За що звільнили Зураба Аласанію – протокол засідання наглядової ради НСТУ (ТЕКСТ)

Протокол  № 26 засідання Наглядової ради ПАТ «НСТУ» опублікований на сайті «UA: Суспільне мовлення».

З протоколу відомо, що на засіданні були присутні 14 членів наглядової ради: голова НР Тетяна Лебедєва, заступник голови Світлана Остапа, секретар НР Вадим Міський, ТарасАвраховЄвген Глібовицький, Олексій Панич, Ігор Хохич, В’ячеслав Козак, Олександр Павліченко, Наталя Скрипка, Віктор Таран, Сергій Таран, Дарія Карякіна та Володимир Яворівський

На засіданні були відсутні Лаврентій Малазонія та Володимир Бринзак.

Окрім членів наглядової ради, на засіданні були  голова правління ПАТ «НСТУ» Зураб Аласанія, члени правління: Родіон Никоненко, Роман Вінтонів, Олександра Кольцова, Інна Гребенюк, Микола Чернотицький, заступник виконавчого директора ПАТ «НСТУ» Олександр Челак; заступник виконавчого директора – програмний директор ПАТ «НСТУ» Дар’я Юровська, директор планово-економічного департаменту Ірина Горецька, голова Ревізійної комісії ПАТ «НСТУ» Наталія Євченко, начальник служби внутрішнього аудиту ПАТ «НСТУ» Наталія Степанова, генеральний продюсер просвітницького мовлення Тетяна Кісельчук, виконавчий продюсер ТО «UɅ: Культура» Лук’ян Галкін, виконавчий продюсер ТО суспільно-політичного мовлення Марія Фрей, генеральний продюсер з розвитку Микола Ковальчук, виконавчий директор БФ «Підтримки створення та розвитку суспільного телебачення та радіомовлення України» Анна Десятова, представниці медійних проектів Офісу Ради Європи в Україні Галина Смірнова та Тетяна Шамрай.

Подаємо повний текст протоколу:

«Відкриття засідання

Надійшла пропозиція розпочати засідання.

На засіданні присутні 11 (одинадцять) із 16 членів Наглядової ради. Кворум наявний.

Тетяна Лебедєва оголосила пропозиції щодо переліку питань порядку денного:

  1. Про План реалізації Концепції мовлення з тематики національних меншин ПАТ «НСТУ».
  2. Про цільову організаційну структуру ПАТ «НСТУ».
  3. Про обрання корпоративного секретаря.
  4. Про Щорічний (загальний) звіт про діяльність ПАТ «НСТУ» за 2018 рік та Звіт про виконання Річного плану діяльності ПАТ «НСТУ» за 2018 рік.
  5. Про Річний план діяльності ПАТ «НСТУ» на 2019 рік.
  6. Про Фінансовий план ПАТ «НСТУ» на 2019 рік.
  7. Про звіт Наглядової ради ПАТ «НСТУ» за 2018 рік.
  8. Про концепції, внесені правлінням відповідно до Основних напрямів діяльності.
  9. Інформація від правління про визначення аудиторської фірми для проведення аудиту річної фінансової звітності ПАТ «НСТУ» за 2018 рік.

10. Інформація від правління про формат теледебатів протягом президентських виборів.

11. Різне

До засідання Наглядової ради долучилася Дарія Карякіна. На засіданні присутні 12 (дванадцять) із 16 членів Наглядової ради. Кворум наявний.

Олексій Панич поінформував, що голова Ревізійної комісії та керівник служби внутрішнього аудиту готові доповісти про результати вивчення діяльності Благодійного фонду Підтримки створення та розвитку суспільного телебачення та радіомовлення України (далі за текстом – Фонд), проведеного відповідно до листа Голови Наглядової ради ПАТ «НСТУ». У зв’язку із цим О. Панич вніс пропозицію додати до порядку денного відповідне питання Про результати вивчення діяльності Благодійного фонду Підтримки створення та розвитку суспільного телебачення та радіомовлення України  головою Ревізійної комісії та керівником Служби внутрішнього аудиту.

Вирішили: Затвердити порядок денний засідання:

  1. Про План реалізації Концепції мовлення з тематики національних меншин ПАТ «НСТУ».
  2. Про цільову організаційну структуру ПАТ «НСТУ».
  3. Про обрання корпоративного секретаря.
  4. Про результати вивчення діяльності Благодійного фонду Підтримки створення та розвитку суспільного телебачення та радіомовлення України головою Ревізійної комісії та керівником Служби внутрішнього аудиту;
  5. Про Щорічний (загальний) звіт про діяльність ПАТ «НСТУ» за 2018 рік та Звіт про виконання Річного плану діяльності ПАТ «НСТУ» за 2018 рік.
  6. Про Річний план діяльності ПАТ «НСТУ» на 2019 рік.
  7. Про Фінансовий план ПАТ «НСТУ» на 2019 рік.
  8. Про звіт Наглядової ради ПАТ «НСТУ» за 2018 рік.
  9. Про концепції, внесені правлінням відповідно до Основних напрямів діяльності.

10. Інформація від правління про визначення аудиторської фірми для проведення аудиту річної фінансової звітності ПАТ «НСТУ» за 2018 рік.

11. Інформація від правління про формат теледебатів протягом президентських виборів.

12. Різне.

Голосування:
За – 12. Проти – 0. Утрималися – 0.
Рішення прийнято.

Обговорення питань порядку денного

1. Про План реалізації Концепції мовлення з тематики національних меншин ПАТ «НСТУ»

Дарія Карякіна поінформувала, що вона ознайомилася з Планом реалізації Концепції мовлення з тематики національних меншин ПАТ «НСТУ» та висловила низку пропозицій. Зауваження стосуються часових проміжків реалізації – це потрібно доопрацювати і змінити. Якщо створювати Координаційний центр мовлення нацменшин, що передбачений концепцією,  лише через декілька років, тоді не зрозуміло навіщо ми взагалі працюємо в цій царині. Вказано для аналізу систем майже по півроку, але ці системи існують та працюють, і їхній аналіз вже проведено, тому знову стільки часу не потрібно. Для реалізації Концепції не достатньо запустити окремі проекти, а потрібно розробити систему роботи та взаємодії всіх складових. Потрібно об’єднати декілька етапів, а не робити їх окремо. Наприклад, аналіз ефективності роботи та навчання працівників можна проводити паралельно. Нічого не зазначено про потреби спільнот, які живуть дисперсно. Щоб втілити План реалізації - потрібно опрацювати його з менеджерами різних платформ: телебачення, радіо та digital.

Дарія Карякіна запропонувала проект рішення з цього питання: «Схвалити внесений правлінням План реалізації Концепції мовлення з тематики національних меншин ПАТ «НСТУ» за основу і надати розробникам два тижні на доопрацювання тексту: внесення плану реалізації Концепції по всіх платформах окремо, змінити часові проміжки, розширити розділ плану реалізації Концепції для загальнонаціонального мовлення, додати шляхи досягнення цілей, привести план у відповідність до цілей та принципів Концепції, додавши Загальний розділ, що включить усі планові дії, які не розподіляються на регіональний та загальнонаціональний вимір».

Тетяна Лебедєва поставила на голосування проект рішення в редакції Д. Карякіної.

Вирішили: Схвалити внесений правлінням План реалізації Концепції мовлення з тематики національних меншин ПАТ «НСТУ» за основу і надати розробникам два тижні на доопрацювання тексту: внесення плану реалізації Концепції по всіх платформах окремо, змінити часові проміжки, розширити розділ Плану реалізації Концепції для загальнонаціонального мовлення, додати шляхи досягнення цілей, привести план у відповідність до цілей та принципів Концепції, додавши Загальний розділ, що включить усі планові дії, які не розподіляються на регіональний та загальнонаціональний вимір.

Голосування:
За – 12. Проти – 0. Утрималися – 0.
Рішення прийнято.

2. Про цільову організаційну структуру ПАТ «НСТУ»

Зураб Аласанія поінформував, що робочою групою було проведено роботу із розробки організаційної структури ПАТ «НСТУ» на основі документу. У новій структурі передбачено запровадження вертикального методу управління, відбуватиметься розподіл на платформи: телебачення, радіо та digital.

Вадим Міський зазначив, що робоча група у складі членів наглядової ради та представників менеджменту працювала над розробкою проекту організаційної структури з жовтня 2018 року, проведено п’ять робочих засідань, на засіданні наглядової ради 20 грудня 2018 року була прийнята концепція організаційної структури. Після цього правління надало свої пропозиції до проекту організаційної структури, потім робоча група на розширеному засіданні розглянула проект організаційної структури. Останнє засідання робочої групи відбулося 30 січня 2019 року і зараз на розгляд Наглядової ради для схвалення подається проект Переліку самостійних структурних підрозділів у складі ПАТ «НСТУ», які мають бути утворені та працювати з 1 травня 2019 року.

Євген Глібовицький зауважив, що для того щоб, радіо було повноцінною платформою на рівні з іншими, логіка його винесення на рівень правління є зрозумілою. Якщо поглянути на запропонований розподіл підрозділів між членами правління, то три члени правління відповідатимуть за платформи, двоє за управлінські функції, а ще один — за регіони. Управління регіональним мовленням не мало би, на його думку, бути винесеним на рівень члена правління. Він зауважив, що такий розподіл функцій серед членів правління може бути лише перехідним і його в майбутньому треба буде доопрацьовувати.

Тетяна Лебедєва запропонувала прийняти перелік підрозділів і, за потреби, доопрацьовувати його, вносити зміни, а також уточнювати розподіл функцій між членами правління.

Тарас Аврахов зауважив, що запропонована організаційна структура випробувана часом, і є прийнятною на цей момент, як компромісний варіант.

Світлана Остапа зауважила, що й попередня (нині діюча) структура була тимчасовою, яка приймалася на декілька місяців, а проіснувала півтора роки. Зараз потрібно якнайшвидше змінювати організаційну структуру. При розробці організаційної структури було розглянуто більше тридцяти варіантів, проведена величезна робота і були максимально враховані всі можливості та переваги.

Дарія Карякіна поцікавилася, де в новій структурі зазначено Координаційний центр національних меншин, який має бути створений.

Вадим Міський відповів, що Координаційний центр увійде в департамент управління регіональним контентом, який у дирекції регіонального мовлення.

Дарія Карякіна зауважила, що в Концепції національних меншин прописано, що Координаційний центр є незалежним підрозділом.

Вадим Міський вніс пропозицію, щоб Координаційний центр національних меншин зробити окремим структурним підрозділом, поруч з дирекцією регіонального мовлення.

Євген Глібовицький зауважив, що в новій структурі немає управління якості контенту. Є велика проблема з якістю в регіональних філіях. Суспільне мовлення має найбільше регіональне представництво з усіх медіа в Україні, ні у кого немає такої розширеної мережі, як у НСТУ. Якість продукту в різних регіонах є разюче різною і її важко синхронізувати.  І тому важко оперативно показувати події, які відбуваються в різних областях на загальнонаціональному каналі. Виведення регіонів у структурі окремо є фіксацією їх вторинності. Потрібна більша інтеграція та взаємодія. Є. Глібовицький наголосив на цій проблемі і наполіг, що Наглядова рада має не розпускати робочу групу і протягом 2019 року продовжувати опікуватися питанням вдосконалення організаційної структури компанії.

Вадим Міський зазначив, що на деяких регіональних каналах інформаційне та суспільно-політичне мовлення значно кращої якості, ніж на каналі «UА: Перший».

Олександра Кольцова поінформувала, що в робочу групу щодо розробки організаційної структури входили не всі члени правління, і тому для більш ефективної роботи правління потрібно правильно побудувати горизонтальні зв’язки, хто кому звітує, хто які робочі групи утворює, хто вирішує питання виробництва та закупівлі контенту. О. Кольцова звернулася з проханням на наступне засідання робочої групи запросити всіх членів правління. О. Кольцова повідомила, що на засіданні правління члени правління: О. Кольцова, Р. Вінтонів, Р. Никоненко проголосували проти прийняття нової організаційної структури, оскільки не розуміли свого функціоналу і не отримали повної інформації від голови правління. Вона попросила внести до протоколу думку трьох членів правління (О. Кольцової, Р. Вінтоніва, Р. Никоненка), що така організаційна структура не може бути фінальним документом і потрібно зібрати робочу групу за участі всіх членів правління для її доопрацювання.

Олексій Панич зауважив, що удосконалення організаційної структури це живий процес, але процедури реструктуризації мають бути запущеними вже з 01 лютого 2019 року.

Тетяна Лебедєва повідомила, що на засіданні робочої групи 30 січня 2019 року Зурабу Аласанії поставили питання щодо скорочення штатної чисельності працівників у зв’язку із введенням нової структури. З. Аласанія запевнив, що у деяких працівників можуть змінитися функціональні обов’язки, але скорочення штатної чисельності працівників не буде.

Зураб Аласанія підтвердив, що суттєвої зміни кількості штатних одиниць у рамках реструктуризації не передчабається.

Вадим Міський уточнив, що оскільки відбуватиметься реструктуризація виробничого блоку, то певні працівники отримають попередження про зміну умов праці, буде запропоновано перехід у інші підрозділи тощо, але кількість працівників радикально не зміниться.

Вирішили:

  1. На підставі п.16-2 ч.2 ст.52 Закону України «Про акціонерні товариства», з урахуванням пункту А.1.3 Дорожньої карти запровадження ініціатив за результатами організаційного аудиту ПАТ «НСТУ» (схваленої протоколом засідання Наглядової ради ПАТ «НСТУ» від 26.07.2018 №22) затвердити Перелік самостійних структурних підрозділів у складі ПАТ «НСТУ» (Додаток 1) та схвалити Цільову організаційну структуру ПАТ «НСТУ» (Додаток 2).
  2. Доручити правлінню ПАТ «НСТУ» до 01 травня 2019 року здійснити реорганізацію структурних підрозділів у складі ПАТ «НСТУ», відповідно до рішення Наглядової ради. Зобов’язати правління ПАТ «НСТУ» звітувати про хід реорганізації на кожному засіданні Наглядової ради.
  3. Продовжити діяльність робочої групи із розробки організаційної структури для подальшого вдосконалення структури на 2019 рік.

Голосування:
За – 12. Проти – 0. Утрималися – 0.
Рішення прийнято.

3. Про обрання корпоративного секретаря

Тетяна Лебедєва поінформувала, що у зв’язку зі значними обсягами роботи Наглядової ради нагальною є необхідність обрання корпоративного секретаря. Відповідно до Закону України «Про акціонерні товариства» кандидатуру подає голова Наглядової ради. Т. Лебедєва внесла пропозицію обрати на посаду корпоративного секретаря ПАТ «НСТУ» Олексіюк Тетяну Миколаївну.

Євген Глібовицький доповнив, що на засіданні комітету з питань призначень та винагород посадових осіб ПАТ «НСТУ» була розглянута кандидатура Олексіюк Тетяни Миколаївни на посаду корпоративного секретаря. І комітет прийняв рішення рекомендувати Наглядовій раді Олексіюк Тетяну Миколаївну для обрання на посаду корпоративного секретаря.

Тетяна Лебедєва підкреслила, що написаний Вадимом Міським проект звіту про роботу Наглядової ради за 2018 рік демонструє, який обсяг якісної роботи був зроблений членами Наглядової ради за попередній рік, навіть більший, ніж за 2017 рік. Вся ця робота здійснюється на волонтерських засадах, тому корпоративний секретар допоможе розвантажити секретаря Наглядової ради, допомагати роботі голів комітетів Наглядової ради.

Вирішили: Відповідно до ч. 7 статті 56 Закону України «Про акціонерні товариства», Принципів корпоративного управління, затверджених рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку України від 22.07.2014 № 955, Примірного положення про корпоративного секретаря акціонерного товариства, в статутному капіталі якого корпоративні права держави перевищують 50 відсотків, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 19.03.2015 № 356 (далі – Примірне положення), та на виконання пункту А.1.2.3 Дорожньої карти запровадження ініціатив за результатами організаційного аудиту ПАТ «НСТУ», схваленої протоколом засідання Наглядової ради ПАТ «НСТУ» від 26.07.2018 № 22:

1) обрати корпоративним секретарем ПАТ «НСТУ» Олексіюк Тетяну Миколаївну;

2) уповноважити голову правління ПАТ «НСТУ» із залученням корпоративного секретаря ПАТ «НСТУ» та керівництва Наглядової ради підготувати та підписати цивільно-правову угоду з корпоративним секретарем ПАТ «НСТУ» з урахуванням умов, викладених у Примірному положенні, в статутному капіталі якого корпоративні права держави перевищують 50 відсотків, затвердженого наказом Фонду державного майна України 19.03.2015 № 356;

3) установити, що корпоративний секретар ПАТ «НСТУ» виконує обов’язки з моменту підписання з ним цивільно-правової угоди;

4) установити, що діяльність корпоративного секретаря ПАТ «НСТУ» контролюється Наглядовою радою ПАТ «НСТУ».

Голосування:
За – 12. Проти – 0. Утрималися – 0.
Рішення прийнято.

До засідання Наглядової ради приєднався Володимир Яворівський. Євген Глібовицький залишив засідання та приєднався до засідання в режимі дистанційного зв’язку. На засіданні присутні 13 (тринадцять) з 16 членів Наглядової ради. Кворум наявний.

4. Про результати вивчення діяльності Благодійного фонду Підтримки створення та розвитку суспільного телебачення та радіомовлення України головою Ревізійної комісії та керівником Служби внутрішнього аудиту

Тетяна Лебедєва нагадала, що вивчення документів благодійного фонду, що діє при НСТУ, розпочалося після потрапляння у жовтні в публічний простір інформації про ймовірні зловживання у роботі з донорськими коштами. Вона нагадала, що члени Наглядової ради отримували особисті листи від Всеукраїнської профспілки працівників сфери комп’ютерних та інформаційних технологій, її первинної організації в ПАТ «НСТУ», які постійно вимагають від наглядової ради надання пояснень, а також про публічні звернення народного депутата Деркача, які отримали і донори, і ЗМІ, і члени наглядової ради. За її словами, в першу чергу ця ситуація є дуже неприємною для донорів, а Наглядова рада, отримуючи закиди, що вона «не контролює роботу з донорськими грошима», не може це залишати без уваги і тоді виникла необхідність спростувати або підтвердити наявність якихось порушень. Вона поінформувала акціонера про те, що готується вивчення документів Фонду, адже він має бути поінформований про роботу ревізійної комісії, а також комітет з аудиту, і тоді до вивчення документів Фонду, яке дозволено його Статутом, було залучено начальника Служби внутрішнього аудиту та новообрану голову Ревізійної комісії ПАТ «НСТУ».

Наталія Євченко поінформувала, що відповідно до листа від Голови Наглядової ради, був проведений аналіз діяльності на підставі вивчення тих доступних документів та інформації, які були надані керівництвом Фонду.  Вивчення діяльності Фонду передбачало виконання процедур, необхідних для отримання доказів щодо відповідності діяльності Фонду статутним документам та законодавству України. Висновки та рекомендації базуються виключно на доказах, які були отримані за результатами аналізу документів та інформації, наданих керівництвом Фонду. Відповідальність за повноту, достовірність і точність всієї наданої інформації несе керівництво Фонду. Аналітична записка з висновками та рекомендаціями надається голові Наглядової ради. Члени Наглядової ради можуть самостійно оцінити наведені спостереження і зробити свої власні висновки  на підставі наданої інформації. 

Наталія Євченко звернула увагу всіх присутніх, що детальна інформація надається для внутрішнього використання. Інформація надається виключно з метою формування рекомендацій щодо уникнення можливих ризиків в діяльності ПАТ «НСТУ». Надана детальна інформація не може бути використана для будь-яких інших цілей, а також не може бути передана іншим сторонам. Небажаними є публічні посилання на зазначену інформацію, отриману за результатами вивчення діяльності Фонду, оскільки вона може бути визначена як конфіденційна та така, що містить персональні дані. Члени Наглядової ради можуть самостійно оцінити цю інформацію, і зробити з наведених даних власні висновки.

Наталія Степанова виклала спостереження щодо системи внутрішнього контролю, бухгалтерського обліку та дотримання вимог законодавства і внутрішніх процедур, які привернули увагу під час вивчення діяльності Фонду.

Метою створення Благодійного фонду Підтримки створення та розвитку суспільного телебачення та радіомовлення України є провадження благодійної та меценатської діяльності, направлених на підтримку створення та розвитку суспільного телебачення і радіомовлення України. Для досягнення мети та цілей статутної діяльності Фонд здійснює реалізацію грантових проектів, фінансування програм і проектів, надання допомоги на основі договорів про благодійну діяльність, надання допомоги послугами чи передачею результатів особистої творчої діяльності, дарування або дозволу на безоплатне використання об’єктів власності, надання одноразової та систематичної фінансової, матеріальної та іншої допомоги.

При вивченні діяльності органів управління Фонду відповідно до Статуту були виявлені факти, що свідчать про потенційний конфлікт інтересів, наявний у Виконавчого директора та членів Виконавчого комітету Фонду.

На момент проведення вивчення документів Наглядова рада Фонду не була створена. Відповідно до Статуту Фонду, у разі відсутності Наглядової ради, її повноваження здійснюються Загальними зборами учасників Фонду. Проте за період вивчення документів Фонду, в протоколах Загальних зборів відсутні відомості щодо здійснення ними контролюючих функцій. Відповідні питання не розглядалися і рішення не приймалися.

Всього за період 2017-2018 р.р. Фондом було залучено фінансування на дев’ять проектів на суму 29 205 958 грн. (за оціночними розрахунками). Станом на сьогодні є 2 проекти, сума коштів за якими складає 53% від залучених у 2017-2018 роках.

96% коштів, якими оперує Фонд спрямовується на телевізійні проекти, 4% — на радіо. За завершеними проектами 74% всіх коштів йшли на загальнонаціональні канали, 26% на регіональні канали. У 2019 році, за наявною інформацією, 80% планується витратити на регіональні канали, зокрема у рамках проекту «Регіональні дебати».

Найбільшу частку у фінансуванні проектів 51% має фінансування Державного Департаменту США. На фінансування проектів для регіональних каналів, було спрямовано 23% від всього обсягу отриманих коштів. Завершено реалізацію таких проектів: «Сейф», «Сучасна Громада», «Обличчя війни», «Агенти громад», «Пізно ввечері шоу», «Шахтарі», «Своя земля».  Триває реалізація проектів «Сучасна громада. Вся країна» (проект для радіо), «Регіональні Дебати» (проект для телебачення).

Вивчення внутрішнього нормативного забезпечення діяльності Фонду (правила, політики, процедури) виявило невідповідність окремих положень внутрішніх документів, зокрема Наказу про облікову політику, вимогам законодавства. Співпраця Фонду з ПАТ «НСТУ» документально не оформлена. В окремих випадках наявні лише листи-звернення від керівництва ПАТ «НСТУ».

Процедури, передбачені у Положенні про порядок закупівлі товарів, робіт, послуг, виконуються не в повному обсязі.

Вибірковим методом перевірки вартості виконання робіт та надання послуг, а також проведення аналізу та порівняння специфікацій і цін до них, було виявлено факти придбання Фондом таких робіт, послуг за завищеними цінами. Також виявлено, що по окремим операціям вартість надання послуг постачальниками, які одночасно є і постачальниками ПАТ «НСТУ», для Фонду і для ПАТ «НСТУ» значно відрізняється.

Виявлені постачальники-ФОП, які були зареєстровані перед початком виконання проекту, і припинили свою діяльність одразу після завершення проекту. Підрядники-ФОП залучалися в основному для виконання робіт та надання послуг творчих колективів.

Під час вивчення документів Фонду було виявлено недостатнє оформлення здійснених витрат відповідними первинними документами, що підтверджували би їх цільове використання. Наприклад, відсутні первинні документи за договорами, укладеними із ФОП на надання послуг, що підтверджують витрати, здійснені такими ФОП.

Фонд придбавав майно та обладнання для здійснення проектної діяльності. Майно, придбане для проектної діяльності, не обліковується на балансі Фонду. Відповідно, складно встановити чи відповідає придбане майно потребам проектів та використовується відповідно до призначення.

Виявлено недоліки у визначенні майнової оцінки аудіовізуальних творів та відображення їх в обліку Фонду, які були або мали бути передані ПАТ «НСТУ» за результатами реалізації грантових проектів. Внаслідок виявлених недоліків, витрати на виробництво творчих проектів ПАТ «НСТУ» не розподіляються за джерелами фінансування, внаслідок чого можуть бути не врахованими у складі витрат на виробництво.

Наталія Євченко озвучила перелік складених рекомендацій за результатами вивчення діяльності Фонду з метою уникнення ризиків для ПАТ «НСТУ»:

  1. Врегулювати взаємовідносини ПАТ «НСТУ» та Фонду уклавши угоду або меморандум про співпрацю.
  2. Для реалізації функції контролю діяльності Фонду обрати Наглядову Раду Фонду.
  3. Вжити заходів щодо врегулювання наявного у керівництва Фонду потенційного конфлікту інтересів.
  4. Рекомендувати провести зовнішній незалежний аудит фінансової звітності Фонду за 2018 рік та надати висновок аудитора.
  5. При здійсненні закупівель Фонду дотримуватися встановлених внутрішніми положеннями процедур та використовувати національні площадки, наприклад ProZorro.
  6. Посилити контроль за належним оформленням та використанням цільових коштів Фонду (первинні документи, що підтверджують витати ФОП).
  7. Доручити службі внутрішнього аудиту провести перевірку проектів ПАТ «НСТУ», що виконуються за грантові кошти з метою виявлення потенційного впливу на статті фінансової звітності.
  8. Рекомендувати ПАТ «НСТУ» при формуванні собівартості виробництва творчих проектів враховувати всі понесені витрати незалежно від джерела їх фінансування, враховуючи витрати, профінансовані за рахунок грантових коштів та/або в рамках співпраці з Фондом.

Наталія Степанова також у ході презентації звернула увагу на такі виявлені обставини: [ конфіденційна інформація ].

Олексій Панич уточнив чи правильно він зрозумів, що за результатами вивчення документів Наглядова рада має презентацію, аналітичну записку та рекомендації. І поцікавився, що з цих матеріалів не є конфіденційною інформацією і може бути оприлюднене.

Наталія Євченко відповіла, що присутнім роздано проект коротких висновків та рекомендацій, які можуть бути включені до протоколу.

В’ячеслав Козак заявив, що вражений озвученою інформацією за результатами вивчення роботи Фонду та поцікавився, чи є підстави для звернення до правоохоронних органів за результатами вивчення наданих документів. В. Козак також підкреслив, що найбільше в роботі Благодійного фонду його обурили ризики щодо діяльності «ФОПів-прокладок», проведення конкурсних торгів з ознаками фіктивності, а також ризик обігу грошей «в конвертах». Він запитав присутніх, чи про таке Суспільне вони мріяли, та назвав ситуацію «ганьбою».

Наталія Євченко відповіла, що вивчення діяльності Фонду здійснювалось на відповідність законодавству. Висновки базуються виключно на інформації, яка була надана керівництвом Фонду. Підстав та доказів для звернення до правоохоронних органів у рамках вивчення наданих керівництвом Фонду документів не було отримано.

Ігор Хохич запитав, чи було перевірено наявність матеріальних об’єктів, які були придбані на гроші донорів та передані ПАТ «НСТУ».

Наталія Степанова відповіла, що вивчались документи Фонду щодо майна та обладнання, придбаного Фондом для здійснення проектної діяльності. Щоб встановити наявність цих активів в ПАТ «НСТУ» необхідно провести перевірку відповідних активів компанії.

Вадим Міський звернув увагу на те, що не всі донори мають можливість підтримувати проекти, що містять витрати на закупівлю обладнання. Або ж відсоток допустимих витрат за проектом на таку закупівлю є дуже малим,  що не дозволяє втілити ідею проекту інакше, як взяти обладнання в оренду. В такому випадку, якщо сума оренди обладнання за певний строк може зростати до розміру вартості такого обладнання – можна поставитися з розумінням до ситуації, в разі якщо справді техніка була пожертвувана орендодавцем Суспільному мовнику або виявлена в лишках і, зрештою, поставлена на баланс в ПАТ «НСТУ». Він також зауважив, що в історії колишнього державного мовлення є багато прикладів, коли техніка, яку придбали за донорські кошти для потреб виробництва державних телерадіокомпаній, не ставала власністю цих компаній, і потім коли всі вони стали частиною ПАТ «НСТУ» виявлялося, що в деяких регіонах ТЖК, придбані у рамках донорської підтримки мовлення на деокупованих територіях, не стоять на балансі філії, центральні апартані не належать філії, все належить екс-гендиректорам чи пов’язаним із ними фірмам. Тому, проблем ніяких немає, якщо техніка потрапляє на баланс ПАТ «НСТУ», незалежно від того, чи була вона придбана, чи виявлена в лишках. Разом з тим, процедури закупівлі товарів чи послуг мають бути прозорими і дотриманими.

Тарас Аврахов зауважив, що кошторис проектів має бути відкритим, це допоможе уникнути багатьох запитань. Разом з тим, коли ФОП з’являється і «вмирає» достроково – запитання це викликає.

Інні Гребенюк зауважила, що відповідно до законодавства співпраця можлива як і з ФОПами, так і з фізичними особами за цивільно-правовою угодою. Вибір конкретної форми взаємодії залежить від характеру та предмету такої співпраці. Також варто врахувати, що податки при співпраці за цивільно-правовою угодою складають 22%, а з ФОП – вони набагато менші. Неправильно  стверджувати, що укладення угоди з ФОП є автоматичним порушенням.

Наталія Степанова повідомила, що по факту обрання підрядників Фонду здійснюється в ПАТ «НСТУ», а де-юре їх оформляє Фонд. Тому доцільно було би розробити регламент взаємодії ПАТ «НСТУ» з Фондом при виконанні проектів. На її погляд, у випадку, якщо працівником ПАТ «НСТУ» здійснюється понаднормова робота, то заради прозорості варто піти на податкове навантаження, уклавши з таким працівником цивільно-правової угоди, а не укладати договір з ФОПом, який потім під певний відсоток залучатиме працівників ПАТ «НСТУ» до виробництва профінасованих донором програм через «сірі» схеми.

Наталія Степанова зауважила, що якщо ФОП справді надає ці послуги – це одна річ, якщо ж він «виводить» гроші на оплату інших осіб – то зовсім інша.

Світлана Остапа узагальнила зацікавленість Наглядової ради щодо цього питання і висловила розуміння, що якби не донори, то нових проектів на Суспільному могло б і не бути. Питання в тому, що тисячі людей працювали в ПАТ «НСТУ» і також виробляли телерадіопроекти, окрім тих, які вироблялися за кошти донорів. Різниця в оплаті праці одних і інших була дуже великою, що викликало незадоволення працівників і скарги. Також вона поцікавилася, чи проводився аудит діяльності Фонду у 2017 та 2018 роках та чи є факти подвійної оплати роботи працівників НСТУ за одну і ту ж виконану роботу.

Анна Десятова (виконавчий директор Фонду) повідомила, що за 4 роки роботи Фонду не було проведено зовнішнього аудиту його діяльності. Двічі проектна діяльність фонду перевірялася донором GIZ перед укладанням угоди про фінансування проекту. Вона уточнила, що Фонд не є продакшном, він не виробляє контент, не проводить зйомок, не займається пошуком грантів, не спілкується з донорами в період погодження виробництва проектів та формування бюджетів. Фонд фактично ознайомлюють з проектами працівники ПАТ «НСТУ», коли ці проекти вже готові і погоджені. Також вона поінформувала, що у Фонді працює чотири працівники, їхні обов’язки пов’язані виключно з адмініструванням. Всі інші питання — керівництво процесом знімання, підбору постачальників — займалися продюсери проектів, Фонд впливу на це не має. Вона також повідомила, що у Фонду відсутні факти подвійної оплати за одну і ту саму роботу та додала, що за минулі роки було укладено чотири цивільно-правові угоди з працівниками компанії на малозначні суми як гонорари за послуги ведення програм за одним із проектів, які надавалися у позаробочий час, за які були сплачені всі податки.

Тарас Аврахов зауважив, що уникнення податків через ФОП, на його думку, знаходиться поза категоріями «добра» і «зла».

Інна Гребенюк уточнила, чи співпраця з ФОП є «уникненням податків»? На її погляд, з таким підходом важко говорити про розвиток малого підприємництва в країні.

Олексій Панич зауважив, що ще рік тому він попереджав про те, що Фонд працює непрозоро і без належного контролю за сумлінністю витрачання донорських коштів. І результат вивчення документів Фонду, на превеликий жаль, підтвердив найгірші підозри. [Повторена конфіденційна інформація, яка перед тим звучала на засіданні]. Керівництво Фонду не відповідає за вибір ФОПів, з якими працює. Все це робить ПАТ «НСТУ» та менеджмент ПАТ «НСТУ», а Фонд виконує суто виконавчі функції адміністрування грошей, їхній «транзит». У зв’язку з цим О. Панич запропонував поставити питання про персональну відповідальність голови правління ПАТ «НСТУ». На думку О. Панича, З. Аласанія несе персональну відповідальність за незадовільну організацію роботи з донорськими коштами незалежно від того, наскільки він був обізнаний з недоліками у роботі Фонду: якщо З. Аласанія був в курсі, що кошти на підтримку ПАТ «НСТУ» розподіляються за непрозорими схемами – це скандальна ситуація, а якщо він не був в курсі цього – це не менш скандальна ситуація для нього як топ-менеджера. Олексій Панич вважає, що це ганьба для Суспільного мовника, коли донорські кошти півтора роки освоюються у такий спосіб, як було показано за результатами вивчення документів, тож, або не треба говорити гарні слова про розбудову національного суспільного мовника, або не треба користуватися такими схемами. Він підкреслив, що в ситуації, коли фактичне керівництво роботою Фонду здійснювало ПАТ «НСТУ» – відповідальність за це несе правління ПАТ «НСТУ», і передовсім голова правління.

В’ячеслав Козак підтримав пропозицію О. Панича.

Олександр Павліченко поцікавився чи висловлювали донори свою позицію щодо діяльності Фонду? Чи контролює донор використання коштів та дотримання умов, за якими ці кошти надавалися? Чи знає донор про схеми використання його коштів? Оскільки всім відомо, що донори, особливо американські, дуже ретельно стежать за використанням коштів, які надають, зокрема після певного порогу суми наданих коштів є обов’язковим проведення аудиту організації. Тому виникає питання, як розділити відповідальність: між Фондом та правлінням, чи Фондом, правлінням та донорами.

Зураб Аласанія зауважив, що донори дуже ретельно стежать за використанням коштів. І за всі роки роботи Фонду жодного незадоволеного донора не було. Більшість умов, за якими працює Фонд, це вимоги саме донорів.

Тетяна Лебедєва зауважила, що постійно скаржаться люди на те, що працівники ПАТ «НСТУ» отримують зарплати в конвертах за рахунок отриманих Фондом коштів, і тому Наглядова рада має ці чутки спростувати або підтвердити через проведення аналізу діяльності Фонду.

Олексій Панич запропонував проект рішення: «Схвалити рекомендації за результатами вивчення діяльності Фонду з метою уникнення ризиків для ПАТ «НСТУ». Додати до протоколу коротку аналітичну записку щодо діяльності Фонду» та рекомендації.

Зураб Аласанія подякував за надані рекомендації та повідомив про готовність їхнього втілення.

Володимир Яворівський звернув увагу, що він також очолює благодійний фонд Марка Паславського, американця, котрий загинув під Іловайськом, і знає, наскільки важливим є питання прозорості витрати коштів жертводавців. Він зауважив, що головна мета Наглядової ради, щоб суспільство отримувало новітній демократичний суспільний телерадіопродукт. Він переконаний, що при всіх докладених зусиллях, поки що суспільне телебачення не вписалося в інформаційний простір і не стало в ньому конкурентоздатним. Виявлені факти ставлять, на його думку, Суспільне мовлення під загрозу припинення донорської підтримки, адже виявляється, що не лише вся країна корумпована, а й нове Суспільне мовлення користується такими ж схемами.

Засідання Наглядової ради залишила Дарія Карякіна. До засідання долучився Віктор Таран. На засіданні присутні 13 (тринадцять) із 16 членів Наглядової ради. Кворум наявний.

Світлана Остапа рекомендувала відповідальним за підготовку та подання портфелю проектів на розгляд донорів зробити цей процес максимально публічним та прозорим для працівників НСТУ. Радою генеральних продюсерів було затверджено багато проектів, які пройшли пітчинги та захист. А донорські кошти на виробництво отримують одиниці.

Дар’я Юровська зауважила, що створений портфель проектів подається на розгляд донорів, і донор вибирає, який саме проект він хоче фінансувати.

Зураб Аласанія відповів, що для працівників все було прозоро.

Тарас Аврахов звернув увагу, що на великі гроші фінансувалося «Пізно ввечері шоу», яким займалися працівники суспільно-політичного напряму ПАТ «НСТУ». Натомість адекватна суспільно-політична лінійка програм, те, заради чого створювалося Суспільне мовлення, так і не була створена. Він також поцікавився, чому, коли проводився дитячий якісний проект «Я віртуоз», Суспільне мовлення його не знімало і не транслювало. На його запитання відповіли, що немає коштів. Разом з тим на каналі «UА: Культура» в новорічну ніч показували виступ групи «Хамерман знищує віруси», на запис якої знайшлися і кошти, і натхнення. Виступ такої групи, на думку пана Т. Аврахова, є неприйнятним для показу на каналах суспільного мовлення.

Дар’я Юровська (програмний директор ПАТ «НСТУ») відповіла, що проект «Я віртуоз» проводиться у Будинку звукозапису Українського радіо. Наразі у компанії є одна цифрова ПТС, яка обслуговує всі спеціальні проекти, ще є кілька регіональних ПТС, але на них обладнання гіршої якості. За її словами силами ПАТ «НСТУ» був записаний один концерт «Я віртуоз», ведуться перемовини зі сторонніми компаніями, які робили запис цього концерту, щоб вони надали його Суспільному. Планується в майбутньому створити спеціальну групу для запису всіх проектів, які відбуваються в Будинку звукозапису Українського радіо. Д. Юровська зауважила, що культура дуже різноманітна, зрозуміло, що частина глядачів не сприймає творчість групи «Хамерман знищує віруси», для цього і було вибрано час показу – 3:00 ночі.

Тетяна Лебедєва звернулася до присутніх з проханням не давати волю емоціям і не заважати нормальній роботі Наглядової ради.

Лук’ян Галкін (виконавчий продюсер ТО «UA:Культура») повідомив, що на робочих зустрічах за участі члена правління ПАТ «НСТУ» Юрія Макарова було вирішено, що телевізійна версія концерту «Я віртуоз» потребує «значної доробки». Цей проект має значний потенціал і зможе перерости в «повноцінний» дитячий телеконкурс. Для гарного оформлення проекту потрібні час та гроші.

Світлана Остапа зауважила, що вона очікувала вибачень за те, що на компанії відмовилися знімати проект «Я віртуоз». Коли силами Симфонічного оркестру було складено програму, привезено дітей, компанія не платила за це кошти, хіба не було жодної можливості зняти це для ефіру?

Лук’ян Галкін заявив, що він вважає недофінансування причиною відсутності концерту в телеефірі і не збирається за це вибачатися.

Тетяна Лебедєва закликала колег утримуватися від суб’єктивних оцінок контенту та нагадала, що неодноразово порушувалося питання необхідності мати об’єктивні інструменти оцінки якості контенту та відповідності його місії суспільного мовлення. Також вона зауважила, що спроби модернізації усталених музичних та розважальних проектів новою командою поки що приводили до погіршення показників рейтингів.

Вирішили: Схвалити рекомендації за результатами вивчення діяльності Фонду з метою уникнення ризиків для ПАТ «НСТУ»:

  1. Врегулювати взаємовідносини ПАТ «НСТУ» та Фонду, уклавши угоду або меморандум про співпрацю.
  2. Для реалізації функції контролю діяльності Фонду обрати Наглядову раду Фонду.
  3. Вжити заходів щодо врегулювання наявного у керівництва Фонду потенційного конфлікту інтересів.
  4. Рекомендувати провести зовнішній незалежний аудит фінансової звітності Фонду за 2018 рік та надати висновок аудитора.
  5. При здійсненні закупівель Фонду дотримуватися встановлених внутрішніми положеннями процедур та використовувати національні площадки, наприклад ProZorro.
  6. Посилити контроль за належним оформленням та використанням цільових коштів Фонду (первинні документи, що підтверджують витати ФОП).
  7. Доручити службі внутрішнього аудиту провести перевірку проектів ПАТ «НСТУ», що виконуються за грантові кошти з метою виявлення потенційного впливу на статті фінансової звітності.
  8. Рекомендувати ПАТ «НСТУ» при формуванні собівартості виробництва творчих проектів враховувати всі понесені витрати незалежно від джерела їх фінансування, враховуючи витрати, профінансовані за рахунок грантових коштів та/або в рамках співпраці з Фондом.

Голосування:
За – 10. Проти – 0. Утрималися – 3 (О. Павліченко, В. Таран, 
Є. Глібовицький).

Рішення прийнято.

Засідання Наглядової ради залишив Євген Глібовицький. На засіданні присутні 12 (дванадцять) з 16 членів Наглядової ради. Кворум наявний.

В’ячеслав Козак зауважив, що у кожного члена Наглядової ради є своя оцінка діяльності керівництва Суспільного. Оцінка самого В. Козака – досить негативна. Він нагадав, що ще восени минулого року на засіданні Наглядової ради пропонував внести до порядку денного питання про дострокове припинення контракту з головою правління ПАТ «НСТУ» Аласанією З.Г. У людей у суспільстві високі очікування від Суспільного мовника. Проте, за нинішнього керівництва Суспільного ці очікування не справджуються. Факти, озвучені на сьогоднішньому засіданні щодо непрозорого використання коштів, та інші порушення лише підтверджують провали і порушення в роботі голови правління. В. Козак наголосив, що Наглядова рада несе відповідальність за діяльність Суспільного мовника. Якщо Наглядова рада не реагуватиме, її членів звинувачуватимуть в тому, що вони є співучасниками.

В’ячеслав Козак наполіг на пропозиції внесення до порядку денного питання про дострокове припинення контракту з головою правління ПАТ «НСТУ» Аласанією З.Г. Він звинуватив колег у тому, що кожного разу йому не дають можливості навіть включити це питання до порядку денного засідання,  мотивуючи це тим, що відсутній проект рішення. В.Козак повідомив, що приніс із собою підготовлений проект рішення і вкотре наполягає на внесенні до порядку денного питання дострокового припинення контракту з головою правління ПАТ «НСТУ» і шляхом голосування визначитися кожному.

Вадим Міський звернув увагу В. Козака, що стосовно питання організації роботи з донорськими коштами щойно були затверджені рекомендації. На його думку, цього є достатньо, як попередження для голови правління з боку Наглядової ради.

Світлана Остапа запропонувала розглянути це питання на наступному засіданні, адже воно не було запропоноване при розгляді порядку денного. Найкраще, якщо є таке бажання ряду колег у Наглядовій раді, розглянути його у відкритому режимі в «Укрінформі», як було організовано обрання Голови правління з трансляцією в інтернеті.

Володимир Яворівський запропонував не відкладати надовго вирішення цього питання, адже очевидно, що рано чи пізно воно буде винесене і рішення буде прийняте. Він висловив готовність підтримати ініціативу В. Козака, але закликав більш детально підготувати проект рішення та внести це питання до порядку денного наступного засідання Наглядової ради. Він також зауважив, що ховатися від цього питання неприпустимо, це серйозний крок, якого потребує компанія.

Зураб Аласанія закликав не відтягувати прийняття рішення надовго, адже «треба встигнути до виборів». На його думку, це можна зробити на наступному засіданні.

Репліка З. Аласанії викликала сміх у його підлеглих.

Світлана Остапа закликала присутніх працівників ПАТ «НСТУ» утримуватися від такої поведінки та не перетворювати засідання на фарс, особливо, коли справа торкнулися такого серйозного питання.

Лук’ян Галкін (виконавчий продюсер ТО «UA:Культура») заявив, що це Наглядова рада перетворює засідання на фарс.

Тарас Аврахов закликав вивести сторонніх осіб з засідання Наглядової ради та продовжити подальший розгляд питань у закритому режимі.

Ігор Хохич підтримав пропозицію щодо проведення подальшого засідання в закритому режимі.

Зураб Аласанія зауважив, що розгляд всіх подальших питань, що були внесені до порядку денного, потребує присутності запрошених осіб.

Тетяна Лебедєва озвучила два проекти рішення:

  • внести до порядку денного засідання питання про дострокове припинення контракту з головою правління ПАТ »НСТУ» Аласанією З.Г. і розглянути його в закритому режимі;
  • запланувати розгляд питання про дострокове припинення контракту з головою правління ПАТ »НСТУ» Аласанією З.Г. на наступне засідання Наглядової ради;

Вирішили: Внести до порядку денного засідання питання про дострокове припинення контракту з головою правління ПАТ »НСТУ» Аласанією З.Г. і розглянути його в закритому режимі.

Голосування:
За – 9. Проти – 0. Утрималися – 3 (В. Міський, С. Остапа, О. Павліченко).
Рішення прийнято.

Тетяна Лебедєва внесла пропозицію перейти до розгляду питання «Про Фінансовий план ПАТ «НСТУ» на 2019 рік».

Заперечень не надійшло.

5. Про Фінансовий план ПАТ «НСТУ» на 2019 рік.

Ірина Горецька (директор планово-економічного департаменту ПАТ «НСТУ») поінформувала про розроблений проект фінансового плану на 2019 рік. Відповідно до статті 14 Закону України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України» держава мала надати 0,2 відсотка видатків загального фонду державного бюджету України за попередній рік, тому дохідна частина проекту фінплану складає 1 млрд 816 млн грн. Кошти від господарської діяльності наведені на підставі пропозицій комерційних підрозділів. Фонд оплати праці сформований відповідно до штатного розпису станом на 1 січня 2019 року.

У 2019 році ПАТ «НСТУ» забезпечує телерадіомовлення у аналоговому, цифровому та супутниковому форматі на підставі діючих ліцензій. Загальний обсяг годин телебачення і радіомовлення прогнозується у розмірі 602 024,95 годин, це мало б коштувати близько 320 млн грн, в той час як асигнування державного бюджету на ці потреби складають 137,8 млн. грн. В кошти державного року не закладалися борги за трансляцію за попередні роки, кредиторська заборгованість буде покриватися за рахунок комерційних коштів.

На виробництво телерадіопрограм закладено 76 млн грн при потребі в 227 млн. грн. Потреби на утримання всіх приміщень (опалення, електрика, вода тощо) складають 50 млн грн. Витрати на забезпечення життєдіяльності ПАТ «НСТУ» (інтернет, транспорт, охорона, вивіз сміття, прибирання тощо) – 45 млн грн. Оплата податків, в т.ч. податку на землю 46,5 млн грн. Оплата членських внесків та обов’язкових платежів по ЄМС – 21 млн грн.

Ігор Хохич поцікавився, чому в проекті фінансовому плану, внесеного правлінням, у рамках найбільшої статті видатків – оплати праці – заплановано зростання заробітної плати членів правління у три рази, а керівників у вісім разів. Він також поцікавився причиною такого фінансового планування, адже за оплату праці членів правління має голосувати Наглядова рада, а у керівного складу заробітна плата зростатиме ще стрімкіше.

Ірина Горецька пояснила, що це не пряме зростання заробітної плати, у фінансовий план закладаються повні умови контрактів членів правління. І жодного разу заплановані суми не виплачувалися.

Родіон Никоненко додав, що в контракті членів правління передбачена поквартальна премія у сумі тримісячного окладу, також премія за рік у сумі річного розміру зарплати.

Тарас Аврахов зауважив, що у скрутному становищі, якому знаходиться компанія, члени правління все одно продовжують подавати в план таку, навіть теоретичну можливість, преміювання на 200%.

Ігор Хохич зауважив, що потрібно було підготувати два варіанти фінансового плану. Один за умови повного фінансування, другий при недофінансуванні, де зазначити, на чому саме будете економити. Фінансовий план на 1,8 млрд грн, при ухваленому Державному бюджеті України на 2019 рік з фінансуванням ПАТ «НСТУ» в 1,05 млрд грн, є завідомо нереалістичним.

В’ячеслав Козак запитав, чи зазначено у фінансовому плані скільки коштів буде виділено на телебачення, на радіо і на філії.

Ірина Горецька пояснила, що бюджет складається консолідовано для всіх структурних підрозділів. Виокремити бюджет телебачення, радіо і філій дуже важко, адже облік ведеться в цілому, працівники різних підрозділів працюють у одних і тих же приміщеннях, які потребують утримання, обслуговування та нарахування податку на землю тощо.

Вадим Міський сформулював звернення до голови правління з проханням створити методологію для визначення, скільки коштів ПАТ «НСТУ» виділяється на телевізійну платформу, на радіо, на інформаційне мовлення, на цифрові платформи, а також на адміністративні підрозділи та на філії. Не обов’язково, щоб ця методологія забезпечувала стовідсоткову точність обрахунків розподілу витрат. Але Наглядова рада має знати орієнтовний відсоток коштів, які витрачаються на ці фундаментальні напрями діяльності телерадіокомпанії.

Ірина Горецька відповіла, що до кінця першого кварталу готується звіт про виконання фінансового плану 2018 року і після підготовки звіту інформацію буде надано.

Ігор Хохич зауважив, що у фінансовому плані або у пояснювальній записці має бути певний пункт, де буде зазначено, на чому компанія буде економити при недостатньому фінансуванні. Щоб не повторилася минулорічна ситуація, коли кошти у першому півріччі були витрачені на премії, а в другому вже їх не вистачило на виробництво контенту та трансляцію. Без цього пункту немає сенсу розглядати фінансовий план. І. Хохич запропонував направити фінансовий план на доопрацювання із врахуванням усіх зауважень.

Ірина Горецька зауважила, що даний фінансовий план не дозволить використовувати коштів більше, ніж закладено в плані використання бюджетних коштів.

Світлана Остапа зауважила, що при повному фінансуванні можна платити премії за хорошу роботу, Наглядовій раді не шкода. Вона нагадала минулорічну ситуацію, коли ще до початку року було відомо про 50% фінансування ПАТ «НСТУ», всім розповідали про брак коштів, правлінню премії Наглядова рада не давала, а потім виявилося, що всім працівникам керівного складу ці премії призначалися правлінням. І в першому кварталі минулого року, коли була зовсім критична ситуація, особливо в березні, коли звільняли людей і кошти були необхідні для компенсацій, і в другому кварталі, і в третьому, а коли вже стало зрозуміло, що компанія може просто зупинити свою роботу, то припинили платити премії керівному складу і зробили план антикризових заходів з закликами йти у відпустку за власний рахунок. Їй відомо, що декілька людей звільнилися з компанії саме через те, що думали, що в скрутний рік працюють без премій, а потім довідалися, що одним премії платили, а іншим ні, їх це вразило і вони звільнилися на знак протесту. Якщо коштів немає, то потрібно зменшити видатки по всіх статтях, крім оплати праці працівників, які виробляють контент. Оскільки бюджет зменшено на 45 відсотків, то і видатки мають бути скорочені на стільки ж відсотків.

Олександр Павліченко пояснив, що має бути прописана певна політика, як Наглядова рада отримує та затверджує такі документи. Фінансовий план це рік існування компанії і розбирати його з голосу є неправильним. Він запропонував прописати правила, за якими будуть розглядатися такі документи. Якщо своєчасно не будуть підготовлені та узгоджені документи, вони розглядатися не будуть.

Вадим Міський звернув увагу, що така процедура має включати попередній розгляд проекту фінплану на засіданні комітету з аудиту перед винесенням його на засідання Наглядової. Озвучені запитання сьогодні можна було б опрацювати в робочому порядку і винести більш узгоджений документ.

Світлана Остапа поцікавилася, чи нараховані премії працівникам ПАТ «НСТУ» за січень 2019 року.

Микола Чернотицький повідомив що премії нараховані менеджерам та продюсерам філій у розмірі 80% від місячного окладу, а також працівникам центральної дирекції, яка взяла на себе найбільший удар в рамках антикризових заходів. Він уточнив, що близько 300 працівників брали відпустки за свій рахунок в рамках антикризових заходів.

Вирішили: Направити на доопрацювання Фінансовий план ПАТ «НСТУ» на 2019 рік з урахуванням пропозицій, внесених членами Наглядової ради.

Голосування:
За – 10. Проти – 0. Утрималися – 2 (С. Остапа, Т. Аврахов).
Рішення прийнято.

В’ячеслав Козак запропонував поставити на голосування пропозицію переходу до розгляду питання «Про дострокове припинення контракту з Головою правління ПАТ «НСТУ» Аласанією З.Г.».

Вадим Міський запропонував перейти до розгляду питання про Щорічний (загальний) звіт про діяльність ПАТ «НСТУ» за 2018 рік та Звіт про виконання Річного плану діяльності ПАТ «НСТУ» за 2018 рік, до яких у колег була низка запитань. Також від звернув увагу на потребу Звіт про роботу Наглядової ради у 2018 році потребує прийняття, який стане частиною загального звіту.

Володимир Яворівський наполіг на голосуванні за пропозицію В. Козака, а також запропонував комітету з аудиту розглянути проекти всіх фінансових документів.

Тетяна Лебедєва підкреслила необхідність термінового затвердження фінплану на 2019 рік і закликала колег якнайшвидше визначитися зі зручною датою засідання Наглядової ради наступного тижня.

Світлана Остапа підтримала пропозицію Вадима Міського, а також повідомила, що завдання розробки концепцій мовлення було поставлено Наглядовою радою ПАТ «НСТУ» ще на початку 2017 року. Наглядова рада просила, щоб концепція дитячого мовлення та концепція розвитку бренду були доопрацьовані і внесені нарешті, інакше буде засвідчено невиконання рішення Наглядової ради ПАТ «НСТУ».

Тетяна Лебедєва запитала у Голови правління, коли буде готова Стратегія розвитку ПАТ «НСТУ», розробка якої передбачена Основними напрямами діяльності ПАТ «НСТУ» на 2018–2020 роки. Розробка такої стратегії, що має містити, зокрема, ключові показники ефективності та відповідальних за досягнення завдань, є життєво-необхідною для об’єктивної оцінки роботи правління Наглядовою радою.

Олексій Панич звернув увагу голови правління на те, що Основні напрями діяльності ПАТ «НСТУ» передбачають затвердження Стратегії розвитку ПАТ «НСТУ» до 31 січня 2019 року.

Зураб Аласанія заперечив слова О.Панича щодо терміну, встановленого для розробки Стратегії розвитку ПАТ «НСТУ» у Основних напрямах діяльності ПАТ «НСТУ» на 2018–2020 роки. На його думку, цей термін ще не підійшов, хоча й запланований на 2019 рік.

Тетяна Лебедєва, на наполягання членів Наглядової ради, поставила на голосування пропозицію перейти до розгляду питання «Про дострокове припинення контракту з Головою правління ПАТ «НСТУ» Аласанією З.Г.».

Вирішили: Перейти до розгляду питання Про дострокове припинення контракту з Головою правління ПАТ «НСТУ» Аласанією З.Г.

Голосування:
За – 9. Проти – 1 (В. Міський). Утрималися – 2 (С. Остапа, О. Павліченко).
Рішення прийнято.

6. Про дострокове припинення контракту з Головою правління ПАТ «НСТУ» Аласанією З.Г.

В’ячеслав Козак запропонував проект рішення «Про дострокове припинення контракту з Головою правління ПАТ «НСТУ» Аласанією З.Г.»: «Наглядова рада ухвалює достроково припинити контракт з Головою правління ПАТ «НСТУ» Аласанією З.Г. з підстав, передбачених пунктом 7.5.2 зазначеного контракту, а саме: «Вчинення Головою правління дій, несумісних з місією, метою, принципами та завданнями Телерадіокомпанії, зазначеними в Статуті». До таких дій Наглядова рада відносить наступне:

  1. В обхід Статуту ПАТ «НСТУ», відповідно до якого «Виконавчим органом Телерадіокомпанії є правління (ст. 56), Аласанія З.Г. делегував ключові виконавчі функції так званому директорату (виконавчому директору, його заступникам і директорам департаментів), фактично створивши паралельну до правління виконавчу структуру на чолі з виконавчим директором, який фактично перетворився на другу людину в компанії (з обсягом повноважень більше, ніж у членів правління). За 15 місяців (з липня 2017 р. до жовтня 2018 р.) на оплату діяльності дублюючих органів було витрачено понад 8 млн грн.
  2. Під керівництвом Аласанії З.Г. компанія веде незбалансовану і суперечливу фінансову політику: одночасно оголошує режим жорсткої економії, відправляє деяких працівників у неоплачувані відпустки, при цьому проводить закупівлі, здійснює ремонти, виплачує премії тощо. Преміювання керівного складу (зокрема, членів так званого директорату) здійснюється правлінням непрозоро, без зазначення підстав та будь-яких встановлених правил. Рекомендацію Комітету Наглядової ради з призначень та винагород від 28.08.2018 щодо визначення таких підстав і встановлення правил до цього часу не було виконано.
  3. За рік керування компанією (від моменту призначення на посаду і до проведення незалежного аудиту компанією Ernst&Young) Аласанія З.Г. не спромігся впорядкувати фінансову звітність компанії, внаслідок чого незалежний аудитор відмовився надавати аудиторський висновок щодо фінансової звітності компанії.
  4. Всупереч вимогам статті 5 Закону України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України» та поданій на розгляд Наглядової ради наприкінці 2017 року «Перехідній концепції розвитку національного мовлення ПАТ «НСТУ» (телевізійна складова)», Аласанія З.Г. до даного часу не організував мовлення каналу «UA:Перший», ні як «суспільно-політичного каналу» (відповідно до вимог закону), ні як каналу «інформаційного та суспільно-політичного мовлення з елементами просвітництва (як зазначено у вказаній перехідній концепції). Внаслідок цього канал, зокрема, не висвітлив оперативно або не висвітлив взагалі (крім коротких згадок у новинах) такі важливі події, як національна Хресна хода за єдину помісну церкву 28.07.2018 р. (за участі щонайменше 65 тисяч громадян), засідання Генасамблеї ООН 26.09.18 з вкрай важливих для України питань (включно з виступом Президента України), роботу ІХ Міжнародного економічного форуму «Інновацій. Інвестиції. Харківські ініціативи» (за участю глави держави).
  5. Під керівництвом Аласанії З.Г. компанія упродовж 2018 року впроваджувала хибно зрозумілий принцип «відсторонення від влади», аж до повної деполітизації новин, що прямо суперечить вимозі місії ПАТ «НСТУ» – «Надавати суспільству достовірну та збалансовану інформацію про Україну та світ».

Сергій Таран звернув увагу на те, що висвітлення діяльності будь-яких політиків чи посадових осіб не може бути підставою для оцінки Наглядовою Радою ефективності роботи Суспільного, і запропонував не ставити на розгляд НР аргументацію, що Суспільне когось «достатньо» чи «недостатньо» висвітлило. Це, зокрема, стосується і хресної ходи чи трансляції сесії Генасамблеї ООН.

Вячеслав Козак погодився із застереженням С. Тарана.

Світлана Остапа запропонували спочатку розглянути звіт про роботу ПАТ «НСТУ» за 2018 рік, а тоді вже робити остаточні висновки.

Віктор Таран підтримав пропозицію С. Остапи та запропонував не розглядати це питання без розгляду звіту.

Олександр Павліченко звернув увагу на те, що, відповідно до положень контракту, прийняття рішення про дострокове припинення контракту потребує розгляду на двох засіданнях та передбачає термін для надання пояснень голови правління.

Олексій Панич зазначив, що замість підпункту контракту 7.5.2., на який посилається проект рішення, запропонований В’ячеславом Козаком, і який передбачає окремий термін для надання пояснень голови правління, Наглядова рада могла б розглянути питання дострокового припинення контракту з Зурабом Аласанією відповідно до підпункту 7.4.2.1 контракту, а саме: «Цей контракт припиняється достроково (…) у разі (…)  виявленої невідповідності голови правління займаній посаді внаслідок недостатньої кваліфікації». Дострокове припинення контракту за цим підпунктом не передбачає розгляду на двох засіданнях, бо тут не йдеться про однократне порушення, з приводу якого слід вимагати письмове пояснення. На думку Олексія Панича, підстави для посилання на підпункт 7.4.2.1 контракту наявні, бо невідповідність голові правління займаній посаді виявилася вже в процесі його роботи після обрання на посаду принаймні у двох відношеннях.

По-перше, це неспроможність Зураба Аласанії побудувати ефективну систему управління компанією. Цей факт підтверджений щойно ухваленим Наглядовою радою рішенням, відповідно до якого Наглядова рада, спираючись на рекомендації зовнішнього аудиту і організованої Наглядовою радою робочої групи, скасувала структуру управління, запропоновану Зурабом Аласанією в момент його обрання, і ухвалила принципово іншу структуру управління компанією, без дублювання управлінських функцій та принципово іншим підходом до функціоналу членів правління компанії. Структура управління, запропонована і впроваджена Зурабом Аласанією, на практиці виявилася вкрай неефективною та внутрішньо суперечливою, що і виявило його недостатню кваліфікацію як менеджера. Крім того, Зураб Аласанія послідовно саботував організацію роботи контрольних підрозділів компанії: службу внутрішнього аудиту зрештою довелося створювати Наглядовій раді, а функції управління ризиками та комплаєнсу так і не були створені до кінця 2018 року, як це рекомендували аудитори і вимагала Наглядова рада.

По-друге, це неспроможність Зураба Аласанії побудувати прозору систему роботи ПАТ «НСТУ» з донорськими коштами, виділеними ними на розвиток ПАТ «НСТУ». Цей факт підтверджений щойно заслуханими Наглядовою радою результатами вивчення документів Благодійного фонду Підтримки створення та розвитку суспільного телебачення та радіомовлення України.

Олексій Панич зазначив, що ці факти свідчать про проявлену Зурабом Аласанією вже після обрання невідповідність кваліфікаційним вимогам, висунутим Наглядовою радою в процесі проведення конкурсу на посаду голови правління компанії: зокрема, «наявність необхідних знань для ефективного розподілу та використання ресурсів (у тому числі людських, фінансових, матеріальних)», «здатність до організації роботи і контролю», «здатність до управління людськими ресурсами».

Вадим Міський звернув увагу присутніх на те, що члени правління працювали в робочій групі з розробки рішень з питань нової організаційної структури ПАТ «НСТУ», а тому не можна говорити про їхню неспроможність працювати в цьому напрямі.

Олексій Панич відповів, що окремі члени правління проявили спроможність конструктивно співпрацювати в розробці нової організаційної структури, натомість голова правління не проявляв у цьому плані жодної ініціативи, а коли ознайомився з результатом роботи групи, вніс низку додаткових пропозицій, більша частина яких після обговорення була відкинута і не увійшла до остаточної версії організаційної структури, ухваленої Наглядовою радою.

В’ячеслав Козак заявив, що відмовляється від посилання на пункт 7.5.2. контракту і підтримує посилання на підпункт 7.4.2.1 та запропонував поставити на голосування проект рішення, запропонований О. Паничем з урахуванням обґрунтувань, викладених в проекті В. Козака та доповнень і застережень, висловлених у ході обговорення.

Зураб Аласанія повідомив, що не згоден з зауваженнями до його роботи, і запитав, чи справді члени Наглядової ради вважають, що він мало зробив із моменту обрання його головою правління. На його думку, за такий короткий термін в умовах постійного недофінансування мало хто зробив би більше.

Тетяна Лебедєва підкреслила, що з моменту обрання голови та членів правління жодна з ініціатив правління не була відкинута Наглядовою радою, зокрема перший етап оптимізації регіональної структури був підтриманий повністю відповідно до пропозицій правління. Разом з тим завдання, поставлені Наглядовою радою щодо розробки концепцій мовлення та Стратегії розвитку ПАТ «НСТУ», поставлені Основними напрямами діяльності ПАТ «НСТУ» на 2017 р. та 2018–2020 р.р. не виконувалися у строк та затягувалися.

Вадим Міський та Світлана Остапа звернули увагу на те, що розірвання контракту у виборчий період може бути сприйнятим, як спроби політичного втручання в роботу мовника.

Володимир Яворівський зауважив, що в будь-який період розірвання контракту може бути так сприйняте, а також запропонував голосувати за проект рішення з питання  про дострокове припинення контракту з Головою правління ПАТ «НСТУ» Аласанією З.Г. шляхом заповнення письмових анонімних бюлетенів, для підрахунку результатів голосування утворивши лічильну комісію в складі Н. Скрипки, В. Яворівського, В. Міського, щоб процедура відповідала тій, яка була при обранні голови правління.

Вирішили: Голосувати за проект рішення питання  про дострокове припинення контракту з Головою правління ПАТ «НСТУ» Аласанією З.Г. шляхом заповнення письмових анонімних бюлетенів, для підрахунку результатів голосування утворивши лічильну комісію в складі В. Яворівського, Н. Скрипки, В. Міського.

Голосування:
За – 10. Проти – 0. Утрималися – 2 (С. Остапа, В. Міський). 
Рішення прийнято.

Тетяна Лебедєва поставила на голосування шляхом заповнення анонімних письмових бюлетенів проект рішення «Припинити контракт від 04 травня 2017 між ПАТ «НСТУ» та Аласанією Зурабі Григоровичем достроково на підставі   п. 7.4.2.1 контракту з урахуванням обґрунтувань, викладених в проектах рішень О. Панича та В. Козака, а також доповнень і застережень, висловлених у ході обговорення».

Вирішили: Припинити контракт від 04 травня 2017 між ПАТ «НСТУ» та Аласанією Зурабі Григоровичем достроково на підставі п. 7.4.2.1 контракту з урахуванням обґрунтувань, викладених в проектах рішень О. Панича та В. Козака, а також доповнень і застережень, висловлених у ході обговорення.

Голосування (протокол лічильної комісії №1):
За – 9. Проти – 3. 
Рішення прийнято. 

Олексій Панич зазначив, що Наглядова рада, після щойно ухваленого рішення, має також визначитися із тим, хто буде виконувати обов’язки голови правління на перехідний період. О. Панич запропонував призначити виконуючим обов’язки голови правління з моменту припинення повноважень З.Г. Аласанії і до обрання нового голови правління члена правління Миколу Чернотицького.

Вирішили: Призначити виконувачем обов’язків голови правління ПАТ «НСТУ», з моменту припинення дії договору з З.Г. Аласанією і до обрання нового голови правління, члена правління Чернотицького Миколу Миколайовича.

Голосування:
За – 12. Проти – 0. Утрималися – 0.
Рішення прийнято.

Тетяна Лебедєва повідомила про перенесення нерозглянутих питань порядку денного на наступне засідання, яке необхідно провести якомога швидше.

Голова Наглядової ради закрила засідання».

Протокол має такі додатки:

Перелік самостійних структурних підрозділів у складі ПАТ «НСТУ»

Цільова організаційна структура ПАТ «НСТУ»

Окрема думка члена Наглядової ради ПАТ «НСТУ» О. Павліченка, підтримана С. Остапою та Є. Глібовицьким;

Окрема думка члена Наглядової ради ПАТ «НСТУ» Є. Глібовицького, підтримана С. Остапою та О. Павліченком.

Нагадаємо, 31 січня наглядова рада Національної суспільної телерадіокомпанії України прийняла рішення про дострокове припинення контракту з головою правління Суспільного мовлення Зурабом Аласанією. Згідно з цим рішенням, Зураб Аласанія має працювати ще 2 тижні, а тоді наглядова рада НСТУ призначить тимчасово виконуючого обов’язки. 31 січня на засіданні було запропоновано, що т.в.о. голови правління НСТУ має стати член правління НСТУ Микола Чернотицький. Він сказав, що не бачить себе очільником Суспільного.  

Член наглядової ради НСТУ Євген Глібовицький вважає, що результати голосування щодо розірвання контракту з головою правління Суспільного Зурабом Аласанією місять процедурні порушення та не є оформленими у відповідності до вимог закону про Суспільне телебачення та радіомовлення України. Він запропонував іншим членам НР скасувати результати голосування. Інакше цей склад наглядової ради має піти у відставку в повному складі.

Голова наглядової ради НСТУ Тетяна Лебедєва пояснила у колонці на сайті «Детектор медіа» що відкликання членів наглядової ради ніяк не передбачено законом, як і в більшості суспільних мовників інших країн. За її словами, «спільними зусиллями маємо не допустити інституційної кризи, зберегти здобутки й темп реформи, принципи редакційної і програмної політики, не дати зникнути з ефіру жодній програмі. Забезпечити рівень поваги до всіх сторін процесу».

Зураб Аласанія в інтерв'ю «ДМ» сказав, що друзям «не треба за нас вибачатися. Реформу зроблено, я наполягаю на цьому».

Фото: Олексій Темченко

comments powered by Disqus