24 січня 2017 року в ІА «Укрінформ» за сприяння Офісу Ради Європи в Україні відбулася прес-конференція «Юридичну особу Суспільного мовника зареєстровано 19.01.2017 — що далі?». У заході взяли участь представники органів влади, які відповідали за реформу, а саме: голова Комітету свободи слова Вікторія Сюмар, міністр інформполітики Юрій Стець, голова Держкомтелерадіо Олег Наливайко таначальниця управління внутрішнього аудиту Держкому Наталія Степанова, тимчасово виконуюча обов’язки голови правління ПАТ НСТУ Ганна Бичок, члени Наглядової ради Тарас Аврахов, Євген Глібовицький, Дарія Карякіна, В’ячеслав Козак, Тетяна Лебедєва, Світлана Остапа та Олексій Панич, Голова Офісу Ради Європи Мортен Енберг та медіаюрист Інституту медіа права (Центр демократії та верховенства права) Ігор Розкладай. Учасники прес-конференції разом обговорили, куди і як рухатиметься реформа.

Мортен Енберг, Юрій Стець

Наразі найближче майбутнє ПАТ НСТУ в руках Держкомтелерадіо як акціонера, Кабінету міністрів і парламентського Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики як органів влади, що відповідають за виконання закону, Наглядової ради НСТУ, тимчасово виконуючого обов’язки голови правління ПАТ НСТУ, який керуватиме компанією до обрання нового керівництва на конкурсі.

Найголовніше — фінансування й контент

Голова Офісу Ради Європи в Україні Мортен Енберг насамперед привітав усіх присутніх із реєстрацією ПАТ НСТУ й подякував за скоординовану роботу. За його словами, суспільне мовлення має бути джерелом незалежної та об’єктивної інформації, інновацій та різноманітного контенту, що відповідає стандартам якості, а також має бути формою суспільної дискусії. «У Британії є ВВС, в Австрії — ORF, у Швеції — SVT, а в Україні відтепер — ПАТ НСТУ», — сказав пан Енберг. Він нагадав, що перетворення державних телерадіокомпаній на канали суспільного мовлення відповідно до стандартів Ради Європи було одним із зобов'язань України перед Радою Європи з 2005 року і що Офіс Ради Європи в Україні активно долучався до цього процесу. Зокрема, за підтримки Ради Європи було здійснено експертизу відповідного закону про суспільне телебачення й радіомовлення, допомогу в розробці статуту ПАТ НСТУ, згодом навчання членів наглядової ради, працівників НТКУ, дослідження аудиторії та інформаційної кампанії щодо суспільного мовлення.

Мортен Енберг

«Реєстрація юридичної особи — це лише перший крок. Потрібні рішучі кроки для перебудови старої системи державного мовлення на суспільне, реорганізація персоналу, різноманітний культурний, просвітній та розважальний контент та багато-багато іншого», — зазначив пан Енберг. А щоби ці рішучі кроки були зроблені, необхідне належне фінансування. Мортен Енберг також висловив сподівання, що впродовж року суспільному мовнику нададуть повне фінансування відповідно до закону про суспільне телебачення й радіомовлення в Україні, а це 0,2 відсотка держбюджету попереднього року. В. о. голови правління ПАТ НСТУ Ганна Бичок нагадала, що це має бути 1 млрд 300 млн грн. У держбюджеті на 2017 рік, який ухвалила Верховна Рада, загалом на НСТУ заплановано 970 млн. «Недоданих 330 млн грн. — це велика сума. У нас на все виробництво на 2017 рік є лише 15 млн, а це дуже маленька сума для функціонування 28 філій та головної організації», — зауважила вона.

Вікторія Сюмар

Юрій Стець заспокоїв усіх присутніх, що гроші будуть у повному обсязі. «Я взяв на себе зобов’язання, що цього року за будь-яких обставин НСТУ отримає згідно з законом усе фінансування. Крапка», — заявив Юрій Стець. Вікторія Сюмар порадила почекати, поки Україна проведе «Євробачення-2017», а тоді вже можна й Володимиру Гройсману нагадувати про його обіцянки про 1,2 млрд на суспільне мовлення.

Юрій Стець

Пані Сюмар також висловила підозру, що саме у фінансуванні полягає найбільший страх проведення реформи. «Обсяг бюджетного фінансування на суспільного мовлення є значним. Все-таки 1 млрд, який канал отримує, для будь-якого комерційного мовника є досить суттєвим ресурсом у випадку правильно побудованої системи управління і кадрової політики», — додала вона. За словами Вікторії Сюмар, для неї створення справжнього суспільного мовлення — питання честі. «Суспільне мовлення далеко не те саме, що державне мовлення. Суспільне управляється незалежною наглядовою радою, значно більше орієнтоване на українського глядача, який не задоволений комерційними мовниками, тобто суспільне мовлення має пропонувати зовсім інші стандарти й зовсім іншого зразка телевізійний продукт. Це дуже важливий поступ для того, щоби показати українцям у першу чергу, що українська держава змінюється, що українська держава не прагне все контролювати, а прагне працювати в інтересах у першу чергу для самих українців. Це зовсім інший підхід, який сьогодні започатковано в Україні», — підкреслила вона й додала, що головні зміни все ж мають відбутися в ефірі.

Вікторія Сюмар, Юрій Стець

І пані Сюмар, і пан Стець зауважили, що під час проведення реформи в суспільного мовлення було багато ворогів. Міністр інформполітики припустив, що серед політиків і надалі можуть знайтися недоброзичливці. «Можливо, будуть виникати бюрократичні намагання не дати у 2017 році стартувати НСТУ. Ми з Вікторією маємо певний досвід боротьби з українською бюрократією, тож зробимо все можливе, взявши на себе національну відповідальність, щоби цього не відбулося. Є чиновники, які хотіли би не дати стартувати суспільному цього року. Ми не дамо заборонити українцям слухати й дивитися суспільне радіо і телебачення», — сказав він.

«Євробаченння-2017» для НСТУ не завада

Голова Держкомтелерадіо Олег Наливайко розповів, які організаційно-правові та фінансово-управлінські завдання виконує Комітет як акціонер. За його словами, Держкомітет паралельно працює над проектом «Євробачення». «У п’ятницю (20 січня. — Ред.) ми зустрічалися з генеральним продюсером “Євробачення” у Києві. Все йде чітко за планом. Ніяких суттєвих проблем немає», — зауважив пан Наливайко. Він додав, що на плечах Комітету висить один борг. «Це “Укртелефільм”, який ми повинні до кінця цього року корпоратизувати й доєднати до НСТУ, і це точно буде зроблено. Наразі ми опрацьовуємо проект, щоб “Укртелефільм” заробляв кошти тим, чим має заробляти згідно зі статутним завданням, а не тільки працювати як об’єкт нерухомості», — сказав Олег Наливайко, нагадавши про судові справи «Укртелефільму».

Олег Наливайко

Ще одна представниця Держкомтелерадіо, Наталія Степанова, окреслила завдання, які постали після реєстрації НСТУ. За її словами, щоби працівники НСТУ могли отримати заробітну плату й було здійснено відповідні розрахунки з постачальниками послуг, Держкомтелерадіо як головний розпорядник коштів за визначенням бюджетної програми вже затверджує тимчасовий розпис і кошторис на перший квартал, також погоджено план використання коштів на перший квартал.

Наталія Степанова

«Протягом трьох робочих днів має відбутися перереєстрація бюджетних рахунків ПАТ НСТУ в органах Казначейства», — сказала Наталія Степанова, пояснивши, що в результаті ПАТ НСТУ буде присвоєно відповідний код. «Я дуже сподіваюся, що до 1 лютого працівники ПАТ НСТУ отримають заробітну плату за січень у повному обсязі», — зазначила вона.

На її думку, на НСТУ ще не закінчився період турбулентності. Найскладніше буде бухгалтерам, яким доведеться перелаштуватися на зміни у веденні фінансового обліку та складання фінансової звітності, з одного боку, як одержувача коштів, а з іншого — як господарського товариства. Вона вважає, що на новому керівництві, яке згодом оберуть, лежить величезна відповідальність: навчити злагоджено працювати всі структурні підрозділи, на достойному рівні провести «Євробачення-2017» і розпочати процес наповнення ефіру якісним контентом.

Коли чекати на оновлений контент суспільного мовника?

Ганна Бичок коротко охарактеризувала ситуацію на новозареєстрованій ПАТ НСТУ. «Треба оживити всі механізми, зареєструватися в Казначействі, відкрити рахунки в банках, скласти штатні розписи, відпрацювати механізми фінансування, — все це ми робимо. Тяжко, непросто, але ми це робимо», — запевнила вона.

Ганна Бичок

За її пані Бичок, найважливіше й найважче — це запустити контентну складову. «У нас є професійні менеджери, які паралельно займаються цією справою. Оновлені канали з цінностями суспільного мовлення — це головне. Я думаю, що ми отримаємо довіру», — переконана Ганна Бичок.

Член Наглядової ради Євген Глібовицький порадив тримати свої очікування низькими, щоби не було розчарувань. Ігор Розкладай пояснив, щостановлення суспільного триватиме довго, оскільки залишаються проблеми з майном, технікою, яка давно не оновлювалася. «Найбільше уваги має бути приділено створенню контенту, на це може піти 2-3 роки», — сказав він. Вікторія Сюмар поділилася враженнями від суспільного мовника у Швеції. Вона розповіла, що шведський суспільний мовник на сайті зробив навчальну програму для монтажу професійного репортажу. «Підлітки сидять на сайті суспільного мовника, вивчають, як робити репортаж за зразками суспільного мовника», — сказала голова парламентського комітету, порадивши кандидатам на пост голови правління ПАТ НСТУ вивчити цей досвід.

Ігор Розкладай

Під час заходу нагадали, що, відповідно до закону про суспільне мовлення, голова правління, якого обере Наглядова рада, керуватиме ПАТ НСТУ наступні чотири роки за контрактом і на нього не матимуть впливу ані Президент, ані прем’єр-міністр, ані голова Верховної Ради. На думку Вікторії Сюмар, немає сумніву, що до складу Наглядової ради ввійшли професіонали, які викликають суспільну довіру. «Громадське суспільне управління можливе, і можливе у дуже ефективний спосіб. Було дуже багато сумнівів, чи вдасться сформувати Наглядову раду. Та це відбулося. Люди, які там зібралися, не викликають ані в кого сумнівів у контексті їхнього професіоналізму і спроможності управляти суспільним мовником», — підкреслила вона.

Світлана Остапа нагадала, що Наглядову раду обрали ще у грудні 2015 року. Упродовж року члени Наглядової ради НСТУ неофіційно проводили засідання, на яких долучалися до роботи над нормативно-правовими документами, потрібними для функціонування ПАТ НСТУ. Вона також розповіла про перше офіційне засідання Наглядової ради, що відбулося 19 січня одразу після реєстрації НСТУ. 23 січня НР провела ще одне засідання, на якому ухвалила два документи: положення про конкурс та основні напрямки діяльності ПАТ НСТУ на 2017 рік, необхідні для проведення конкурсу на голову правління. «Це той документ, який має бути на столі в усіх кандидатів, які подаватимуться на конкурс», — зазначила Світлана Остапа. Вона додала, що, згідно з законом, Наглядова рада має проводити засідання не менш ніж раз на квартал, та наразі це нереально, бо є нагальна необхідність збиратися частіше. Ймовірно, що вже 30 січня, за словами пані Остапи, Наглядова рада оголосить конкурс на обрання голови правління НСТУ. Та перед цим слід іще ухвалити документ про умови проведення конкурсу та затвердити місію суспільного мовлення.

Світлана Остапа

«Ми домовилися між собою, що це буде конкурс не облич і харизми, а конкурс стратегій, концепцій. Ми хочемо для України сучасного суспільного мовника», — підкреслила Світлана Остапа.

На оновлений контент варто чекати не раніше вересня, вважає пані Остапа. Вона описала найближчі плани: у квітні відбудеться конкурс, буде обрано нове керівництво ПАТ НСТУ, далі потрібно кілька місяців на реформування системи, проведення структурних змін. «Тому на оновлений контент варто чекати десь із вересня, не раніше», — зазначила вона.

Олексій Панич додав, що члени Наглядової ради виділили шість основних напрямів діяльності ПАТ НСТУ лише на 2017 рік. За його словами, це виписана дорожня карта для претендентів, і на конкурсі вони мають розказати, як будуть їх втілювати.

Олексій Панич

Збоку виглядає, що Наглядова рада створена за зразковою моделлю й, отже, має працювати без жодних конфліктів. Євген Глібовицький зауважив, що всі члени Наглядової ради є «різнодумцями», не мають однакових підходів. Та він не вважає це вадою: «Ми маємо однакові прагнення, щоби ця інституція відбулася і була сильною. Це нас поєднує. Це те прагнення, яке дозволить долати відмінності в поглядах».

Євген Глібовицький

«Ми всі знаємо, яким має бути суспільне мовлення… Це насамперед якість контенту», — зазначив іще один член НР Тарас Аврахов. На його думку, претендент на голову правління ПАТ НСТУ має розуміти, як він буде створювати суспільно значущий контент, який конкуруватиме з продуктом на комерційних каналах. На думку пана Аврахова, суспільний мовник у своїх загальнонаціональних каналах має бути українським і за змістом, і за суттю, всі права національних меншин будуть реалізовуватися в ефірах регіональних мовників. Він зауважив, що, згідно із законом про суспільне телебачення і радіомовлення, всі канали мають оновити контент, і тут не варто забувати про збалансованість.

Тарас Аврахов

Підсумовуючи все сказане, голова Офісу Ради Європи в Україні Мортен Енберг пообіцяв і надалі підтримувати суспільне мовлення, а Євген Глібовицький закликав: «До роботи!».

Прес-конференцію організовано за підтримки проекту Ради Європи «Зміцнення свободи медіа та створення системи Суспільного мовлення в Україні».

Фото Віталія Носача