Найближчим часом Верховна Рада має розглянути в першому читанні законопроєкт про Суспільне мовлення. Він передбачає додати до профільного закону, що «НСТУ… також поширює інформацію в мережі інтернет, зокрема онлайн». Це важлива зміна, оскільки поки що бюджетні кошти на цифрову платформу витрачати не можна. Наразі в Національній суспільній телерадіокомпанії України розвивають цей напрям за кошти донорів. Штатні працівники виготовляють контент у тому числі й для диджиталу, а за кошти грантів створюють і просувають нові платформи, пояснили «Детектору суспільного мовлення» в компанії.

Саме завдяки грантовій підтримці останнім часом суспільна телерадіокомпанія все більше часу, фінансів і ресурсів вкладає у цифрові платформи, адже сьогодні без інтернету ніяк. У 2019 році НСТУ більш структуровано почала вести сторінки в соціальних мережах, наприкінці року запустила новинний сайт «Суспільне Новини», оновила корпоративний сайт Суспільного і взялася за філії.

Із початку 2020 року у філіях Суспільного створили диджитал-відділи, які займаються розвитком цифрових платформ. До цього поширенням інформації в інтернеті у філіях займалися потроху всі, паралельно виконуючи основну роботу. Наразі у філіях Суспільного є повноцінні диджитал-відділи. Подекуди в регіонах ще доформовують команди і розподіляють обов’язки. Загалом, над розвитком цифрових платформ у філіях працюють по три-чотири фахівці, частина – нові люди на Суспільному, частина – перейшли з інших відділів.

Диджитал-менеджерка Анна Іщенко з Черкаської філії Суспільного розповіла «Детектору суспільного мовлення», що вона працювала ведучою на радіо та вела новини на «UA: Черкаси». До створення диджитал-редакції на волонтерських засадах займалася соціальними мережами філії.

«У нашій філії журналісти за бажанням долучалися до наповнення сторінок у соцмережах. Ми виходили з того, хто наскільки зайнятий. Є журналісти, у яких постійний потік зйомок, відповідно, не вистачало часу на цифрові платформи, вони більше докладали сил до сюжетів. Я займалася судовою журналістикою та надзвичайними подіями. Зйомок ставало все менше і менше, тоді я зрозуміла, що більш корисна в диджиталі», – розповіла вона.

Разом із нею працюють Валентина Шнур, яка й раніше у філії займалася соцмережами, та Сніжана Калюжна – прийшла з іншого черкаського видання, де відповідала за цифрові платформи.

У Тернопільській філії Суспільного вдиджитал-відділі працюють Ірина Моргун – колишня лінійна продюсерка «Українського радіо Тернопіль», Світлана Шумна – колишня ведуча, працювала у відділі новин і Наталя Рак, яка заради розвитку цифрових платформ філії переїхала з Києва до Тернополя.

«Наталя Рак до того не працювала на Суспільному. У філії не знайшлось нікого, хто б мав відповідні навички і міг зайняти ту посаду, тож у нас була вакансія. Наталя мала на той час іншу роботу в столиці, але успішно пройшла співбесіду, виконала завдання, переїхала заради цієї роботи в Тернопіль», – розповіла продюсерка Тернопільської філії Зоряна Биндас.

За словами продюсери Харківської філії Суспільного Ганни Силаєвої, у них єповноцінна диджитал-редакція, до складу якої входять чотири фахівці, частина з них раніше працювали у філії й тяжіли до цифрових платформ.

У Закарпатській філії Суспільного над контентом для диджиталу працюють переважно новинарі. «Кожен кореспондент новин, який працює на події, обов’язково робить на смартфон фото й відео, додає короткий опис того, що відбувається, і відправляє все через робочий чат до digital-відділу, який публікує новину в соцмережах та на сайті. Потім вона доповнюється, і наші підписники можуть отримувати інформацію від короткого повідомлення до детальної збалансованої новини», – розповів шефредактор новин Закарпатської філії Суспільного Костянтин Левін.

Загалом, фахівці цифрових платформ у філіях відповідають за поширення інформації у Facebook, Instagram, YouTube, Viber, Telegram, Twitter, пишуть і публікують новини від свого регіону на сайті «Суспільне Новини», знімають і монтують кепшн-відео (короткі відео із субтитрами) та адаптовують у кепшн-відео сюжети, які кореспонденти філій знімають для новинних випусків.

Саме кепшн-відео Суспільного, які поширюють у Facebook, стали найбільш популярними. Команди в різних регіонах чи не вперше можуть похвалитися, що їхні відео – мільйонники.

«Люди хочуть бачити добрі історії, портретні нариси. Їм це подобається більше, ніж політика і кримінал», – розповіла Анна Іщенко.

Костянтин Левін погоджується з колегою. На його думку, людей цікавлять історії інших: як долають труднощі, як живуть, чим захоплюються. «Такі матеріали завжди дивитимуться, коментуватимуть, реагуватимуть на них. Тому ми намагаємося показувати унікальні історії людей, знаходити такі серед закарпатців», – зазначив він.

За словами Анни Іщенко, у майбутньому в НСТУ планують проводити навчання для диджитал-менеджерів. Наразі вони самотужки навчаються та освоюють нову зону відповідальності.

Результатів на цифрових платформах у філіях не довелося довго чекати. Приміром, в однієї лише Черкаської філії Суспільного є п’ять відео, які у Facebook набрали понад мільйон переглядів.

Пропонуємо ознайомитися з кількома відео-мільйонниками на різні теми, з яких почався успіх цифрових платформ у філіях Суспільного мовлення.

Віталій Матьовка 9 років без ніг. «Суспільне Закарпаття» – 3,2 млн переглядів

Віталій Матьовка з села Кибляри, живучи вже 9 років без ніг, підпрацьовує таксистом, продає на ринку та вишиває бісером.

Кримчанин Февзі Саліджанов з родиною на Черкащині варить сир. «Суспільне Черкаси» – 1,6 млн переглядів

29-річний Февзі Саліджанов разом із дружиною та дітьми у 2015-му переїхав на Черкащину після анексії Криму. Спочатку винаймали житло в Черкасах та Корсуні, потім придбали будинок у Шполянському районі. Заснували родинну сироварню.

21 вишитий костюм у своїй колекції має 91-річна Стефанія Новацька. «Суспільне Тернопіль» – 1,3 млн переглядів

21 вишитий костюм у своїй колекції має 91-річна Стефанія Новацька зі Слобідки Козівського району. Жінка – переселенка з Надсяння, була зв'язковою УПА, та, незважаючи на непросте життя, її ентузіазму можуть позаздрити 18-річні.

У ЗОШ №5 перетворили коридори на розумні майданчики. «Суспільне Рівне» – 1,3 млн переглядів

У Рівному вчителька початкових класів вирішила, що вчитись діти мають не тільки на уроках, а і на перервах. Але не з книжками в руках, а просто стрибаючи по підлозі. З колегами та батьками малечі взяли до рук пензлі, придбали фарби і перетворили коридори в «розумні майданчики».

Наскільки пристосований Чернігів до потреб людей низького зросту. «Суспільне Чернігів» – 1,8 млн переглядів

Чернігівці Марії Домашенко 27 років. У дівчини вроджена хондродистрофія, її зріст 120 сантиметрів. Журналісти провели день разом з нею і дізналися, наскільки місто пристосоване для таких людей.

#Новини Фермерство на Львівщині в умовах карантину. «Суспільне Львів» – 1,2 млн переглядів

Через карантин фермери, які займаються продажем городини на Львівщині, не можуть реалізувати вирощену продукцію. У Великих Грибовичах, що за декілька кілометрів від Львова, – майже всім селом вирощують городину на своїх ділянках. Люди продавали свій товар на ринках Львова та області. Тепер через карантинні заходи не можуть продати те, що виростили.

Луцькі медики танцюють «антикоронавірусний» танець. «Суспільне Новини» – 1,5 млн переглядів

З огляду на карантин, кількість учасників у кадрі – обмежена. Медики обіцяють випустити «повнометражний кліп» по завершенню карантину.

У Івано-Франківську звели будинок за принципом юрти. «Суспільне Карпати» – 1,3 млн переглядів

Звичайний будинок всередині, купол ззовні – тут живе сім’я Старченків. Будувати незвичайний будинок почали близько 2 років тому. Зараз дім майже завершили. Він зведений за принципом юрти.

Харківські синхроністки привезли 7 золотих медалей Світової серії. «Суспільне Харків» – 2,1 млн переглядів

7 із 7. Харківські синхроністки взяли золото Світової серії у всіх номінаціях, в яких виступали.

5 фактів про Чорнобиль. «Суспільне Новини» – 1,9 млн переглядів

Два вибухи, пожежа, 4-й реактор Чорнобильської АЕС повністю зруйновано. 34 роки минуло відтоді, як 26 квітня 1986 року сталася найбільша трагедія 20-го століття – аварія на Чорнобильській атомній електростанції. У ліквідації взяли участь сотні тисяч людей, а точна кількість постраждалих від трагедії невідома й досі.

Фото: скріншот відео Суспільного мовлення