Шукаєте змін у їхній інформаційній політиці на шляху до роботи в форматі суспільного телебачення? А їх немає: як було 10–25% замовних матеріалів у новинах торік, так і цьогоріч залишилося. Ба більше: провладний паркет, особливо новини, які стосуються центральної влади, став іще менш вмотивованим і осмисленим. «Звітні» сюжети з нарад посадовців у форматі «вона (себто, влада) працює» перекочовують з місяця у місяць.

Скидається на те, що журналісти державних телекомпаній відмовлятися від зручних кліше не збираються. Можна частково списати цю зашкарублість на невизначеність, у якій живуть колективи ОДТРК, небажання креативити за мізерну платню. Але вимальовується іще один чинник: можливо, влада не збирається випускати зі сфери свого впливу такий ресурс напередодні місцевих виборів?

Схоже, це чудово розуміють і керівники обласних телеканалів. Сподіваючись зберегти статус кво хоча б до осені, пієтету в ставленні до влади в новинах не тільки не викорінюють, а й культивують. Тож залежно від міри впливовості губернаторів та їхньої, скажімо так, харизми, в регіонах державні мовники чітко дають зрозуміти, хто в домі господар. У новинах піарять і посадовців, і навіть наближених до них нардепів.

І ще один тривожний дзвіночок. Якщо одразу після Революції гідності в новинах ОДТРК сюжетів, які слугують просуванню інтересів конкретних політичних сил, майже не було, то наразі маємо свого роду реставрацію стандартів попередників, — естафетну паличку підхопив БПП.

Це лише один із критеріїв, який свідчить про досить вільне тлумачення каналами стандартів інформаційної журналістики. Зауважимо, жодна з п’яти включених до моніторингу телекомпаній навіть не наблизилася до оптимальних 6 балів. Показники ОДТРК коливається від 3,44 до 4,84 балів. Причому найнижчими є показники стандартів балансу думок та повноти інформації.

Моніторинг теленовин обласних державних телекомпаній Одеси, Харкова, Херсона, Черкас та Дніпропетровська в січні 2015 року.

Методологія моніторингу новин на місцевих телеканалах аналогічна методології моніторингу новин на загальнонаціональних каналах. Її викладено тут.

Огляд матеріалів із ознаками політичного чи комерційного замовлення (джинси) у випусках новин

ОДЕСА, ООДТРК

Аналіз підсумкових випусків новини ООДТРК засвідчив наявність шести сюжетів з ознаками замовності, або 11% джинси (проти 16% у попередній моніторинговий період).

Більшість сюжетів із ознаками політичної замовновсті на ООДТРК — це «паркетні» новини, в яких журналісти більшість уваги приділяють чиновникам, а не питанням, про які вони говорять. Так, вже перший сюжет тижня «Президент Петро Порошенко взяв участь у Марші Миру «Я — Волноваха»…» за 19 січня — не стільки про акцію, як про участь у ній президента. «Глава держави, прем’єр-міністр Арсеній Яценюк, народні депутати взяли участь у молебні за загиблими українськими воїнами, за героями Небесної Сотні, за тими, хто загинув від рук терористів, в тому числі жертвами трагедії під Волновахою», — йдеться в сюжеті. І лише наприкінці матеріалу коротко зазначається, що Марші миру об’єднали багатьох українців. Щоправда, про це теж ідеться з посиланням на президента: «Глава держави звернув увагу на те, що багато українців вийшли на вулиці українських міст з символічними папірцями “Я — Волноваха”».

Наступним у програмі йде повноцінний сюжет про те, як на Марш миру вийшли одесити. На думку експертів, доцільніше було б об’єднати матеріали, і в сюжеті про мітинг в Одесі, згадати про акції і в інших містах та участь у ній першої особи держави.

Також ООДТРК притаманні так звані звітні сюжети, наприклад, «Щотижневий звіт обласного управління МВС…» від 20 січня. Журналіст Валентина Старовойт лише у другому закадровому тексті говорить про подію «16 січня, яка сколихнула громадськість не тільки Одещини, але і усієї України, — черговий вибух на розі Троїцької і провулку Нечипоренка». Натомість сюжет розпочинається із підводки: «Щотижневий звіт обласного управління МВС стосувався найрезонансніших подій останнього часу: вбивство через гроші, вибух в провулку Нечипоренка, повідомлення про мінування, розшук підозрюваних у страшних злочинах, в тому числі трагічних подій 2 травня в Одесі».

У подібній звітній формі подаються й сюжети про урядові наради. Попри те, що в таких заходах вирішуються важливі питання безпеки та взаємодії різних державних структур, матеріали на ОДТРК радше говорять про факт події, ніж про її зміст. Так, у БЗ «Прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк провів селекторну нараду з головами областей…» від 23 січня йдеться про суворі вимоги глави уряду, проте не розкривається роль Одеської області в цих процесах.

«Він зажадав від керівників регіонів підготувати мобілізаційні плани на випадок екстреного переходу національної економіки на військові рейки (…) Яценюк нагадав, що цього року на потреби безпеки і оборони передбачено 90 мільярдів гривень. Це рекордна цифра, яка перевищує 5,2 відсотка ВВП. “Бюджет-2015 є оборонним та військовим”, — сказав він», — йдеться в короткому повідомленні. Отже, у глядача з цього сюжету може скластися враження, тільки про те, що уряд посилено працює, але суспільно важливої інформації в такому повідомленні практично немає.

Інший різновид матеріалів із ознаками політичного замовлення — вихваляння результатів вдалої роботи окремих відомств. Зокрема, в сюжеті «Працівники ДАІ по гарячих слідах розшукали викрадений автомобіль» за 20 січня йдеться про надзвичайно успішну роботу працівників відомства. Матеріал рясніє оцінками та похвалами на адресу співробітників дорожньої міліції, вочевидь, запозичених із прес-релізів відомства.

Подібний випадок із формуванням позитивного іміджу державного органу можна побачити і на прикладі сюжету «На Одещині проблема з браконьєрством…» від 23 січня. Актуальність такого повідомлення викликає сумніви, матеріал не відповідає критеріям відокремлення фактів від коментарів і починається з оціночного судження: «На Одещині проблема з браконьєрством і незаконною реалізацією рибної продукції стоїть дуже гостро. Хоча водоймів в регіоні чимало, безконтрольний вилов риби відчутно зменшує її запаси». При цьому авторка Іванна Дерев’янко не ілюструє, на яких даних ґрунтується такий висновок.

ХАРКІВ, ХОДТРК

Якщо в листопаді ознаки замовності мали 14% матеріалів ОТБ, то в січні цей показник зріс до 17%, — такими були 10 із 60 проаналізованих матеріалів каналу.

Експерти зауважили, що вся виявлена джинса була політичною. Хоча 19 січня на телеканалі ОТБ вийшов матеріал, що також можна віднести до категорії корпоративної джинси — піар новорічного свята для хворих дітей, організованого обласним телебаченням спільно з громадською організацією «Здоровий глузд». Природно, сюжет рясніє синхронами представників каналу суто піарного змісту («Ми завжди разом з тими, хто опинився в біді, і ми допомагаємо всім, і телеканал ОТБ з кожним разом є ближчим до свого глядача») та громадської організації, а також представника Конфедерації інвалідів України. З сюжету ми також дізнаємося, що доброчинні акції ОТБ є регулярними.

Досить частим порушенням стандартів є невиправдане використання в матеріалах про події загальнонаціонального значення синхронів урядовців. Наприклад, в матеріалі про обстріл зупинки в Донецьку використаний синхрон Арсенія Яценюка: «Російські терористи сьогодні знову вчинили жахливий акт проти людяності, і відповідальність за це несе Російська Федерація. Негайне виконання домовленостей по зупинці вогню, відведення сил і основне, як встановити мир в країні — це прибрати російських військових і російських бандитів з української території. І тоді українська соборність і українська єдність відновиться». Цей синхрон є суто піарним, а не інформативним — до компетенції Яценюка не належить антитерористична операція.

Або, наприклад, матеріал «У Харкові відпрацьовують систему антитерористичних заходів», у якомулунає синхрон Олександра Турчинова: «Ірина Гнатюк, ведуча: У Харкові відпрацьовується система антитерористичних заходів. Наразі вже створена активно діюча група із працівників внутрішніх справ та Служби безпеки України. Ця структура проводить організацію заходів, спрямованих проти терористичних проявів.

Олександр Турчинов, секретар Ради національної безпеки і оборони України: В той же час, будуть проводитися активні заходи щодо затримання будь-яких підозрілих в причетності як до тероризму, так і до сепаратизму, в тому числі підтримки сепаратизму».

Цей коментар не відповідає місцевому контексту й водночас вводить глядачів в оману, адже їм може видатися, що Турчинов коментує саме харківські заходи. Не кажучи вже про те, що матеріал порушує стандарти повноти й точності, а також не є інформативним — глядачі не зрозуміють із нього, які саме заходи маються на увазі і як це може вплинути на їхнє життя.

Чистим «паркетом» є повідомлення «Півмільйона гривень за викриття злочинців, які скоїли вибух біля Московського райсуду Харкова, обіцяють бізнесмени Харківщини» від 23 січня — в ньому не зазначено, хто саме встановив винагороду і яким чином її можна отримати. Натомість використано синхрон голови облдержадміністрації Ігоря Балути.

Ознаки «паркетної» замовності також є в матеріалах про ухвалення рішень у міськраді (в них використана надмірна кількість синхронів мера Харкова Геннадія Кернеса) та про звернення до Антимонопольного комітету України. Щоправда, можна припустити, що в останньому випадку журналісти просто спокусились на прес-конференцію керівника місцевого управління АМКУ, адже аналогічний матеріал із тими самими паркетними пустопорожніми синхронами вийшов і на Simonі.

Однозначно підвищеною є увага й пієтет обласного державного телебачення до центральної виконавчої влади та місцевого керівництва облдержадміністрації та обласної ради.

ХЕРСОН, «Скіфія»

У моніторинговий період експертами проаналізовано 44 сюжети ТК «Скіфія». Загалом, виявлено 6 джисових сюжетів, або 14% замовного контенту (проти 11% у листопаді).

Більшість сюжетів із ознаками замовності на «Скіфії» — це «протокольні» матеріали з заходів чиновників, у яких часто відсутня зрозуміла суспільно-важлива новина. Як правило, це звіти з селекторних нарад та інших робочих заходів. Три з чотирьох «протокольних» матеріалів стосуються заходів за участі голови Херсонської облдержадміністрації. Зокрема, «У Херсоні керівництво області почало обговорювати бюджет регіону, принципи його формування та джерела» (від 20 січня, автор — А. Усов), «В грудні минулого року в області стартував проект «Кадровий резерв губернатора» (від 21 січня, автор — А. Добролевська) та «По всій країні подвоїти кількість патрулів, в кожній області створити мобільну групу реагування на техногенні аварії, постійно відстежувати наявність медичних препаратів, а особливо тих, що необхідні при опіках» (від 23 січня, автор — А. Добролевська). Згадані сюжети фактично є звітами із засідань, часто не мають однієї чітко визначеної новини. Наприклад, сюжет може починатися інформацією про обговорення місцевих бюджетів, а закінчуватися зверненням військового комісара щодо мобілізації, оскільки все це звучало на одній нараді.

Ще один «протокольний» сюжет («Чи не найважливішим питанням сьогодні є формування бюджетів усіх рівнів» за 22 січня, автор — А. Олефір) висвітлює робоче «засідання в міській раді». При цьому жодного зрозумілого глядачу меседжу сюжет не доносить.

Ще два сюжети ОДТРК з ознаками замовності явно й неприкрито просувають інтереси місцевих політичних діячів. Перший — «Педагогічний колектив та учні 39-ї школи відвідали Комишанський психоневрологічний диспансер» від 20 січня (автор — А. Мокляк) — розповідає про захід за ініціативи депутата міськради, що двічі підкреслюється у тексті сюжету.

«Педагогічний колектив та учні 39-ої школи відвідали Комишанський психоневрологічний диспансер:

Ксенія Сіліна, ведуча: Педагогічний колектив та учні 39-ї школи відвідали Комишанський психоневрологічний диспансер. Туди вони привезли багато подарунків та яскравий самодіяльний концерт, яким порадували пацієнтам закладу у наступному сюжеті.

А. Мокляк, кореспондент: Багато років поспіль депутат Херсонської міської ради Ольга Миколаївна Маринчук разом із своїм колективом педагогів та учнів 39-ї школи опікується Комишанським психоневрологічним диспансером. Вже стало традицією відвідувати цей заклад, дарувати пацієнтам концерт та подарунки. Там добре знають і з нетерпінням чекають на цю подію, а теплі, щирі емоції від заходу надають віру знедоленим людям.

Людмила Бєлічкова, заступник директора з навчально-виховної роботи Херсонської ЗОШ І-ІІІ ступенів №39: Більше 10 років з ініціативи депутата міської ради Маринчук Ольги Миколаївни діти і вся школа — родина №39 готується до відвідування психоневрологічного диспансеру у селі Комишани. Це дуже велика подія у житті дітей, тому що вони заздалегідь знають, що буде проводитися ця благодійна акція, тому вони з новорічних свят готують подарунки для пацієнтів цього неврологічного диспансеру(…)».

Другий — «З 1 лютого мають запрацювати громадські приймальні народного депутата України Андрія Гордєєва» (21 січня, автор — Н. Верлата) — інформує про майбутнє відкриття приймалень одного з народних депутатів, яке станеться лише через півтора тижня, паралельно підкреслюючи благодійну діяльність нардепа:

«Андрій Усов, ведучий: З 1 лютого мають запрацювати громадські приймальні народного депутата України Андрія Гордєєва. Основний буде у Херсоні на Карла Маркса, 88. Таке відтермінування сам нардеп поясним тим, що разом з помічниками свої перші зарплати витратили на благодійність — відправляли дітей в Карпати на відпочинок. Через певний вакуум, що утворився в спілкуванні між виборцями та обранцем жителі 183-го округу прийшли на заявлену прес-конференцію Андрія Гордєєва з вимогами та за консультаціям(…)».

ЧЕРКАСИ, «Рось»

З-поміж 52 оцінених сюжетів експертами виділено 8 новин з ознаками замовності, — три комерційних та п'ять політичних, що складає 15% джинси в новинах каналу.

Слід зазначити, що Черкаська ОДТРК «Рось» протягом моніторингового тижня не прославляла «ідолів» чи вождів загальнодержавного та місцевого рівня, як це зазвичай роблять обласні державні канали. Головною темою в новинах телевізії були події, пов’язані з АТО. Саме тому з цим пов’язано багато так званих сюжетів-звітів, що розповідають про відправку гуманітарних вантажів на Східну Україну, доставку допомоги на передову волонтерами тощо. Деякі з них, попри суспільну значимість таких сюжетів, експерти віднесли до замовних через акцент на конкретній компанії, особі тощо, попри те, що наразі підтримкою війська займаються безліч установ та організацій, приватних підприємців та пересічних громадян. Зокрема, новину за 26 січня «Подяку за допомогу в зоні АТО отримали черкаські лісівники». Ознаки джинси має й сюжет, у якому виокремлюються дії народного депутата, «який забезпечив автомобілі пальним і побажав «ні пуху, ні пера», — «У зону АТО вирушив черговий вантаж із гуманітарною допомогою для військових» від 29 січня:

«Ірина Васюра, ведуча: У зону АТО вирушив черговий вантаж із гуманітарною допомогою для військових — два буси, повністю завантажених продуктами харчування та засобами захисту для солдат. Їх збирали жителі села Степанки Черкаського району і люди з сусідніх населених пунктів. А пальним автомобілі забезпечив народний депутат України Сергій Рудик. (…)

Сергій Рудик, народний депутат: Дебальцеве — один із гострих напрямків зони АТО. Ви знаєте, що періодично обстрілюється зона між Дебальцевим і Артемівськом. Ми зібралися відправити їх в дорогу, побажати їм “ні пуху, ні пера”».

Монітори також зафіксували три «паркетних» матеріали, до яких віднесено й сюжети про боротьбу прокуратури Черкащини із земельною корупцією та пошук черкаською обласною владою спонсорів для АПК.

«Боротьба із земельною корупцією на Черкащині триває», 27 січня:

«Ірина Васюра, ведуча: Боротьба із земельною корупцією на Черкащині триває. Минулого року за порушення земельного законодавства до відповідальності притягнули понад 150 посадовців, з яких половина — контролери, яких закон зобов’язує стежити за дотриманням земельного законодавства, — повідомляє прокурор області Юрій Шеремет. Впродовж року зареєстровано 13 кримінальних проваджень у сфері цих правовідносин. Чотири з них уже направили до суду.

Юрій Шеремет, прокурор Черкаської області: Одночасно відшкодовано понад один мільйон гривень збитків. І за заявленими позовами прокурорів задоволено позовів на суму понад 35 мільйонів гривень. За документами прокурорського реагування повернуто та попередження надання 2,5 тисяч гектарів земель на суму 44 мільйона гривень».

Ознаки комерційної замовності експерти побачили в сюжеті «Виписав газету — отримав подарунок. Черкаська обласна газета «Нова доба» провела розіграш призів серед своїх передплатників» за 26 січня:

«Ірина Васюра, ведуча: Виписав газету — отримав подарунок. Черкаська обласна газета "Нова доба" провела розіграш призів серед своїх передплатників. Блендери, сушарки, мобільні телефони, набори книг знайшли своїх господарів. Винагороджувати своїх читачів у такий спосіб вже стало доброю традицією. За словами головного редактора видання, читачі не скупляться на слова подяки і зауважують, що фінансові труднощі не є перешкодою для передплати улюбленої газети.

Тетяна Очеретяна, головний редактор газети "Нова доба": Важка ситуація. Але якщо ми не будемо на сьогоднішній день дарувати один одному хоч краплиночку радості, то у нас взагалі життя буде досить складне. І пообіцявши цю лотерею, ми не могли вже її не провести».

До цієї ж категорії експерти віднесли й новини «Деревом і брикетами вже четверту добу опалюють Європейський університет у Черкасах» від 28 січня та «Черкаський водоканал візьме 12 мільйонів кредиту у Світового банку», який вийшов у новинах 29 січня.

ДНІПРОПЕТРОВСЬК, ОДТРК

Із 46 новин, що вийшли в ефірі каналу протягом моніторингового тижня, тринадцять, або 28%, мають ознаки замовності. Усі ці матеріали можна віднести до умовної категорії політичної джинси, переважно це так званий «паркет».

Слід зауважити, що джинса розподілена нерівномірно — є абсолютно чисті випуски новин (28, 29 січня), є такі, що складаються з матеріалів із ознаками замовності майже повністю (26, 30 січня), причому це жодною мірою не пов’язано з темами дня.

Експерти зауважують, що інформаційна політика новин Дніпропетровської ОДТРК чітко орієнтована на висвітлення діяльності та задоволення піар-потреб ОДА, повністю ігнорує всі інші органи влади та політичні сили, за винятком окремих матеріалів про владу міста. Представники команди Ігоря Коломойського в статусі заступників або радників голови ОДА присутні в численних матеріалах, предмет яких не стосується компетенції обласної адміністрації, та своїми коментарями засвідчують причетність цієї команди до будь-яких важливих справ у місті. Хоча прізвище Ігоря Валерійовича в новинах не згадується.

Жоден матеріал, який стосується політики або певного конфлікту, стороною якого мала би бути обласна влада, не є збалансованим. Про існування в області інших осередків політичного життя та центрів впливу можна лише здогадуватися — про них опосередковано свідчать, наприклад, відкриті листи до криворізького мера Юрія Вілкула або критичний сюжет про нього ж, у якому не представлено його позиції, однак процитований радник Коломойського. Разом із тим, у новинах ОДТРК протягом тижня немає згадки про жодну політичну силу, окрім Блоку Петра Порошенка.

Складається враження, що одним із головних завдань ОДТРК є формування в аудиторії відчуття єдиного центру влади, що тримає область під цілковитим контролем. Цю функцію можна виправдати (або пояснити) війною, однак мусимо констатувати, що вона є пропагандистською і не належить до нормальних функцій ЗМІ, особливо тих, що претендують на трансформацію у громадські.

Скажімо, 26 січня випуск новин починається з офіційного оголошення про неконкретні заходи безпеки, частина яких виявляється засекреченою: «Єгор Скоріна, ведучий: Увага! У зв'язку із погіршенням ситуації на сході Дніпропетровщина приймає посилені заходи безпеки. Про це оголосив заступник губернатора Святослав Олійник. Частина рішень не підлягає розголосу, та серед публічних наступне. Інвентаризувати всі приміщення, які можна використовувати як укриття у разі терористичної погрози. Це не тільки пристосовані бомбосховища, а і всі підвальні приміщення. Їх перевірятимуть офіційно. Звертаються із таким завданням й до населення. Наступний пункт — відеоспостереження. В області планують створити єдиний координаційний центр, куди надходитимуть сигнали з усіх камер в місті задля попередження можливих провокацій у громадських місцях. Крім того, громформування, які протягом року тренувалися тримати оборону, тепер мобілізують задля допомоги існуючим структурам захисту. Запланована масштабна робота з населенням(…)».

Зауважмо, що суб’єктом у цьому матеріалі є «область» і «Дніпропетровщина» — про те, що йдеться про обласну державну адміністрацію, можна зрозуміти лише з наявності в повідомленні синхрону Святослава Олійника. Хоча є вагомі підстави сумніватись у тому, що повноважень ОДА достатньо для законного проведення та адміністрування всіх цих підготовчих заходів — імовірно, вони проводяться у співпраці з іншими органами влади та силовими відомствами. Надалі відчуття, що ОДА є верховною владою в області й МВС, СБУ та інші силові органи підпорядковані їй, підкріплюватиметься іншими матеріалами.

У тому ж стилі витримано й наступний сюжет, де вже в перших фразах порушено стандарт достовірності: «Допомагають на всіх рівнях. Під мирне небо Дніпропетровська від жахів війни втекло дуже багато людей, офіційно — більш ста тисяч. І кількість їх постійно зростає. Чи не кожен з вимушених переселенців має на руках неповнолітніх дітей різного віку, і увага, яка зараз приділяється наймолодшим, недостатня. Це розуміють і в області, і міжнародна спільнота, яка пропонує свою підтримку». Кого журналістка має на увазі під «областю», стає зрозумілим з наступного синхрону:

«Борис Трейгерман, радник голови Дніпропетровської облдержадміністрації: Получается, что оказывают помощь всем — и переселенцам, и тем, кто там попал в трудную ситуацию, в кризисную, из других областей. Но дети оказались как бы без внимания. Действительно, они сегодня самые незащиненные. И когда к нам уже обратилась организация Save of the children именно с программой помощи именно детям, то, конечно же, мы сказали свое “да”, и оказали всякую поддержку в том, чтобы они свою деятельность развили на территории Днепропетровской области(…).

Борис Трейгерман, радник голови Дніпропетровської облдержадміністрації: После достаточно долгих переговоров было достигнуто соглашение о большой гуманитарной программе, с которой откликнулись европейские страны. Знаете, очень приятно, когда мы понимаешь, что в беде ты не остаешься один, и в этой беде тебе готовы помочь те, которые вроде бы не твоя семья, вроде бы не твои друзья, как считается. Но на самом деле, действительно, Европа стала одной большой семьей. И когда наступает беда, каждый из них решил протянуть свою руку помощи».

Сама акція та співпраця з міжнародною організацією могла би вважатися важливим інформаційним приводом. Однак коментарі радника губернатора абсолютно недоречні й використані в сюжеті лише для того, щоб показати вагому роль, що її відіграє облдержадміністрація в цій — як і в будь-якій іншій — важливій справі в житті області.

Іще один приклад «паркету» — матеріал про урочисте відкриття групи в дитсадку «Віночок», де доброчинцем названо «владу», а єдиним, кому автор вирішує надати слово, є радник Коломойського Олексій Салкоч.

Навіть у сюжеті 30 січня про загибель і похорон журналіста Олександра Чернікова — справді важливу та актуальну для міста й регіону подію — вмудряються використати синхрон «правої руки» Коломойського — чинного нардепа Бориса Філатова, якого титрують «Борис Філатов, колега, народний депутат України: Мы сделаем все, чтобы не оставить их самих, в этой беде, будем помогать всем, чем только сможем». І не зрозуміло, кому, яку саме допомогу й з яких джерел планує виділити обласна влада.

30 січня новини ОДТРК вперше піднімають конфліктну політичну тему: протистояння в Кривому Розі, де активісти Майдану (неформально підтримувані, а можливо, й організовані командою Коломойського, — припускають експерти) тиснуть на місцевого мера, наближеного до Ріната Ахметова екс-регіонала Юрія Вілкула. Щоправда, ведучий уже в підводці порушує стандарт достовірності та точності, стверджуючи, що «криворіжці незадоволені діями своїх обранців» (і таким чином створюючи ілюзію масовості протесту):

«На знак протесту почали голодування. 28 січня у Кривому Розі, проходила сесія міськради. На ній були присутні активісти, та вимагали від присутніх визнання “ДНР” та “ЛНР”, терористичними організаціями, а Росію — країною агресором. Їх не почули, це стало останньою краплею терпіння городян, люди зірвали сесію, та заблокували приміщення. Зайнявши депутатські крісла, розпочали безстрокове голодування. Вимоги людей дізнавалися журналісти.

Кореспондент: Вже другу добу поспіль, криворожане не залишають приміщення сесійної зали. І запевняють, що звідси не підуть, доки простих людей не почує місцева влада. А саме хочуть, аби депутати визнали так звані ДНР та ЛНР — терористичними організаціями, а Росію — країною агресоркою.

Юлія Подвалюк, активістка: Мы видим, какая обстановка сейчас на Востоке, мы видим как она накаляется каждый час. У нас нет абсолютно никакой подготовки к гражданской обороны. В случае, не дай Бог, что-то случится, мы не знаем что делать. Мы не знаем куда бежать.

Кореспондент: За підтримкою звернулися і до Президента України, і до облдержадміністрації. На переговори приїхав радник голови ОДА. Перше слово беруть громадяни. Кажуть, міський голова Кривого Рогу, для простих мешканців недосяжний, вони не можуть потрапити до нього на прийом, та і зустрічей не проводить.

Владислав Штефан, активіст: На протяжении 365 дней, это официальная информация, Вилкул на работе был, 140 с небольшим хвостиком.

Кореспондент: Одним криком нічого не добитися. Пропонує чиновник. Викласти всі умови на папір, та передати меру Юрію Вілкулу. Так і зробили, ініціативна група криворожан та радник губернатора йдуть до нарадчої кімнати. Там усе розписують по пунктах. Близько 9-ї вечора, зачитують присутнім резолюцію.

Ірина Туровська, активістка: 1. Провести кадровые изменения, увольнение заместителей мэра и управделами. Переназначение начальника управления и руководителей коммунальных предприятий. 2. Принятие на ближайшей сессии решения, о признании России — страной агрессором, а “ЛНР” и “ДНР” — террористическими организациями.

Кореспондент: Передовиком обирають радника голови Дніпропетровськлої облдержадміністрації Бориса Трейгермана. Із вимогою людей, чиновник прямує до міського голови Кривого Рогу Юрія Вілкула. Повертається за три години із наступною відповіддю. Людям, мер міста пропоную, у продовж трьох тижнів створити громадську раду, заслухати звіт керівників структурних підрозділів.

Борис Трейгерман, радника голови Дніпропетровськлої облдержадміністрації: Принятие на ближайшей сессии, решения о том, что Россия агрессор, а “ЛНР” и “ДНР” — террористические организации.

Кореспондент: Таким результатом переговорив, голодувальники незадоволені.

Владислав Штефан, активіст: Люди будут здесь, голодовка продолжается, так что требования наши вы уже слышали.

Кореспондент: На годиннику вже близько 4-ї ранку, консенсусу поки не вдалося знайти, але втім перемовини продовжуються.

Борис Трейгерман, радника голови Дніпропетровськлої облдержадміністрації: В данной ситуации нужно слушать две стороны. Я думаю, что Юрию Григорьевичу, нужно услышать людей, которые находиться в этом зале. Нужно выйти на встречу к ним и переговорить в первую очередь. Однозначно, что эта ситуация не может спуститься на тормозах, решение должно быть найдено».

Слова Трейгермана, радника Коломойського, який уособлює в сюжеті «сили добра» з обласного центру, про необхідність слухати дві сторони звучать знущально, адже сторони міської ради та Вілкула в матеріалі немає.

Далі у випуску наведено емоційний уривок із відкритого листа Трейгермана Вілкулові: «По приїзду до Дніпропетровська, 30 січня радник голови Держадміністрації, написав відкритого листа, до голови Кривого Рогу Юрія Вілкула. У ньому звертається до мера, аби він провів зустріч з мешканцями рідного міста, аби сісти за стіл переговорів та почати конструктивний діалог.

- Юрий Григорьевич, те, кто сегодня борется за право жить по-другому, как и Вы, — жители Кривого Рога, они неотъемлемая часть Вашего почти миллионного города, они граждане Украины. И к ним стоит прислушаться, с ними надо провести диалог!». Однак позиції Вілкула ні в цьому, ні в інших випусках глядачі так і не побачили, тож відкритий лист відправився у порожнечу.

На відміну від піару представників ОДА в межах вибудовування єдиного центру влади, яке можна трактувати як необхідність за часів війни, протистояння з Вілкулом є складовою боротьби за владу та ресурси між бізнес-групами Ігоря Коломойського та Ріната Ахметова. В участі журналістів у цій кампанії немає нічого патріотичного.

Іще один матеріал, який дещо випадає з загального дискурсу ОДТРК — «депутатський звіт» мажоритарника-порошенківця Віталія Купрія, який є радником Ігоря Коломойського і користувався його підтримкою на виборах, — нардеп скористався можливістю пропіаритись в ефірі державного обласного телеканалу.

Дотримання професійних стандартів

ОДЕСА, ООДТРК

Показники дотримання професійних стандартів інформаційної журналістики новинарями одеського обласного державного телебачення у січні експерти оцінили на 3,44 бала (3,57 — у листопаді).

Аналізуючи контент новин ООДТРК, експерти зауважили високі показники каналу за стандартами достовірності та точності інформації. У звітному місяці вони становлять відповідно 0,91 та 0,89 бала. Майже в кожному з сюжетів державного телебачення є або синхрон з місця подій, або посилання на цитовані джерела. Відомості відзначаються підкресленою точністю, часто супроводжуються довідковою інформацією. Наприклад, сюжет «Одеська міська рада затвердила бюджет на 2015 рік» від 21 січня, в якому згадується про 12 кількісних показників прийнятого бюджету, у той час, як у паралельному сюжеті «Першого міського» — лише 5 цифр, та й ті не охоплюють важливих статей витрат (освіта, ЖКГ, охорона здоров’я тощо).

Водночас, трапляються й відверто прикрі випадки низької достовірності та точності, як, зокрема, новина «21 листопада журналіст Мустафа Найєм написав у «Фейсбук» пост, з якого почалися протести на Майдані» від 20 січня.Цей матеріал, на думку експертів, слугує ілюстрацією доволі вільного трактування журналістами стандартів.

«Василь Ревенко, ведучий: 21 листопада журналіст Мустафа Найєм написав у Фейсбук пост, з якого почалися протести на Майдані. З тих пір число підпищиків Найєма в соцмережі зросло з 23 до 160 тисяч користувачів. І це далеко не єдиний приклад. Із розважальних майданчиків соцмережі перетворилися на серйозний механізм, який створив в країні нові соціальні ліфти. Так, протягом останнього року Фейсбук і Твітер фактично не тільки координували протестні акції під час революції, а сприяли створенню громадської думки. Та і загалом, відзначають фахівці, українці стали більш активно використовувати акаунти для отримання інформації, щоправда, на відміну від більшості країн, український сегмент соціальних мереж значно більше політизований. Якщо в США в першій двадцятці найбільш популярних акаунтів у Фейсбуці всього один політик, президент Барак Обама, а безумовними лідери є зірки шоу-бізнесу, то в Україні, серед найбільш популярних блогерів, 11 політиків. Є своя сторінка у президента Петра Порошенка».

В цій «новині», поданій без прив’язки до значущих дат і логіки в контексті випуску новин, фактом є одне єдине: Мустафа написав пост у соціальній мережі. Решта, за відсутності посилань на джерела, — домисли ведучого чи редакторів.

Іншим прикладом проблем з точністю і достовірністю «Фактів» є сюжет «В Одесі, як і раніше, нельотна погода: через туман затримується цілий ряд авіарейсів» від 20 січня:

«Василь Ревенко, ведучий: В Одесі, як і раніше, нельотна погода: через туман затримується цілий ряд авіарейсів. Зокрема тільки сьогодні вдень очікується прибуття лайнерів з Борисполя — Шереметьєво. Також спізнюються літаки зі Стамбула. Відповідно і складаються відправлення. За прогнозом гідрометеорологічного центру Чорного та Азовського морів, туман в регіоні місцями збережеться від 21‒22 січня».

Складається враження, що диктор в студії щойно прибув з летовища, де випадково від невідомих почув, що з польотами не все гаразд.

Разом із тим, варто відзначити збільшення показника оперативності (69%) новин ООДТРК, який є традиційно низьким для цього каналу (в середньому за 2014 рік 0,51 бала), оскільки новини каналу виходять у відносно ранній час — 16:00.

А ось небажання журналістів каналу «докопуватись» до інформації у її повноті та дотримуватись балансу думок є причиною низьких оцінок (0,4 та 0,22 бали відповідно).

Вбачається дві складових такого нехтування. Найголовніше, через що страждає баланс думок, а іноді й повнота — небажання хоч трохи критично подивитись на слова офіційного джерела або речника. «Прес-служба Президента відзначає…», «Представник прес-служби МВС зазначила…», «Міністр оборони вважає…», «Прем’єр-міністр провів селекторну нараду… зазначив… вважає…» — всі сюжети, що починаються такими реченнями, йдуть просто цитатою з повідомлення відповідних прес-служб, іноді супроводжуючись прямою мовою. З 55 взятих до розгляду сюжетів (без повторів і новин про погоду) лише три містять слова «водночас» або «втім».

Найбільше ж падіння порівняно з жовтнем-листопадом в ОДТРК спостерігається дотримання показника відокремлення фактів від коментарів. Йому в огляді відповідають лише 33% новин. Сюжети «Фактів» пересипані оціночними судженнями як ведучих, так і кореспондентів, які, найчастіше, намагаються таким чином розкрити можливо недовисловлену думку співрозмовника. Оскільки, як згадувалося вище, джерело інформації зазвичай одне (найчастіше — офіційна особа), а відтак новини набувають дуже емоційного забарвлення. Кілька цитат: «Валентин Блях, журналіст: Не дивлячись на суттєву вигоду від оформлення такого протоколу, його використання не набуло популярності серед громадян України… (новина за 19 січня «З вересня 2011 року вступив у дію закон України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування»; «Василь Ревенко, ведучий: Із розважальних майданчиків соцмережі перетворилися на серйозний механізм, який створив в країні нові соціальні ліфти… (новина «21 листопада журналіст Мустафа Найєм написав у "Фейсбук" пост, з якого почалися протести на Майдані»).

ХАРКІВ, ХОДТРК

Показник дотримання стандартів на харківському державному телебаченні у січні становить 4,32 бала із шести можливих.

Найнижчими в каналу є показник дотримання стандартів повноти — 0,50 і точності — 0,60 бала. Також невисоким є показник балансу думок у матеріалах — 0,65. На досить високому рівні оперативність (0,83), відокремлення фактів від коментарів (0,80) і достовірність (0,93).

Водночас, посилання на джерела (дотримання стандарту достовірності) далеко не завжди є гарантією якості новин. До прикладу, матеріал від 21 січня в новинах ОТБ: «Ірина Гнатюк, ведуча: Близько 2 тисяч людей прийшло до райвійськкоматів Харківщини у перший день проведення четвертої хвилі мобілізації. Така кількість стала рекордною, з посиланням на заступника обласного військового комісара Юрія Калгушкіна, повідомляє сайт обладміністрації. До військкоматів прийшли і жінки. Загалом під час четвертої хвилі на Харківщині відберуть понад 3,5 тисяч громадян України. Спочатку їх направлять до навчальних центрів різних силових відомств. Бажання служити у конкретному роді військ обов’язково враховуватимуться у ході комплектування команд призовників, — зауважив Юрій Калгушкін. За словами командування військової установи, у січні цього року до них з проханням призвати їх до лав Збройних сил України звернулися і понад 100 мешканців Донбасу, третина з яких є жінками». Як бачимо, обласне телебачення не обтяжує себе пошуком ексклюзивів, а без перевірки озвучує цифри, опубліковані на сайті облдержадміністрації. Та й посилання не є конкретним — поняття «командування військової установи» не є зрозумілим і нічого не каже глядачам.

Доволі часто порушується у новинах ОТБ і стандарт повноти. До прикладу, офіційне коротке повідомлення про гуманітарну допомогу для Донбасу:

«Ірина Гнатюк, ведуча: З Харкова на Донбас виїхала чергова гуманітарна допомога — 17 вантажівок відправили до Краматорська Донецької області та Сєвєродонецька Луганської області. Ще 7 машин виїхали з Правлограду, що на Дніпропетровщині, у сторону Маріуполя. Усього зібрано близько 330 тонн гуманітарного вантажу для мирних жителів. Це засоби особистої гігієни, борошно, макаронні вироби, крупи, цукор, консерви, вершкове масло, солодощі, овочі та фрукти. Гуманітарна допомога з усієї України.

Сергій Бочковський, голова ДСНС України: Додатково буде потрібно щось, якісь окремі для дитячих садочків, все ми можемо спакувати, розпакувати. Робиться це все виключно прозоро, під наглядом громадськості. Я сказав, самостійних ніяких дій. В обов’язковому порядку ми запрошуємо громадськість, щоб вони бачили, що для чого робиться». Із цього повідомлення неможливо зрозуміти, кому саме адресована гуманітарна допомога — мешканцям звільнених чи окупованих територій, і якщо окупованих, то як вона буде до них доставлена. Іще одна важлива інформація, якої тут бракує — хто саме зібрав таку кількість гуманітарної допомоги і якою є компетенція Державної служби з питань ліквідації надзвичайних ситуацій щодо її доставки.

Слід зауважити, що ОТБ звертає досить багато уваги на висвітлення актуальних для Харкова тем безпеки, підготовки до оборони та переселенців. Водночас ексклюзивної інформації, не заснованої на офіційних заявах органів влади, а посадовців, у новинах майже немає, хоча територіальна близькість до зони бойових дій полегшує відрядження кореспондентів на фронт.

Стандарт балансу думок є одним із двох найпроблемніших для всіх телеканалів, однак обласне телебачення Харківщини демонструє відверто низький рівень його дотримання. Це пов’язано не лише з прагненням догодити місцевій владі, але, вочевидь, із недостатнім розумінням вимог та значущості балансу. До прикладу, матеріал 19 січня, із якого починається випуск новин ОТБ:

«Ірина Гнатюк, ведуча: Сьогодні до Харкова приїхали активісти київського "Люстраційного комітету" та представники батальйону "Донбас" на чолі із Семеном Семенченком. Вимагали люстрації судді Самойлової і прокурора Суходубова. Спочатку активісти пікетували будівлю прокуратури, а потім завітали до Харківського апеляційного адміністративного суду, де розглядали справу Володимира Суходубова. Прокуратура оскаржувала рішення про відновлення прокурора на посаді.

Ірина Клименко, кореспондент: У Харкові вимагають повторної люстрації. У Харківському апеляційному суді розглядали справу щодо поновлення на посаді люстрованого прокурора Володимира Суходубова. Це вже третє засідання, яке відбулось без участі самого прокурора та його представників. Засідання знову перенесли через неявку відповідача, який перебуває у відпустці. До того ж, у зв’язку з тим, що прокурор Харківської області Юрій Данильченко ставив свій підпис на рішенні про звільнення Суходубова з посади, суд вирішив залучити прокурора області третьою особою до розгляду виробництва.

Наталія Шевцова, суддя: Запропонувати прокурору Харківської області подати до канцелярії суду пояснення письмові пояснення, в яких зазначити своє ставлення до позовної заяви, рішення суду першої інстанції, доводів та вимог апеляційних скарг. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Ірина Клименко, кореспондент: У прокуратурі таке рішення суду не розуміють.

Віта Дубовик, прес-секретар прокуратури Харківської області: Прокурор області, Данильченко Юрій Броніславович, він підписував наказ про звільнення, яким чином те, що він підписував цей наказ, може вплинути на розгляд справи ми не зовсім розуміємо. Апеляцію подавав заступник прокурора області, Кващук, є уповноважений представник прокуратури, який може представляти її як організацію.

Ірина Клименко, кореспондент: Наступне засідання призначено на друге лютого. Таке рішення суду задовольнило не всіх. На суді були присутні і представники київського "Люстраційний комітету" та представники батальйону "Донбас" . Вони вимагають звільнення Суходубова з посади прокурора.

Єгор Соболев, народний депутат України: Те, що суд не прийняв жодного рішення сьогодні — це на совісті суддів. Якщо вони думають, що ми поїдемо і забудемо, такого не буде, треба буде зустрітися з нами 2 лютого — приїдемо 2 лютого, треба буде виграти цю справу у Вищому суді — виграємо у Вищому суді. Неможливо буде цю справу через судову систему вирішити — судді будуть вилітати з вікон.

Семен Семенченко, народний депутат України: Мы обязательно приедем, это дело чести, и если у нас нет возможности как в Грузии посадить сейчас достаточное количество прокуроров, чтобы они боялись нарушать закон, это сделает общественность.

Ірина Клименко, кореспондент: Нагадаємо, 24 листопада у Харкові було прийнято перше судове рішення про поновлення на посаді працівника прокуратури, звільненого на підставі Закону України "Про очищення влади". Рішенням суду на роботі був поновлений Володимир Суходубов, який до звільнення обіймав посаду начальника відділу по роботі з кадрами прокуратури Харківської області. Пізніше прокуратура Харківської області подала апеляцію на рішення окружного адміністративного суду про поновлення Суходубова на посаді».

Перш за все впадає в око, що в матеріалі не представлено позиції людей, які є першоджерелом конфлікту — судді Самойлової та прокурора Суходубова. У бекґраунді не розтлумачено ані причин їхнього звільнення («на підставі закону» — досить абстрактне формулювання), ані підстав для оскарження цього рішення. Натомість використано синхрони двох народних депутатів від «Самопомочі» — Семена Семенченка та Єгора Соболєва. Баланс у цьому матеріалі зімітовано використанням прес-секретаря харківської прокуратури, однак насправді він не є стороною конфлікту.

ХЕРСОН, «Скіфія»

Дотримання професійних стандартів інформаційної журналістами херсонською ТРК «Скіфія» у січні експертами оцінено на 4,84 бали із шести можливих.

Стандарт дотримання телеканалом балансу думок експертами оцінений у 0,77 бала. Як правило, «Скіфія» наводить у сюжеті позицію мінімум двох сторін, дає оцінки експертів тощо. Подаючи новини з заходів за участі офіційних осіб, телеканал часто «розбавляє» їхні коментарі висловлюваннями звичайних учасників заходів, жителів міста, що покращує сприйняття і прибирає зайвий офіціоз. Трапляються й сюжети, у яких балансу думок не дотримано. Наприклад, інформаційним приводом для сюжету «Вихідними інформація про сепаратистські настрої вчителів 51-ї школи міста Херсона практично зірвала Інтернет» за 21 січня (авторка — Олена Проценко) стало спростування інформації щодо однієї з міських шкіл, розповсюдженої «Правим сектором». При цьому жодного коментаря представників цієї політсили (чи хоча б інформації про спробу його взяти) у сюжеті не надається:

«Андрій Усов, ведучий: Вихідними інформація про сепаратистські настрої вчителів 51-ї школи міста Херсона практично зірвала інтернет. Начебто у навчальному закладі учням 2-го класу роздавали підручники “Я живу в России”. В школі відсутня державна символіка і фінансується установа за рахунок терористичної організації “Русский мир”. Вкрай обурений директор школи зібрав прес-конференцію, аби пояснити ситуацію. На захист навчального закладу стали також вчителі та батьки. Чи є підстави для подібних обвинувачень на адресу педагогічного колективу, розбиралася Олена Проценко.(…)

Олена Проценко, кореспондент: Директор Павло Осьмінін як керівник прийняв рішення зібрати прес-конференцію, аби спростувати інформацію, що поширив “Правий сектор”. (…)

Олена Проценко, кореспондент: Кому і навіщо був потрібен такий піар, поки ніхто не може відповісти. (…)».

Дотримання телеканалом «Скіфія» стандарту оперативності є найнижчим серед інших стандартів — 0,70 бала. Причиною цього здебільшого є сюжети, жодним чином не прив’язані до дати чи події. Наприклад, сюжет «У вересні 2011-го в Україні був запроваджений так званий європротокол — процедура, яка дає можливість оформляти ДТП без участі Державтоінспекції» від 19 січня спокійно міг вийти на пару тижнів раніше чи пізніше. Окрім того, зафіксовано й факт, коли «Скіфія» не встигала за своїми конкурентами. Так, сюжет «В літературному музеї рідні та друзі зібралися на вечір пам’яті Миколи Івановича Братана» за 23 січня вийшов в ефір на день пізніше, ніж відповідний сюжет на «ВТВ плюс», — «Вже 5 років як Херсонщина втратила свого видатного сина, прославленого поета та прозаїка».

Оцінка дотримання стандарту достовірності (посилання на джерела) є максимальною для ТРК «Скіфія» — один бал. Натомість факти порушення стандарту відокремлення фактів від коментарів неодноразово фіксувалися. В сюжетах часто присутні оціночні судження кореспондентів, їхні власні висновки, — «В грудні минулого року в області стартував проект «Кадровий резерв губернатора»: «А. Добролевська, кореспондент: Система державного управління влаштована таким чином, що при призначенні на посади перевага надається людям, які вже працюють в системі. Це призводить до того, що оновлення відбувається вкрай рідко, а ефективність існуючої системи не відповідає вимогам часу».

Рівень дотримання телеканалом стандарту точності є достатньо високим — 0,84 бала, удвічі більше, ніж у ТРК «ВТВ». Хоча іноді кореспонденти грішать переповіданням інформації «від себе» замість наведення відповідних синхронів.

Показник ОДТРК «Скіфія» за стандартом повноти представлених фактів — 0,73 — знижують сюжети, де наведено лише інформацію з одного джерела, без коментарів експертів чи інших учасників.

ЧЕРКАСИ, «Рось»

Рівень дотримання стандартів інформаційної журналістики в новинах Черкаської ОДТРК «Рось» у січні експертами оцінено на 4,83 бала із шести можливих.

Найвищими є показники відповідності стандартам достовірності — 0,92 та оперативності 1,00 бал. Натомість за стандартами точності, балансу думок та повноти канал отримав по 0,71 бала з можливої одиниці.

Зазвичай «страждають» на відсутність балансу та повноти сюжети про діяльність правоохоронних органів та МНС. Кореспонденти, задаючи формат таких новин, обирають для себе найлегший шлях: «підводка — один коментар офіційної особи». Коментарі речників МНС, СБУ та МВС нічим не різняться від офіційних повідомлень та прес-релізів, які оприлюднюються в інтернеті наступного дня після подій, що відбулися.

Наприклад, сюжет від 26 січня «На пожежі у Черкасах загинула жінка»:

«Ірина Васюра, ведуча: На пожежі у Черкасах загинула жінка. Займання сталося через необережне поводження із вогнем. За попередніми даними, у квартирі була відсутня електрика, і жінка за допомогою сірника шукала потрібні речі. У домівці загиблої зберігалося багато непотребу, що ускладнило роботу рятувальників. Як виявилося, за життя жінка зносила додому всі речі, які знаходила на вулиці, складаючи у кімнаті. Ліквідувати пожежу прибуло одночасно п’ять пожежно-рятувальних підрозділів. Особа загиблої встановлюється.

Олег Ткаченко, начальник відділу інформації так комунікації з громадськістю ДСНС у Черкаській області: 26 січня черкаські рятувальники ліквідували пожежу на другому поверсі п’ятиповерхового житлового будинку, розташованого по вулиці Героїв Сталінграда. Під час ліквідації пожежі співробітниками ДСНС було виявлено тіло жіночої статі».

З сюжету незрозуміло, хто викликав ДСНС. Ведуча використовує в коментарі фразу «як виявилося», — а це означає, що достовірно не відомо, як, коли і за яких обставин сталася пожежа. Схожі вади й у сюжеті за це ж число «На території залізничної станції у Смілій біля пішохідного мосту СБУ виявила сумку з боєприпасами».

А новина від 27 січня «Подяку за допомогу в зоні АТО отримали черкаські лісівники» зводиться до того, що озвучили сам факт допомоги бійцям та їхньої вдячності, не потурбувавшись взяти коментар у самих працівників.

Типовим порушенням стандарту достовірності в новинах «Росі», попри досить високий показник 0,88 бала, є відсутність посилання на конкретне джерело інформації. В сюжетах досить часто вживаються безособові «кажуть», «розповідають», «як з’ясувалося», «управління ДСНС закликає», «вони радять», наприклад, як у новині «Черкаський водоканал візьме 12 мільйонів кредиту у Світового банку»від 29 січня.Окрімрозмивання джерел інформації маємо справу ще й з порушенням стандарту точності і повноти:

«Ірина Васюра, ведуча: Черкаський водоканал візьме 12 мільйонів кредиту у Світового банку. Дозвіл на позику комунальному підприємству дали депутати Черкаської міськради. Гроші водоканалу необхідні, щоб капітально відремонтувати каналізаційний колектор по вулиці Чигиринська у Черкасах — там необхідно замінити майже два кілометри трубопроводу. Також КП має на меті звести очисні споруди промислових вод на Дніпровській водоочисній станції. Кредит надається на 18 років із п’ятирічним пільговим періодом повернення. Початок виплати тіла кредиту настане у 2019 році».

Або як у сюжеті«Автокрадії активізувалися. Саме таку тенденцію відзначають правоохоронці»:«Ніна Волощук, кореспондент: Не зупиняє злочинців ні металева огорожа довкола будинку, ні сигналізація на автівці, — розповідають правоохоронці. Кажуть: завдяки сучасним технологіям викрадати транспорт стало значно легше. Відтак, вони радять автовласникам подбати про додатковий захист».

Стандарт відокремлення фактів від коментарів у новинах «Росі» витримано на 0,81 бала. Експерти зауважили, що в сюжетах «кримінальної тематики» кореспонденти припускаються оціночних суджень. Зокрема, як у сюжеті від 28 січня «Комунальне підприємство теплових мереж Кам’янки обібрало державу більш ніж на 350 тисяч гривень»: «Станіслав Шемет, ведучий: Комунальне підприємство теплових мереж Кам’янки обібрало державу більш ніж на 350 тисяч гривень. Наприкінці минулого року його керівники погодили акти будівельної приватної організації, які містили завищені обсяги виконаних робіт на об’єкті будівництва блочно-модульної комбінованої котельні в Кам’янці. Відповідні документи вони підробили і завдали державі збитків у великих розмірах. Триває досудове розслідування».

ДНІПРОПЕТРОВСЬК, ОДТРК

Інтегральний показник дотримання стандартів інформаційної журналістики в новинах Дніпропетровської ОДТРК становить 4,20 із можливих шести балів.

Аналізуючи дотримання стандартів Дніпропетровською ОДТРК, можна констатувати, що проблем у місцевих журналістів немає лише з одним критерієм — оперативності. Найнижчий рівень має дотримання стандарту повноти (0,50). Зауважмо, що на повноту подання інформації істотно впливає засилля розлогих і малоінформативних синхронів чиновників та радників голови облдержадміністрації. Що ж до балансу, то його в сюжетах про політичні конфлікти немає взагалі, тому показник (0,59) зумовлений великою кількістю безконфліктних, описових матеріалів.

Середнім є показник точності (0,63) та відокремлення фактів від коментарів (0,67 бала). Особливо багато випадків порушення стандарту відокремлення фактів від коментарів у підводках ведучого Єгора Скоріни, який любить присмачувати факти барвистими епітетами, порівняннями та ліричними відступами. Наприклад:

«Зась полуниці. Правоохоронці накрили два будинки розпусти в Дніпропетровську. Так в одному із нічних клубів обласного центру чоловік утримував салон для надання різних інтимних послуг. В ході слідства також встановлений ще один заклад, що спеціалізувався на звідництві. Наразі горе-бізнесмен затриманий. Правоохоронці встановлюють різних осіб, з якими підозрюваний вів свою злочинну діяльність. Під час проведення обшуків були встановлені та допитані клієнти закладів, які замовляли послуги інтимного характеру, особи, які надавали ці послуги та адміністратори. Долю підозрюваних тепер вирішує Феміда».

Подібних прикладів чимало й у самих сюжетах. Наприклад:

«Теплі слова для суворих хлопців — напередодні дня святого Валентина дніпропетровські активісти пропонують небайдужим городянам зібрати подарунки — в АТО. Та не прості, а з любовю і про кохання. Докладніше далі у сюжеті.

Анастасія Плющова, кореспондент: Війна війною, а Купідону відпочивати нема коли. Напередодні свята кохання волонтери не забувають про хлопців, які наразі боронять цілісність нашої країни. Валентинки, листи із теплими словами і малюнки збирають по всій Дніпропетровщині, аби відправити сміливцям на схід(…)».

Порівняно високим (0,80 бала) є показник дотримання стандарту достовірності, хоча й із ним є проблеми — в новинах Дніпропетровської ОДТРК часто посилаються на «владу» або навіть «область», маючи на увазі Дніпропетровську обласну державну адміністрацію та не уточнюючи, хто саме з чиновників/керівників останньої прийняв те чи інше рішення. Окрім того, від імені ОДА говорять радники губернатора — люди, чиї повноваження взагалі не зрозумілі.

Прикладом порушення майже всіх стандартів є матеріал, що вийшов у випуску 27 січня:

«Визнали помилки. У липні минулого року Придніпровська ТЕЦ отримала чорну мітку від громадськості та обласної влади, так як діяльність підприємства призвела до погіршення екологічного стану та створення небезпеки для життя та здоров'я людей в регіоні. Нині ж вони починають виправляти всі недоліки у виробництві, а саме — було підписано меморандум між Дніпропетровською облдержадміністрацією, Громадською екологічною радою регіону та Придніпровською ТЕЦ. Підприємство-забруднювач взяло на себе зобовязання релізовувати на виробництві шість природоохоронних проектів.

Святослав Олійник, в. о. заступника голови Дніпропетровської облдержадміністрації: Все шесть мероприятий, которые изложены в данном меморандуме, — это публичный меморандум, мы его передадим, — они направлены на обустройство мероприятий, дополнительных, по отношению к тому, как есть на сегодняшний день по уменьшению вредного количества выбросов, связанных с работой Приднепровской ТЕЦ, на общу. Сумму более 46 миллионов, как сказал коллега Олег Анатольевич — то, что финансируется за счет средств самой компании.

Олег Сімченко, генеральний директор ПАТ “ДТЕК Дніпроенерго”: Мы планируем построить в течение двух лет, модернизировать газоочистную установку на двух блоках Приднепровской станции, что существенно сократит выбросы пыли, выбросы оксида серы и улучшить экологию города».

Ця новина символізує не лише замирення, а й своєрідну перемогу команди Коломойського над одним із підприємств групи Ахметова. А тим часом глядачі не отримують жодної корисної інформації ані про те, що саме порушувала Придніпровська ТЕЦ, ані про те, як вона виправить ситуацію і що за «природоохоронні проекти» буде збудовано. Коментар Святослава Олійника вирвано з контексту — очевидно, що він каже про щось, обговорюване під час зустрічі раніше, і глядачам не зрозуміло, що саме він має на увазі.

Також слід звернути увагу на матеріал, у якому — щоправда, це стає зрозумілим не відразу, — йдеться про загибель лідера групи «Скрябін» Андрія Кузьменка:

«Сьогодні близько 07:00 ранку на 86-му кілометрі траси Кіровоград-Запоріжжя внаслідок зіткнення позашляховика і вантажівки сталася дорожньо-транспортна аварія, яка забрала людське життя. Подробиці резонансного ДТП далі.

Володимир Кісліченко, начальник сектору профілактичної роботи Криворізького відділу ДАІ: Водій автомобіля Toyota загинув на місці ДТП. Ведеться слідство. Буде встановлено причини дорожньо-транспортної пригоди.

Євгенія Ільченко, Євген Котирєв, кореспонденти: Як з’ясувалося згодом, за кермом автомобіля був український співак Андрій Кузьменко, більше відомий як Кузьма Скрябін. Від отриманих травм він загинув на місці ДТП. Водій іншої автівки молоковоза зазнав незначних ушкоджень. Його пасажирка шпиталізована в 9-ту міську лікарню Кривого Рогу. Жінка, що їхала в позашляховику разом із співаком, зазнала травм середньої тяжкості. Була відправлена до другої міської лікарні.

Олександр Аксентьєв, заступник головного лікаря Криворізької МКЛ №2: Молодая женщина, которая пострадала и у которой на сегодняшний момент имеется повреждения позвоночника не тяжелой степени и множественные ушибы. Ее состояние, в общем-то, на сегодняшний момент можно признать состоянием средней тяжести.

Євгенія Ільченко, Євген Котирєв, кореспонденти: Колеги та друзі протягом усього дня висловлюють співчуття у соцмережах і згадують Кузьму як талановитого артиста, патріота, щиру та добру людину. Прихильники групи “Скрябін” ввечері 2 лютого зберуться у 23 містах, щоб висловити свою скорботу про втрату видатного музиканта. Час і місце збору фанатів зазначено на офіційній сторінці Facebook. Президент України Петро Порошенко на своїй сторінці у Facebook також відреагував на загибель українського музиканта і висловив співчуття щодо передчасної втрати. Він назвав Андрія Скрябіна людиною з почуттям гумору, яка прагнула жити і творити для всіх. Як повідомляють друзі співака, похорон пройде на Львівщині — батьківщині артиста, де і досі живуть батьки Андрія Скрябіна».

Говорячи про загибель людини, добре відомої більшості глядачів і важливої для багатьох із них, новинарі починають із канцелярського даїшного жаргону й тільки згодом, як обставину, до глядачів доносять інформацію про загиблого. Наведено також інформацію про постраждалу пасажирку, що їхала з Андрієм Кузьменком, хоча глядачам не пояснюють, хто вона така. Потім на зміну прес-релізному тону першої половини сюжету приходить лірика — виявляється, що загиблого всі любили й усі йому співчувають.