Зазвичай військові підрозділи просто нумерують, але окремі полки, батальйони та бригади за особливі заслуги отримують додаткові іменні назви. Фільм «На честь» розповідає, на честь кого чи чого називають підрозділи та що означає їхня символіка.

Назви іменних підрозділів на слуху в усіх, хто читає чи слухає новини. Та навряд чи більшість українців зможе пояснити їхнє походження і значення, окрім тих випадків, де очевидне вшанування пам’яті командирів. Наприклад, хто такі Лицарі Зимового Походу, на честь яких названа 28-ма окрема механізована бригада? А де розташований Чорний ліс, який є у назві 15-ї окремої бригади артилерійської розвідки? Яке відношення має Великий князь Вітовт до Миколаєва, де базується 40-ва окрема артилерійська бригада, що має його ім’я? І хто взагалі вирішує, як будуть виглядати символіка того чи того підрозділу?

  Кадр із фільму

Тема фільму «На честь» — не нова, але й не надто розкручена. Відповіді на деякі питання можна знайти в ютубі, як от в епізоді блогу Дарки Гірної «Історія України, яка зашита в шеврони та назви бригад ЗСУ» на каналі «Обличчя незалежності», або в різних проєктах «Армії TV», наприклад, у черговому випуску під назвою «Нарукавні знаки та патчі» адвент-календаря «Шлях у військо».

Але великих проєктів, що систематизують ці знання, на телебаченні досі, здається, не виходило. За годину фільм умістив історії 22 підрозділів Сил оборони з понад 50, що мають власне ім’я. Найчастіше вшановують історичні постаті або важливі моменти з історії України.

«Таким чином ми заявляємо про Україну, що це не вигадана держава, як казав Володимир Путін. Ми підкреслюємо нашу старовинність. Особливо це помітно зараз, коли підрозділи почали називати іменами не лише козацьких полководців, полковників, гетьманів, але й руських князів 14-15 століть, доби Великого князівства Литовського», — розповів один з експертів фільму, історик, автор блогу «Комік плюс історик» Євген Мурза.

 Євген Мурза

До речі, в російському війську іменних підрозділів немає, і це ще один штрих  до портрета нашого ворога. «Знеособлена маса», як каже про російську армію проєкт, має коріння в Золотій Орді.

«Ми відрізняємося з ними ментально на водорозділі Схід — Захід. Нова українська мілітарна естетика — це, скоріше, повернення історичного», — вважає ще один експерт проєкту, художник, геральдист, головний спеціаліст відділу розвитку військової символіки та геральдики Головного управління матеріального забезпечення Міністерства оборони Олексій Руденко.

Фільм «На честь» розбитий на глави, присвячені окремим підрозділам. Про назви та символіку розповідають військовослужбовці цих бригад. Оповідачами в фільмі є парамедикиня медичного батальйону «Госпітальєри», учасниця оборони Маріуполя Катерина Поліщук (Пташка) та письменник і військовослужбовець Сергій Жадан.

 Оповідачів у фільмі можна побачити лише на фотографії

Наратори не з’являються в кадрі, втім не є відстороненими коментаторами. Вони підхоплюють думку експертів, доповнюють один одного і навіть примудряються трохи «посперечатися» між собою. В цьому «На честь» більше нагадує подкаст, ніж документальний фільм. Звісно, ні про який експромт не йдеться, але автор сценарію Альберт Цукренко постарався, щоб розповідь не була монотонною та нудною. Назагал її зміст виходить за рамки появи іменної назви підрозділу, а охоплює історію його створення та бойові досягнення.

Фільм ілюстрований фотографіями, історичними малюнками, архівними кадрами бойових дій, що надали герої фільму, а також власними зйомками Суспільного. Щоб зробити деякі інтерв’ю, як, наприклад, із морпіхами бригади імені контрадмірала Михайла Остроградського чи військовими 40-ї окремої артилерійської бригади імені Великого князя Вітовта, команді проєкту довелося виїхати на позиції.

 Військовослужбовиця 40 ОАБ імені Великого князя Вітовта Олена Волинська

Назагал нема сенсу переказувати всі окремі історії, що прозвучали у фільмі — його треба просто подивитися. А ось на загальних моментах варто зупинитися.

Розробка символіки військових підрозділів та її затвердження — доволі складний і місцями суперечливий процес. Інколи боротьба між тим, що «за правилами», і тим, що «від серця», триває роками.

«За правилами геральдики, емблематики ми пропонуємо якийсь образ, який узгоджуємо спочатку з самою військовою частиною. Потім малюнок та обґрунтування до нього проходить через експертну раду й нарешті після цього готується документація на подання на підпис Головнокомандувачу ЗСУ або міністру оборони. Але є низка військових частин, які не мають наміру цього дотримуватися», — розповів Олексій Руденко.

 Олексій Руденко й емблема «Карпатської Січі»

Наприклад, 49 окремий штурмовий батальйон «Карпатська Січ» імені Олега Куцина у своїй символіці використовує емблему революційного крила ОУН, через що офіційно вона не може бути схвалена. Але для підрозділу мати саме цей знак розрізнення — справа честі. Іменна назва у батальйону теж неформальна. Так само назва 108-го окремого механізованого батальйону «Вовки Да Вінчі» імені Дмитра Коцюбайла — неофіційна, як і їхня емблема у вигляді вовка.

«Вовками Да Вінчі ми стали, коли офіційно мобілізувалися в ЗСУ. Це був наш негласний позивний для того, щоб на фронті нас упізнавали. Як вовки триматися своєї зграї, триматися свого лідера — це була наша база і ґрунт. Дадуть нам офіційну назву, я буду вдячна президенту, не дадуть — ми все одно будемо “Вовками Да Вінчі”», — каже військовослужбовиця батальйону Аліна Михайлова.

Герої російсько-української війни, на честь яких названі окремі військові підрозділи. В центрі — Дмитро «Да Вінчі» Коцюбайло

Зазвичай документальні фільми на воєнну тематику — це суто доросле кіно. Але «На честь» є рідкісним винятком із цього правила. Неодноразово говорилося про брак якісного контенту для підлітків, через що вони стають легкою здобиччю російського «культурного продукту». Фільм «На честь» — гарний приклад того, що можна запропонувати нашим дітям. Він допоможе краще зрозуміти історію і сформувати правдиву оцінку подій. Ну і назагал — це справді дуже цікаво.