Переможець конкурсу «Євробачення» в Роттердамі, італійський гурт «Måneskin» («Монескін»), нагадаємо, отримав 524 бали — 206 від національних журі (4-те місце) і 318 від глядачів (1-ше місце). Це — третя перемога Італії. Попередня була аж 1990 року на конкурсі в Загребі, де переміг Тото Кутуньйо — єдиний в історії «Євробачення» випадок, коли конкурсант уже у статусі суперзірки здобув перемогу. Ще попередня перемога дісталася Італії 1964 року на конкурсі у Копенгагені, де перемогла Джільйола Чінкуетті.

За всі роки проведення двох півфіналів це — другий випадок, коли переміг представник «великої п'ятірки», тобто переможець не виступав у півфіналі. Уперше це сталося 2010 року в Осло, коли перемогла Лена з Німеччини.

2-ге місце посіла Барбара Праві з Франції, 3-тє — Гйон'з Тірз зі Швейцарії, 4-тє — Даді та «Gagnamagnið» («Гагнамагнід») з Ісландії, п'яте — українці «Go_A»… Ісландці не виступали на сцені через захворювання на коронавірус, показували в запису їхній репетиційний виступ. То знає — можливо, співчуття глядачів додало їм балів.

У фіналі деякі виступи засяяли, інші дещо зблякли. Й артисти виконували їх не на однаковому куражі, й порядок виступів дався взнаки. Гадаю, виступ француженки одразу після українців міг дещо зіпсувати враження від наших у національних журі, а в глядачів — від більш спокійної й інтровертованої француженки.

Із п'яти конкурсних пісень, що посіли п'ять найвищих місць, була лише одна англомовна — ще дві французькою, одна італійською й одна українською. Можна прогнозувати, що наступного року на «Євробачення» повернеться мовне розмаїття — адже й переможна пісня була італійською мовою.

А ще залишилося враження: гарні мелодії не скінчилися, як то пророкують деякі критики.

З погляду пісень і виступів конкурс у Роттердамі був, поза всяким сумнівом, найсильнішим принаймні за останнє десятиліття. Й у «середньостатистичному» конкурсі щонайменше сім-вісім виступів, у тому числі й український, цілком могли би претендувати на перемогу. І тим, хто не дотягнувся до перемоги цього разу, можна лише поспівчувати — вони були цілком гідними. І поспівчувати їхнім країнам. Франція востаннє перемагала далекого1977 року — це тоді була Марі Міріам, Швейцарія — 1988 року, це була Селін Діон, а Ісландія взагалі поки що не перемагала жодного разу. Перемога була такою близькою й такою заслуженою — але загальний рівень конкурсу зруйнував усі надії.

Утім, є й інший — втішний — бік медалі. Вєрка Сердючка не перемагала, але стала легендою «Євробачення». 1974 року на конкурсі у Брайтоні, коли перемогу здобули шведи «АВВА», другою фінішувала британка Олівія Ньютон-Джон. Велика Британія, господарка конкурсу, у відчайдушних спробах витягнути Олівію на перше місце не дала тоді шведам жодного балу — це залишилося одним із найганебніших фактів в історії «Євробачення». Менше з тим, і з другого місця Олівія Ньютон-Джон стала суперзіркою, а її дует із Джоном Траволтою з фільму «Бріолін» став класикою.

От і тепер: навіть не перемігши, зокрема й український гурт звернув на себе увагу — тепер би ще вміло скористатися з цього.

А ще вразило, як зазвичай стриманий ведучий трансляції «Євробачення» на Суспільному Тімур Мірошниченко не втримався й висловив захват виступом француженки Барбари Праві — можна, звісно, тлумачити це як підказку глядачам, за кого голосувати, але ж от не зміг стриматися.

Колишня переможниця юніорського «Євробачення» Дестіні з Мальти посіла 7-ме місце. 2014 року колишні переможниці юніорського «Євробачення» «Сестри Толмачови» з Росії посіли те саме 7-ме місце. Чи можна їх порівняти бодай близько? От вам про рівень цього конкурсу.

Спробуймо тепер уявити, як би виглядав на цьому тлі білоруський гоп-стоп-гурт. Це було б суцільне посміховисько, уселенський сором.

На найвищі оцінки заслуговує організація конкурсу. Це було видовищно й цікаво, з фантазією. І навряд чи вийде уявити, яких зусиль коштувало організаторам провести конкурс на такому рівні, дотримуючись суворих протиепідемічних обмежень, — і щоби на екранах телевізорів вплив епідемії був майже непомітним.

Чого варті супровідні шоу, особливо у фіналі. Надто ж фантастичним було «Шоу на дахах», де на тлі нічного Роттердама виступили переможці попередніх конкурсів — Монс Зелмерльов зі Швеції, що переміг 2015 року у Відні, Елена Папаризу, що перемогла 2005 року в Києві, Сандра Кім із Бельгії, що перемогла 1986 року в Бергені, «Lordі» з Фінляндії, що перемогли 2006 року в Афінах.

Особливо щемливо було побачити виступи нідерландських переможців — Данкана Лоренса, що переміг 2019 року в Тель-Авіві, гурт «Teach-In» («Тіч-Ін»), що переміг 1975 року у Стокгольмі з тією самою солісткою, Ленні Кур, що перемогла аж 1969 року в Мадриді.

Так, дещо сумно було бачити: постарілі Ленні Кур та солістка «Тіч-Ін», не така струнка Елена Папаризу, солідна жінка середнього віку Сандра Кім — а коли вона перемогла, їй було 13 років, вона — наймолодша в історії переможниця. Час невмолимий — і тільки маски «Лорді» вічні. Але «Тіч-Ін» — це мій п'ятий клас школи, тоді в СРСР раптом випустили платівку цього гурту — винятковий випадок, її було неможливо купити. І на конверті було написано: «Перемогли у конкурсі "Євробачення"». А ще ми знали, що в конкурсі «Євробачення» перемагала «АББА». Відтоді цей конкурс став в СРСР недосяжною легендою, одним із заборонених плодів Заходу, одним із символів західної свободи й яскравості. Ностальгія...

Було й сумно: попередніх переможниць «Євробачення» від Нідерландів уже немає серед нас — Коррі Брокен, що перемогла 1957 року у Франкфурті-на-Майні, та Тедді Схолтен, що перемогла 1959 року у Каннах.

Трохи сумно було й на самому початку. Парад учасників супроводжували ведучі, що співали «Venus» — мабуть, найвідоміший у світі нідерландський хіт. Легендарна й неперевершена Маришка Вереш, солістка «Shocking Bluе» — теж уже не на цьому світі.

А ще конкурс став контрпропагандою для тих, хто вважає, що арабські іммігранти перетворюють Європу на пекло й є надзвичайною загрозою. Річ у тім, що мера Роттердама звуть Ахмед Абуталеб, народився він у Марокко в сім'ї мусульманського священника високого сану, а в Нідерландах працював телевізійним та радіожурналістом. І його внесок в організацію конкурсу був винятковим. Шкода, що наші ЗМІ не акцентували увагу на цьому факті — якщо взагалі про нього згадували.

Український гурт «Go_A» посів 5-те місце — 9-те від журі та 2-е, одразу слідом за переможцями, від глядачів, отримавши, відповідно, 97 та 267 балів.

За такого рівня конкурсу було цілком передбачуваним, що між оцінками журі та глядачів виникне розбіжність. Але щоб аж така?!

От які бали дали Україні національні журі: 12 — Литва, 10 — Бельгія, 8 — Швеція, 7 — Грузія та Латвія, 6 — Азербайджан та Ірландія, 5 — Австралія, Мальта, Німеччина та Румунія, 4 — Естонія та Ізраїль, 3 — Нідерланди та Норвегія, 2 — Португалія, 1 — Греція та Італія. Журі Австрії, Албанії, Болгарії, Великої Британії, Данії, Іспанії, Кіпру, Молдови, Північної  Македонії, Польщі, Росії, Сан-Марино, Сербії, Словенії, Фінляндії, Франції, Хорватії, Чехії та Швейцарії не дали Україні жодного балу!

А от як оцінили українців глядачі: 12 — від Ізраїлю, Італії, Литви, Польщі та Франції, 10 — від Австралії, Бельгії, Молдови, Португалії, Фінляндії та Чехії, 8 — від Азербайджану, Ірландії, Ісландії, Сербії та Хорватії, 7 — від Австрії, Росії, Румунії та Словенії, 6 — від Болгарії, Грузії, Іспанії, Кіпру та Латвії, 5 — від Греції, Естонії, Нідерландів, Норвегії та Сан-Марино, 4 — від Албанії, Великої Британії, Німеччини, Північної Македонії та Швеції, 2 — від Швейцарії, 1 — від Данії та Мальти. Не було жодної країни, чиї глядачі не дали б Україні жодного балу!

Отака різниця. 2009 року запровадили журі, щоби зменшити вплив сусідського голосування глядачів, а вийшло ще незрозуміліше. 2018 року Меловінові журі дали 26-те місце, а глядачі — 7-е. Вже й не знаєш, що гадати. Чи то національні журі голосують за якимись формальними критеріями, препаруючи виступи, мов у лабораторії. Чи то вони підпадають під вплив букмекерів — мовляв, як голосувати, не знаю, й щоб не виглядати непрофесійно, проголосую, як букмекери спрогнозували. Чи то вони не сприйняли манери звукотворення Катерини Павленко. Закрадаються навіть напівконспірологічні підозри, що там працює чиясь корупційна рука.

Цікавий результат із голосування журі: сербський гурт «Харрікейн» отримав аж 12 балів від Північної Македонії, а ще 7 балів від Хорватії та 1 бал від Албанії — й більше нічого, ані від кого жодного балу. Але ж мав дванадцятку!

Українське журі виставило: 12 балів Італії, 10 — Франції, 8 — Швейцарії, 7 — Ізраїлю, 6 — Бельгії, 5 — Мальті, 4 — Ісландії, 3 — Азербайджану, 2 — Португалії, 1 — Норвегії. Українські глядачі — 12 балів Італії, 10 — Литві, 8 — Фінляндії, 7 — Швейцарії, 6 — Ісландії, 5 — Франції, 4 — Росії, 3 — Азербайджану, 2 — Швеції, 1 — Бельгії. Порівняйте ці результати між собою та з загальними результатами конкурсу.

А от хто здобув найвищі оцінки від національних журі. Франція, що посіла 2-ге місце за голосуванням журі — від Великої Британії, Ірландії, Іспанії, Нідерландів, Німеччини, Сан-Марино, Сербії та Швейцарії. Швейцарія — 1-ше місце — від Албанії, Бельгії, Данії, Естонії, Ізраїлю, Ісландії, Латвії та Фінляндії. Італія — 4-те місце — від Грузії, Словенії, України та Хорватії. Мальта — 3-тє місце — від Австралії, Норвегії, Румунії та Швеції. Болгарія — 6-те місце — від Молдови та Португалії. А от далі йдуть дива. Греція — 10-те місце — від Кіпру та Франції. Молдова — 15-те місце — від Болгарії та Росії: тут саме згадуємо, що продюсером молдовської делегації був такий собі Філіпп Кіркоров, громадянин — які дива! — Болгарії та Росії. Албанія — 20-те місце — від Мальти. Кіпр — 16-те місце — яка несподіванка! — від Греції. Ісландія — 5-те місце — лише від Австрії. Литва — 14-те місце — від Італії. Португалія — 7-ге місце — від Чехії. Росія — 8-ме місце — від Азербайджану. Сан-Марино — 18-те місце — від Польщі. Сербія — 21-ше місце — від Північної Македонії. Україна — 9-те місце — від Литви.

А от найвищі бали від глядачів. Італія — 1-ше місце від глядачів — від Болгарії, Мальти, Сан-Марино, Сербії та України. Литва — 7-ме місце — від Великої Британії, Ірландії, Латвії, Німеччини та Норвегії. Сербія — 9-те місце — від Австрії, Північної Македонії, Словенії, Xорватії та Швейцарії. Україна — 2-ге місце — від Ізраїлю, Італії, Литви, Польщі та Франції. Франція — 3-тє місце — від Бельгії, Іспанії, Нідерландів та Португалії. Фінляндія — 4-те місце — від Естонії, Ісландії та Швеції. Ісландія — 5-те місце — від Австралії, Данії та Фінляндії. Кіпр — 15-те місце — від Греції та Росії. Греція — 10-те місце — від Грузії та Кіпру, «ти — мені, я — тобі». Молдова — 12-те місце — від Румунії та Чехії. Ізраїль — 20-те місце — від Азербайджану. Росія — 8-ме місце — від Молдови — мабуть, як подяка. Швейцарія — 6-те місце — від Албанії.

Оці дивні дванадцятки дуже міняють загальну підсумкову таблицю, викривлюють її. Ну, й балканське та скандинавське співтовариства живуть і квітнуть.

Перший півфінал виграла Дестіні з Мальти, український гурт фінішував другим — третім за голосуванням журі та першим серед глядачів. От які оцінки отримала Україна від журі: 12 балів — від Литви, 10 балів — від Бельгії, 8 балів — від Азербайджану та Німеччини, 7 — від Мальти та Норвегії, 6 — від Ірландії та Нідерландів, 5 — від Північної Македонії, Росії, Хорватії та Швеції, 4 — від Австралії та Ізраїлю, 1 — від Словенії. Журі Італії та Кіпру жодного балу не дали.

Українське журі у півфіналі виставило: 12 балів — Австралії, 10 — Бельгії, 8 — Хорватії, 7 — Румунії, 6 — Ізраїлю, 5 — Мальті, 4 — Словенії, 3 — Швеції, 2 — Кіпру, 1 — Литві. Теж досить дивний розподіл балів.

А от що отримав український гурт від глядачів: 12 — від Австралії, Італії, Росії, Литви та Xорватії, 10 — від Бельгії, Нідерландів, Німеччини та Словенії, 8 — від Ізраїлю та Ірландії, 7 — від Азербайджану, Норвегії та Швеції, 6 — від Кіпру, 5 — від Північної Македонії, 4 — від Мальти.

Українські глядачі виставили 12 балів Литві, 10 — Азербайджану, 8 — Мальті, 7 — Ізраїлю, 6 — Росії, 5 — Бельгії, 4 — Кіпру, 3 — Швеції, 2 — Норвегії, 1 — Австралії.

У півфіналі теж були дива з найвищими оцінками. От вони від журі. Мальта — 1-ше місце від журі — від Австралії, Ірландії, Кіпру, Норвегії, Росії, Румунії, Xорватії та Швеції. Росія — 2-ге — від Азербайджану, Бельгії та Нідерландів. Ізраїль — 4-те — від Італії та Північної Македонії. Австралія — 14-те — від України. Кіпр — 5-те — від Словенії. Литва — 8-ме — від Ізраїлю. Румунія — 9-те — від Мальти. Швеція — 6-те — від Німеччини. Україна — 3-тє — від Литви. Голосування українського журі виявилося найбільш дивним.

А от дванадцятки від глядачів. Україна — 1-ше місце від глядачів — від Австралії, Італії, Литви, Росії, Румунії та Xорватії. Литва — 3-тє — Ірландії, Кіпру, Німеччини, Норвегії та України. Xорватія — 9-те — від Північної Македонії та Словенії. Мальта — 2-ге — від Бельгії та Нідерландів. Кіпр — 7-ме — від Мальти. Ізраїль — 5-те — від Азербайджану. Норвегія — 8-ме — від Швеції. Росія — 4-те — від Ізраїлю.

Якби у першому півфіналі голосували лише національні журі, то до фіналу потрапили б Румунія та Xорватія, але не потрапили б Азербайджан та Норвегія. Якби голосували лише телеглядачі, до фіналу не пройшла б Бельгія, а пройшла б... також Xорватія. Отак їй не пощастило: посіла 10-те місце за голосуванням журі й 9-те за голосуванням глядачів, а в підсумку виявилася 11-ю.

Якби у другому півфіналі голосували лише журі, ми побачили б у фіналі всі ті країни, які й були там. А от якби голосували лише телеглядачі, ми не побачили б Албанію, але побачили б Данію.

Конкурс завершено. Як добре, що п’яте місце — високе, чудове п’яте місце українського гурту «Go_A» в Україні сприйняли як перемогу, а не як зраду — як це бувало раніше. Гурт знайшов собі шанувальників по всій Європі. Тепер він просто мусить скористатися успіхом.

Фото: фейсбук-сторінка Євробачення