18 липня 2024 року у рамках Одеського кінофестивалю відбувся спеціальний показ документального фільму «Сентиментальна подорож до планети Параджанова».

80 хвилин, щоб поринути у світ митця, — саме такий хронометраж має документальна стрічка. Перші її глядачі, які прийшли у кінотеатр «Оскар», мали змогу пережити миттєвості життя Сергія Параджанова, який продовжував творити навіть у найскрутніші часи. І при цьому він зумів не зневіритись і не озлобитися в умовах тиску тоталітарного радянського режиму. «Я помщуся Україні любов’ю», — сказав якось Параджанов. Відчули це і глядачі у залі, переглядаючи документальну стрічку про його життя.

Творча команда, яка працювала над створенням фільму

Фільм «Сентиментальна подорож до планети Параджанова» створено ТОВ «Іллєнко Фільм Продакшенс» на замовлення Суспільного мовлення. Режисером стрічки став Тарас Томенко, автор робіт «Терикони» та «Будинок “Слово”. Нескінчений роман». Над стрічкою також працювали оператор-постановник Юрій Дунай і композитор Олександр Чорний. Продюсерами фільму виступили Пилип Іллєнко й Андрій Ризванюк, а  від Суспільного — Лук’ян Галкін і Альона Голякова.

Лук’ян Галкін

Лук’ян Галкін розповів, що волів би говорити, що фільм створено не «на замовлення», а «у співпраці  Суспільного мовлення і команди Пилипа Іллєнка та Тараса Томенка». Він також сказав, що «це кіно, яке підіймає глибокий пласт проблематики, зокрема стосунків митця та тоталітарних окупантів, за яких йому випало жити».

Про важливість документального проєкту говорили і його безпосередні автори — режисер Тарас Томенко та продюсер Пилип Іллєнко.

«Сподіваюся, що та любов, яку ми вклали у фільм про Сергія Йосиповича, трошки передасться вам. Для мене Сергій Параджанов — знакова людина, під його впливом, власне, я й сформувався як режисер. У дитинстві ще побачив його фільми — і для мене це надзвичайно важливо. Цей фільм давався дуже важко, але ми це зробили. Це ще не закінчена версія, це ще не прем’єра», — пояснив перед переглядом стрічки режисер Тарас Томенко.

 Тарас Томенко

Пилип Іллєнко розповів, що вагомість постаті Сергія Параджанова вимагає особливого ставлення до фільму. Оскільки до цієї особистості у своїй творчості зверталися багато кінематографістів, то і доробок фільмів про нього чималий, тому творці «Сентиментальної подорожі до планети Параджанова» шукали нові підходи у розмові про нього.

«Ми дуже сподіваємося, що зможемо запропонувати новий несподіваний погляд-рефлексію на його постать», — сказав Пилип Іллєнко.

 Пилип Іллєнко

• Читайте також: «Найстрашніше — проґавити прекрасне»: вечір вшанування Сергія Параджанова

Творці стрічки намагалися здивувати нестандартним втіленням, поєднанням документального контексту з анімаційною формою. Це викликало аплодисменти в залі. «У мене немає слів, я ніколи нічого подібного раніше не бачила. Так усе це поєднати...» — сказала одна з глядачок після перегляду.

Кадр із фільму «Сентиментальна подорож до планети Параджанова»

Фільм «Сентиментальна подорож до планети Параджанова» ніби стирає грані між реальністю та уявою, бо у ньому переплетені унікальні архівні матеріали та фантастичний ляльковий світ. Світ Сергія Параджанова розкривається за допомогою ляльок-маріонеток. Це незвично і символічно водночас, адже митець сам любив ляльки. Він їх створював, навіть перебуваючи в тюрмі, використовуючи при цьому ті матеріали та предмети, які були під рукою.

Шевкет Сейдаметов

Приблизно так само створював ляльки й елементи декорацій художник-постановник фільму Шевкет Сейдаметов. Разом із художником Ігорем Каспровим та іншими членами команди вони майстрували їх у себе вдома. «З квітів, із корків, із каміння… Так, як творив ляльки Параджанов, у його стилі», — розповів Шевкет Сейдаметов.

Режисер Тарас Томенко розповів, що йому хотілося знайти якийсь ключ чи метафору, який допоможе розкрити світ митця. «Параджанов дуже любив ляльки. Свого часу він працював на фабриці, яка виготовляла іграшки, пізніше — робив ляльки власноруч. Через цей хід хотілося привідчинити лабораторію його таланту, через ляльку. Мені здається, ми трохи наблизилися до його постаті», — розповів Тарас Томенко.

Створюючи документальну картину, її творці спирались на архівні документи та унікальні свідчення. Серед них є спогади художниці Катерини Рапай, яка особисто була знайома з Сергієм Параджановим.

Катерина Рапай

«Для мене одне з найбільш радісних вражень останніх трьох років — коли зателефонував мій друг зі словами: "Можна я до тебе приведу одного режисера, він знімає фільм про Параджанова? Ляльковий". "Це неймовірно!", — відповіла я. Для мене була неймовірна радість познайомитися з людиною, якій спала на думку ця ідея. Цей жорстокий світ, у якому жив Параджанов, був одночасно і дитинним світом. У ньому було багато різних сторін, основними були ця жорстокість і ця дитинність. Для мене радість, що така ідея з’явилася», — розповіла Катерина Рапай.

• Читайте також: Лук’ян Галкін, «Суспільне Культура»: Наші документальні проєкти — додаткова можливість говорити правду про російське вторгнення

Оскільки правовласником фільму є Суспільне мовлення, то логічним було б показати його на платформах мовника. Проте Лук’ян Галкін сказав, що має щодо подальшого прокату фільму більші плани, які у команди з’явилися ще в процесі роботи над сценарієм.

«Зараз ми розмовляємо про те, як це має статися. На доволі ранніх стадіях, коли ми з Альоною Голяковою працювали над сценарієм, із художнім баченням, яким колеги щедро ділились у процесі нашої спільної роботи, ми вже планували цю історію. Хотіли мати більш класичний дистрибуційний формат для великого кіно. Тобто говорити спочатку про фестивальний реліз, потім кінотеатральне вікно. Амбітні анонси рано робити, поки немає певних домовленостей. А чи є у нас бажання, щоб цей фільм побачили на великому екрані? Звісно», — пояснив Лук’ян Галкін.

Кадр із фільму «Сентиментальна подорож до планети Параджанова»

 Під час спецпоказу фільму

Спецпоказ документального фільму «Сентиментальна подорож до планети Параджанова» під час Одеського кінофестивалю задумувався творцями стрічки як можливість почути відгуки глядачів, отримати зворотний зв'язок від аудиторії перед великою прем’єрою. Залишається дочекатися виходу фільму «Сентиментальна подорож до планети Параджанова» чи то на великому екрані, чи то на платформах Суспільного. Ця робота є вартою того, щоб її побачити.

Фото: пресслужба Одеського кінофестивалю; Оксана Наумова