osvita.mediasapiens.ua

«Детектор медіа» запустив лонгрід «Все про суспільне мовлення в Україні»

Лонгрід знаходиться у вільному доступі за адресою: vseprosm.detector.media.

Лонгрід розробили Олексій Темченко та Діана Поладова.  Він складається з 11 мультимедійних розділів, в яких йдеться про історію створення, починаючи з 1997 року, структуру, роль і фінансування суспільного мовлення в Україні, а також іноземний досвід незалежних мовників.

Автори лонгріду розказують, що суспільне мовлення захищає інтереси суспільства, фінансується ним і підзвітне йому. Воно незалежне від політичних чи ринкових впливів та надає якісну суспільно важливу інформацію.

«Суспільне мовлення необхідне країні, адже це медіа, якому можна довіряти. Воно враховує думки всіх сторін та об'єктивно висвітлює події. В Україні до суспільного мовника увійдуть два загальнонаціональні канали — «UA: Перший» та «Культура», три радіоканали, 26 регіональних філій, а також телестудія «Укртелефільм». Сучасні суспільні мовники — це мультимедійні платформи, новини та передачі яких завжди можна почитати, подивитися й послухати онлайн», –  зазначено в лонгріді.

Спеціально для лонгріду був створений тест «Державне, комерційне, суспільне. У чому різниця?».

«Незбалансовані замовні матеріали, замовчування важливих тем, вибілювання влади — все це про Перший національний до зміни керівництва. Коштом платників податків канал показував неякісні неправдиві новини та фактично брехав людям, які платили йому гроші. Особливо яскраво це проявилося під час Майдану. Канал був під тиском тодішньої влади та виконував усі її накази», – йдеться у висновках після тесту.  

За даними лонгріду, комерційні канали в Україні не є засобом заробляння грошей. Олігархи утримують їх, щоби в потрібний момент висвітлити ситуацію під вигідним для них кутом.

«Суспільне мовлення не належить жодній особі й не має впливу з боку влади. У його фінансуванні та управлінні передбачені запобіжники, які не дозволять жодній політичній силі впливати на редакційну політику. За дотриманням стандартів стежитиме Наглядова рада. У важкі для країни часи, коли триває боротьба політичних інтересів, суспільне мовлення дотримуватиметься журналістських стандартів, подаватиме інформацію збалансовано та виважено. Глядачі і слухачі, таким чином, завжди знатимуть, де вони можуть отримати достовірну незаангажовану інформацію або звірити ту, яку вони отримали на комерційних каналах», – вказано у лонгріді.  

Нагадаємо, голова Держкомтелерадіо, голова комісії з перетворення Національної телекомпанії України в Національну суспільну телерадіокомпанію України (НСТУ) Олег Наливайко повідомив, що створення і реєстрація ПАТ НСТУ відбудеться у другій декаді січня 2017 року.

Станом на 8 листопада 2016 року в проекті державного бюджету на 2017 рік, який Кабмін підготував до другого читання, фінансову підтримку Національної суспільної телерадіокомпанії збільшили на 73 млн грн. Відповідно до проекту закону уряд пропонує фінансову підтримку НСТУ у розмірі 970 797,8 грн.  У проекті, що надійшов на перше читання, було 897,8 млн грн на суспільне мовлення та 455,7 млн на «Євробачення». Згідно з законом про суспільне мовлення в бюджеті має бути передбачено 0,2%, що має становити близько 1,28 млрд грн.

Лонгрід «Все про суспільне мовлення в Україні» створила ГО «Детектор медіа» за підтримки проекту Ради Європи «Зміцнення свободи медіа і створення системи суспільного мовлення в Україні».

comments powered by Disqus