Про це вона сказала під час засідання Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики, яке відбулося онлайн 30 вересня.

Ірина Констанкевич узагальнила пропозиції і зауваження, які надійшли на адресу робочої групи. У результаті чого вона запропонувала звернутися до Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики з такими пропозиціями:

 – організувати комітетські слухання з питань стратегічного розвитку Суспільного мовлення в Україні в контексті забезпечення доступності інформації в регіонах. Залучити науковців, медіа-фахівців до обговорення кращих для України  практик діяльності і регулювання суспільного мовлення, зокрема, й регіонального сегменту в контексті відповідних рекомендацій і декларацій Комітету Міністрів Ради Європи і ПАРЄ;

– подати пропозиції щодо внесення змін до законодавства України, які стосуються удосконалення процедур формування наглядової ради НСТУ, а також зміни,  які б забезпечили повну щоденну редакційну і операційну незалежність Суспільного мовника і встановили б чіткі механізми контролю якості його діяльності відповідно до  Рекомендацій 1878 (2009) ПАРЄ ( в т.ч. п.15 Рекомендацій);

–  продовжити роботу робочої групи з питань регіонального Суспільного мовлення.

Інші пропозиції до Комітету стосувалися забезпечення інформаційної безпеки, фінансування державного мультиплексу МХ-7 наземного ефірного телевізійного мовлення, перепідпорядкування Концерну РРТ та ДП «Український науково-дослідний інститут радіо і телебачення», відновлення середньохвильового радіомовлення на території України та вимірів зон покриття цифровим мовленням мультиплексів МХ-1, МХ-2, МХ-3, МХ-5  ТОВ «Зеонбуд» на всій території України.

Голова наглядової ради НСТУ Світлана Остапа подякувала Ірині Констанкевич за те, що привернула увагу до важливості регіонального інформаційного мовлення Суспільного мовника.

«На жаль, деякі депутати применшують важливість реформи Суспільного мовлення. Постійно говорять, що Суспільне - це лише один телеканал. Насправді ж це об'єднані 30 теле- і радіоканалів, понад 4 тисячі працівників і великий майновий комплекс, який здебільшого потребує капітального ремонту. Те, що Україна створила Суспільне мовлення в 2017 році свідчить, що ми є демократична держава. До слова, Білорусь досі не створила суспільного мовлення», – сказала вона.

Пані Остапа підтримала пропозиції щодо проведення комітетських слухань і продовження роботи робочої групи. 

Член правління НСТУ, відповідальний за адміністративно-господарський напрям і регіональний розвиток, Микола Чернотицький розповів про фінансовий план телерадіокомпанії України на 2021 рік.

За його словами, витрати на оплату праці у філіях Суспільного у 2021 році становитимуть 41%. Це найбільша частина. Витрати на оплату праці на телебаченні будуть 18%, радіо – 14%, адмінперсонал – 13%, новини – 7%, сервіс – 5% і диджитал – 2%.

Загалом у 2021 році у проєкті фінансового плану НСТУ на оплату праці планують виділити 797,9 млн грн, що становить 34% всього бюджету компанії за умови повного фінансування.

Нагадаємо, у червні 2020 року Комітет гуманітарної та інформполітики створив робочу групу щодо регіонального інформаційного мовлення Суспільного. Ірина Констанкевич зазначила, що до робочої групи увійшли представники НСТУ, члени Національної ради з питань телебачення та радіомовлення, громадських організацій.

У липні 2020 року  в онлайн-режимі відбулося перше засідання робочої група з питань функціонування регіонального інформаційного мовлення ПАТ «НСТУ» у контексті інформаційної безпеки України.

На ньому робоча група по регіональному мовленню Суспільного вирішила створити 4 підгрупи і провести окремі засідання з наступних питань: покриття телерадіосигналом Суспільного мовника; концепція регіонального мовлення; забезпечення мовлення і покриття в прикордонних районах України; мовлення для національних меншин.

У вересні у засіданні робочої групи взяла участь експертка Європейської спілки мовників, керівниця зі зв’язків із країнами Центральної та Східної Європи Радка Бетчева. Вона сказала, що концепція регіонального мовлення НСТУ передбачає не централізацію, а оптимізацію.

Фото: фейсбук-сторінка Ірини Констанкевич