Місяць тому Комітет з питань свободи слова та інформаційної політики, який очолює депутатка від «Народного фронту» Вікторія Сюмар, завершив роботу над підготовкою до другого читання законопроекту №1357 «Про внесення змін до деяких законів України щодо Суспільного телебачення і радіомовлення України». Уже є й висновки експертів Ради Європи щодо цього законопроекту. Але серед депутатів є спротив ухваленню цього закону, який дозволить нарешті запустити суспільне мовлення. Про причини цього спротиву, про зміни, потрібні для запуску СМ, про контент майбутнього суспільного мовника Вікторія Сюмар, яка є співавтором законопроекту №1357, спілкувалася з читачами «Телекритики» під час чат-конференції. Також вона поділилися своїми політичними планами й міркуваннями щодо зловживань свободою слова, саморегуляції та роботи міністра Юрія Стеця.

Закон про суспільне мовлення

– Вікторіє, доброго дня! Які шанси ухвалити зміни до закону про суспільне мовлення вже наступного тижня? Це правда, що фракція Ляшка проти?

– Для мене та для Комітету зміни до закону про суспільне — завдання номер один. Спротиву багато. Оскільки представники фракції Олега Ляшка брали участь у робочій групі, сподіваюся і на їхню підтримку у другому читанні. Сьогодні на нараді голів фракцій увечері буду краще розуміти ситуацію. Але спротиву багато, в першу чергу з боку  мажоритарників, які хочуть зберегти ОДТРК як власний інформресурс.

– Почему уже год существует закон об общественном вещании, а его до сих пор нет? Кто за это несет ответственность?

– Закон приймали поспіхом, але він не дав можливості вирішити господарські питання — форму власності та інші нюанси. Це проблема, бо якщо не володієш майном, то — залежний від держави. Суспільна власність — це прецедент для України, яка досі живе в системі радянського права, де є приватне та державне, але немає суспільного. А творення будь-яких прецедентів — це складний процес. Звідси і складнощі.

– Вікторіє, чому Комітет свободи слова не врахував пропозицій Миколи Томенка? Він хотів захистити радіо і ОДТРК від приватизації. Ви ж обіцяли...

– Це було одностайне рішення всієї робочої групи, на яку запрошували й Томенка. На жаль, він не прийшов. ОДТРК лишаються, але позбуваються залежності від місцевої влади, натомість набувають стандартів суспільного мовлення та контролю з боку Наглядової ради, призначеної громадськістю та парламентом. Вважаю це більш оптимальним варіантом, якщо ми хочемо реформи держмедіаструктур, а не її імітації.

– Я так розумію, що без змін, які планують ухвалити, не може бути створено нормального суспільного телерадіомовлення? Що це за зміни, яких бракувало? Озвучте, будь ласка, основні.

– Основне — це як передати майно, зробити аудит і дати журналістам більше можливостей впливати на написання редакційного статуту і брати участь у виробленні редакційної політики.

– Чи згодні ви з тезою, що в Україні має бути три «кнопки» суспільного телебачення — УТ-1 (Перший національний), УТ-2 (КДР ТРК + обласні ДТРК), УТ-3 («Культура»)?

– Цифрове мовлення дає ще більші можливості — освітні канали, канали нацменшин. Тому може бути і більше після переходу на цифру, але це залежить від спроможності держави це фінансувати. Дай Боже, запустити хоча б три на солідному рейтинговому рівні та нормальної якості.

– Чи дивилися ви «паркетне» інтерв'ю гендиректора НТКУ Зураба Аласанії з президентом Порошенком? А яким би воно було, якби його брав не Аласанія, а справжній очільник справжнього суспільного телебачення?

– Не дивилася. Не вистачає часу все переглядати, але читала критику в Facebook.

– То як виглядатимуть ОДТРК після створення НТСУ? Хтось може щось сказати?

– Більш сучасними і відповідними до стандартів суспільного мовлення.

– Як обиратиме парламент своїх членів до Наглядової ради НСТУ? Чому ви не хочете встановити конкретну кількість членів НР? Це ж буде нескінченний процес формування НР? Ви спеціально блокуєте створення НСТУ?

– Делегуватимуть фракції і нестимуть політичну відповідальність за своїх представників. Кому-кому, а мені навряд чи можна дорікнути блокуванням процесу створення суспільного :)

– А ось мене цікавить, як голосуватиме фракція Порошенка після того, як ви не врахували пропозиції Томенка. Чи ви з ними домовилися?

– Мене теж дуже цікавить, як голосуватиме Блок Порошенка. Від БПП до другого читання в робочу групу входило багато депутатів, навіть не членів комітету, зокрема Володя Ар’єв. Сподіваюся, президентська фракція покаже готовність до реформи державного телерадіомовлення і погодиться з одностайною позицією робочої групи, до якої були запрошені всі зацікавлені народні депутати і всі члени Комітету, і які дійшли до єдиної позиції.

– А мені цікаво, в цій країні політики розуміють усю важливість створення СМ? Уже вся Європа нам допомагає, а ми всьо нікак. Чи роз'яснюєте ви важливість цього проекту? Хто вам допомагає?

– Чесно? Не розуміють. Доводиться ледь не кожному депутату пояснювати в залі і в інших місцях. Це вузькопрофільна тема, але допомагають журналісти, громадські ініціативи та організації — «Телекритика», ІМП, ІМІ, окремі віддані ідеї люди такі, як Андрій Шевченко, Ігор Розкладай, Сергій Лещенко і багато інших.

– Ви вважаєте, що поява суспільного мовлення вирішить проблему якості й інтелектуальності продукту? Особливо інформаційного.

– Я на це сподіваюся, бо так має бути. На суспільному має бути найкраща команда найнезалежніших та найкреативніших журналістів, але — з жорстким дотриманням стандартів. Я вірю в Зураба Аласанію. За весь цей час він ні під кого «не прогнувся», і зібрав нову команду — Ілону Довгань, залучив Мирославу Гонгадзе до окремих проектів. Тому — все оптимістично :)

– Суспільне мовлення матиме місце для спорту чи серіалів? Гадаю, це можливо влаштувати.

– Для спорту — точно місце є, міжнародних змагань тощо. Серіали — залежить які. Я точно проти «Бригады», але за «Теорию большого взрыва» :) Тобто це питання цінностей і стандартів. Якщо серіал спонукає до науки, вивчення основ світу — це одне, якщо він ідеалізує формат життя бандитів — інше.

– Назвіть хоча б приблизну дату старту суспільного мовлення в Україні.

– Якщо наступного тижня проголосуємо і Президент України підпише — то за півроку.

Діяльність Комітету

– Законопроект №1359, зареєстрований 10 грудня 2014 року народними депутатами Миколою Княжицьким та Сергієм Тарутою, може бути розглянутий Верховною Радою в першому читанні у другій половині березня. Ним запропоновано два джерела коштів для підтримки вітчизняного кіновиробництва: збір із лотерей та збір за показ фільмів — 20% мінімальної заробітної плати за кожну хвилину фільму, вказану в прокатному посвідченні. Що ви думаєте з приводу такої ініціативи?

– Думаю, що треба шукати кошти на фінансування культури, відповідно, такі ініціативи логічні.

– Вы действительно читали отчет Нацсовета? Что вы думаете о деятельности нынешних членов Нацсовета? Вы не знаете, кого еще хочет назначить Порошенко в Нацсовет, там же еще одна вакансия?

– Думаю, це один із найактивніших складів Нацрад, які в нас були. Звіт читала. Хотілося б більше стратегічного бачення щодо того, який інформпростір ми будуємо.

– Вікторіє, вітаю! Чи готує Комітет свободи слова законопроект про іномовлення? В кінці березня має щезнути БТБ, ви контролюєте процес?

– Так, готуємо, вже консультувалися з громадськістю. Але по БТБ питання до Мінінформації. Спробуємо вписати в закон передачу його майна до іномовлення. Але спочатку треба сам канал «Іномовлення» (Всесвітня служба УТР. — Ред.) вилучити з суспільного. У нас в цьому плані законодавчий хаос. Пробуємо виправляти.

– Ваше мнение — Газета «Вести», «Интер», «112 Украина» — злоупотребляют ли они свободой слова, особенно сейчас в период войны, как информационной так и реальной?

– Кожен канал має право на свою редакційну політику, це і є свобода. Інша справа — чим продиктована ця редакційна політика: позицією колективу, інтересами аудиторії, ідеологічними цінностями чи політико-економічними інтересами власника? Ось ключове питання. Тому потрібна прозорість медіавласності й фінансів. Інакше під редакційну політику часто маскують бізнес-війну конкретних олігархів.

– Саморегуляция телеканалов — должны ли они заниматься самоистязанием своего эфира или все же Нацсовет или ваш комитет возьмется разработать всем понятные рекомендации по освещению АТО, событий в РФ и других «щекотливых» тем?

– Домовилися з Нацрадою зробити це спільно.

– Бузина заявил о цензуре в газете «Сегодня». Какая реакция будет на это Комитета по свободе слова?

– Комітет реагує на офіційні звернення та конкретні факти цензури, а не патетичні заяви українофобів.

– Як ви ставитеся до Портнікова?

– Як до талановитого журналіста та публіциста, якого завжди цікаво читати.

Політика

– Вікторіє, якщо вам запропонують якусь високу посаду у виконавчій владі, ви підете з депутатів? Чому ви пішли з РНБО?

– Посади пропонували. З парламенту поки не піду, бо є принципові завдання, які можна зробити лише в Раді — це законодавче поле по суспільному, іномовленню, прозорості медіавласності. Без цього нормального медіаринку не буде, а отже не буде нормальної журналістики та незалежності ЗМІ як наглядового інституту в інтересах суспільства. З РНБО пішла, бо насправді там ключові завдання було виконано — було рішення по інформбезпеці. Далі все покладається на виконавчу та законодавчу владу й починається гальмування процесів. РНБО — це, по суті, аналітичний центр. Проаналізували. Треба виконувати.

– Что вы напали на девушку? Вика, ваш телевизор не пострадал во время проникновения бандитов в вашу квартиру? Вы вообще смотрите ТВ? Какие каналы и программы?

– Моніторинги я читаю значно більше, ніж дивлюся ТБ :) Скажу відверто, мені зараз подобаються новини Першого національного, там найбільші зміни в якості за останній час. Хоч до новин номер один ще багато працювати. Але дуже хочу, щоби новини суспільного мовника стали новинною програмою номер один в країні. Тоді багато в чому суспільна думка може змінитися і врешті стати менш залежною від доволі ангажованих бізнес інтересами власників-олігархів.

– Які у вас стосунки зі Стецем? Що ви думаєте про Мінінформполітики? Це правда, що Стець хоче знищити Держкомтелерадіо?

– Нормальні. Треба вибирати, що нам більше треба: Держкомтелерадіо чи Мінінформ, але Держкомтелерадіо — це конституційний орган і бажанням міністра його ліквідувати не можна.

– Вікторіє, а чому Яценюк не призначає віце-прем'єра з питань євроінтеграції? Може, це місце для вас? І взагалі, якось реформ ніхто не відчуває, де вони?

– Розсмішили :) Думаю, зараз я на своєму місці на посаді голови Комітету. Приймемо суспільне, іномовлення і прозорість медіавласності, тоді подумаємо про інші завдання :) До речі, вже провели проект №0949 — про прозорість публічних фінансів, і це — реальна реформа. Якщо буде суспільне — буде ще одна реформа. Взагалі, ви праві, нам потрібне ключове стратегічне бачення реформи кожної галузі. В мене є розуміння, що треба робити в інформаційній сфері, але спротив буде шаленим. Бо в нас це не ринок, це інструмент політичного впливу. І зміна цього підходу явно суперечить інтересам наймогутніших і найбагатших людей країни. Тому реформа інформаційної сфери лише здається вузькопрофільною, насправді вона — ключова, бо може змінити політику та економічні умови.

– «В мене є розуміння, що треба робити в інформаційній сфері, але спротив буде шаленим». Чому ви говорите в майбутньому часі? Скільки вже часу ви є у владі, РНБО, ВРУ, і до цих пір в нас все «буде», коли? Чому це не процес, який вже розпочався, а процес, який розпочнеться колись, може бути? Коли ви вже почнете говорити про те, що робиться, а не про якісь плани на майбутнє? При тому це ж речі, які мали робитися ще вчора.

– Зміни по суспільному в першому читанні прийняли 233 голосами, тому не виключаю проблем у другому читанні, яке буде наступного тижня. У РНБО ми відімкнули російські телеканали, в парламенті прийняли закон про прозорість публічних коштів. Так що є не лише «майбутній час», але й зроблені речі :)

– Хто буде тепер знижувати ціни в магазинах, після того, як впав долар? Самі магазини не збираються цього робити.

– Ну, я б хотіла їх знизити, не зможу :) Але думаю, ринок відрегулює, коли не будуть купувати.

– Що має статися, щоби ви вирішили піти з політики?

– Не завдання бути в політиці, завдання — реалізувати ключові для створення нормальної інформсфери основи. Я значно менше люблю політику, ніж свою країну, в якій хочу жити і хочу, щоби тут жили мої діти :) А взагалі інколи собі уявляю, як би тепер вела політичне ток-шоу після набутого досвіду в політиці. І ця картинка майбутнього мені здається достатньо цікавою :)