За чотири роки зросла частка глядачів, готових платити за контент Суспільного (ДОСЛІДЖЕННЯ)

За чотири роки зросла частка глядачів, готових платити за контент Суспільного (ДОСЛІДЖЕННЯ)

18:26,
18 Січня 2021
8012

За чотири роки зросла частка глядачів, готових платити за контент Суспільного (ДОСЛІДЖЕННЯ)

18:26,
18 Січня 2021
8012
За чотири роки зросла частка глядачів, готових платити за контент Суспільного (ДОСЛІДЖЕННЯ)
За чотири роки зросла частка глядачів, готових платити за контент Суспільного (ДОСЛІДЖЕННЯ)
Українці оцінили Суспільний мовник як неолігархічний, надійний та об’єктивний, водночас вважають несучасним за рівнем картинки та маловпливовим.

Національна суспільна телерадіокомпанія провела комплексне соціологічне дослідження українців з метою визначення їхнього ставлення та довіри до Суспільного та сприйняття контенту. Дослідження профінансували декілька донорів: Європейський союз та Рада Європи (8 тисяч інтерв’ю методом face to face), Швеція (9 тисяч 600 інтерв’ю методом САТІ) та Internews (22 фокус-групи з п’яти регіонів та Києва).

15 січня окремі результати дослідження щодо KPI та основних завдань Суспільного мовника презентували на засіданні наглядової ради. Повні результати дослідження компанія презентує наприкінці січня - на початку лютого.

Дослідження засвідчило, що зросла частка українців, готових платити за контент, «створений в інтересах суспільства»: 18,2% у 2020 році проти 9% у 2017 році.

Відповідно до результатів дослідження українці здебільшого довіряють телеканалу Суспільного, який дивляться: рівень довіри 63,1%. Також рівень упевненості у завтрашньому дні зростає у глядачів при перегляді Суспільного більше, ніж при перегляді українського телебачення в цілому (24,9% проти 19,6%). Хоча більша частина аудиторії такої впевненості не має 75,1-80,04%.

Найбільше аудиторія Суспільного довіряє телевізійним новинам НСТУ – 62,1%. Хоча довіра до інформаційних матеріалів на сайті (61,5%) та радіостанціях (59,5%) майже на цьому ж рівні.

Глядачі Суспільного найчастіше обговорюють саме новини, а також спортивні трансляції. 40,1% глядачів сприймають Суспільне як майданчик для обговорення важливих тем.

60,5% саме глядацької аудиторії мовника довіряють його медіаактивам. Таким чином за рівнем довіри глядачів Суспільного телеканал «UA: Перший» – на третьому місці після «1+1» та ICTV. За останні три роки довіра до мовника зросла, оскільки у 2017 році він був на четвертому місці після «1+1», ICTV та «України».

Окрім цього глядачі Суспільного вважають, що цей мовник краще за комерційних відтворює правдиву картину реальності й надає більш об’єктивну інформацію. Однак на комерційних мовниках, на думку респондентів, представлена більш актуальна інформація, розмаїття думок, а також вони краще дотримуються балансу між розважальним та інформаційним контентом.

За результатами дослідження Суспільний мовник задовольняє потреби суспільства в культурному контенті – на 66%, в інформаційному – на 65% і в освітньо-пізнавальному – на 64%.

Для 56,6% глядачів мовника важливо, щоб Суспільне створювало контент саме українською. Для 28% респондентів мова контенту Суспільного не важлива. При цьому фокус-групи зі східних та південних регіонів, за словами організаторів дослідження, «виявляли високу болючість до мовного питання», а саме:«Глядачів цих регіонів турбує рівень обов’язкових квот на телебаченні та радіо. Це поки що спричиняє супротив та незадоволення».

Щодо обізнаності із брендами каналів Суспільного мовника, то 79,5% респондентів знають канал «UA: Перший», 44,4% – «UA: Культуру» та 43,5% – регіональний суспільний канал.

Також глядачі оцінили «UA: Перший» як найбільш незаангажований та неолігархічний канал, достовірний та надійний з-поміж інших інформаційних мовників. За доступністю та актуальністю він співмірний з топовими мовниками. Але водночас за рівнем якості та сучасності картинки канал оцінили як один з найгірших. За впізнаваністю він поступається топовим мовникам, а за критерієм професійності перебуває в другому ешелоні. А в категорії впливовості «UA: Перший» оцінили як «невпливовий та нецікавий».

Відповідно до результатів дослідження майже третина активних слухачів радіо чули станції Суспільного: «Промінь», «Українське радіо» та «Культура».

Також дещо зросла й обізнаність сприйняття бренду Суспільного як медіа, «яке служить суспільству, фінансується ним та підзвітне йому». Якщо у 2017 році так вважали 24,7% респондентів, то у 2020 році так вважають 26,3%. Зросло і розуміння мовника як «реформованого державного телебачення та радіо, яке фінансується з державного бюджету, але контролюється суспільством»: 38,9% у 2020 році проти 33,8% у 2017 році.

Коли «Детектор медіа» тільки розпочинав роботу, найпопулярніші українські медіа ще дослухалися до темників. Але завдяки спільній боротьбі журналістів та суспільства це змінилося. Найпоказовіше: Україна пройшла шлях від державного телебачення до Суспільного.

Тепер наша команда прагне розширювати аудиторію та впливовість Суспільного мовлення заради ідей та ідеалів, які воно продовжує ілюструвати.

Запрошуємо приєднатися до нас у цьому завданні, ставши частиною Спільноти «Детектора медіа».
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду