Про це Микита Потураєв сказав під час круглого столу на тему«Свобода слова в Україні: виклики та можливі рішення», який відбувся 6 червня з нагоди Дня журналіста в «Укрінформі».

Захід організували Міністерство інформаційної політики України спільно з проектом Ради Європи «Зміцнення свободи медіа, доступу до інформації та посилення системи Суспільного мовлення в України» та ГО «Інститут масової інформації».

«Реформу треба продовжувати. Якщо є бюрократія, яка заважає розвиватися – треба обговорювати, як її спрощувати. Хоча багато позитивних змін відбулося, зокрема керівництво досить вільне у прийнятті рішень. Це не так, як зараз в Адміністрації президента», – сказав він.

За його словами, має бути суспільний мовник, і він має бути конкурентноздатним із великими (медіагрупами).

«Навіщо нам незалежний суспільний мовник з share (часткою аудиторії), що дорівнює нулю? Є сенс, коли ти впливаєш, а коли ти не впливаєш – то навіщо за це триматися? Ми повинні всі разом працювати над тим, щоб Суспільне мовлення розвивалося, щоб рейтинг був. І треба розглядати, як ми захистимо цю статтю [видатків держбюджету на фінансування НСТУ], щоб ніхто, ні які депутати не мали можливості в неї втрутитися», – зазначив  пан Потураєв.

Микита Потураєв додав, що НСТУ має мати належне фінансування ззгідно з законом «Про суспільне телебачення та радіомовлення України», тобто бюджет НСТУ має становити не менше 0,2 % видатків загального фонду держбюджету України за попередній рік.

«Ось є бюджет на оборонку — 5%, і його виконують. А Суспільне мовлення — це теж наша оборона», – наголосив він.  

Він також наголосив на важливості поширення сигналу українських радіостанцій та телеканалів на окуповані території.

Голова наглядової ради НСТУ, заступниця шеф-редактора «Детектор медіа» Світлана Остапа попросила нову владу не сприймати реформу Суспільного як реформу попередників, тому що Україна йшла до неї десятиліття. Суспільне – одне з досягнень Революції Гідності.

«Перед Суспільним стоять як внутрішні, так і зовнішні виклики. З внутрішніми, думаю, ми впораємося самі. У будь-якому випадку ми маємо зробити в рамках законодавства все можливе, щоб зберегти інституцію.Ще один виклик і завдання на майбутнє – виготовлення такого контенту, якому б аудиторія довіряла. Більше довіри – більше аудиторії. Це не означає гонитву за рейтингами, а означає збільшення аудиторії»,  – сказала вона.

Вона назвала два зовнішні виклики, які стоять перед Суспільним.

«Зовнішні виклики:

1.Ми поки що не можемо зрозуміти, чи підтримуватиме новий президент реформу Суспільного. Дехто з його представників заявляв про повернення до державного мовлення. Думаю, цього допустити не можна, це буде повернення в СРСР.

2. Традиційний виклик – недофінансування. Ми прагнемо змінити механізм виділення коштів з бюджету, щоб це не робилося у ручному режимі», – пояснила пані Остапа.

Світлана Остапа назвала досягнення Суспільного за 2 роки: об’єднано 30 державних мовників в ПАТ «НСТУ», очищено контент від «джинси» тощо.

«Ми зробимо все можливе, щоб реформа тривала», – сказала вона.

Директор ГО «Центр демократії та верховенства права»Тарас Шевченко зазначив,чого НСТУ бракує.

«Чого, на мою думку, не відбулося — це навіть не була поставлена амбіція, що Суспільне мовлення має бути основним носієм об'єктивних новин. Коли «5 канал» стартував, ми всі від початку пам'ятаємо декларацію, що це «канал чесних новин». Якщо людей можна зацікавити вийти захищати Суспільне мовлення, то це не серіалами чи дискусіями можна зробити, а впевненістю, що саме цей канал дає найчесніші новині, збалансовані об'єктивні та неолігархічні, за які варто боротися», – розповів він.

Генеральний продюсер «Українського радіо» Дмитро Хоркін відзначив, що у питаннях рейтингів та share НСТУ насправді є чим похвалитися — «Українське радіо» за даними досліджень Internews Network входить у топ-5 радіостанцій за рейтингом слухання новин. Також він відзначив, що зважаючи на те, як минула президентська кампанія, всі усвідомили наскільки важливим є незаангажований, незалежний і добре профінансований Суспільний мовник — це довели зокрема ток-шоу «Зворотний відлік» та робота «Українського радіо». Тому, не можна сказати, що у Суспільного немає позитивної динаміки у впливі на аудиторію. 

У кругому столі взяли участь: Еміне Джапарова – перша заступниця міністра інформаційної політики України; Артем Біденко – державний секретар Міністерства інформаційної політики України; Микита Потураєв – радник команди Володимира Зеленського з політичних питань; Юлія Мендель – прес-секретарка Президента України;Іван Нікольчев – голова підрозділу співпраці Відділу медіа та інтернет  Департаменту інформаційного суспільства, представник  Генерального Директорату прав людини та верховенства права Ради Європи; Алі Сафаров –  медіаюрист ГО «Інститут масової інформації»; Наталія Лигачова – голова ГО «Детектор медіа»,  шеф-редакторка порталу «Детектор медіа»; Андрій Куликов – голова Комісії з журналістської етики; Галина Смірнова – керівниця проекту Ради Європи «Зміцнення свободи медіа, доступу до інформації та посилення системи Суспільного мовлення в Україні», модераторка;  Оксана Романюк – виконавча директорка ГО «Інститут масової інформації», представниця в Україні міжнародної організації «Репортери без кордонів», модераторка;  Світлана Остапа – голова наглядової ради ПАТ «НСТУ», членкиня Комісії з журналістської етики та заступниця шеф-редактора «Детектор медіа»; Лутфіє Зудієва  – правозахисниця, громадянська журналістка; Тетяна Печончик – голова правління ГО «Центр інформації про права людини»;  Віталій Сизов – аналітик ГО «Донецький інститут інформації»;  Тарас Шевченко –  директор ГО «Центр демократії та верховенства права»;  Мортен Енберг – Голова Офісу Ради Європи;  Дмитро Хоркін – генеральний продюсер Українського радіо ПАТ «НСТУ», модератор; Артем Шевченко  – директор Департаменту комунікацій МВС України; Метью Шааф – директор Представництва Freedom House в Україні; Людмила Опришко –адвокатеса, медіа-юристка ГО «Платформа прав людини»; Олексій Погорелов – член Комісії з журналістської етики, президент Української Асоціації Медіа Бізнесу, модератор; Костянтин Григоренко – секретар НСЖУ, голова робочої групи Спілки з питань роздержавлення преси.

Нагадаємо, т. в. о. голови (правління НСТУ) Микола Чернотицький сказав, що завдання новинарів і суспільно-політичного напряму телебачення і радіо Національної суспільної телерадіокомпанії України – провести парламентську кампанію так, щоб це стало аргументом для майбутніх парламентарів, уряду і всіх громадян, чому Суспільне мовлення має фінансуватися за кошти платників податків згідно з законом «Про суспільне телебачення та радіомовлення України».

Зазначимо, що у держбюджеті на 2019 рік на фінансову підтримку ПАТ «НСТУ» закладено 1 млрд грн, що складає приблизно 57 % від суми, яка передбачена законом та мала би в 2019 році становити не менше 0,2% видатків загального фонду держбюджету України за попередній рік, що складає не менше 1,818 млрд грн.