10 років ми на варті реформи суспільного мовлення

За 10 років своєї роботи сайт «Детектор Суспільного мовлення» (донедавна мав назву «Суспільне мовлення») став головним драйвером і літописцем реформи державного мовлення на суспільне в Україні. Тут зібрана вся історія реформи покроково: реєстрація законопроєкту про Суспільне – ухвалення закону – створення юридичної особи ПАТ «Національна суспільна телерадіокомпанія України» – перші роки діяльності компанії. На основі зібраних нами матеріалів ГО «Детектор медіа» випустила книгу «Суспільне мовлення в Україні: історія створення та виклики».

Якщо десять років тому ми публікували кілька матеріалів на місяць, то нині щомісяця в нас виходять до 130 матеріалів і новин. За десять років у нас вийшло майже 5 700 публікацій, сайт сумарно зібрав понад 2,5 млн відвідувачів. Ось топ-десять матеріалів за переглядами за останні п’ять років:

Традиційно великою популярністю в нашої аудиторії користуються матеріали про Радіодиктант національної єдності, міжнародний пісенний конкурс «Євробачення», а також інформація про скорочення або звільнення працівників Суспільного, їхні зарплати і премії.

Ядром читацької аудиторії стали теперішні та колишні працівники Національної суспільної телерадіокомпанії та її попередників – національних теле- і радіокомпаній, обласних державних ТРК. На момент трансформації державного мовлення в суспільне в майже 30 компаніях працювали понад 7 500 осіб.

Гортаючи архів сайту, можна відстежити цікаві тенденції. Зокрема, як ставляться до реформи суспільного мовлення влада й окремі політики, громадяни України. Чи розуміють вони її важливість? На жаль, здебільшого ні. В Україні, яка вийшла з СРСР з державним мовленням і пресою, досі чимало людей не розуміють різниці між державним і суспільним медіа. А деякі навіть вважають зрадою знищення державних ЗМІ під час війни з Росією. Також телеаудиторія «підсаджена» на олігархічне телебачення, яке в гонитві за рейтингами, постійно «вражає», зомбуючи їх маніпулятивною інформацією.

Ні до моменту створення Національної суспільної телерадіокомпанії України, ні після (із січня 2017 року) суспільству масово не роз’яснювали різницю між державним і суспільним мовленням. Хіба що в міжпрограмних роликах на каналах Суспільного за донорські кошти. До того ж, складно було проводити реформу, коли мовник отримував з держбюджету трохи більше половини передбаченого законом річного фінансування. Влада, декларуючи важливість реформи, постійно тримала НСТУ на голодному пайку. Чому? Та тому що при владі була критично мала частка людей, які справді розуміли важливість Суспільного мовлення в Україні, де панують олігархічні медіа. А ще частині високопосадовців дуже не подобалися журналістські розслідування про них та їхні родини, де їх викривали в корупції. А ще частина топових політиків мала й має свої телеканали, де про них говорять тільки хороше.

Але реформа все одно триває, вона дуже болісна й непроста. Скорочено три тисячі працівників. Вичищено новини від «джинси» та ефір від маніпулятивних програм. Це доводять і моніторинги, які публікує «Детектор Суспільного мовлення». Якщо не вірите, можете порівняти результати моніторингів новин ОДТРК у 2015-му та філій НСТУ у 2019-му. У цьому розділі є й багато інших цікавих моніторингів каналів/програм Суспільного. Це унікальний контент, якого ви більше ніде не знайдете.

НСТУ тепер має чітко прописану місію: «Захищати свободи в Україні. Надавати суспільству достовірну та збалансовану інформацію про Україну та світ, налагоджувати громадський діалог задля зміцнення суспільної довіри, розвитку громадянської відповідальності, української мови та культури, особистості та українського народу». Має свої органи управління, і тепер наглядова рада обирає голову правління та правління, а не президент/парламент/уряд, як це було раніше.

НСТУ має стратегію на 2020-2022 роки, де прописано, що «українці особливо потребують інформаційного джерела, якому можуть довіряти, яке сприятиме розвитку громадянського суспільства та посиленню демократії, яке буде платформою для дискусій щодо найважливіших соціальних тем та питань. Таким медіа і є Суспільне, яке служить суспільству і повністю підзвітне йому».

Сайт «Детектор Суспільного мовлення», як і портал «Детектор медіа» (а до жовтня 2015 року портал «Телекритика»), багато років постійно намагається пояснити важливість суспільного мовлення в Україні, чим воно відрізняється від державного, його переваги над олігархічними каналами. Як доказ взаємозалежності рівня демократії в країні з наявністю міцного суспільного мовлення ми наводимо досвід роботи суспільних мовників світу.

До «Детектора медіа» часто звертаються по коментарі студенти, експерти, які пишуть наукові роботи на тему суспільного мовлення, вони вдячні нам за такий масив унікальної інформації.

Хочу подякувати журналісткам-редакторкам, які працювали над «Детектором Суспільного мовлення» з моменту створення: Марії Фронощук, Наталії Лєксау, Лєрі Лауді, Діані Поладовій та нині Ользі Жук. Саме вони відстежували роботу НТКУ, НРКУ, ОДТРК, а згодом і НСТУ, критично оцінювали новий контент. Писали про законодавство і судові справи, яких у Суспільного, на жаль, багато, про регулярне недофінансування мовника. Дякую майже сотні наших авторів, які були з нами протягом 10 років, зокрема: Борису Бахтєєву, Отару Довженку, Інні Долженковій, Ігорю Кулясу, Антоніні Мніх, Наталії Даньковій, Мар’яні Закусило.

У зв’язку з ребредингом усіх каналів НСТУ, які у 2020 році міститимуть у своїх назвах слово «суспільне», наш сайт «Суспільне мовлення» змінив назву на «Детектор Суспільного мовлення», фейсбук-сторінку ми теж перейменували.

За 10 років я чула діаметрально різні думки щодо матеріалів на нашому сайті: від «ви піарите Суспільне й Аласанію» (голова правління НСТУ – Ред.) до «ви занадто критикуєте і шкодите реформі». Це означає, що ми намагаємося працювати об’єктивно: хвалимо, коли є за що, і критикуємо, коли є за що. І намагаємося це робити в рамках професійних стандартів. А також підтримуємо дискусію та надаємо можливість висловитися про реформу експертам і всім охочим.

Головна наша мета – просування реформи, бо ми віримо в Суспільне мовлення.

З ювілеєм!

comments powered by Disqus