«Нова Волинь»: контрпрограмування, експерименти та пошуки формату

«Нова Волинь»: контрпрограмування, експерименти та пошуки формату

17:28,
19 Грудня 2017
4312

«Нова Волинь»: контрпрограмування, експерименти та пошуки формату

17:28,
19 Грудня 2017
4312
«Нова Волинь»: контрпрограмування, експерименти та пошуки формату
«Нова Волинь»: контрпрограмування, експерименти та пошуки формату
Новини, інтерактив та документалістика – три ключові кити програмної концепції телеканалу «Нова Волинь», який уже рік працює як філія ПАТ «НСТУ» «Волинська регіональна дирекція». Мовник має традиційну блочну структуру (ранок, день, вечір) із ключовими інтерактивними програмами, намагається експериментувати й шукає нові формати. Однак не має повноцінного уявлення щодо очікувань своїх глядачів.

«Нова Волинь» намагається відстежувати свою аудиторію епізодично через соціологічні дослідження на замовлення різних політичних партій та інтерв’ю з місцевим населенням, власні та проведені студентами історичного факультету Східноєвропейського університету імені Лесі Українки. Основні результати: канал має непоганий рівень довіри, але його аудиторія не надто чисельна, особливо серед молоді.

Сітка мовлення за принципом контрпрограмування

Окрім глядацьких уподобань, орієнтирами телеканалу є конкуренти, їхні вади й переваги. За словами директора виконавчого філії Ольги Куліш, мовник будує свою сітку за принципом контрпрограмування. Так, приміром, вранішній проект «Ранок Нової Волині» починається не о 06:00 чи 07:00 як у конкурентів, а о 09:00. І, відповідно, розрахований на іншу аудиторію – тих, хто в цей час удома. А у традиційніших для ранкового проекту слотах – із 07:00 до 08:00 – виходять новини та короткі інформаційні програми.

«Ранок Нової Волині» для каналу також є своєрідною «телешколою» для молоді. Керівник проекту Михайло Кузьмич уже кілька років так підбирає ведучих для ранкового шоу, а згодом дехто з них працює над іншими проектами.

Власне «Нова  Волинь», як і більшість регіональних мовників, не має чітко визначеної вузької ніші і працює за форматом каналу «для всіх»: денний ефір для домогосподарок, ранній передпрайм для дітей, вечір для лідерів думок. Більшість програм припадають на денний блок. Це і власне виробництво, і проекти інших філій.

Своїх проектів канал нараховує понад сорок. Також транслюються 27 циклів програм, виготовлених іншими філіями (Запорізькою, Черкаською, Закарпатською, Полтавською, Львівською, Дніпровською та ін.). Приміром, на «Новій Волині» є щоденна рубрика «Хроніка війни» про події в АТО, яку наповнюють львівські колеги. В ефір виходять і програми «Голосу Америки» «Час-time» і «Вікно в Америку».

Із 17:00 по 18:00 в ефірі – дитячий блок, а відтак починається вечірній. Пік-прайм припадає на прямоефірний блок (інтерактив+новини) з 19:00 до 21:00. Вночі транслюються повтори й концерти.

Пані Куліш вважає, що ідеальна сітка регіонального мовника має виключати рекламу, фільми та серіали, а зосередитися саме на новинах, інтерактиві, освітніх і тематичних програмах для різних глядачів.

Новини

Ключові слоти в кожному зі згаданих блоків займають новини. Упродовж дня в ефір виходить п’ять інформаційних випусків: о 07:05, 16:00, 19:00 і 22:00 та нічний. Прямоефірні – о 16:00 і о 19:00, вечірній підсумковий – о 22:00 – транслюється з сурдоперекладом. Вночі виходить повтор випуску о 19:00, а зранку о 07:05 – дайджест подій минулого дня та анонси.

«Інформаційна служба – це основа регіонального суспільного мовника. У нас уже більше п’яти років працює ТВО Служба інформації на конвергентній основі: готує новини для телеканалу, радіо та інтернет-сторінок. Звісно ж, є прогалини в роботі, є що вдосконалювати: від репортерської роботи до верстки випуску. Думаю, що тренінги для наших працівників служби інформації, проведені Академією суспільного мовлення, а ще раніше – тренерами Школи Німецької хвилі, мають найближчим часом дати позитивний результат», –  переконана Ольга Куліш.

Волинська філія має свої корпункти в Ковелі та Нововолинську. У штаті каналу працюють 28 осіб (репортери, редактори, оператори, режисери).

Більша частина сюжетів каналу – на соціальну тематику. Деякі з них дещо затягнуті, однак вони не паркетні, з численними коментарями та акцентами на історіях.

Наразі канал планує активніше використовувати стримінг і купує нове обладнання для здійснення прямих трансляцій.

«Ми вже закупили, а наші висококласні інженери до Нового року обладнають ПТС відповідною технікою, що дасть можливість забезпечувати прямі трансляції з подій із будь-яких куточків області, де є інтернет, без прив’язки до релейок», – звертає увагу пані Куліш.

За її словами, надалі інформаційне мовлення розвиватиметься за принципами оперативності, доступності, достовірності і збалансованості: «У нас є можливість стримінгу, але ми нечасто нею послуговуємось, а треба. Це щодо оперативності. Показуємо й розказуємо про подію під час самої події. Доступність забезпечуємо шляхом розширення своєї присутності в мобільних додатках і в інтернеті. Достовірність і збалансованість – підвищеною увагою редакторів до контенту і до джерел інформації».

Інтерактив

Ще одним важливим «китом» програмної концепції «Нової Волині» є інтерактивні вечірні проекти.

У проміжку між 19:00 та 19:45 після новин транслюється низка коротких (5–15 хв.) програм: «Важливо!», «Із перших уст» та ін. А о 19:45 виходять годинні проекти: такі як «Протилежний погляд», «Влада громади», «Євровибір». Їхні теми досить різноманітні, приміром, один із випусків останньої присвячений джазу і Міжнародному джазовому фестивалю, що проходив у місті. На відміну від багатьох регіональних каналів, де вечірні інтерактивні програми зводяться переважно до студійної розмови, у цих програмах виходять сюжети, короткі інтерв’ю, музичні виступи (наприклад, у випуску про джаз) тощо.

Співпрацює канал і зі сторонніми продакшнами. Наприклад, інтерактивне щотижневе ток-шоу «Протилежний погляд. Live» виробляється спільно з продюсерським центром Content Management Group.

Транслює канал і багатогодинні прямоефірні марафони, приміром, до Різдва та Дня захисту дітей.

Ще однією примітною особливістю є те, що канал у 2017 році не відмовився від договорів про висвітлення діяльності органів влади і органів місцевого самоврядування. І нині продовжує надавати ефірний час народним депутатам для звітів.

«Чому? По-перше, немає в нас законних підстав для відмови, а по-друге, і депутати рад усіх рівнів, і представники влади є членами громади, ще й обраними громадами. Інша справа, що готувати такі передачі треба ретельніше, докопуватися до істини, над цим і працюємо, причому в усіх циклах, без різниці, яких гостей маємо – депутатів, мерів чи громадських активістів», – звертає увагу керівник каналу. І додає: «Не завжди все виходить так, як хотілося б. Тому підвищення журналістської якості нашого контенту – одне з актуальних питань сьогодення».

Експерименти з форматами

Експерименти з форматами – це основна проблема регіональних мовників. Навіть тих, які її усвідомлюють. Це і пошук форм та форматів, створення сучасного продукту, який зачепить глядача. Того глядача, який, з одного боку, звик бачити на загальнонаціональних каналах дорогі шоу та новини, що вражають, а з іншого – поступово занурюється в ґаджети і взагалі не цікавиться ТБ.

Його вже не дивує стрим, мегаоперативні новини чи можливість побачити сусіда в кадрі, він легко може сам зняти ролик і зібрати численні перегляді на Ютубі. Наразі новій аудиторії важко знайти задоволення своїх потреб на українських регіональних СМ. А самим каналам важко визначити саме «свою» аудиторію. Тому вони переважно працюють для старших глядачів із традиційними звичками щоденного перегляду ТБ. Це потрібно, але це гра навздогін, а не наввипередки.

Регіональним каналам потрібно знаходити нові сучасні динамічні формати, орієнтуватися на той контент, який нині у фокусі на інших платформах.

«Нова Волинь» теж експериментує. За словами Ольги Куліш, канал намагався створювати відеолекції. Певно, ця тема може мати попит, оскільки багато лекційних форматів тепер досить цікаво розвиваються в онлайні (і, звісно, вони мають свою вузьку аудиторію). Однак тут також питання форми.

«Ми так і не досягли бажаного результату: лекції були цікавими за змістом, але сумними за картинкою, тому поки що припинили цю роботу», – каже пані Куліш.

Також канал почав виробляти недовготривалі проекти, які передбачають, приміром, вісім випусків. Наприклад, програма «Я зможу!» про схуднення та здоровий спосіб життя, а також незвичний кулінарно-історичний проект «Забуті смаки Луцька».

А от рисою, яка відрізняє канал від інших, очільниця «Нової Волині» вважає сильну документалістику (зокрема, цикли «Герої Небесної сотні», «Воїни миру», «Видатні волиняни», «Родина Косачів», «Історія без купюр», «Українські душі»). Хоча й погоджується з тим, що й такі проекти вимагають нових підходів: «Відчуваю, що до цієї теми треба повертатися, вже з новими силами і з новими підходами».

Коли «Детектор медіа» тільки розпочинав роботу, найпопулярніші українські медіа ще дослухалися до темників. Але завдяки спільній боротьбі журналістів та суспільства це змінилося. Найпоказовіше: Україна пройшла шлях від державного телебачення до Суспільного.

Тепер наша команда прагне розширювати аудиторію та впливовість Суспільного мовлення заради ідей та ідеалів, які воно продовжує ілюструвати.

Запрошуємо приєднатися до нас у цьому завданні, ставши частиною Спільноти «Детектора медіа».
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду