Автори:

Ольга Жук

Суспільний телеканал «UA: Перший» транслював документальний фільм «30 років незалежності. За лаштунками», запропонований Офісом президента, день після того, як його показали на шести комерційних каналах. Головний редактор дирекції телебачення Суспільного Юрій Макаров каже, що сам прийняв рішення про його показ на «UA: Першому» і після фільму провів в прямому ефірі півгодинне обговорення з шефредакторкою інтернет-видання «Детектор медіа» Наталією Лигачовою про те, «чи забруднили білі шати Суспільного, що показали фільм за співпраці з владою або на замовлення влади».

За словами пана Макарова, інші учасники відмовилися від участі в дискусії.

На думку Наталії Лигачової, такої практики не має бути, що Офіс президента пропонує телеканалам піарний і паркетний фільм, прославляючи себе.

«Офіс президента може пропонувати мовникам фільми великої соціальної значущості. Наприклад, якщо Офіс президента зробив би телепродукт, який би стосувався вакцинації, вшанування пам’яті загиблих під час війни з Росією. Це дійсно соціально знаковий продукт», – сказала вона.

Наталія Лигачова припустила, що Суспільний мовник погодився показувати піарний фільм, запропонований Офісом президента, бо залежить від державного фінансування.

«Я розумію ваш виклик, ви, на жаль, залежні від бюджету, який надає держава. Я розумію, знаючи нашу владу, що вона дуже чутлива до того, як до неї ставиться Суспільний мовник і може робити так, щоб не надавати вам фінансування», – зазначила пані Лигачова.

Юрій Макаров заперечив: «Зараз не йшлося про те, що зіпсувати чи не зіпсувати стосунки», «це справді продукт суспільного значення, це означає певний естетичний поворот у державній політиці».

У фільмі є відверта брехня, зауважила пані Лигачова. У ньому йшлося про те, що на концерт тенора Андреа Бочеллі 24 серпня міг потрапити кожен бажаючий, зробивши внесок. «Це неправда. Для мене це показник, що це був піар», – сказала вона і навела приклад своєї знайомої, яка не могла дістати квиток на закритий концерт.

«Якщо б вони показали, що відбувалося за лаштунками святкування 30-річчя Незалежності України, творчу команду і героїв дійства, це було б цікаво. Але не можна так піарити себе і не можна примушувати показувати фільм. Якщо влада просить показати фільм, ми розуміємо, що це примус. Комерційні канали не відмовляться, бо власники-олігархи завжди хочуть дружити з будь-якою владою. Суспільний мовник міг би відмовитися. Але, знаючи стосунки влади і Суспільного за лаштунками, це було б оцінено як нелояльність», – поділилася Наталія Лигачова.

За її словами, Суспільний мовник міг би показати цей фільм за умови процедури відбору, під час якої мали би бути підписаний договір і публічне оголошенння, як це відбулося.

Наталія Лигачова також не розуміє, що такого у цьому фільмі, що він мав бути показаний 24 вересня на комерційних каналах і 25 вересня на Суспільному. «Всі решту уже показали, а ми ні. Хто не встиг, той спізнився», – пояснив пан Макаров. 

Головний редактор видання «Детектор медіа» Отар Довженко у колонці «Як у старі часи. Центральні канали хором показали піар-фільм Офісу президента» написав, що показати це кіно було помилкою менеджменту Суспільного з декількох причин.

«Це, повторюся, не документальний фільм, а рекламний продукт. Він не відповідає стандартам журналістської телевізійної документалістики. Він категорично суперечить тим принципам, на яких побудована документалістика самого Суспільного. Він був би неможливий в ефірі тих громадських мовників демократичних держав, на які орієнтується НСТУ як на взірець.

Не зрозуміло, хто створив цей фільм і відповідає за його зміст. Наталія Лигачова в розмові з Юрієм Макаровим навела приклад щонайменше одного неправдивого твердження у фільмі; інші факти, здається, теж ніхто не перевіряв. І взагалі, судячи з відсутності титрів і драматичного вигуку "Наталочко!" у відповідь на згадку про угоди, Юрій Макаров сам не володіє цією інформацією.

У частини колективу були сумніви щодо доречності показу цього піар-продукту. Як на мене, в цьому разі питання мала б розглянути редакційна рада. Саме вона відповідає за "контроль за дотриманням прав телерадіожурналістів, вимог щодо заборони цензури і втручання у редакційну та професійну діяльність НСТУ2. Що, не було часу? А куди, власне, поспішали? Це саме питання поставила Юрію Макарову Наталія Лигачова — і відповідь звелася до того, що, мовляв, інші вже показали, тож Суспільне не могло зволікати. Зазвичай продукт, який показали всі конкуренти, не показують узагалі. Але якщо можна було почекати день, то, можливо, можна було почекати й більше?

Сам Макаров у своїх коментарях після показу фільму трактував цей показ не як демонстрацію якісного й важливого контенту, а саме як певний акт співпраці з владою. При цьому пропонуючи "розділяти персоналії і інституції". Власне, цю пораду можна було би переадресувати творцям фільму, адже він є похвалою персоналіям (Єрмаку і Тимошенку), а інституції в ньому на другому плані».

Нагадаємо, 25 вересня о 17.20 «UA: Перший» показав фільм від Офісу президента «30 років незалежності. За лаштунками». За його Юрія Макарова, йому сподобалися урочистості з нагоди тридцятиріччя незалежності, тому він організував дискусію у студії, аби зрозуміти, «де межа неспівпраці з владою? Де оця здорова міра, до якої можна гидувати будь-якою взаємодією з будь-якою владною інституцією? (…) Чи справді святий обов’язок журналіста — “мочити” владу?».

Посилання за темою:

Як у старі часи. Центральні канали хором показали піар-фільм Офісу президента

Сім телеканалів показують фільм Офісу президента про святкування тридцятиріччя Незалежності