариство у свій час називало Гурістюка рівненським Ван Гогом та рівненським Пікассо, але Микола Бендюк наполягає, що він, як художник, став самодостатнім і не потребує інших імен, окрім свого», яка не находить свого підтвердження відповідним синхроном і може вважатися художнім перебільшенням.

Чернігів, «Сівер Центр»

Відповідність чернігівських новин стандартам інформаційної журналістики занизька і становить лише 3,32 бала із 6 можливих. На жаль, проти попереднього моніторингового періоду цей показник навіть погіршився на майже півбала.

Помітне зниження середнього балу в першу чергу пов’язане з погіршенням ситуації з дотриманням стандарту оперативності на каналі, - середній бал за критерієм становить лише 0,29. Дуже часто в сюжетах не вказується, коли саме відбулися події, які висвітлюються в сюжеті, і встановити це з інших джерел важко. Багато сюжетів розповідають про те, що відбулося кілька днів тому. Так, в сюжеті «Витрати лікувальних закладів на Чернігівщині»  у випуску за 30 серпня йдеться про ситуацію, що триває, починаючи з минулого року. Незрозуміло, чому ця інформація вийшла в ефір саме зараз і чи актуальна вона взагалі.

Стандарт достовірності в новинах каналудотримано на 0,89 бала. Проблема в тому, що в низці сюжетів узагалі відсутнє посилання на джерело, хоча з контексту випливає, що йдеться про повідомлення прес-служби тощо. Наприклад, як  в сюжеті «Про надзвичайні події» за  29 серпня.

Вимог стандарту відокремлення фактів від коментарів журналісти каналу дотримуються досить сумлінно і оціночними судженнями не зловживають, Показник за стандартом – 0,91 бала. Значно нижчий показник стандарту точності  − 0,6  бала. Здебільшого в сюжетах подаються точні факти і цифри, якщо вони наявні. Майже не зустрічається слів «приблизно», «орієнтовно» тощо.

На першому ж місці знову проблема дотримання балансу думок − зацим стандартом маємо бала 0,37, що фактично ідентичний попередньому результату − 0,36 бала. У новинах каналу наявна велика кількість сюжетів, де представлена лише одна точка зору. В першу чергу це стосується повідомлень прес-служб, де представлена тільки офіційна позиція відповідного відомства.  Наприклад, як у сюжеті за 30 серпня «Чернігів “відпрацював” Мар'янку»:

«Наталія РУДЕНКО, ведуча: «Чернігів» “відпрацював” Мар'янку. Разом з івано-франківськими і харківськими колегами Головне управління національної поліції в області повідомило, що бійці спецпідрозділу “Чернігів” взяли участь у затриманні спільників терористів у Мар'янці. У цьому районі, за даними розвідки, активізувалися диверсійно-розвідувальні групи ворога, а відтак і посіпаки кремлівського режиму. Командування оперативно-тактичного угрупування “Маріуполь”, у склад якого входять і чернігівські спецпризначенці, видало розпорядження щодо перевірки населеного пункту Мар'янка. Так, у результаті акції чернігівські бійці разом з працівниками Служби безпеки України затримали громадянина України з паспортом так званої ДНР. А також двох осіб за підозрою щодо причетності до незаконних збройних формувань».

А в сюжеті «Витрати лікувальних закладів на Чернігівщині» з випуску за 30 серпня, виходячи з теми, мала б бути представлена позиція чиновників та працівників сфери охорони здоров’я, але її там немає. Є лише думка громадських активістів, що досліджують проблему.

Сюжет «Цьогоріч чернігівські абітурієнти обирали для вивчення гуманітарні предмети» - узагалі пряма мова однієї людини, представника  Київського регіонального центру оцінювання якості освіти.

За стандартом повноти подачі інформації - низький бал: 0,26.

Черкаси, «Рось»

Під час моніторингу відповідність новин черкаської «Росі» фаховим стандартам експертами оцінена на 3,54 балів із шести можливих.

Порівняно з попередньою хвилею моніторингу дещо покращились показники дотримання стандарту оперативності  – до  0,54 бала. Але сюжетів, з яких незрозуміло, коли описувані в них події відбулись, або таких, що запізнилися з виходом в ефір, все ще багато. У першу чергу, це стосується прес-релізів правоохоронних органів, які канал подає без змін. У них зазвичай нема інформації про те, коли відбулася подія і, як очевидно з контексту, це події кількаденної давнини.

Наприклад, таке бачимо в сюжеті про ДТП за 31 серпня:

«ВЕДУЧА: На Канівщині вантажівка упала в кювет. На автошляху Черкаси-Миронівка-Канів водій автомобіля “Мерседес” не впорався із керуванням, через що авто перекинулось. Рятувальникам вдалось запобігти пожежі, вони відключили вартове живлення автомобіля та знешкодили паливно-мастильні матеріали, які вилились на проїжджу частину. Згодом, за допомогою кранів місцевого підприємства автомобіль вдалось підняти. Під час ДТП водій зазнав не значних травм. Вантажівці пощастило менше - вона суттєво пошкоджена».

Також у каналу є власні сюжети з порушенням цього стандарту. Наприклад, сюжет «Виставка-ярмарок у Черкасах» за 29 вересня. Можна хіба що припустити, що ярмарок відбувся минулих вихідних.

Досить старанно журналісти каналу вказують у новинах джерела інформації, яку вони оприлюднюють, - бал за цим критерієм 0,84. Єдиний недолік - повідомлення прес-служб, які канал подає без посилання на джерело.

Окремо варто визначити сюжет «Сімейне свято чистоти відбулося в Умані»  за 29 серпня. Його автори на місці подій не були. В сюжеті лише текст, який зачитує ведучий, та фото і відео з інтернету без жодного посилання на джерело.

Стандарт відокремлення фактів від коментарів  також дотримується досить пристойно. Показник за критерієм – 0,89 бала.

Натомість дотримання стандарту точності новини каналу оцінено усього на 0,57 бала.  Окремі новини, зокрема, знову ж, базовані на повідомленнях прес-служб,  містять неточну інформацію. Особливо це притаманно новинам про кримінальні правопорушення. Подані без уточнень, доповнень і подробиць, такі новини виглядають однотипними і конкретики не містять.  Наприклад, як в сюжеті за 2 вересня «На Шашкивчині горіло соняшникове поле»:

«ВЕДУЧА: На Шашкивчині горіло соняшникове поле. До рятувальників надійшло повідомлення про загоряння сухої трави на 170 кілометрах поблизу автодороги Київ-Одеса. На місце події оперативно прибув черговий караул пожежно-рятувального підрозділу, який і ліквідував пожежу».

Інформація в сюжеті не повна і не точна − де саме горіло поле? Коли? В сюжеті не уточнюється.

Чи не найбільше зауважень стосується дотримання вимог стандарту балансу думок. У більшості черкаських новин представлена лише одна точка зору і подію коментує лише одна людина. Або ж ведуча просто цитує якийсь прес-реліз, в якому також висвітлюється позиція лише однієї сторони. Тому середній бал за цим стандартом становить тільки 0,32.

Наприклад, візьмімо сюжет «Голова облради не пішов у відставку» за 31 серпня, де слово надане тільки посадовцю.

За стандартом повноти інформації в каналу бал також не високий − 0,32, утім це все ж значно краще за показник попередньої хвилі моніторингу − 0,21.

Нагадаємо, що результати моніторингу засобів масової інформації також є оцінковими судженнями відповідно до статті 47-1 Закону України «Про інформацію» і не мають офіційного характеру.

 Моніторинг дотримання професійних стандартів у роботі інформаційних філій НТКУ здійснюється громадською організацією «Детектор медіа» в рамках проекту Ради Європи «Зміцнення свободи медіа та створення системи суспільного мовлення в Україні», фінансується Європейським Союзом та Радою Європи.    Метою моніторингу є підвищення рівня медіаграмотності українського суспільства, стимулювання медіа до відповідальності, дотримання журналістських стандартів та підвищення якості медійного продукту.

Моніторинг є незалежною експертною оцінкою громадської організації «Детектор медіа». Методологію проведення моніторингу викладено тут. Матеріали проекту читайте в рубриці «Моніторинг» сайту MediaSapiens.